вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"02" квітня 2025 р. Cправа № 902/1388/24
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:
представниці позивача - адвоката Сєркової С. Г. (довіреність б/н від 16.09.2021),
представник відповідача - Андрущака І. І. (в порядку самопредставництва),
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Господарського суду Вінницької області справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 47, с-ще Єрки, Звенигородський р-н, Черкаська обл., 20505; ідентифікаційний код юридичної особи: 32580463)
до Селянського (фермерського) господарства "Світанок" (місцезнаходження: вул. Бондарівська, буд. 26, с. Осична, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22624; ідентифікаційний код юридичної особи: 30067221)
про стягнення 271999,87 грн штрафу,
Процесуальні дії у справі.
30.12.2024 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" б/н від 30.12.2024 (вх. канц. суду № 1454/24) до Селянського (фермерського) господарства "Світанок" з вимогою про стягнення 271999,87 грн штрафу, який нараховано у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 29229/к від 06.12.2023, а саме порушенням строку поставки товару.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2024 справу № 902/1388/24 розподілено судді Виноградському О. Є.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області про залишення позовної заяви без руху від 06.01.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" б/н від 30.12.2024 залишено без руху встановлено строк та спосіб усунення її недоліків.
13.01.2025 суддя, враховуючи, що заявою представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" адвоката Сєркової С. Г. б/н від 09.01.2025 (вх. канц. суду № 01-34/239/25 від 09.01.2025) усунені недоліки позовної заяви, постановив ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі № 902/1388/24, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 05.02.2025.
За наслідками судового засідання, 05.02.2025, яке відбулось за відсутності учасників справи, суд, враховуючи завдання господарського судочинства та те, що неприбуття сторін у судове засідання унеможливлює встановлення фактичних обставин спору, з'ясування яких є вирішальним для постановлення судового рішення у справі № 902/1388/24, відклав розгляд справи на 19.02.2025.
В судовому засіданні, 19.02.2025, яке було проведено за участю представниці позивача адвоката Сєркової С. Г. (в режимі відеоконференції) та представника відповідача голови Селянського (фермерського) господарства "Світанок" Андрущака І. І., суд, беручи до уваги пояснення відповідача щодо наміру укласти мирову угоду, постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви у судовому засіданні до 19.03.2025.
17.03.2025 до суду надійшло клопотання голови СФГ "Світанок" Андрущака І. І. про відкладення розгляду справи б/н від 17.03.2025 (вх. канц. суду № 01-34/2778/25 від 17.03.2025). В означеному клопотанні голова СФГ "Світанок" Андрущак І. І. просив суд відкласти розгляд справи у зв'язку із неможливістю взяти участь у судовому засіданні, 19.03.2025, через хворобу, що підтверджується копією медичного висновку від 17.03.2025.
Цього ж дня до суду надійшло клопотання б/н від 17.03.2025 (вх. канц. суду № 01-34/2779/25) про надання інформації, в якому заявник просив суд зобов'язати ТОВ "Катеринопільський елеватор" надати "…розшифровку в чому саме вбачаються нанесенні збитки із зазначенням їх суми.", а також письмові пояснення відповідача б/н від 17.03.2025 (вх. канц. суду № 01-34/2780/25).
19.03.2025 в судовому засіданні в режимі відеоконференції взяла участь представниця позивача адвокат Сєркова С. Г., відповідач повноважного представника до суду не направив.
Суд, беручи до уваги поважність причин неявки у судове засіданні представника відповідача, постановив ухвалу про відкладення розгляду справи на 02.04.2025, яку занесено до протоколу судового засідання від 19.03.2025.
31.03.2025 через систему ЄСІТС "Електронний суд" до суду надійшли заперечення представниці позивача адвоката Сєркової С. Г. б/н від 30.03.2025 (вх. канц. суду № 01-34/3264/25), в яких заявниця навела свої аргументи на спростування обставин, вказаних у письмових поясненнях СФГ "Світанок" Андрущака І. І. б/н від 17.03.2025.
На визначену судом дату, 02.04.2025, до суду з'явились представники обох сторін.
Представниця позивача адвокат Сєркова С. Г. позовні вимоги підтримала, представник відповідача Андрущак І. І. проти задоволення вимог заперечив.
Заслухавши представників сторін, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та орієнтовний час проголошення рішення у цьому судовому засіданні.
