Рішення від 11.03.2025 по справі 908/3134/24

номер провадження справи 4/227/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2025 Справа № 908/3134/24

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8)

до відповідача 1 Приватного підприємства «ГІДРО-СТАРТ», (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Істоміна, буд. 100, адреса ел.пошти: gidro-start@ukr.net)

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-СПЕЦМАШ», (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Істоміна, буд. 100. Адреса ел.пошти: azov-spetsmash@ukr.net)

до відповідач 3 ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )

до відповідача 4 ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 )

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, - Акціонерне товариство «ОТП БАНК», (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43)

про стягнення 1 062 032,92 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Білецький Б.М., на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АІ № 1774153 від 18.12.2024, (в режимі відеоконференції);

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - не з'явився;

від відповідача 3 - не з'явився;

від відповідача 4 - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився;

29.11.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 42512981/41505659 від 11.11.2024, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 29.11.2024, (вх. № 3454/08-07/24 від 29.11.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», м. Київ до Приватного підприємства «ГІДРО-СТАРТ», м. Мелітополь Запорізької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-СПЕЦМАШ», м. Мелітополь Запорізької області, до ОСОБА_1 , м. Мелітополь Запорізької області і до ОСОБА_2 , м. Мелітополь Запорізької області про:

1) стягнення солідарно з Приватного підприємства «ГІДРО-СТАРТ», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 579 782,61 грн. заборгованості за кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021;

2) стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-СПЕЦМАШ», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 482 250,31 грн. заборгованості за кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024 справу № 908/3134/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.12.2024 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3134/24, справі присвоєно номер провадження справи 4/227/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача залучено Акціонерне товариство «ОТП БАНК», м. Київ, підготовче засідання призначено на 09.01.2025.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.01.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/3134/24, справу призначено до розгляду по суті, судове засідання призначено на 12.02.2025.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2025 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 11.03.2025.

В судове засідання 11.03.2025 з'явився представник позивача, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua.

До системи відеоконференцзв'язку 11.03.2025 приєднався представник позивача.

В судовому засіданні 11.03.2025 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи.

Представники відповідачів 1, 2, 3 і 4, так само як і відповідачі 3 і 4 особисто, в жодне судове засідання у справ № 908/3134/24 не з'явилися, про поважність причин неявки суд завчасно жодного разу не повідомили. Заяв про визнання позову від відповідачів до суду не надходило.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 09.05.2025 включно.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Згідно вказаного Переліку з урахуванням наступних змін, внесених відповідними наказами, вся територія Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 25.02.2022 по теперішній час).

Відповідачі 1, 2, 3 і 4 у даній справі мають місце реєстрації на території, яка відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, у м. Мелітополі Запорізької області.

У зв'язку із викладеним, ухвали суду по справі № 908/3134/24 направлялися судом відповідачам 1, 2, 3 і 4 на відомі суду адреси електронної пошти, які також зазначалися ними як засоби офіційного зв'язку в кредитному договорі № CR21-113/300-2 від 05.03.2021 та договорах поруки № SR21-141/300 від 05.03.2021 та № SR21-142/300 від 05.03.2021.

Крім того, враховуючи територіальне перебування відповідачів 1, 2, 3 і 4 на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/3134/24 опубліковані на офіційному веб-сайті судової влади України.

За приписами зазначеної норми Закону якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів 1, 2, 3 і 4 про відкриття провадження у справі № 908/3134/24 та подальший розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі 1, 2, 3 і 4 могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 11.03.2025 за відсутністю відповідачів 1, 2, 3 і 4, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 193, 350 ГК України, ст., ст. 11, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 536, 553, 554, 598, 610-612, 625-629, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем 1 та відповідачем 2 грошових зобов'язань за кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021, який укладений між АТ «ОТП БАНК» (Первинний кредитор) та ПП «ГІДРО-СТАРТ» і ТОВ «АЗОВ-СПЕЦМАШ» (Позичальники 1 і 2, Клієнти 1 і 2) як основного зобов'язання, та невиконанням відповідачем 3 та відповідачем 4, як Поручителями 1 і 2, взятих на себе зобов'язань згідно договорів поруки № SR21-141/300 від 05.03.2021 та № SR21-142/300 від 05.03.2021, якими забезпечено виконання основного зобов'язання. Відповідачі 1, 2, 3 і 4 не виконали належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних зобов'язань. 16.11.2023 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та АТ «ОТП БАНК» укладено договір про відступлення права вимоги № 16/11/23, за умовами якого АТ «ОТП БАНК» відступило право вимоги за кредитним договором № CR 21-113/300-2 від 05.03.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Відповідно до договору відступлення ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло прав Кредитора до відповідачів 1, 2, 3 і 4 як до Клієнтів та Поручителів за кредитним договором № CR 21-113/300-2 від 05.03.2021 та договорами поруки № SR21-141/300 від 05.03.2021 та № SR21-142/300 від 05.03.2021. Станом на 16.11.2023 заборгованість ПП «ГІДРО-СТАРТ» (Клієнт 1), ОСОБА_1 (Поручитель 1) та ОСОБА_2 (Поручителя 2) за кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021 склала 579 782,61 грн., в тому числі 469 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 110 782,61 грн. заборгованість по відсоткам. Також, станом на 16.11.2023 заборгованість ТОВ «АЗОВ-СПЕЦМАШ» (Клієнт 2), ОСОБА_1 (Поручитель 1) та ОСОБА_2 (Поручителя 2) за кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021 склала 482 250,31 грн., в тому числі 390 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 92 250,31 грн. заборгованість по відсоткам. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідачів 1, 2, 3 і 4 солідарно заборгованість за кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021 та покласти на відповідачів 1, 2, 3 і 4 витрати зі сплати судового збору в сумі 12 744,39 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20 000,00 грн.

