29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"25" березня 2025 р. Справа № 924/989/24
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кучеревич М.А., розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький
до Фізичної особи-підприємця Ничипорук Юрія Володимировича, м. Хмельницький
про стягнення 43 876,37грн
Представники сторін:
від позивача: Кундиловська М.М. - згідно довіреності №1626 від 10.04.2024;
від відповідача: Мельник О.Д. - згідно ордеру серії ВХ №1083791 від 02.12.2024 (в судовому засіданні 03.03.2025).
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
05.11.2024 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м.Хмельницький до Фізичної особи-підприємця Ничипорука Юрія Володимировича м.Хмельницький про стягнення 43 876,37грн вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ.
Ухвалою від 08.11.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/989/24 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою від 03.12.2024 судом вирішено розгляд справи №924/989/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 25.02.2025 суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою, відповідно до ст.185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позивач - Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго", м.Хмельницький наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що під час проведення перевірки на об'єкті - магазині змішаної торгівлі за адресою: м.Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 17/1, уповноваженими представниками АТ "Хмельницькобленерго" було виявлено порушення п.5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: самовільне безоблікове підключення відповідачем електропроводки до мережі, що не є власністю ОСР, шляхом підключення електропроводки до розподільчого щита житлового будинку, власником мереж яких є КП "Управляюча муніципальна компанія "Проскурівська". При цьому електролічильник на об'єкті за адресою: м.Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 17/1, відсутній, в ОСР не обліковувався. Самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення (абз.65 п.1.1.2 гл.1.1 розд. I ПРРЕЕ ). На момент виявленого ОСР порушення, відповідач був зареєстрований як суб'єкт господарювання, здійснював підприємницьку діяльність та перебував у договірних відносинах із ОСР як фізична особа-підприємець щодо надання послуг з розподілу електричної енергії на об'єкт, що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул. Березнева, 1.
Зазначає, що оскільки, 20.10.2015 між АТ "Хмельницькобленерго" та Фізичною-особою-підприємцем Ничипоруком Ю.В. (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено договір про постачання електричної енергії за адресою: м.Хмельницький, вул.Березнева,1, відповідно дія цього договору розповсюджується на дві адреси: м.Хмельницький, вул.Березнева,1, та м.Хмельницький, Старокостянтинівське шосе,17/1.
Враховуючи положення ПРРЕЕ, позивач, споживаючи розподілену йому відповідачем електричну енергію, автоматично з 01.01.2019 приєднався до умов Публічного договору споживача про надання послуг з розподілу на умовах чинного на той момент договору про постачання електричної енергії №3040 від 20.10.2015.
Об'єкт відповідача - магазин змішаної торгівлі за адресою: м.Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 17/1, не підпадає під поняття об'єкта побутового споживача, визначеного ПРРЕЕ. Зокрема, об'єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування. Відповідно, об'єкт відповідача - магазин змішаної торгівлі за адресою: м.Хмельницький, Старокостянтинівське шосе,17/1 є об'єктом непобутового споживача.
Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається. Для користування електричною енергією споживачу необхідно бути приєднаним до системи розподілу електричної енергії та укласти договори щодо розподілу та постачання електричної енергії.
Твердження відповідача про те, що спір по справі №924/989/24 не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки акт про порушення складено відносно нього без зазначення його статусу як фізичної особи-підприємця, є помилковим, оскільки ПРРЕЕ визначено, що акт про порушення складається відносно об'єкта споживача із зазначенням відповідної інформації про об'єкт (технічних параметрів точки/точок розподілу електричної енергії), яка, в свою чергу, конкретизує споживача як побутового чи непобутового. Належність споживача до побутового чи непобутового відображається і в особовому рахунку споживача, облікових базах даних Оператора системи розподілу.