Після перерви суд, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення, яке долучено до матеріалів справи.
Виклад позицій сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч умовам Договору поставки № 29229/к від 06.12.2023 відповідач не поставив в обумовлений сторонами термін (з 06.12.2023 по 20.12.2023) товар, соняшник 2023 року врожаю, у кількості 100 т на загальну суму 1359999,48 грн, у зв'язку з чим останній зобов'язаний сплатити 20 % штрафу, встановленого пунктом 5.2 вказаного Договору.
У письмових поясненнях відповідач, зокрема зазначив, що йому стало відомо про умови Договору поставки № 29229/к від 06.12.2023 лише через чотири дні з дня його фактичного підписання.
Щодо порушення умов Договору, в частині поставки товару у погоджений сторонами строк, відповідач пояснив, що у грудні 2023 року були несприятливі погодні умови, які унеможливлювали вивіз вантажу. На підтвердження вказаних обставин відповідач надав до суду копії звітності Метеорологічної станції Липовця Вінницького обласного центру з гідрометеорології № 992-12-10/51 від 13.03.2025 за період з 02.12.2023 по 31.12.2023.
Також, як зазначив відповідач, з метою встановлення нових строків поставки останній направив лист на адресу електронної пошти менеджера позивача, однак відповіді не отримав.
Окрім того, на переконання відповідача заявлена сума штрафу розрахована неправильно, оскільки включає податок на додану вартість.
У запереченнях на письмові пояснення позивач, посилаючись на норми цивільного законодавства вказав, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Спростовуючи твердження відповідача про некоректність розрахунку суми штрафу, позивач пояснив, що відповідно до пункту 5 Додатку № 2 до Договору сторони погодили відповідальність сторін, а саме: у разі неналежного виконання зобов'язань передбачених Договором, Контрагент за кожне зобов'язання, виконане неналежним чином, зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 % (у випадку часткового невиконання зобов'язань) від загальної вартості додатку до договору (специфікації), в якому вказано зобов'язання, що виконане неналежним чином або штраф у розмірі 20 % (у випадку повного невиконання зобов'язань) від загальної вартості додатку до договору (специфікації), в якому вказано зобов'язання, що виконане неналежним чином.
Також позивач із посиланням на практику Верховного Суду зазначив, що відповідач не звертався до суду із клопотанням про зменшення розміру штрафу, тоді як зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Окрім того, позивач зазначив, що наведені відповідачем доводи про відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок прострочення поставки Товару не свідчать про винятковість обставин, які б давали підстави для зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу, що вбачається з приписів частини першої статті 550 Цивільного кодексу України, згідно з якою право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
06.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" (надалі також МХП) та Селянським (фермерським) господарством "Світанок" (надалі також - Контрагент) було укладено договір поставки № 29229/к (надалі також - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору Контрагент зобов'язується у встановлені строки, передати у власність МХП для подальшого використання в господарській діяльності Товар (в подальшому - Товар), зазначений в Додатку № 2 до Договору, а МХП прийняти та сплатити певну грошову суму за Товар.
Згідно з пунктом 1.2. Договору невід'ємними частинами Договору, які визначають зобов'язання Сторін та регулюють його окремі положення є:
1.2.1. Додаток № 1 - "Умови, застосовні до договорів, укладених між МХП та Контрагентами, в яких МХП виступає платником за виконані Контрагентом зобов'язання (далі - Умови) в редакції від 01.10.2022" і які обов'язкові до виконання Сторонами Договору. Дані Умови опубліковані у газеті "Урядовий кур'єр", розміщені на сторінці офіційного сайту МХП https://www.mhp.com.ua/uk/partners/yurydychna-informatsiya та діють у відповідності до вказаних у них Положень.
1.2.2. Додаток № 2, який визначає предмет договору, вимоги до поставки, строки поставки, порядок приймання та оплати, містить інформацію про інші умови Договору та/або посилання на інші Додатки до Договору, що встановлюють та регулюють окремі умови Договору. Сторони можуть укладати нові Додатки № 2 до Договору із датою відмінною від дати Договору, що одночасно припиняють дію існуючих у випадку зміни умов предмету існуючої закупівлі або у випадку їх укладення, що до іншого предмету закупівлі діють одночасно з раніше укладеними Додатками № 2 та регулюють відносини щодо вказаного в них предмету закупівлі.