Письмового відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки відповідачі 1, 2, 3 і 4 суду не надали.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У зв'язку із не поданням відповідачами 1, 2, 3 і 4 відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.

23.12.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від Акціонерного товариства «ОТП БАНК» надійшли Письмові пояснення по справі (вх. № 25027/08-08/24 від 23.12.2024), в яких третя особа підтвердила, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є новим кредитором у зобов'язаннях за кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021 та укладеними на його виконання договорами поруки № SR21-141/300 від 05.03.2021 та № SR21-142/300 від 05.03.2021. Третя особа зазначила, що 16.11.2023 між АТ «ОТП БАНК» (Первісний кредитор) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Новий кредитор) відповідно до ст. 512- 519 ЦК України укладено договір № 16/11/23 про відступлення права вимоги. Відповідно до умов укладеного договору Первісний кредитор (Банк) передав/відступив у повному обсязі, а Новий кредитор прийняв на себе в повному обсязі право вимоги, що належить Первісному кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у Реєстрі вимог, наведеному у Додатку до цього договору. Згідно з п., п. 43, 44 Акту прийому передачі Реєстру вимог від 16.11.2023 (Додаток №1) Новому кредитору передано право вимоги за договором про надання банківських послуг № CR21-113/300-2 від 05.03.2021. Відповідно до Акту № 1 від 30.11.2023 (Додаток № 3) Новому кредитору передано оригінали укладених договорів, а саме: 1. договір про надання банківських послуг № CR 21-113/300-2 від 05.03.2021, оригінал, на 17 аркушах; 2. договір про зміну до договору про надання банківських послуг № 1 від 10.03.2021, оригінал, на 5 аркушах; 3. договір поруки № SR 21-141/300 від 05.03.2021, оригінал, на 12 аркушах; 4. договір поруки № SR 21-142/300 від 05.03.2021, оригінал, на 12 аркушах. Таким чином, позивач вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ

05.03.2021 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» (Банк, третя особа у справі), Приватним підприємством «ГІДРО-СТАРТ» (Клієнт 1, відповідач 1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-СПЕЦМАШ» (Клієнт 2, відповідач 2 у справі) укладено Договір про надання банківських послуг № СR 21-113/300-2 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надає на вимогу Клієнта Банківську послугу, а Клієнт приймає Банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в Договорі відносно такої Банківської послуги, у тому числі, своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку. (п. 3 Кредитного договору).

Згідно тлумачень Кредитного договору Банківська послуга - це всі та/або будь-яка з послуг, дій Банку для, за наказом або на користь Клієнта відповідно до умов чинного законодавства України, банківської ліцензії Банку, а також Договору, до яких зокрема належить надання Банком банківського кредиту (Кредит, Кредитна лінія, Овердрафт), проте, якщо інше прямо не вказано в Договорі, до них не належить зобов'язання Банку перед Клієнтом згідно з договором(ами) банківського рахунку та/або депозитним(ими) договором(ами).

До Кредитного договору сторонами укладено Договір про зміну № 1 від 10.03.2021.

Відповідно до пункту 21 «Умови надання кредитної лінії, овердрафту та кредиту (нова редакція)» підпункту 21.1 «Умови надання кредитної лінії» Кредитного договору (в редакції Договору про зміну № 1 від 10.03.2021) Сторони визначили вид Банківської послуги, яку надає Банк, та умови її надання, а саме: вид Банківської послуги: кредитна лінія; ліміт Банківської послуги: 2 500 000,00 гривень або еквівалент цієї суми в доларах США (USD); валюта Банківської послуги: гривня та/або долари США; цільове призначення Банківської послуги: поповнення обігових коштів; дата припинення чинності лімітом Банківської послуги: 04.03.2024 включно; періоди отримання Банківської послуги.

За умовами підпункту 21.1.6.1 п. 21 Кредитного договору (в редакції Договору про зміну № 1 від 10.03.2021) визначено, що період (строк) дозволеного існування заборгованості Клієнта за Банківською послугою, вказаною в п. 21.1 Договору: з дати укладення Договору до Дати припинення чинності лімітом Банківської послуги.

У межах Періоду отримання Банківської послуги Клієнтом встановлені наступні періоди фінансування:

1) з дати укладення Договору до 04.03.2022 включно (Період фінансування 1);

2) з 05.03.2022 до 04.03.2023 включно (Період фінансування 2);

3) з 05.03.2023 до дати припинення чинності лімітом Банківської послуги (Період фінансування 3).

