Справа № 199/1956/23
(3-в/199/32/25)
іменем України
03.04.2025 суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., в залі суду в м. Дніпро, розглянувши подання начальника Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області Олександра Кучугури про зміну накладеного адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту іншим видом адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 ,-
До суду, 02.04.2025 надійшло подання начальника Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області Олександра Кучугури про зміну накладеного адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту іншим видом адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 .
В обґрунтування подання зазначено, що відповідно до постанов Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 28.04.2023 справа № 199/3167/23, від 15.03.2023 справа №199/1956/23, від 29.03.2023 справа № 199/2329/23, від 19.04.2023 справа № 199/3179/23, від 19.04.2023 справа № 199/2713/23, від 05.04.2023 справа № 199/2525/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за різними частинами статті 130 КУпАП із накладенням стягнення у виді адміністративного арешту. На виконання зазначених постанов співробітниками поліції були здійснені неодноразові виїзди за адресою проживання та направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо проходження військової служби ОСОБА_1 , на який отримано відповідь, що ОСОБА_1 , відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, був призваний та знаходиться на службі у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв?язку з чим, на думку начальника Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, відсутня можливість належним чином виконати постанови Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська, тому, необхідно змінити накладені адміністративні стягнення у виді адміністративного арешту іншим видом адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 .
Вивчивши подання та долучені до нього матеріли, вважаю його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання всіма юридичними та фізичними особами на всій території України.
Зі змісту рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 у справі № 1-26/2012, слідує, що відповідно до Конституції України … судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
«Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує правовладдя як складову частину спільної спадщини Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів правовладдя є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного розв'язання спору судами їхнє рішення не можна ставити під сумнів (Brumarescu v. Romania, заява № 28342/95,
§ 61; Khristov v. Ukraine, № 24465/04, § 33, від 19 лютого 2009 року).
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Суд, в межах даного провадження, керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Суспільна небезпечність умисного невиконання судового рішення полягає і в тому, що протиправні дії особи перш за все несуть загрозу авторитету правосуддя та принижують інститут судового рішення, що в свою чергу заподіює шкоду правам громадян та державним інтересам.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява №48553/99) визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Так, відповідно до постанов судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 28.04.2023 справа № 199/3167/23, від 15.03.2023 справа №199/1956/23, від 29.03.2023 справа № 199/2329/23, від 19.04.2023 справа № 199/3179/23, від 19.04.2023 справа № 199/2713/23, від 05.04.2023 справа № 199/2525/23 - ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за різними частинами статті 130 КУпАП із накладенням стягнення у виді адміністративного арешту.
Вказані постанови суду набрали законної сили та звернуті своєчасно до виконання після набрання ними законної сили.
Разом з наведеним, норми чинного КУпАП не містять положень які б надавали суду право змінювати накладені адміністративні стягнення у виді адміністративного арешту іншим видом адміністративного стягнення.
Суд звертає увагу начальника Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, на норми статті 382 КК України, яка встановлює кримінальну відповідальність за умисне невиконання постанови суду, яка набрала законної сили. Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.02.2023 року по справі № 464/4690/20.
Керуючись ст.304 КУпАП,
У задоволенні подання начальника Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області Олександра Кучугури про зміну накладеного адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту іншим видом адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Щербина-Почтовик
03.04.2025