1.2.3. Додаток № 3 - "Договірні умови поставки сільськогосподарської продукції та надання послуг Зерновими складами МХП в укладених договорах між МХП та Контрагентами" та "Специфікація по якості та безпечності Товару" (редакція від 27.09.2023). Даний додаток опубліковано у газеті "Урядовий кур'єр" та розміщено на сторінці офіційного сайту МХП https://agro.mhp.com.ua/ru/contracts, а його умови обов'язкові до виконання Сторонами Договору. Зміна умов Додатку за погодженням Сторін оформлюється шляхом їх публікації МХП у загальнодержавному виданні та розміщені на офіційному сайті МХП та/або шляхом направлення МХП відповідного повідомлення Контрагенту, набирає чинності та підлягає виконанню Сторонами після публікації, крім вартісних показників даного Додатку, базисних показників сільськогосподарської продукції, за які буде проводитись розрахунок", та якісних показників Товару з розділу "Специфікація по якості та безпечності товару", які можуть змінюватися МХП в односторонньому порядку шляхом оновлення інформації на сторінці офіційного сайту МХП https://agro.mhp.com.ua/ru/contracts в період з червня по липень поточного року на ранні зернові та у вересні поточного року на пізні зернові.
Пунктом 2.1 Договору сторони передбачили, що ціна Товару, загальна вартість договору, порядок та умови оплати Товару зазначено в Додатках до Договору.
Відповідно до пунктів 6.1-6.2 Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та передбачених положень у додатках до даного Договору. У разі неналежного виконання зобов'язань, передбачених Договором, Контрагент за кожне зобов'язання, виконане не належним чином, зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від загальної вартості додатку до договору (специфікації або за відсутності специфікації згідно умов Договору - 10 % від базового обсягу Товару без врахування похибки помноженого на його ціну), в якому вказано зобов'язання, що виконане неналежним чином.
У Додатку № 2 до Договору сторони визначили предмет поставки:
2.1. Найменування сільськогосподарської культури (Товару): соняшник, власного виробництва, в підтвердження чого Контрагент як виробник зобов'язаний надати МХП наступні копії (у випадку поставок згідно різних специфікацій нижчевказані документи надаються на кожну з них):
- анкету/листа за підписом Контрагента щодо підтвердження походження Товару як сільськогосподарської продукції власного виробництва, а також щодо наявності основних засобів і трудових ресурсів у Контрагента для такого виробництва з зазначенням кількості офіційно працевлаштованих працівників.
- копії підтверджуючих документів щодо наявності у користування землі, звіти про посівні площі, 20-ОПП про наявність основних засобів, інші підтверджуючі документи щодо можливості вирощення зерна у кількості, яка планується до поставки згідно умов даного Договору.
У випадку відсутності у МХП вищевказаних документів, наданих Контрагентом, до дати прибуття Товару у місце поставки, строк здійснення оплати МХП у сумі ПДВ від вартості партії Товару з урахуванням ПДВ, згідно умов даного Додатку до Договору починає свій перебіг з дати отримання МХП вищевказаних документів. Після отримання Товару МХП та до надання передбачених даним пунктом документів щодо встановлення та підтвердження виробника Товару, МХП не несе обов'язок щодо проведення остаточного розрахунку та оплати за поставлений Товар.
Згідно з пунктом 3 Додатку № 2 до Договору сторони погодили поставку на умовах "DAP" згідно умов Додатку № 3 до Договору з урахуванням можливих змін умов Додатку № 3 згідно з пунктом 1.2.4. Договору. Право власності на Товар та ризик його випадкового знищення переходить від Контрагента до МХП з дати приймання Товару по кількості та якості у місці поставки. Датою здійснення поставки Товару Контрагентом є дата його прийняття у відповідності до умов Додатку № 3 до Договору.
Пунктом 4 Додатку № 2 до Договору передбачено, що базисні показники Товару, за які буде проводитись розрахунок, визначені у Додатку № 3 до Договору.
У пункті 5 Додатку № 2 до Договору встановлено, що МХП проводить оплату поставленої партії Товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Контрагента з пріоритетним врахуванням п. 5.2. Додатку №1 до Договору протягом 7 календарних днів після поставки партії Товару та надання Контрагентом МХП всіх оригіналів документів, вказаних у Додатку № 3 до Договору.
Додаткова відповідальність сторін (діє замість п. 6.2 Договору): у разі неналежного виконання зобов'язань, передбачених Договором, Контрагент за кожне зобов'язання, виконане не належним чином, зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 % (у випадку часткового невиконання зобов'язань) від загальної вартості додатку до договору (специфікації), в якому вказано зобов'язання, що виконане неналежним чином або штраф у розмірі 20 % (у випадку повного невиконання зобов'язань) від загальної вартості додатку до договору (специфікації), в якому вказано зобов'язання, що виконане неналежним чином.
Відповідно до пункту 6 Додатку № 2 до Договору Контрагент здійснює поставку Товару в повному об'ємі за один раз або партіями за згодою МХП.
Згідно із специфікацією № 1 від 06.12.2023 до Договору Контрагент зобов'язується поставити Товар, а саме: найменування товару - соняшник, рік врожаю - 2023, одиниця виміру - мт, термін поставки - з 06.12.2023 по 20.12.2023, кількість (вага) - 100, ціна з ПДВ - 13599,99 грн/т, ціна без ПДВ - 11929,82 грн/т, сума без ПДВ - 1192982,00 грн, ПДВ - 1637017,48 грн, сума з ПДВ - 1359999,48 грн.
У пункті 3 Специфікації № 1 до Договору погоджено місце поставки, яким є ВКВК філія ТОВ Вінницька птахофабрика, 24321, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Ладижин, вул. Івана Сагаєва, буд. 1.
Як передбачено пунктом 10.2 Договору, який викладено у Додатку № 1 - Умов, -додаткова угода починає діяти з моменту (дати) його підписання сторонами або їх представниками, скріплення його печатками (за наявності) і діє до припинення договору за угодою сторін або ініціативою однієї сторони згідно умов Договору та додатків до нього, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань. Сторони на підставі ст. 631 ЦКУ можуть вказати у договорі, що умови такого договору застосовуються до відносин, які виникли з визначеної сторонами дати.
Відповідно до пункту 12.3 Умов сторони домовилися, що будь-який правочин, який буде вчинений (укладений, підписаний) відповідно до умов даної Угоди із застосуванням Сторонами (однією із Сторін) відповідного електронного підпису вважається вчиненим з додержанням письмової форми правочину в розумінні ст. 207 ЦКУ.
У пункті 7.5 Договору передбачено, що сторони на підставі ч. 3 ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України домовилися про вчинення, підписання, укладання первинної бухгалтерської документації, актів звірки заборгованості та інших документів, пов'язаних із виконанням договору виключно в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. Підписання та надання МХП вищевказаних документів в паперовому вигляді буде порушенням умов Договору і підставою повернення неналежно оформлених документів стороні, що їх надіслала з вимогою їх подання згідно умов даного Договору. Кожна із сторін підтверджує наявність необхідних інструментів для вчинення, підписання, укладання правочинів в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису за допомогою програмного забезпечення та зобов'язується забезпечити схоронність даних засобів, неможливість несанкціонованого їх використання і використання після втрати повноважень особою прав на представництво. Сторони домовилися, що будь-який правочин, який буде вчинений (укладений, підписаний) відповідно до умов даного Договору із застосуванням Сторонами відповідного електронного підпису вважається вчиненим з додержанням письмової форми правочину в розумінні ст. 207 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 10.2 Умов Договір, додаткова угода починає діяти з моменту (дати) його підписання сторонами або їх представниками, скріплення його печатками (за наявності) і діє до припинення договору за угодою сторін або ініціативою однієї сторони згідно умов Договору та додатків до нього, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань. Сторони на підставі ст. 631 ЦКУ можуть вказати у договорі, що умови такого договору застосовуються до відносин, які виникли з визначеної сторонами дати.
Договір підписано уповноваженими представниками сторін через онлайн-сервіс електронного документообігу "Вчасно" (а. с. 12, зворотна сторона) та обставина укладення цього договору сторонами не заперечується.
Відповідач не поставив Товар у строк згідно із специфікацією № 1 до Договору.
15.01.2024 позивач засобами електронного документообігу "Вчасно" звернувся до відповідача з претензією № 1 від 15.01.2024. У вказаній претензії позивач, посилаючись на порушення СФГ "Світанок" строку поставки, повідомив відповідача про необхідність сплатити штраф у розмірі 272000,00 грн згідно з умовами пункту 6.2 Договору. Згідно з наданим позивачем знімком екрану та квитанцією про підписання документу у сервісі "Вчасно" вказану претензію отримано відповідачем 15.01.2024 (а. с. 49). Вказана обставина відповідачем також не заперечується.
Оскільки, відповідач не виконав вимогу, пред'явлену у претензії № 1 від 15.01.2024, позивач з метою захисту своїх порушених прав звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача штрафу у сумі 271999,87 грн.
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 271999,87 грн штрафу, який нараховано в зв'язку з неналежним виконанням ним умов Договору поставки № 29229/к від 06.12.2023.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина перша статті 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України, у редакції чинній на дату укладення Договору (далі - ГК України), неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Неустойка (штраф) за повне невиконання зобов'язань передбачено пунктом 5 Додатку № 2 до Договору за змістом якого у разі неналежного виконання зобов'язань, передбачених Договором, Контрагент за кожне зобов'язання, виконане не належним чином, зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% (у випадку часткового невиконання зобов'язань) від загальної вартості додатку до договору (специфікації), в якому вказано зобов'язання, що виконане неналежним чином або штраф у розмірі 20 % (у випадку повного невиконання зобов'язань) від загальної вартості додатку до договору (специфікації), в якому вказано зобов'язання, що виконане неналежним чином.
Як вже зазначалось, відповідач у період з 06.12.2023 по 20.12.2023 поставку товару не здійснив.
Оцінюючи доводи відповідача щодо неможливості поставки у строк, визначений Договором, у зв'язку із несприятливими погодними умовами, суд враховує таке.
За загальним правилом обов'язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка його порушила (частина перша статті 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (частина перша статті 617 ЦК України).
У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.
За змістом частини другої статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, норма частини другої статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'зання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
В статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статті 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.
Питанню форс-мажорних обставин присвячено розділ 6 Умов.
Так, пунктом 6.2 Умов передбачено, що при настанні форс-мажорної обставини, Сторона для якої вона настала, письмово сповіщає про факт настання іншу Сторону не пізніше дати початку виконання зобов'язання за Договором, яке такі обставини унеможливлюють, а у випадку, якщо виконання зобов'язань вже розпочалося, - протягом 2 (двох) робочих днів з дати настання таких обставин. Настання форс-мажорної обставини повинно бути підтверджено Торгово-промисловою палатою або уповноваженим органом відповідної країни, в якій настали форс-мажорні обставини (для України Торгово-промисловою палатою України або іншим органом державної влади у випадку надання йому на момент виникнення таких обставин, відповідних повноважень). У разі, якщо Сторона не повідомить або несвоєчасно повідомить іншу Сторону про початок дії вищезазначених обставин, а також у випадку не надання підтвердження форс-мажорних обставин протягом 7 робочих днів з моменту їх настання, то така Сторона не може посилатись на дію щодо неї форс-мажорної обставини, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань за Договором.
Відповідно до пункту 6.4 Умов Сторона, для якої виникла форс-мажорна обставина, повинна докласти всі розумні зусилля для пом'якшення впливу такої обставини. Несправність механічного обладнання, комп'ютерної техніки та/або телекомунікаційного устаткування, вихід з ладу програмного забезпечення, заволодіння доступом до нього чи до засобів зв'язку (в т. ч. електронної пошти представника сторони), перебої в подачі електроенергії, зміни економічних умов, недотримання своїх зобов'язань Партнером/Партнерами Контрагента, відсутність у Контрагента необхідних коштів чи Товару/майна, страйки та інші трудові суперечки представників Контрагента (або його афілійованих осіб або їхніх представників) не є форс-мажорними обставинами в розумінні цього розділу.
До справи відповідач долучив копії звітності Метеорологічної станції Липовця Вінницького обласного центру з гідрометеорології № 992-12-10/51 від 13.03.2025 за період з 02.12.2023 по 31.12.2023 на підтвердження обставин, що унеможливили виконання умов Договору (а. с. 99-114).
Разом з тим, оскільки, поставка товару мала здійснюватись за місцезнаходженням ВКВК філія ТОВ "Вінницька птахофабрика", адреса: 24321, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Ладижин, вул. Івана Сагаєва, буд. 1, - та відповідачем не наведено підстав для врахування судом погодних умов у місті Липовець, надані відповідачем докази не доводять вказаних ним обставин.