Відповідно до пп. 21.1.8 Кредитного договору (в редакції Договору про зміну № 1 від 10.03.2021) визначено стандартний розмір процентної ставки: для траншів у доларах США: 3М LIBOR + 5,0 % річних; для траншів у гривні: 13,9 % річних.

3M LIBOR - фіксована індикативна процентна ставка, яка розраховується як середньоарифметичне значення індивідуальних процентних ставок пропозиції ресурсів в валюті долари США банків-членів британської банківської асоціації (ВВА LIBOR Contributor Panel Banks); визначається на 11.00 (одинадцяту годину рівно) за лондонським часом для валюти долари США на строк в 3 (три) місяці згідно даних інформаційної системи REUTERS (http://www.reuters.com) на відповідну дату; розмір (значення) фіксується у перший Банківський день першого місяця календарного кварталу застосовується при розрахунку процентної ставки протягом періоду до першого Банківського дня місяця календарного кварталу, що є наступним за кожним таким календарним кварталом; протягом строку дії Договору може становити будь-яке числове значення в межах від 0,000001 до 100,000001 процентів річних. (ч.1 Кредитного договору редакції Договору про зміну № 1 від 10.03.2021)).

Підпунктом 21.1.9 Кредитного договору (в редакції Договору про зміну № 1 від 10.03.2021) встановлений підвищений розмір процентної ставки: стандартний розмір процентної ставки згідно п. 21.1.8 для траншів у відповідній валюті + 2 % річних.

Підставою для застосування підвищеного розміру процентної ставки є невиконання або неналежне виконання Клієнтом обов'язку щодо надання Банку фінансової звітності, як це передбачено в п. 12 Договору, або порушення Клієнтом обов'язку, передбаченого п. 21.1.15.1 Договору. (пп. 21.1.10 Кредитного договору (в редакції Договору про зміну № 1 від 10.03.2021))

День нарахування процентів: 23-їй календарний день місяця. (пп. 21.1.12 Кредитного договору (в редакції Договору про зміну № 1 від 10.03.2021))

Відповідно до пункту 6 Кредитного договору Банк здійснює надання Банківських послуг за плату, що має сплачуватися Клієнтом Банку в порядку та на умовах Договору виключно в безготівковій формі.

Залежно від виду Банківської послуги видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода, проте цей перелік не є вичерпним і Сторонами можуть бути погоджені інші види плати.

Розмір плати визначається Сторонами в Договорі.

Проценти розраховуються на підставі процентної ставки. Процентна ставка може бути виражена як числом, так і формулою, яка може включати складові, що можуть час від часу змінюватися.

Залежно від валюти Банківської послуги база нарахування є наступною: для банківських послуг, виражених у доларах США та/або євро, - база нарахування становить 360 днів; для Банківських послуг, виражених у гривнях, - база нарахування становить 365 днів.

Розрахунок та нарахування процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти розраховуються протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання Банком Банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання Клієнтом всіх зобов'язань щодо такої банківської послуги, не включаючи останній день такого виконання (день припинення/закінчення строку дії Банківської послуги, інше).

Проценти щодо Банківської послуги, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється Клієнтом з порушеннями (невчасно та/або неналежним чином), розраховуються та нараховуються кожного дня протягом строку дії такого порушення та повинні сплачуватись Клієнтом Банку негайно (за першої нагоди) у повному обсязі таких нарахованих процентів.

Умовами п. 10 Кредитного договору Банк зобов'язався надати Банківську послугу Клієнту відповідно до положень Договору за умови відсутності підстав (обставин) для відмови в погодженні (не прийняття) виконання заяви про надання Банківської послуги, та/або відмови в наданні Банківської послуги, та/або вимоги Банку щодо виконання боргових зобов'язань.

В свою чергу Клієнт 1 і Клієнт 2 зобов'язалися належним чином (без будь-яких порушень) виконувати банківські зобов'язання у відповідності до положень Договору. (п. 12 Кредитного Договору).

Умовами п. 17 Кредитного договору сторонами визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами (дата Договору), включаючи всі додатки до нього (додатки складають невід'ємну частину Договору), і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому Договору в повному обсязі.

Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору у спірному періоді суду не надано.

Згідно з положеннями пп. 24.1 і 24.2 Кредитного договору: ліміт зобов'язань: Генеральний ліміт дорівнює 2 500 000,00 гривень або еквівалент в доларах США. Строк зобов'язань: Генеральний строк становить період з дати укладення Договору до 04.03.2024 включно.

З письмових доказів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що на виконання умов Кредитного договору Банк надав ПП «ГІДРО-СТАРТ» (Клієнту 1) транши в розмірі 469 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 35214995 від 22.02.2022 (на суму 250 000,00 грн.) і № 5212858 від 04.03.2022 (на суму 219 000,00 грн.), а також Банк надав ТОВ «АЗОВ-СПЕЦМАШ» (Клієнту 2) транши в розмірі 390 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 35214937 від 22.02.2022 (на суму 250 000,00 грн.) і № 5212859 від 04.03.2022 (на суму 140 000,00 грн.).