Звертає увагу на той факт, що відповідач знав про необхідність укладення договору про електропостачання з АТ "Хмельницькобленерго" по об'єкту, який знаходиться по Старокостянтинівському шосе,17/1, у м.Хмельницькому, ще у 2018 році, що підтверджується змістом листа №2018-05-13-1894 від 22.06.2018. Однак, з невідомих причин по об'єкту, який знаходиться по АДРЕСА_1 , відповідач споживав електричну енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку АТ "Хмельницькобленерго", здійснивши самовільне безоблікове підключення електропроводки до мережі, що не є власністю ОСР, шляхом підключення електропроводки до розподільчого щита житлового будинку, власником мереж яких є КП "Управляюча муніципальна компанія "Проскурівська".
Зазначив, що у відзиві на позов відповідач не заперечує той факт, що на момент складання Акту про порушення №В-000650 від 30.09.2021 відповідач не укладав із АТ "Хмельницькобленерго" договору про надання послуг з розподілу електричної енергії по об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , чим підтверджує факт порушення п.5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: самовільне безоблікове підключення електропроводки до мережі, що не є власністю ОСР, шляхом підключення електропроводки до розподільчого щита житлового будинку, власником мереж яких є КП "Управляюча муніципальна компанія "Проскурівська".
Відповідач - Фізична особа-підприємець Ничипорук Юрій Володимирович м.Хмельницький проти позову заперечує. Посилається на те, що з часу придбання ним та Ничипорук Юлією Василівною квартир АДРЕСА_2 у спільну часткову власність і до укладення ним договору №22103040 про надання послуг з розподілу електричної енергії, тобто до 21.03.2022, облік та оплата електроенергії, спожитої у квартирах АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 здійснювалися за показниками лічильників, зареєстрованих за попередніми власниками квартир та за їх особовими рахунками: №12100000430070 та № НОМЕР_2 . Вказана обставина підтверджується Розрахунками по особовому рахунку, які додані до відзиву.
Вказує, що участі у складенні Акту про порушення №В000650 від 30.09.2021 не приймав. Особа, яка допустила представника оператора системи на об'єкт (територію) споживача - магазин змішаної торгівлі, Перун Валентин Леонідович, і підпис якого міститься в Акті, не одержувала від власників магазину змішаної торгівлі, розташованого по АДРЕСА_1 жодних повноважень та/або доручень на представництво їх інтересів під час складання Акту та надання доступу до приміщення магазину. Всупереч вимогам ПРРЕЕ, Акт споживачам не надсилався. Докази надіслання Акту відповідачу, які могли б спростувати наведене ним твердження, до матеріалів справи №924/989/24 позивачем не додано.
Протокол засідання Комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 27.10.2021 він не підписував, а підпис у даному протоколі вчинений невідомою особою.
На дату розгляду комісією Акту відповідачем не було укладено із позивачем договір про надання послуг з розподілу електричної енергії (заяву-приєднання до договору споживача про розподіл електричної енергії за об'єктом розташованим у АДРЕСА_1 .
Згідно Правил та Закону України "Про ринок електричної енергії" споживачами щодо приміщення магазину, розташованого за вказаною адресою АДРЕСА_1 були обоє його власників - відповідач та Ничипорук Юлія Василівна. Тому на засідання комісії, на якій розглядався Акт та визначався обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих збитків мали бути запрошені обидва співвласники приміщення по АДРЕСА_1 . Справа про порушення Правил розглядалась лише щодо одного із споживачів - відповідача. І саме на нього покладено обов'язок щодо відшкодування вартості електричної енергії.
Вважає позовні вимоги необґрунтованими.
