Справа № 202/91/25
Провадження № 2/202/1810/2025
01 квітня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Недобитюк Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Завгородньої Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою керівника Слов'янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до громадянки російської федерації ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки загальною площею 0,11 га,
Керівник Слов'янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, в порядку ст. 23 ЗУакону України «Про прокуратуру» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки загальною площею 0,11 га.
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, у травні 2017 року зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1413300000:02:000:0570, загальною площею 0,11 га та в порушення норм чинного законодавства України володіє нею.
Підставою видачі ОСОБА_1 державного акту на право власності серія І-ДН № 109056 є рішення виконкому Краснолиманської міської ради № 323 від 20.10.1999, згідно якого останній надалась у приватну власність земельна ділянка площею 0, 21 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 . Землю передано для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,1 га, та для ведення особистого селянського господарства - 0,11 га. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 7607.
Державний акт ОСОБА_1 , яка мешкала на той час за адресою: АДРЕСА_2 , виданий на підставі заяви від 21.09.1999.
Не зважаючи на вимоги статей 80, 81 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 будучи іноземною громадянкою, у травні 2017 року зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1413300000:02:000:0570, загальною площею 0,11, у зв'язку з чим право власності на зазначену земельну ділянку підлягає припиненню, шляхом її конфіскації за рішенням суду.
Представник Слов'янської окружної прокуратури Донецької області Хмельова Н. у судове засідання не з'явилася, надала заяву про проведення судового розгляду без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Косовненко Є.О. в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду письмові пояснення по справі, в яких просить задовольнити позовні вимоги та розгляд справи провести за її відсутності.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала, жодних заяв та клопотань до суду не надіслала.
Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена, в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, оскільки можливість надання доручення про вручення документів та виклик відповідача в судове засідання в порядку міжнародної правової допомоги відсутня.
Дослідивши матеріали справи та подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити (ст. 264 ЦПК України).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є громадянкою російської федерації, на підставі акту на право власності серія І-ДН № 109056, який виданий згідно рішення виконкому Краснолиманської міської ради № 323 від 20.10.1999, набула у приватну власність земельну ділянку площею 0, 21 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 , Краснолиманської міської ради, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,1 га, та для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1413300000:02:000:0570 - 0,11 га.
Як вбачається з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на дату набуття права власності на спірну земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1413300000:02:000:0570 - 0,11 га, ОСОБА_1 була громадянкою російської федерації (паспорт громадянина російської федерації серія та номер НОМЕР_1 , виданий 10.06.2002, видавник: 77 відділ міліції Адміралтейського району Санкт-Петербурга) та зареєстровану: АДРЕСА_3 .
Відповідно до інформації Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України № 57-3227 вих-24 від 16.10.2024 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними інформаційної системи ДМС «інформацію щодо оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, посвідки на постійне/тимчасове проживання в Україні не встановлено».
Згідно обліків РТГ ІП «Реєстрація місця проживання» ЄІАС УМП ДМС України зареєстрованою/знятою з реєстрації місця проживання на території Донецької області, не значиться.
Отже, ОСОБА_1 будучи іноземною громадянкою, в порушення чинного законодавства України у травні 2017 року зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1413300000:02:000:0570, загальною площею 0,11 га
Так, згідно зі статтями 13, 14 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Суб'єктами права приватної власності на землю відповідно до статті 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб'єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.
Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
Згідно із частиною 3 статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.
Поряд із цим, згідно зчастинами 1, 3 ст. 145 Земельного кодексу України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.
Згідно пункту «е» ч. 1 ст. ст. 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
У разі невиконання вимоги щодо відчуження земельної ділянки настають наслідки, передбачені частинами 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.
У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
Вимогами статті 181 ЦК України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 1413300000:02:000:0570, загальною площею 0,11 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1261145714133) підлягає конфіскації у власність держави.
Пунктом 10 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.
Згідно із статтею 354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
Частиною 6 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
З огляду на характер спірних правовідносин, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, які сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.
Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку, яку ОСОБА_1 незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення та ділянок, призначених для ведення особистого селянського господарства, які незаконно використовуються іноземними громадянами.
Відповідно до частини 4 ст. 145 Земельного кодексу України конфісковані земельні ділянки за рішенням суду підлягають продажу на земельних торгах. Ціна проданих на земельних торгах земельних ділянок, за вирахуванням витрат, пов'язаних з їх продажем, виплачується їх колишньому власнику.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позов про конфіскацію земельної ділянки подано до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель (частина 4 ст. 145 ЗК України).
Згідно із частиною 1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю), зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства саме ГУ Держгеокадастру у Донецькій області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням частини 4 ст. 145 ЗК України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.
Враховуючи виявлені порушення та зазначені положення законодавства, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Слов'янська окружна прокуратура проінформувала ГУ Держгеокадастру у Донецькій області листом від 04.11.2024 № 57-3462 вих-24 щодо виявлених порушень вимог земельного законодавства під час володіння ОСОБА_1 , земельною ділянкою з кадастровим номером 1413300000:02:000:0570, загальною площею 0,11 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Водночас,, ГУ Держгеокадастру у Донецькій області листом від 06.11.2024 № 10-5-0.62-3663/2-24 повідомлено прокуратуру, про те що поінформовано про порушення вимог земельного законодавства в тому, що іноземна громадянка ОСОБА_1 володіє земельною ділянкою з кадастровим номером 1413300000:02:000:0570, загальною площею 0,11 га сільськогосподарського призначення, втім не зверталось до суду із позовом до ОСОБА_1 щодо конфіскації земельної ділянки та не має наміру звертатися.
Зазначене свідчить про те, що ГУ Держгеокадастру у Донецькій області самоусунулось від вжиття заходів із захисту порушених інтересів держави у сфері земельних правовідносин. За таких обставин інтереси держави залишаються незахищеними і потребують захисту.
З огляду на це, у прокурора наявні підстави для подання до суду позовної заяви в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області.
В даному випадку представництво інтересів держави здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишилися незахищеними.
Прокурором дотримано вимоги абзацу 3 частини 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». На виконання зазначених норм, Слов'янською окружною прокуратурою попередньо листом від 18.12.2024 № 57- 3976 вих-24 повідомлено позивача про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред'явлення позову.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що звернення Слов'янської окружної прокуратури Донецької області з позовом в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області повністю узгоджується з вимогами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України.
Аналогічні висновки щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави викладено у висновку про застосування норм права, висловленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2018 у справі № 912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 4542 грн 00 коп (чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні 00 копійок), сплачений при подачі позовної заяви.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2-5, 9, 10, 12, 28, 131, 223, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Конфіскувати на користь держави земельну ділянку сільськогосподарського призначення громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з кадастровим номером 1413300000:02:000:0570, загальною площею 0,11 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1261145714133) шляхом припинення права власності, відомості про яке зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 26.05.2017 за № 20655054.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002) витрати по сплаті судового збору у сумі 4 542 грн 00 коп. (чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача в порядку ст. 284 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до абзацу 2 частини 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суддя склав 01.04.2025.
Суддя Н.В. Недобитюк