Отже, в межах Періоду фінансування 1 Банк надав Відповідачу 1 транш у розмірі 469 000,00 грн. зі строком кінцевого погашення заборгованості до 04.03.2024 включно. Також в межах Періоду фінансування 1 Банк надав Відповідачу 2 транш у розмірі 390 000,00 грн. зі строком кінцевого погашення заборгованості до 04.03.2024 включно.

Для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 05.03.2021 між Банком та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач 3 у справі), а також між Банком та ОСОБА_2 (Поручитель, відповідач 4 у справі) укладено договори забезпечення, зокрема:

1. Договір поруки № SR 21-142/300, укладений між Банком та ОСОБА_1 (далі - Договір поруки № 1), за яким ОСОБА_1 поручився перед Банком за виконання Клієнтом 1 та Клієнтом 2 (Позичальники) боргових зобов'язань за Кредитним договором. № CR21-113/300-2 від 05.03.2021.

2. Договір поруки № SR 21-141/300, укладений між Банком та ОСОБА_2 (далі - Договір поруки № 2), за яким ОСОБА_2 поручився перед Банком за виконання Клієнтом 1 та Клієнтом 2 (Позичальники) боргових зобов'язань за Кредитним договором. № CR21-113/300-2 від 05.03.2021.

За умовами п. 3 Договорів поруки № 1 і № 2 в силу поруки, створеної відповідно до умов Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Клієнтом боргових зобов'язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) боргових зобов'язань Клієнтом. Порукою забезпечується виконання боргових зобов'язань у повному обсязі. Порука та солідарний обов'язок Поручителя перед Банком виникають з моменту укладення Договору поруки та є чинним протягом всього строку (терміну) дії боргових зобов'язань.

Відповідно до пункту 7 Договорів поруки № 1 і № 2 строк дії цих Договорів дорівнює Генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов Договору. За обставини наявності випадку невиконання умов Договору, Договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов'язання Клієнта (Позичальника) перед Банком не будуть виконані у повному обсязі.

Згідно з п. 21 Договорів поруки № 1 і № 2: Договір, за виконання якого надано поруку: Договір про надання банківських послуг № CR21-113/300-2 від 05.03.2021 між Банком та Клієнтами 1 і 2. Клієнт 1: Приватне підприємство «ГІДРО-СТАРТ». Клієнт 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-СПЕЦМАШ». Генеральний ліміт: 2 500 000,00 гривень або доларів США. Генеральний строк: до 04.03.2024 включно.

В подальшому АТ «ОТП БАНК» (Банк, Позичальник, Первісний кредитор) відступило право вимоги за Кредитним договором № CR 21-113/300-2 від 05.03.2021 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (Новий кредитор, позивач у справі) на підставі Договору про відступлення права вимоги № 16/11/23 від 16.11.2023 (надалі - Договір відступлення).

Відповідно до умов п. 2.1 Договору відступлення Первісний кредитор передає (відступає) у повному обсязі, а Новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належить Первісному кредитору за Кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі вимог, наведеному у Додатку 1 до цього Договору, та які укладені між Первісним кредитором та боржниками, а саме: Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору право вимоги виконання боржниками боргових зобов'язань, які виникли за кредитними договорами в розмірах, зазначених в реєстрі вимог (згідно Додатку 1 до цього Договору), та які можуть виникнути у майбутньому (майбутня вимога) за кредитними договорами, право вимоги виконання всіх інших обов'язків та зобов'язань боржників/поручителів/майнових поручителів, передбачених кредитними договорами та договорами забезпечення (далі за текстом Право вимоги), за суму, встановлену в п. 3 цього Договору.

Згідно з п. 2.4 Договору відступлення з цього Договору випливає, що Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з кредитних договорів та договорів забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього Договору.

Пунктом 2.5 Договору відступлення сторони визначили, що право вимоги за кредитними договорами переходять до Нового кредитора з моменту виконання зобов'язання щодо сплати всіх платежів, в обсязі та в порядку визначених в п. 3 цього Договору.

Новий кредитор може відступити або передати всі або будь-які права, вигоду та зобов'язання за цим Договором третім особам з моменту набуття ним права вимоги без згоди Первісного кредитора. (п.2.6 Договору відступлення)

Згідно з п. 2.7 Договору відступлення передача прав вимоги здійснюється сторонами на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі Реєстру вимог. Укладення цього Договору не тягне за собою будь-яких змін умов кредитних договорів та здійснюється без згоди боржників.

Відповідно до п. 3.1 Договору відступлення сторони домовились, що сума, за яку здійснюється відступлення права вимоги, згідно цього Договору зазначена в додатку 4 до цього Договору.

Пунктом 3.2 Договору відступлення визначено, що Новий кредитор зобов'язується сплатити Первісному кредитору суму, вказану в п. 3.1 цього Договору, до 14 години дня в день підписання Акту прийому-передачі реєстру вимог шляхом перерахування коштів на рахунок Первісного кредитора за наступними реквізитами: м. Київ, вул. Жилянська, 43, т/р: НОМЕР_3, код банку: 300528, Ідентифікаційний код 21685166, Свідоцтво платника ПДВ № 100234906, ІПН 216851626652, отримувач: АТ «ОТП БАНК», призначення платежу: «Оплата згідно договору про відступлення права вимоги № 16/11/23 від « 16» листопада 2023 р».