Звертає увагу на те, що на дату складання працівниками позивача Акту про порушення МВ000650 від 30.09.2021, Протоколу засідання Комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від І7.10.2021 та рахунку-фактури №22105517 від 15.11.2021 на оплату вартості необлікованої електроенергії він не перебував у договірних відносинах з позивачем як споживач - фізична особа-підприємець за адресою об'єкту енергоспоживання: АДРЕСА_1 (магазин змішаної торгівлі). Відтак, правовідносини, які виникли на підставі вказаних документів виникли між позивачем та ним, як фізичною особою, а не фізичною особою-підприємцем. Вважає, що заявлений позов про стягнення з нього вартості необлікованої електроенергії заявлений як до суб'єкта господарювання безпідставно. Він, як фізична особа, може виступати відповідачем за таким позовом лише у суді загальної юрисдикції, тому спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Просить провадження у справі закрити.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке:
27.01.2017 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого у цей же день приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грищук О.В., за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_5 .
27.01.2017 за ОСОБА_2 , було зареєстровано право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_5 .
Після проведення реконструкції придбаних квартир 29.11.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна - магазин змішаної торгівлі площею 85,3кв.м, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
30.09.2021 уповноваженими представниками АТ "Хмельницькобленерго" проведено перевірку на об'єкті - магазині змішаної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 (споживач Ничипорук Юрій Володимирович). На зазначений об'єкт уповноважених представників АТ "Хмельницькобленерго" допустив Перун Валентин Леонідович.
Перевіркою встановлено, що за адресою Старокостянтинівське шосе,17/1 порушено п.5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: самовільне безоблікове підключення електропроводки до мережі, що не є власністю ОСР, шляхом підключення електропроводки до розподільчого щита житлового будинку, власником мереж яких є КП "Управляюча муніципальна компанія "Проскурівська".
Відповідно до вимог п.8.2.5 ПРРЕЕ складено Акт про порушення №В000650 від 30.09.2021. Акт підписаний представниками оператора системи та Перуном В.Л.
У п.11 Акта №000650 від 30.09.2021 зазначено, що "Комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 27.10.2021 о 10-00 год. за адресою: м. Хмельницький, вул.Свободи, 57/2, каб. №203. На засідання запрошується споживач або уповноважена ним особа. У разі неявки на засідання комісії цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженої ним особи".
Акт містить запис про те, що споживач (представник споживача або інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) від підписання Акту відмовився.
27.10.2021 проведено засідання комісії ХМРЕМ по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ. За результатами проведеного засідання, враховуючи порушення споживачем п.п.5.5.5 ПРРЕЕ, комісією прийнято рішення провести споживачу нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, внаслідок порушення ПРРЕЕ в сумі 43 876,37грн. Нарахування проведено відповідно до п.8.4.8.4 ПРРЕЕ за період з 01.04.2021 по 30.09.2021 (6 місяців) (протокол від 27.10.2021).
У протоколі зазначено, що засідання комісії проведено у присутності споживача - фізичної особи-підприємця Нечипорука Ю.В. У протоколі зазначено, що "споживач ознайомлений, отримав копію протоколу, розрахунок і рахунок. Претензій до працівників АТ "Хмельницькобленерго" не маю. Прізвище, ім'я, по батькові - Нечипорук Ю.В., підпис, дата отримання 27.10.21".
15.11.2021, за результатами розгляду комісією Акту про порушення №В000650 від 30.09.2021, позивачем надіслано Ничипоруку Ю.В. рахунок-фактуру №22105517 на оплату вартості необлікованої електроенергії.
09.12.2021 АТ "Хмельницькобленерго" складено акт №3305 допуску на підключення електроустановок фізичної особи з правом підприємницької діяльності (в особі відповідача) на об'єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (в т.ч. і встановлено електролічильник на об'єкті за вказаною адресою). З актом №3305 відповідач ознайомлений та прийнято ним на збереження пломби, про що свідчить підпис відповідача.
21.03.2022, шляхом підписання Споживачем заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, Фізичною особою-підприємцем Ничипоруком Юрієм Володимировичем м.Хмельницький укладено з позивачем Договір №22103040 про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
При поданні відповідачем заяви-приєднання від 21.03.2022 до договору №22103040, надано письмову згоду Ничипорук Ю.В. (співвласника (розмір частки 1/2) об'єкту нерухомого майна: магазину змішаної торгівлі, який знаходиться за адресою: м.Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 17/1) на укладення відповідної угоди.
