01 квітня 2025 р. Справа № 902/477/24
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
боржник - ОСОБА_1
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/477/24 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 06.08.2024 року відкрито провадження у справі № 902/477/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/477/24 арбітражного керуючого Солов'я Ю.А..
09.08.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
03.12.2024 року до суду від АТ "Перший Український Міжнародний Банк" через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 02.12.2024 року (вх. № 01-36/1203/24) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 63 980,55 грн у справі № 902/477/24.
Ухвалою суду від 04.12.2024 року призначено заяву АТ "Перший Український Міжнародний Банк" б/н від 02.12.2024 року (вх. № 01-36/1203/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/477/24, до розгляду в судовому засіданні на 12.02.2025 року.
Разом з цим, ухвалою суду від 24.01.2025 року відсторонено арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. від виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/477/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою від 12.02.2025 року призначено заяву АТ "Перший Український Міжнародний Банк" б/н від 02.12.2024 року (вх. № 01-36/1203/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/477/24, до розгляду в судовому засіданні на 01.04.2025 року.
Ухвалою від 06.03.2025 року задоволено заяву арбітражного керуючого Курочкіної О.О. № 01-13/03 від 04.03.2025 року про надання згоди на участь у справі № 902/477/24. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/477/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Курочкіну О.О.
В судове засідання на визначену дату з'явилась боржник. Інші учасники провадження у даній справі та заявник правом участі в судовому засіданні не скористались.
Натомість, 01.04.2025 року до суду від арбітражного керуючого Курочкіної О.О. надійшли наступні документи:
- повідомлення № 02-05/167 від 31.03.2025 року про результати розгляду грошових вимог АТ "Перший Український Міжнародний Банк", в якому зазначено про визнання заявлених до боржника вимог в повному обсязі;
- клопотання № 02-05/168 від 31.03.2025 року про розгляд справи за її відсутності.
В судовому засіданні боржник зазначила, що не заперечує щодо заявлених грошових вимог.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву, заслухавши боржника та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви та наявних матеріалів справи вбачається, що між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання Заяви № 1001856067901 від 13.04.2021 року на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
За змістом заяви, підписанням цієї Заяви боржник беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО, яка розміщена на сайті АТ "ПУМБ": pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані мені в процесі обслуговування (з урахуванням всіх зі погоджуюся з тим. що можу обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписання Заяви підтверджує свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених нижче умовах.
Відповідно до вказаної заяви боржнику виданий кредит у сумі 40 000,00 грн. на загальні споживчі цілі строком на 24 місяців зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99% від суми кредиту щомісяця та відсотків в розмірі 0,01% річних.
Видача кредиту підтверджується платіжною інструкцією № ТR48705360.61547.8810 від 13.04.2021 року на 40 000,00 грн. та випискою з рахунку.
Згідно виписки по рахунку за період з 13.04.2021 року по 23.07.2024 року та розрахунку вбачається, що боржник не в повному обсязі виконала свої зобов'язання за кредитним договором, здійснивши фактичне погашення: суми кредиту в розмірі 35 081,81 грн., процентів в розмірі 5,13 грн. та комісії 28 704,00 грн.
В зв'язку з наведеним, станом на 05.08.2024 року (включно) заборгованість ОСОБА_1 перед банком складає 5 614,41 грн., з яких: заборгованість по сумі кредиту - 4 918,19 грн; заборгованість по процентам - 0,03 грн.; заборгованість по комісії - 696,19 грн.
Також, між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання Заяви № 2001739545401 від 24.11.2020 року на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
За змістом заяви, підписанням цієї Заяви боржник беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО, яка розміщена на сайті АТ "ПУМБ": pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані мені в процесі обслуговування (з урахуванням всіх зі погоджуюся з тим. що можу обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписання Заяви підтверджує свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених нижче умовах.
Відповідно до вказаної заяви та паспорта споживчого кредиту боржнику встановлений кредитний ліміт у сумі 14 000,00 грн., зі сплатою процентної ставки у розмірі 47,88% річних.