З матеріалів справи вбачається, що факт внесення Новим кредитором Первісному кредитору оплати за відступлення права вимоги по Договору про відступлення права вимоги № 16/11/23 від 16.11.2023 підтверджується платіжною інструкцією № 5586 від 16.11.2023 з урахуванням повідомлення № 73-5-2-1212 від 25.07.2024, відповідно до якого АТ «ОТП БАНК» підтверджує, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» здійснено повний розрахунок за Договором про відступлення права вимоги № 16/11/23 від 16.11.2023 згідно п. 3.2 вищезгаданого Договору відступлення.

Згідно з п., п. 43, 44 Акту прийому передачі Реєстру вимог від 16.11.2023 (Додаток № 1) до Договору про відступлення права вимоги № 16/11/23 від 16.11.2023 Новому кредитору, серед іншого, передано право вимоги за Договором про надання банківських послуг № CR21-113/300-2 від 05.03.2021.

Відповідно до Акту № 1 від 30.11.2023 (Додаток № 3) до Договору про відступлення права вимоги № 16/11/23 від 16.11.2023 Новому кредитору передано оригінали укладених договорів, а саме: 1. договір про надання банківських послуг № CR 21-113/300-2 від 05.03.2021, оригінал, на 17 аркушах; 2. договір про зміну до договору про надання банківських послуг № 1 від 10.03.2021, оригінал, на 5 аркушах; 3. договір поруки № SR 21-141/300 від 05.03.2021, оригінал, на 12 аркушах; 4. договір поруки № SR 21-142/300 від 05.03.2021, оригінал, на 12 аркушах.

За таких обставин, відповідно до Договору відступлення ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло прав Кредитора до Клієнта 1 (ПП «ГІДРО-СТАРТ»), Поручителя 1 ( ОСОБА_1 ) та Поручителя 2 ( ОСОБА_2 ), а також до Клієнта 2 (ТОВ «АЗОВ-СПЕЦМАШ»), Поручителя 1 ( ОСОБА_1 ) та Поручителя 2 ( ОСОБА_2 ).

Крім того, на момент укладення Договору про відступлення права вимоги № 16/11/23 від 16.11.2023 поруки відповідача 3 та відповідача 4 не є припиненими.

У підтвердження повідомлення Первісним кредитором відповідачів 1, 2, 3 і 4 про відступлення на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги за Кредитним договором № CR 21-113/300-2 від 05.03.2021 до матеріалів справи надано копію витягу з реєстру відправлених СМС повідомлень згідно Договору про відступлення права вимоги № 16/11/23 від 16.11.2023.

При цьому суд зауважує, що відповідне повідомлення має статус повідомлення: «Закінчився TTL при доставці повідомлення». Ці статуси надає провайдер, статус TTL позначає «термін життя», і означає відрізок часу, протягом якого дані повинні залишатися в комп'ютері або мережі. У меседжингу TTL визначає, як довго повідомлення залишається у системі (тобто якщо за встановлений проміжок часу абонент був не в мережі, смс не може бути доставлене з причин, незалежних від відправника).

Первісний кредитор направив повідомлення на єдино можливі та відомі, станом на дату відступлення, номери телефонів. Інші засоби зв'язку ні Первісному кредитору, ні Новому кредитору не відомі, що підтверджується наданими інформацією із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як свідчать матеріали справи, Клієнтом 1 (ПП «ГІДРО-СТАРТ»), Поручителем 1 ( ОСОБА_1 ) та Поручителем 2 ( ОСОБА_2 ), а також Клієнтом 2 (ТОВ «АЗОВ-СПЕЦМАШ»), Поручителем 1 ( ОСОБА_1 ) та Поручителем 2 ( ОСОБА_2 ) не виконані належним чином кредитні зобов'язання за Кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021 внаслідок чого станом на 16.11.2023 заборгованість за Кредитним договором склала:

Сума боргу Клієнта 1, Поручителя 1 та Поручителя 2 становить 579 782,61 грн., з яких:

1. заборгованість за тілом кредиту становить 469 000,00 грн. (сума виданого кредиту):

- 22.02.2022 сума виданого траншу в розмірі 250000,00 грн.;

- 04.03.2022 сума виданого траншу в розмірі 219 000,00 грн.;

2. заборгованість за відсотками становить 110 782,61 грн.:

- сума нарахованих відсотків за період 22.02.2022 - 03.03.2022 у розмірі 952,05 грн.;

- сума сплачених відсотків 25.02.2022 у розмірі 190,41 грн.;

- сума нарахованих відсотків за період 04.03.2022 - 15.11.2023 у розмірі 111 092,61 грн.