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
1.Стосовно позиції відповідача щодо юрисдикції суд вважає зазначити таке.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Відповідно до частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
В силу ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин. Аналогічні за змістом висновки щодо критеріїв розмежування судової юрисдикції наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/2260/17, від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, від 25.02.2020 у справі №916/385/19, від 23.03.2021 у справі №367/4695/20.
При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі №646/6644/17 (провадження №14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень), натомість визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
Визначаючи співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи-підприємця і їх правового статусу, необхідно зазначити таке.
Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (ч.1 ст.24 ЦК України).
За змістом ст.25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті (частини друга та четверта зазначеної статті).
Відповідно до ст.26 Цивільного кодексу України всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 Цивільного кодексу України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи-підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Такий підхід Великої Палати Верховного Суду щодо співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи-підприємця і їх правового статусу є усталеним, що підтверджено, зокрема, у постановах від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, від 24.04.2018 у справі №303/5186/15-ц, від 15.05.2019 у справі №904/10132/17, від 21.09.2019 у справі №922/4239/16, від 03.07.2019 у справі №916/1261/18, від 09.10.2019 у справі №209/1721/14-ц.
Отже, з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця фізична особа фактично перебуває у двох правових статусах - як фізична особа, та як фізична особа-підприємець.
При цьому наявність статусу підприємця не свідчить про те, що така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах або ж що всі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно тощо. Відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані, зокрема, у постановах від 14.03.2018 у справі №2-7615/10, від 05.06.2018 у справі №522/7909/16-ц.
Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Такий висновок Велика Палата Верховного Суду навела в постановах від 13.03.2018 у справі №306/2004/15-ц, від 15.05.2019 у справі №904/10132/17, від 02.10.2019 у справі №263/2359/19, від 25.02.2020 у справі №916/385/19 та інших.
Згідно із частинами першою, другою ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є, зокрема, юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
У ч.1 ст.58 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що в господарському законодавстві юридична особа та фізична особа-підприємець охоплюються спільним поняттям "суб'єкт господарювання".
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №916/385/19 наведено висновок, що вирішення питання про юрисдикційність спору за участю фізичної особи-підприємця залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб'єктом господарювання та чи є ці правовідносини господарськими.
У даній справі господарським судом встановлено, що згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Ничипорук Юрій Володимирович м.Хмельницький зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця з 14.05.2010 з видам діяльності за КВЕД 47.89 "Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами" (основний); 46.74. "Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього" і ін. При цьому 29.11.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 та Ничипорук Юлією Василівною зареєстровано право спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна - магазин змішаної торгівлі площею 85,3кв.м, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
При цьому суд зауважує, що діяльність магазину змішаної торгівлі є одним із видів підприємницької діяльності, яка не може здійснюватись фізичною особою. Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про те, що нежитлова будівля на об'єкт нерухомого майна - магазин змішаної торгівлі площею 85,3 кв.м, який знаходиться по Старокостянтинівському шосе,17/1, співвласником якої є Ничипорук Юрій Володимирович, є комерційною нерухомістю, яка може бути використана виключно для здійснення господарської діяльності.
Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських. Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №916/1261/18 від 03.07.2019 року.
Отже, незважаючи, на те, що в Акті про порушення №В000650 від 30.09.2021, протоколі від 27.10.2021 фактично ОСОБА_1 зазначений як фізична особа, а не фізична особа-підприємець, суд вважає, що спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем як суб'єктами господарювання. В свою чергу наведені обставини свідчать, що даний спір підлягає розгляду в господарському суді.
Відтак, суд вважає помилковими доводи відповідача про підвідомчість спору суду цивільної юрисдикції, тому не вбачає підстав для закриття провадження у справі.
2. Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14,03.2018 №312, які набрали чинність з 11 червня 2018 (далі - ПРРЕЕ), які є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку зазначено права, обов'язки та відповідальність учасників роздрібного ринку електричної енергії.