Здійснивши правовий аналіз наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що відповідачем не надано доказів, які були б належними для визнання вказаних ним обставин форс-мажорними та, відповідно, звільнення від відповідальності за порушення умов Договору.
Також відповідачем не додано до матеріалів справи доказів, які б підтверджували факт звернення до позивача з метою врегулювання питання строків поставки та, які б вказували на причини неможливості непоставки товару у строк, передбачений Договором.
У письмових поясненнях відповідач також вказав на те, що розрахунок штрафу не може включати суму податку на додану вартість.
Суд критично оцінює такі доводи відповідача, з огляду на таке.
У пункті 4.1 Умов передбачено, що загальна вартість Договору остаточно визначається шляхом підсумку договірних цін виконаних Контрагентом зобов'язань за Договором відповідно до підписаних Сторонами первинних бухгалтерських документів та не може перевищувати суми (за її наявності), яка письмово погоджена сторонами у Договорі чи Додатках до нього. У випадку, якщо Контрагент не має статусу платника податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) пункти Договору, пов'язані зі сплатою ПДВ, застосовуються сторонами при виконанні договору лише на час наявності у Контрагента статусу платника ПДВ.
Суд встановив, що Селянське (фермерське) господарство "Світанок" є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість - 300672202158 (а. с. 9).
Підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
У специфікації № 1 до Договору сторони погодили вартість товару (соняшника), а саме - 1359999,48 грн в тому числі ПДВ.
Позивачем здійснено розрахунок штрафу на підставі пункту 5 додатку № 2 до Договору у фактичному розмірі - 20 % від загальної суми непоставленого товару (1359999,48 грн включно ПДВ).
Таким чином, предметом спірних відносин виступає товар, вартість якого визначена з урахуванням податку на додану вартість.
З огляду на викладене, штраф у розмірі 20 % від ціни Договору має розраховуватись від ціни Договору з урахування ПДВ, тобто з суми 1359999,48 грн, що становить 271999,89 грн.
Відповідно до частини другої статті 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що такий розрахунок перебуває в межах розрахунку суду та не перевищує розмір штрафу, погоджений сторонами у додатку № 2 до Договору (1359999,48*20%=271999,89).
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення штрафу у заявленому позивачем розмірі є правомірними та обґрунтованими.
Також суд враховує, що застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Верховний Суд у низці постанов зазначав про те, що, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки [аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19)].
Суд відзначає, що поряд із засадою цивільного законодавства свобода договору (пункт 3), частина перша статті 3 ЦК України також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).
Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" не надало до суду доказів понесення підприємством збитків у зв'язку із неналежним виконанням умов Договору Селянським (фермерським) господарством "Світанок".
Ухвалюючи рішення про зменшення розміру штрафу, суд також взяв до уваги те, що покладення надмірного фінансового тягаря на відповідача може призвести до погіршення його матеріального становища, що може мати наслідком його неплатоспроможність.
Судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Аналогічної позиції стосовно застосування приписів статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Отже, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру штрафу на 50 % і таким чином стягненню підлягає 135999,94 грн.
Оцінюючи аргументи, викладені сторонами у цій справі, суд в тому числі керувався прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення у справі "Руїз Торіха проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення статей 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при звернені до суду із цим позовом сплачено 3264,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 3727890001 від 27.12.2024 та 3777430001 від 07.01.2025 (а. с. 8, 60).
Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі частини третьої статті 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення.
Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 05.04.2018 у справі № 917/1006/16.
Таким чином, за правилами статті 129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір у сумі 3264,00 грн.
Керуючись статтями 8, 18, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 326, 327 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Світанок" (місцезнаходження: вул. Бондарівська, буд. 26, с. Осична, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22624; ідентифікаційний код юридичної особи: 30067221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 47, с-ще Єрки, Звенигородський р-н, Черкаська обл., 20505; ідентифікаційний код юридичної особи: 32580463) 135999,94 грн штрафу та 3264,00 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.
3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 135999,93 грн штрафу - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Відповідно до положень частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник рішення направити позивачу до електронного кабінету у системі ЄСІТС, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Повне рішення складено та підписано суддею 03 квітня 2025 р.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - Селянському (фермерському) господарству "Світанок" (вул. Бондарівська, буд. 26, с. Осична, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22624)