г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/940/25
Номер провадження 3/213/454/25
03 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Хмельова С.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 810394 від 23.02.2025, ОСОБА_1 23 лютого 2025року о 22 годині 50 хвилин біля будинку №28 по вул. Груні Романової в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, керував транспортним засобом VOLKSWAGEN, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. На неодноразову вимогу поліцейського пройти огляд з метою визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров'я останній чіткої відповіді не надав, почав відволікатися від діалогу, перебиваючи розмову, розмовляв по телефону, не виходив з транспортного засобу, яким керував, чим вчинив дії щодо ухилення від огляду на визначення стану сп'яніння, та порушив п. 2.5 ПДР. Останній двічі протягом року був підданий адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, а тому притягується до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП. Фіксація здійснювалась на нагрудні бодікамери 475237, 475238, факт руху автомобіля зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi. Транспортний засіб належить ОСОБА_2 .
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно за вказаним в протоколі місцем його проживання. Про причину неявки не повідомив, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надав.
Враховуючи вищезазначене, а також приписи статті 268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини (рішення «Пономарьов проти України»), відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також ураховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, приходжу до висновку про можливість проведення розгляду адміністративної справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суддя, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до таких висновків.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Порядок встановлення стану сп'яніння особи, яка керує транспортним засобом, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/7350, відповідно до якої огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 вказані такі ознаки наркотичного сп'яніння як: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, що відповідає ознакам, визначеним у п.4 розділу І вказаної вище Інструкції.
Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції №1452/7350, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 6 розділу Х Інструкції №1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, відмова від проходження медичного огляду для встановлення або/чи спростування факту перебування водія у стані наркотичного сп'яніння є самостійною підставою для притягнення особи, яка відмовилась від проходження такого огляду, до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП (із змінами) огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, логічне тлумачення вказаних положень дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ст. 130 КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп'яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп'яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов'язковим у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.
Із рапорту інспектора ППП в м. Кривий Ріг слідує, що 23.02.2025 було зупинено транспортний засіб VOLKSWAGEN, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. На неодноразову вимогу пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, останній чіткої відповіді не надав, почав відволікатися від діалогу, перебиваючи розмову, розмовляв по телефону, не виходив з транспортного засобу, яким керував, чим вчиняв дії щодо ухилення від огляду на визначення стану сп'яніння. У відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП.
Записами, що містяться на диску, долученому до матеріалів справи, підтверджуються викладені в протоколі обставини щодо ухилення ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в медичному закладі з метою визначення стану наркотичного сп'яніння, у зв'язку із виявленими у нього ознаками такого стану. ОСОБА_1 ознайомлено з протоколом, від надання пояснень, підпису протоколу та отримання його копії він відмовився.
Згідно наявних облікових баз ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Також встановлено, що постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.10.2024 та постанови Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.11.2024 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, відеозаписи з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора не містять розбіжностей та в сукупності підтверджують фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, роблю висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені особою дій, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням викладеного, враховуючи особу порушника, який неодноразового вчиняє аналогічні правопорушення, що вирізняється особливою суспільною небезпечністю, для запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил дорожнього руху, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ч.3 ст.130 КУпАП, як на інших осіб, оскільки останній не є водієм в розумінні положень ПДР України, так як не отримував відповідного посвідчення, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, що транспортний засоб не належить правопорушнику, вважаю за можливе не застосовувати конфіскацію транспортного засобу, що передбачено санкцією статті.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, стягується судовий збір, ставка якого дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня поточного року.
Керуючись ст. ст. 23, 27, 33, 40-1, 130 ч.3, 251, 266, 268, 283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок (отримувач: ГУК у Дніпр-кій обл./Дн-ка об.21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України, код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача: UA758999980313020149000004001, код класифікації доходів бюджету - 21081300).
У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в доход держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя С.М. Хмельова