З 01.01.2019 АТ "Хмельницькобленерго" є оператором системи розподілу, що діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.
В п.1.1.2 глави 1.1. розділу 1 ПРРЕЕ зазначено, що електрична енергія - це енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.
Споживання електричної енергії - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача.
Визначення понять "споживач", "побутовий споживач" та "непобутовий споживач" наведено в Закону України "Про ринок електричної енергії". Зокрема, споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (п.84 Закону); непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання (п.47 Закону); побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) (п.62 Закону).
Враховуючи, вищезазначене, відповідач є непобутовим споживачем. Об'єкт відповідача - магазин змішаної торгівлі за адресою: м.Хмельницький, Старокостянтинівське шосе,17/1, не підпадає під поняття об'єкта побутового споживача, визначеного ПРРЕЕ.
У відповідності до п.п.3 п.5.1.1 ПРРЕЕ, оператор системи має право проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.
Згідно п.1.1.2 глави 1.1. розділу 1 ПРРЕЕ акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил.
Згідно п.п.1.1.2 глави 1.1. розділу 1 ПРРЕЕ об'єкт - електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб'єкту господарювання або фізичній особі на праві власності або користування.
Під час проведення перевірки на об'єкті - магазин змішаної торгівлі - за адресою: м.Хмельницький, Старокостянтинівське шосе,17/1, уповноваженими представниками АТ "Хмельницькобленерго" було виявлено порушення п.5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: самовільне безоблікове підключення електропроводки до мережі, що не є власністю ОСР, шляхом підключення електропроводки до розподільчого щита житлового будинку, власником мереж яких є КП Управляюча муніципальна компанія "Проскурівська", при цьому електролічильник на об'єкті - магазин змішаної торгівлі - за адресою: м.Хмельницький, вул.Старокостянтинівське шосе,17/1, відсутній, в ОСР не обліковувався.
Самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення (абз.65 п. 1.1.2 гл. 1.1 розд I ПРРЕЕ ).
Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ закріплені обов'язки споживача електричної енергії, зокрема підпунктами 1 та 20 визначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) та не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.
Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Вимоги до змісту акту про порушення, викладені в част.3-6 п. 8.2.5 ПРРЕЕ, зокрема, в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: - меж балансової належності; - перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; - номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; - фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення ( - част.3 п. 8.2.5 ПРРЕЕ).
Як вбачається із матеріалів справи, Акт про порушення №В000650 від 30.09.2021 підписаний особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт споживача Перуном Валентином Леонідовичем. Відповідач у справі - Ничипорук Юрій Володимирович участі у складанні акту перевірки не приймав.
Особа, яка допустила представника оператора системи на об'єкт (територію) споживача - магазин змішаної торгівлі, не одержувала від власників магазину змішаної торгівлі, розташованого по Старокостянтинівському шосе 17/1 у м.Хмельницькому жодних повноважень та/або доручень на представництво їх інтересів під час складання Акту та надання доступу до приміщення магазину. Докази передбаченого Правилами посвідчення цієї особи не зазначені позивачем в Акті та не додано до матеріалів справи.
Крім того, Акт містить запис про те, що споживач (представник споживача або інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) від підписання Акту відмовився, що засвідчується підписом свідком - майстра з ремонту КП "Управляюча муніципальна компанія "Проскурівська". Однак, на цій же сторінці Акту міститься підпис та прізвище особи, який свідчить, що споживач (представник споживача або інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) з Актом ознайомлений.
Відповідно до абз.1 п.8.2.6. Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
У відповідності до абз.5-6 п.8.2.6. Правил споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.