Сума боргу Клієнта 2, Поручителя 1 та Поручителя 2 становить 482250,31 грн., з яких:

1. заборгованість за тілом кредиту становить 390 000,00 грн. (сума виданого кредиту):

- 22.02.2022 сума виданого траншу в розмірі 250000,00 грн.;

- 04.03.2022 сума виданого траншу в розмірі 140 000,00 грн.;

2. заборгованість за відсотками становить 92 250,31 грн.:

- сума нарахованих відсотків за період 22.02.2022 - 03.03.2022 у розмірі 952,05 грн.;

- сума сплачених відсотків 25.02.2022 у розмірі 190,41 грн.;

- сума нарахованих відсотків за період 04.03.2022 - 15.11.2023 у розмірі 93 379,79 грн.

Зазначені нарахування підтверджуються наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості та банківськими виписками за рахунками Клієнта 1 і Клієнта 2 за період з 22.02.2022 по 07.06.2024.

Жодним із відповідачів аргументованих заперечень щодо наведеного розрахунку суду не надано.

Станом на дату звернення ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до суду з позовом у даній справі зобов'язання за Кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021 Клієнтом 1 (ПП «ГІДРО-СТАРТ»), Поручителем 1 ( ОСОБА_1 ) та Поручителем 2 ( ОСОБА_2 ), а також Клієнтом 2 (ТОВ «АЗОВ-СПЕЦМАШ»), Поручителем 1 ( ОСОБА_1 ) та Поручителем 2 ( ОСОБА_2 ) у повному обсязі виконано не було.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням Позичальниками умов Кредитного договору та наявністю простроченої заборгованості, позивач відповідно до Договору поруки № 1 та Договору поруки № 2, а також згідно умов Договору відступлення, має право вимагати від Поручителів виконання зобов'язань за Кредитним договором у тому ж обсязі, що і від Позичальників.

З урахуванням наведених вище обставин, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до відповідачів у даній справі заявлені позовні вимоги про:

1) солідарне стягнення з Приватного підприємства «ГІДРО-СТАРТ», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 579 782,61 грн. заборгованості за Кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021, в тому числі 469 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 110 782,61 грн. заборгованості по відсоткам;

2) солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-СПЕЦМАШ», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 482 250,31 грн. заборгованості за Кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021, в тому числі 390 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 92 250,31 грн. заборгованості по відсоткам.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст., ст. 11, 509 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч., ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. (ч., ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України)

Згідно з частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ст., ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з положеннями статей 73, 74, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Із досліджених судом доказів, які містяться в матеріалах справи, слідує що АТ «ОТП БАНК» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало належним чином, надавши відповідачу 1 на відповідний рахунок кредитні кошти у розмірі 469 000,00 грн., а також надавши відповідачу 2 кредитні кошти в розмірі 390 000,00 грн., що підтверджується відповідними меморіальними ордерами та виписками банку по особовим рахункам (копії містяться в матеріалах справи).

Разом з тим, Клієнт 1 (Позичальник) та Клієнт 2 (Позичальник) свої зобов'язання по своєчасному поверненню суми кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами у встановлених розмірах та строки не виконали, внаслідок чого станом на 16.11.2023 у відповідача 1 утворилась заборгованість в загальному розмірі 579 782,61 грн. (в тому числі за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 469 000,00 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 110 782,61 грн.), а у відповідача 2 утворилась заборгованість в загальному розмірі 482 250,31 грн. (в тому числі за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 390 000,00 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 92 250,31 грн.)

Відповідачі 1, 2, 3 і 4 позовні вимоги не спростували, доказів повернення кредиту та погашення процентів за умовами Кредитного договору № CR21-113/300-2 від 05.03.2021суду не надали.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Отже Договорами поруки № SR 21-142/300 від 05.03.2021 та № SR 21-141/300 від 05.03.2021 забезпечено виконання ПП «ГІДРО-СТАРТ» та ТОВ «АЗОВ-СПЕЦМАШ» зобов'язань за Кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (ч. 2 ст. 554 ЦК України)

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. (ч. 1 ст. 543 ЦК України)

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов'язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.

Жодної з підстав для припинення дії Договорів поруки № SR 21-142/300 від 05.03.2021 та № SR 21-141/300 від 05.03.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Цивільний кодекс України встановлює загальні підстави заміни кредитора у зобов'язанні (статті 512, 514).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4)виконання обов'язку боржника третьою особою.

Відповідно до частин другої, третьої 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, на момент її розгляду ані Клієнт 1, ані Клієнт 2, ані Поручителі заборгованість перед Новим кредитором не сплатили.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачі заявлені позовні вимоги не спростували, доказів виконання зобов'язань і перерахування позивачу заявлених до стягнення сум суду не надали.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок, судом встановлено, що нарахування основної заборгованості (тіла кредиту) та відсотків позивачем здійснено правильно.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86 ГПК України)

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. (ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України)

Названий принцип полягає в тому, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачі 1, 2, 3 і 4 своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1 і 2 порівну, оскільки спір доведено до суду з їх вини.

При цьому суд враховує, що згідно усталеної судової практики у разі якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Стосовно судових витрат на правничу допомогу адвокат суд зазначає наступне.

Позивач в позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які просив стягнути їх з відповідачів 1, 2, 3 і 4, а саме 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Як вбачається з матеріалів справи, жоден з відповідачів 1, 2, 3 і 4 проти покладення на них витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000,00 грн. не заперечили.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу у даній справі позивач надав суду наступні документи: Договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01.04.2024, укладений між позивачем (Клієнт) та адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем; Додаткові угоди № 001 і № 002 від 11.11.2024 до Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.04.2024; Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11.11.2024 до Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.04.2024 на загальну суму 20 000,00 грн., який підписано позивачем в особі директора Романенка М.Е. та адвокатом Білецьким Б.М.; Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до п. 1.1 Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.04.2024 Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу (правничу допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Деталі предмета договору встановлюються додатковими угодами.

Згідно з п. 4.1 Договору загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної в п. 4.8 Договору, а також гонорару, який зазначений в п. 4.9 Договору.

Пунктом 4.8 Договору сторони визначили тарифи на надання послуг Клієнту.

Додатковими угодами № 001 і № 002 від 11.11.2024 сторони погодили, що Адвокат зобов'язується здійснити представництво та захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із Приватного підприємства «ГІДРО-СТАРТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-СПЕЦМАШ». При цьому Адвокат зобов'язується надавати професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом даної справи в будь-якому суді першої, апеляційної та касаційної інстанції з повноваженнями представляти інтереси Клієнта в будь-якому суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій згідно з підсудністю та судоустрою, встановлених процесуальними законами та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» під час здійснення судочинства та може вчиняти від імені Клієнта усі процесуальній дії, що їх має право вчиняти позивач, відповідач, третя особа, стягувач, суб'єкт оскарження в процесі, для чого Адвокату надається право підписувати та подавати від імені Клієнта позовні заяви, змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, брати участь в судових засіданнях, отримувати копії судових рішень, розписуватися та вчиняти інші процесуальні дії. Повноваження Адвоката в суді не обмежуються даними Договором.

Також Додатковими угодами № 001 і № 002 від 11.11.2024 сторони визначили порядок здійснення розрахунків, а саме: за здійснення представництва та захист інтересів Клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги, пов'язаних з розглядом даної справи, відповідно до умов цього Договору, Клієнт виплачує Адвокату гонорар, у порядку та строки за погодженням сторін. Виплата гонорару здійснюється на умовах попередньої оплати (авансування) та/або, що підтверджується підписаними сторонами відповідним актом про надання професійної правничої допомоги, складеним та підписаним сторонами на підставі Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатом.

Повноваження Білецього Б.М. як адвоката у даній справі підтверджуються Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю КС № 5618/10 від 17.03.2016.

11.11.2024 позивач та адвокат Білецький Б.М. підписали Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), згідно якого Адвокатом в межах Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.04.2024 та Додаткових угод № 001 і № 002 від 11.11.2024 до нього надано Клієнту правничу допомогу, а саме: - попередня (усна) консультація Клієнта - 250,00 грн.; - письмова консультація Клієнта щодо кредитних правовідносин - 1 800,00 грн.; здійснення перевірки кредитної справи боржника - 1 200,00 грн.; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - 1 500,00 грн.; аналіз первинних банківських документів та розрахунків згідно кредитної справи - 1 375,00 грн.; юридична перевірка статусу боржника щодо доцільності здійснення претензійно-позовної роботи - 3 125,00 грн.; направлення запитів для отримання необхідної інформації та документів для подання позову - 3 000,00 грн.; здійснення досудового врегулювання спору - 1 500,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи - 5 250,00 грн.; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 1 000,00 грн. Загалом Адвокат надав Клієнту, а Клієнт прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 20 000,00 грн. Претензій щодо обсягу та якості виконаних робіт (наданих послуг) Клієнт до адвоката не має.

Аналогічна інформація відображене сторонами в Детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості, від 11.11.2024.

Матеріали справи № 908/3134/24 свідчать, що позовна заява подавалася до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» ЄСІТС за підписом директора ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Романенка М.Е,

Докази проведення позивачем (Клієнтом) оплати за надані правничі послуги станом на час винесення судом рішення матеріали справи не містять.

Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Висновок Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України"» від 26.02.2015, п.,п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, дослідивши зміст наданої адвокатом Білецьким Б.М. професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті від 11.11.2024 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги в цілому відповідає умовам Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.04.2024 та Додаткових угод № 001 і № 002 від 11.11.2024 до нього, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Приймаючи рішення про розподіл судових витрат у справі № 908/3134/24 суд виходить з того, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами вирішення спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню судом повністю.

Суд зауважує, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку із невиконанням відповідачами 1, 2, 3 і 4 своїх грошових зобов'язань за Кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021.

Тобто, даний спір, не зважаючи на розмір заявленої до стягнення суми позову, для кваліфікованого юриста не є спором значної складності. У спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами, судова практика є сталою.

Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Стосовно витрат на правову допомогу адвоката в частині надання попередньої (усної) консультації Клієнту, надання письмової консультації Клієнту, щодо кредитних правовідносин, здійснення перевірки кредитної справи боржника, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», аналіз первинних банківських документів та розрахунків згідно кредитної справи є складовими правової допомоги формування правової позиції для захисту інтересів Клієнта та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окремі послуги.

Щодо юридичної перевірки статусу боржника щодо доцільності здійснення претензійно-позовної роботи, направлення запитів для отримання необхідної інформації та документів для подання позову, здійснення досудового врегулювання спору, то суд зауважує, що матеріали справи № 908/3134/24 не містять належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, у підтвердження здійснення адвокатом відповідних робіт та надання таких послуг, отже такі витрати не підлягають задоволенню.

Враховуючи вище наведене у сукупності, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог поданими доказами; ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/3134/24 та стягнення із відповідачів 1, 2, 3 і 4 порівну з кожного на користь позивача 5 250,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу за складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, а у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Розмір понесених витрат на таку суму відповідає принципу співмірності із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт.

Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», м. Київ до Приватного підприємства «ГІДРО-СТАРТ», м. Мелітополь Запорізької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-СПЕЦМАШ», м. Мелітополь Запорізької області, до ОСОБА_1 , м. Мелітополь Запорізької області і до ОСОБА_2 , м. Мелітополь Запорізької області про стягнення з відповідачів солідарно 1 062 032,92 грн. заборгованості за кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ГІДРО-СТАРТ», (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Істоміна, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи 42512981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) заборгованість за тілом кредиту в розмірі 469 000 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч) грн. 00 коп. та заборгованість по відсоткам в розмірі 110 782 (сто десять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 61 коп. за кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021 солідарно з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) заборгованість за тілом кредиту в розмірі 469 000 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч) грн. 00 коп. та заборгованість по відсоткам в розмірі 110 782 (сто десять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 61 коп. за кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021 солідарно з Приватним підприємством «ГІДРО-СТАРТ», (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Істоміна, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи 42512981) і ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Видати наказ.

4. Стягнути з ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) заборгованість за тілом кредиту в розмірі 469 000 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч) грн. 00 коп. та заборгованість по відсоткам в розмірі 110 782 (сто десять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 61 коп. за кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021 солідарно з Приватним підприємством «ГІДРО-СТАРТ», (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Істоміна, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи 42512981) і ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-СПЕЦМАШ», (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Істоміна, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи 41505659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) заборгованість за тілом кредиту в розмірі 390 000 (триста дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. та заборгованість по відсоткам в розмірі 92 250 (дев'яносто дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. 31 коп. за кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021 солідарно з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Видати наказ.

6. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) заборгованість за тілом кредиту в розмірі 390 000 (триста дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. та заборгованість по відсоткам в розмірі 92 250 (дев'яносто дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. 31 коп. за кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021 солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-СПЕЦМАШ», (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Істоміна, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи 41505659) і ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Видати наказ.

7. Стягнути з ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) заборгованість за тілом кредиту в розмірі 390 000 (триста дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. та заборгованість по відсоткам в розмірі 92 250 (дев'яносто дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. 31 коп. за кредитним договором № CR21-113/300-2 від 05.03.2021 солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-СПЕЦМАШ», (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Істоміна, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи 41505659) і ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Видати наказ.

8. Стягнути з Приватного підприємства «ГІДРО-СТАРТ», (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Істоміна, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи 42512981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 186 (три тисячі сто вісімдесят шість) грн. 10 коп. та 1 312 (одну тисячу триста дванадцять) грн. 50 коп. судових витрат на правничу допомогу адвоката. Видати наказ.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-СПЕЦМАШ», (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Істоміна, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи 41505659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 186 (три тисячі сто вісімдесят шість) грн. 10 коп. та 1 312 (одну тисячу триста дванадцять) грн. 50 коп. судових витрат на правничу допомогу адвоката. Видати наказ.

10. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 186 (три тисячі сто вісімдесят шість) грн. 10 коп. та 1 312 (одну тисячу триста дванадцять) грн. 50 коп. судових витрат на правничу допомогу адвоката. Видати наказ.

11. Стягнути з ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 186 (три тисячі сто вісімдесят шість) грн. 10 коп. та 1 312 (одну тисячу триста дванадцять) грн. 50 коп. судових витрат на правничу допомогу адвоката. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 03» квітня 2025 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Попередній документ

126323473

Наступний документ

126323475

Інформація про рішення:

№ рішення:	126323474
№ справи:	908/3134/24
Дата рішення:	11.03.2025
Дата публікації:	04.04.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Запорізької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них; кредитування, з них; забезпечення виконання зобов’язання

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (11.03.2025)
Дата надходження:	29.11.2024
Предмет позову:	про стягнення 1 062 032,92 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (3)

09.01.2025 11:40	Господарський суд Запорізької області
12.02.2025 12:00	Господарський суд Запорізької області
11.03.2025 12:00	Господарський суд Запорізької області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ЗІНЧЕНКО Н Г

3-я особа:

Акціонерне товариство "ОТП Банк"

відповідач (боржник):

Жарчинський Сергій Станіславович

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ГІДРО-СТАРТ"

Пузій Віталій Миколайович

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЗОВ-СПЕЦМАШ"

позивач (заявник):

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС"

представник позивача:

Білецький Богдан Михайлович

Романенко Михайло Едуардович