Справа № 199/2135/25
(1-кп/199/588/25)
03.04.2025 м.Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю
секретаря с/з ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_5 ( в режимі відео конференції),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська кримінальне провадженням, внесене до ЄРДР за № 62025050010006522 від 12.02.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Соломна Хмельницької області, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця за мобілізацією в/ч НОМЕР_1 , військове звання солдат, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не маючого, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, інвалідності не маючого, статус учасника бойових дій не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України,-
В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України. В підготовче судове засідання з'явилися прокурор, захисник ( в режимі відеоконференції), обвинувачений в режимі відеоконференції з Білоцерківською гауптвахтою.
Прокурор просив суд призначити справу до судового розгляду у закритому судовому засіданні. Учасники судового провадження вважали можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, питання про те, в якому засіданні( закритому чи відкритому) вирішити на розсуд суду. На запитання суду, прокурор пояснив, що під час розгляду кримінального провадження відомості, які містять державну таємницю, досліджуватися не будуть, але буде досліджуватися інформація про бойові позиції, і тому провадження потрібно розглядати в закритому судовому засіданні.
Окрім того, прокурор в судовому засіданні просив суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід в вигляді тримання під вартою з утриманням в умовах гауптвахти, обґрунтовуючи своє клопотання наявністю ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що обвинувачений, який є військовослужбовцем, в разі не продовження запобіжного заходу, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, з огляду на те, що закінчити розгляд справи до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу неможливо.
Захисник та обвинувачений не заперечувати проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків:
1.Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.4 ст.402 КК України відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору.
2. Кримінальне провадження підсудне Амур-Нижньодніпровському районному суду м.Дніпропетровська, і його розгляд потрібно провести в відкритому судовому засіданні суддею одноособово. Суд не погоджується з думкою прокурора про необхідність призначення закритого судового засідання, оскільки як зазначив прокурор жодних відомостей, які мають статус державної таємниці, в судовому засіданні досліджуватися не будуть, а відомості про позиції поблизу н.п. Шевченко Покровського району Донецької області, зі спливом 4 місяців від події кримінального правопорушення, яке було вчинено, як зазначено в обвинувальному акті 04.12.2024 року, на цей час не є актуальними.
3. Не існує підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 частини першої або частини другої статті 284 КПК України.
4. Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому слід зазначити наступне :
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом.
Згідно п.п. 3, 4ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід в вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З матеріалів справи вбачається наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого злочину. Обгрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення( поняття « обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року « Нечипорук і Йонкало проти України»).
Суд приходить до висновку про те, що з врахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який є військовослужбовцем та проходить службу в військовій частині НОМЕР_2 в зоні проведення бойових дій, в разі залишення його на волі може ухилитися від суду, незаконно впливати на свідків, з метою схилити їх до надання показів на свою користь, і перебуваючи на посаді радіотелефоніста може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі, самовільно залишити місце проходженні військової служби, знаючи про тяжкість покарання, в разі визнання винуватим за ч.4 ст.402 КК України
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07.02.2025 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід в вигляді тримання під вартою з утриманням в умовах гауптвахти терміном на 60 діб до 06.04.2025 року, але до цієї дати розгляд даного кримінального провадження не може бути завершено, в зв"язку із чим є підстави для продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою. За конкретних обставин даної справи застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, наявність яких встановлено в судовому засіданні, є недостатнім.
Під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов"язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті(ч.3 ст.183 КПК України). Відповідно до ч.5 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
На підставі ч.5 ст.183 КПК України застава по даному кримінальному провадженню судом не визначається.
Керуючись ст.ст. 177,183, 314,315, 376 КПК України, суд,-
Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України на 10.04.2025 року на 10-00 год.
Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою- задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід в вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб з 03.04.2025 року до 01.06.2025року, з утриманням його в умовах гаупвахти.
Викликати в судове засідання прокурора,обвинуваченого, захисника, свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Ухвала в частині призначення справи до судового розгляду оскарженню не підлягає та може бути оскаржена в частині запобіжного заходу протягом п'яти днів з моменту проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою протягом п'яти днів з моменту отримання її копії.
Суддя ОСОБА_1