З огляду на вимоги згаданої вище норми Правил та враховуючи ту обставину, що відповідач або уповноважений ним представник не був присутнім під час перевірки та не отримував копію Акту, позивач задля надання відповідачу можливості реалізувати передбачені Правилами права щодо участі у засіданні комісії, зобов'язаний був направити відповідачу повідомлення про місце, час і дату засідання комісії рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак таке повідомлення відповідачу не направлялося. Докази направлення відповідачу зазначеного повідомлення позивачем до матеріалів справи не додано.
У відповідності до абз.3-4 п.8.2.6. Правил, споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача: перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.
Відповідно до змісту Протоколу розгляд Акту здійснювався комісією, до складу якої увійшли посадові особи позивача, у присутності відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи, протокол підписаний Нечипоруком Ю.В., а не відповідачем - Ничипоруком Ю.В. Просте порівняння зазначеного підпису та інших підписів відповідача у документах, що знаходяться у матеріалах справи №924/989/24 та були надані сторонами, свідчить про те, що підпис вчинений не відповідачем - Ничипоруком Ю.В.
Суд зауважує, що підпис фізичної особи на певному документі є відображенням формалізованої волі цієї особи та передбачає власноручне нанесення особистого підпису у відповідних реквізитах документів. Суд розуміє особистий підпис як власноручно виконаний зразок почерку, що дозволяє ідентифікувати особу, що його виконала, а також відображає певну презумпцію походження документу від конкретної особи. Підпис фізичної особи має індивідуальні та повторювані ознаки, що проявляються при кожному його відтворенні. Така наявність індивідуальних та повторюваних ознак є очевидною для сторонніх спостерігачів, що дозволяє щоразу проводити верифікацію особи та вчиненої нею відповідної дії (підпис на документі). Кожна особа, що проставляє особистий підпис на документі, таким чином підтверджує своє волевиявлення. При цьому, такий механізм "підтвердження особистим підписом" дає змогу використовувати особисті підписи у повсякденному житті без застосування спеціальних знань щодо належності певного підпису тій чи іншій особі. (Аналогічних висновків дійшов Північно-західний апеляційний господарський суд в постанові від 17 вересня 2024 у справі № 924/404/24).
Крім того, малоймовірним є те, що ОСОБА_1 міг невірно зазначити власне прізвище у офіційному документі (протоколі засідання комісії ХМРЕМ по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 27.10.2021), зазначивши його як - "Нечипорук".
За змістом ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч.1 ч.2 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В силу приписів ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1, ч.2 ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд вважає, що подані позивачем на підтвердження позовних вимог Акт про порушення №В000650 від 30.09.2021, протокол засідання комісії ХМРЕМ по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 27.10.2021, інші докази не можуть бути достовірними доказами, що свідчать про порушення з боку відповідача норм Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Наявність суттєвих недоліків та протиріч, разом із очевидними розбіжностями у підписах особи, яку позивач вважає представником споживача або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача, що містяться у Акті про порушення №В000650 від 30.09.2021, протоколі засідання комісії ХМРЕМ по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 27.10.2021 не можуть бути покладені судом в основу рішення про задоволення позову.
Відсутність належних доказів неправомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах є підставою для відмови у позові.
Судом також враховується, що споживачами щодо приміщення магазину, розташованого за вказаною адресою були обоє його власників - відповідач та Ничипорук Юлія Василівна. Вказана обставина підтверджується доданим відповідачем до матеріалів судової справи копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на вказану вище обставину на засідання комісії позивача, на якій розглядався Акт та визначався обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих збитків мали бути запрошені обидва співвласники приміщення по Старокостянтинівському шосе,17/1 у м.Хмельницькому. Однак, як вбачається зі змісту Протоколу засідання Комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 27.10.2021, справа про порушення Правил розглядалась лише щодо одного із споживачів - відповідача. І саме на нього було покладено обов'язок відшкодування вартості електричної енергії, яку позивач вважає спожитою без обліку.
Інші доводи позивача судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються викладеними судом висновками та матеріалами справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов є таким, що не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 02.04.2025.
Суддя С.І. Крамар