В подальшому, за кредитом був збільшений кредитний ліміт до 36 000,00 грн., що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту.
Згідно виписки по рахунку за період з 24.11.2020 року по 23.07.2024 року та розрахунку вбачається, що боржник активно використовувала кредитну карту та здійснювала лише часткове погашення суми кредиту та відсотків за кредитом, в зв'язку з чим станом на 05.08.2024 року (включно): заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 58 366,14 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 37 420,52 грн.; заборгованість за відсотками в розмірі становить 20 945,62 грн.
Загальна сума заборгованості за кредитними договорами складає 63 980,55 грн.
На підставі викладеного, заявник просить суд визнати грошові вимоги АТ "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 в розмірі 63 980,55 грн. боргу та судовий збір в розмірі 4 844,80 грн.; внести відповідні грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
На момент розгляду справи, доказів щодо спростування чи погашення боржником заборгованості перед АТ "Перший український міжнародний банк" до суду не надано.
Також, як вказано вище, арбітражним керуючим Курочкіною О.О. у повідомленні № 02-05/167 від 31.03.2025 року про результати розгляду грошових вимог АТ "Перший Український Міжнародний Банк", зазначено про визнання заявлених банком вимог у повному обсязі.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 09.08.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Перший Український Міжнародний Банк" б/н від 02.12.2024 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/477/24 надійшла до суду 03.12.2024 року (сформована в системі "Електронний суд" - 02.12.2024) за вх. № 01-36/1203/24, тобто поза межами визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернулась до АТ "Перший Український Міжнародний Банк" із заявами № 2001739545401 від 24.11.2020 року та № 1001856067901 від 13.04.2021 року від 13.04.2021 року про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, підписані між Банком та Боржником вказані вище заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб є договорами приєднання.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Судом встановлено, що Банк акцептував (прийняв) оферти ОСОБА_1 та згідно вказаних вище договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб надав грошові кошти у кредит.
Водночас, згідно наданих розрахунків заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "Перший український міжнародний банк" заборгованість:
за договором № 1001856067901 від 13.04.2021 року складає 5 614,41 грн., з яких: заборгованість по сумі кредиту - 4 918,19 грн; заборгованість по процентам - 0,03 грн.; заборгованість по комісії - 696,19 грн.;
за договором № 2001739545401 від 24.11.2020 року складає 58 366,14 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 37 420,52 грн.; заборгованість за відсотками в розмірі становить 20 945,62 грн.
Загальна сума заборгованості за кредитними договорами складає 63 980,55 грн.
Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" передбачено, що фінансовими вважаються такі послуги, зокрема, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг", у разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
Отже, договір комплексного банківського обслуговування відповідно до статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" є публічною частиною договору, до якої приєднався Боржник, підписавши заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка є індивідуальною частиною договору.
Поряд з цим, зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитні договори, які складаються із вищевказаних заяв та договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщених на сайті АТ "ПУМБ" - pumb.ua, та за своїм змістом та правовою природою є кредитними договорами.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед АТ "Перший український міжнародний банк" в загальній сумі 63 980,00 грн не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ "Перший Український Міжнародний Банк" б/н від 02.12.2024 року (вх. № 01-36/1203/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/477/24, в повному обсязі та визнання заявлених вимог в розмірі 63 980,55 грн, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору, сплаченого за подання кредиторської заяви з урахуванням ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" (6 056,00 х 0,8 = 4 844,80), підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232, 234, 235, 236 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву АТ "Перший Український Міжнародний Банк" б/н від 02.12.2024 року (вх. № 01-36/1203/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/477/24, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (код ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 63 980,55 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/477/24.
3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Курочкіній О.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/477/24.
4. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику боржника адвокату Вишковському Є.Л. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Універсал Банк" - contact@universalbank.com.ua; представникам АТ "Універсал Банк" Смолянюк І.А. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , Македону О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; арбітражному керуючому Курочкіній О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; АТ "Перший Український Міжнародний Банк" - info@fuib.com, представнику АТ "Перший Український Міжнародний банк", Сидоровій Ю.В. - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи.