Справа № 953/3123/25
н/п 1-кс/953/2628/25
"03" квітня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025221130000441 від 18.03.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 31.01.2025 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.309 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 360 КК України, -
03.04.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, із визначенням розміру застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025221130000441 від 18.03.2025 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 360 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи судимим 31.01.2025 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленим іспитовим строком тривалістю 2 роки, на шлях виправлення не став та вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 14.03.2025 приблизно о 19-00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , перебував біля будинку № 86 по вул. Н. Ужвій у м.Харкові, де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 зайшов до підвального приміщення будинку № 86 по вул. Н.Ужвій у м. Харкові, яке використовується як укриття та вхід до якого є вільним. Діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_7 №64/2022 від 24.02.2022, та неодноразово продовженого, останній раз Указом Президента України ОСОБА_7 №26/2025 від 14.01.2025 року на всій території України, достовірно знаючи про його введення, з метою збагатитися за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його протиправними діями, направленими на таємне викрадення чужого майна, ніхто не спостерігає, перебуваючи у підвальному приміщенні за вищевказаною адресою, за допомогою заздалегідь підготовлених ножиць та кусачок, шляхом перерізання, таємно викрав належне АТ «Укртелеком» майно, на загальну суму 5766,52 гривень, вартість якого була визначена висновком судово-товарознавчої експертизи № 4310/4311/4312 від 28.03.2025, а саме: кабель ТПП 100х2х0,4, довжиною 15 м, вартістю 3211,32 гривень та ТПП 30х2х0,4 довжиною 40 м, вартістю 2555,20 гривень.
Після чого, ОСОБА_5 з місця скоєння кримінального правопорушення втік, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядився ним у подальшому на власний розсуд, чим спричинив АТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Крім того, 16.03.2025 приблизно о 11-18 год., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував біля будинку № 86 по вул. Н.Ужвій в м.Харкові, де у нього повторно виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 зайшов до підвального приміщення будинку № 86 по вул. Н.Ужвій у м.Харкові, яке використовується як укриття та вхід до якого є вільним. Діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_7 №64/2022 від 24.02.2022, та неодноразово продовженого, останній раз Указом Президента України ОСОБА_7 №26/2025 від 14.01.2025 року на всій території України, достовірно знаючи про його введення, з метою збагатитися за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його протиправними діями, направленими на таємне викрадення чужого майна, ніхто не спостерігає, перебуваючи у підвальному приміщенні за вищевказаною адресою, за допомогою заздалегідь підготовлених ножиць та кусачок, шляхом перерізання, таємно викрав належне АТ «Укртелеком» майно, вартість якого була визначена висновком судово-товарознавчої експертизи № 4310/4311/4312 від 28.03.2025, а саме: кабель ТПП 50х2х0,4, довжиною 110 м, вартістю 12180,96 гривень.
Після чого, ОСОБА_5 з місця скоєння кримінального правопорушення втік, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядився ним у подальшому на власний розсуд, чим спричинив АТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Крім того, 16.03.2025 приблизно о 11-18 год., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом вільного доступу зайшов до підвального приміщення будинку № 86 по вул. Н.Ужвій у м.Харкові, яке використовується як укриття.
Реалізовуючи свій прямий умисел, спрямований на пошкодження кабельної лінії зв'язку АТ «Укртелеком», з метою подальшого таємного викрадення телефонного мідного кабелю, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи, що вказаний кабель використовується АТ «Укртелеком» для здійснення зв'язку, перебуваючи у підвалі другого під'їзду за вищевказаною адресою в той же день приблизно о 11.18, за допомогою предметів, які заздалегідь заготовлені для вчинення злочину, а саме ножиць та кусачок, умисно перерізав кабель ТПП 50х2х0,4, привівши зазначену лінію зв'язку в непридатний за її цільовим призначенням стан, внаслідок чого відбулося тимчасове припинення зв'язку для 2 абонентів основного телефонного апарату (ОТА), тобто послуги телефонного зв'язку за вищевказаною адресою, через що користувачі до моменту відновлення такого зв'язку втратили можливість, у тому числі і здійснення міжміського зв'язку через неможливість використання пошкоджених у результаті вчинення кримінального правопорушення кабельних ліній, а АТ «Укртелеком», в свою чергу втратило можливість надання телекомунікаційних послуг зв'язку.
Також 21.03.2025 приблизно о 22-11 год., ОСОБА_5 , перебував біля будинку № 78 по вул. Н.Ужвій у м.Харкові, де у нього повторно виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 через вентиляційний отвір проник до підвального приміщення будинку № 78 по вул. Н.Ужвій у м.Харкові. Діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_7 №64/2022 від 24.02.2022, та неодноразово продовженого, останній раз Указом Президента України ОСОБА_7 №26/2025 від 14.01.2025 року на всій території України, достовірно знаючи про його введення, з метою збагатитися за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його протиправними діями, направленими на таємне викрадення чужого майна, ніхто не спостерігає, перебуваючи у підвальному приміщенні за вищевказаною адресою, за допомогою заздалегідь підготовлених ножиць та кусачок, шляхом перерізання таємно викрав належне АТ «Укртелеком» майно, на загальну суму 4732,66 гривень, вартість якого була визначена висновком судово-товарознавчої експертизи № 4305-4309 від 28.03.2025, а саме: ТПП 200х2х0,5 довжиною 1,5 м, вартістю 884,84 гривень, ТПП 100х2х0,5 довжиною 3,5 м, вартістю 1080,97 гривень; ТПП 50х2х0,5 довжиною 3,0 м, вартістю 477,07 гривень; ТПП 30х2х0,5 довжиною 5,0 м, вартістю 579,08 гривень; ТПП 200х2х0,5 - 2,9 м, вартістю 1710,70 гривень.
Викрадене майно ОСОБА_5 склав до сумки, яка була при ньому та через вентиляційний отвір покинув приміщення підвалу.
Слідчий вказує, що 03.04.2025 ОСОБА_5 згідно вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.360 КК України.
Так, допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_5 , виним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.360 КК України, себе визнав у повній мірі.
Як зазначає сторона обвинувачення, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується наступними доказами, а саме: рапортами інспектора чергового ЧЧ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 від 21.03.2025 про вчинення кримінальних правопорушень; оглядом місця події за адресою: м. Харків вул. Н.Ужвій, 74, від 21.03.2025, в ході якого у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були вилучені ножиці по пластмасі, кусачки, ножиці по залізу, 18 відрізків кабелів із дротами з кольорових металів всередині, різної форми та довжини. За допомогою вказаних інструментів останній (зі слів) від'єднав від загальної мережі та викрав з підвалу будинку № 78 по вул.Н.Ужвій в м.Харкові, належні Харківській філії АТ «Укртелеком» фрагменти кабелю; оглядом місця події за адресою: м. Харків вул. Н.Ужвій, 78, 24.03.2025 року, в ході якого у підвальному приміщені були виявлені та вилучені фрагменти кабелю, довжиною 2,0 та 0,9 метрів в обмотці чорного кольору, із дротами з кольорових металів всередині; рапортом старшого інспектора чергового ЧЧ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 від 17.03.2025 про вчинення кримінального правопорушення; оглядами місця події за адресою: м. Харків вул. Н.Ужвій, 86, від 17.03.2025; заявами АТ «Укртелеком» про вчинення кримінальних правопорушень; протоколом огляду та визнанням речовими доказами предметів, що були вилучені в ході оглядів місця події 21 та 24 березня 2025; показами свідка ОСОБА_10 ; постановами про визнання представником потерпілого АТ «Укртелеком» від 24.03.2025; висновками судово-товарознавчих експертиз № 4305-4309 від 28.03.2025 та № 4310/4311/4312 від 28.03.2025, якими була визначена вартість викраденого майна; показами свідка ОСОБА_11 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 ; показами свідка ОСОБА_12 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_12 ; показами свідка ОСОБА_13 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_13 ; показами свідка ОСОБА_14 ; протоклом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_14 ; показами свідка ОСОБА_15 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_15 .
При цьому, сторона обвинувачення зазначає, що в ході досудового слідства встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та представника потерпілого у вказаному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо клопотання, посилаючись на те, що буде з'являтись за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду, просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що у провадженні СВ Харківського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221130000441 від 18.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 360 КК України.
03.04.2025 о 08 год. 40 хв. повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 360 КК України.
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 360 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів.
Повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінальних правопорушень та винуватості особи у вчиненні таких правопорушень, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження.
Щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_5 : переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та представника потерпілого у вказаному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, яке є тяжким злочином та ч. 1 ст. 360 КК України, яке є нетяжким злочином. Санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Санкція ч. 1 ст. 360 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до ста двадцяти годин, або обмеження волі на строк від одного до трьох років, або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 сукупності з іншими обставинами.
Так, при встановленні наявності ризику впливу на свідків, представника потерпілого, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків чи представника потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, представника потерпілого та дослідження їх судом.
Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного або інших зацікавлених осіб, як на свідків, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.
Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться підозрюваним, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного виконання процесуальних рішень у справі.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
При цьому слідчий суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, що не пов'язані з триманням під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
З огляду на зазначене, суд вважає, що конкретні обставини даного кримінального провадження, характер та тяжкість злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_5 , дані про його особу, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним, обвинуваченим виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_5 , за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення проти власності та нетяжкого кримінального правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Даних про неможливість підозрюваного ОСОБА_5 перебувати в умовах СІЗО за станом здоров'я на час розгляду клопотання до суду не надано.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 560,00 грн. (3 028 x 20 = 60 560). Такий розмір застави буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025221130000441 від 18.03.2025, - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування, строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 01 червня 2025 року включно.
Визначити суму застави в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № 953/3123/25, н/п 1-кс/953/2628/25) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з місця фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з представником потерпілого та свідками, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до територіальних органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон на своє ім'я.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 підозрюється, зокрема, у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до восьми років позбавлення волі, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зобов'язати старшого слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.
Встановити строк дії ухвали до 01 червня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1