Ухвала від 01.04.2025 по справі 750/3399/25

Справа № 750/3399/25

Провадження № 1-кс/750/1152/25

УХВАЛА

01 квітня 2025 року м. Чернігів

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черніговіскаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62024100150001680 від 22.09.2024

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду зі скаргою, підтриманою в судовому засіданні, в якій просить скасувати постанову слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, про відмову у визнанні його як потерпілого у кримінальному провадженні та зобов'язати відповідальних осіб визнати його потерпілим.

14.03.2025 скаржник подав заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_1 , у задоволенні якої ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.03.2025 відмовлено.

27.03.2025 ОСОБА_3 подав заяву, іменовану як «Недовіра про невизнання потерпілим», яку в ході розгляду скарги озвучив як повторний відвід слідчому судді ОСОБА_1 , посилаючись на ті ж самі підстави, що були предметом розгляду попередньої заяви про відвід. З огляду на те, що заява взагалі не містить підстав до відводу, а повторно заявлений ОСОБА_3 відвід у ході судового розгляду має ознаки зловживання правом на відвід, зазначена заява залишена без розгляду.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_3 зазначив, що є суборендарем та згідно договору суборенди № 01/06/21-1 від 18.02.2022 прийняв у тимчасове володіння та користування об'єкт за адресою в АДРЕСА_1 ,б. На вказаному об'єкті знаходилося його особисте майно, відсутність якого він виявив у травні 2022 року. Вважає, що військовослужбовці Національної Гвардії України, які там перебували під час ведення активних бойових дій у місті, здійснили грабіж орендованих ним приміщень та незаконно заволоділи належним йому майном на загальну суму 3 млн. доларів США. ОСОБА_3 наполягає на тому, що відповідно до ст. 55 КПК України він є потерпілим у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 , посилаючись на те, що його постанова про відмову у визнанні заявника потерпілим у кримінальному провадженні є обґрунтованою, оскільки відсутні будь-які докази, що вказували б на викрадення майна, належного саме заявнику. Також уточнив, що зазначений в оскаржуваній постанові рік «2024» є опискою, в дійсності слід вважати постанову винесеною 28 січня 2025 року.

Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення скарги ОСОБА_3 з наступних підстав.

З матеріалів кримінального провадження, наданих слідчим, вбачається, що П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Чернігові) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62024100150001680 від 22.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, відомості до ЄРДР про яке внесено на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.08.2024 за заявою ОСОБА_3 від 25.06.2024.

Заявник 14.01.2025 звернувся до слідчого із заявою про вчинення злочину, в якій одночасно просить визнати його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.

Постановою від 28.01.2025 слідчий П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, відмовив у задоволенні клопотання про визнання заявника потерпілим з посиланням на те, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не встановлено факту завдання майнової та/або моральної шкоди ОСОБА_3 кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням.

З оскаржуваної постанови вбачається, що до матеріалів кримінального провадження № 62024100150001680 від 22.09.2024 долучено копії матеріалів кримінального провадження № 62023100150000215 від 21.06.2023, які спростовують викладені у заяві ОСОБА_3 обставини.

Зокрема, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 встановлено, що вона приблизно з 2013-2016 року є власником будівлі, розташованої в АДРЕСА_1 , право на яку отримала за договором дарування. В оренду чи інше користування вказаної будівлі нікому не передавала. ЇЇ мати ОСОБА_6 , яка на даний час має прізвище та ім'я ОСОБА_7 , є власником підприємства ТОВ «Чернігів-Нова». У 2022 чи 2023 році мати попросила її підписати з нею договір оренди зазначеного приміщення, однак в договорі просила зазначити про його укладення у 2013 році, з чим ОСОБА_5 не погодилась та відмовила. Свою матір свідок ніколи не уповноважувала передавати належну їй будівлю у оренду чи суборенду ОСОБА_3 , вважає, що її мати мала намір вчинити якусь махінацію.

Як у заяві про вчинення злочину, так і в скарзі на рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 повідомляє, що відкрите заволодіння його майном військовослужбовцями Національної гвардії України мало місце в орендованій будівлі за адресою м. Чернігів, вул. Квітнева, 23б. На обґрунтування доводів щодо викрадення майна ОСОБА_3 лише зазначає у цих заявах перелік майна, начебто викраденого у нього відкритим способом, а також стверджує, що таке майно перебувало у орендованих ним будівлях за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 . Інших доказів на підтвердження наявності такого майна ОСОБА_3 не надав і матеріали кримінального провадження їх не містять.

Разом з тим, відповідно до розділу І Договору № 01/06/21-1 від 18.02.2022 суборенди нежитлового приміщення суборендодавець передав, а суборендар прийняв лише приміщення площею 400 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . Вказаний об'єкт має використовуватись суборендарем під розміщення офісу та виробництва для здійснення господарської діяльності (п.1.2). Приймання-передача об'єкта оформляється Актом приймання-передачі (п.1.3). Вказаний у договорі акт передачі майна в оренду також суду не наданий і відсутній у матеріалах кримінального провадження.

Протоколом огляду від 27.03.2024, що мітиться у матеріалах кримінального провадження, зафіксована переписка у месенджері Watsapp між власницею орендованого приміщення ОСОБА_5 та абонентом « ОСОБА_8 » по ОСОБА_3 , а також скріншоти повідомлень, документи та аудіо файл. Роздруківка Договору № 27/06/13-1 від 27.06.2013 оренди нежитлового приміщення між фізичною особою ОСОБА_9 (вона ж ОСОБА_5 ) та ТОВ «Чернігів-Нова» в особі директора ОСОБА_6 (мати ОСОБА_5 ) свідчить про те, що орендар не має права на передачу об'єкта в суборенду третім особам без письмового дозволу орендодавця.

Вказаний договір від 27.06.2013 є лише проєктом договору, відтак, враховуючи заперечення власника ОСОБА_5 про його підписання, відсутність оригіналу цього договору, органу досудового розслідування ще належить встановлювати його законність, а також законність подальших угод з орендованим майном.

Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.

Визнання чи невизнання особи потерпілою має здійснюватися виключно на підставі положень ст. 55 КПК України.

Допитаний в ході досудового розслідування в якості свідка ОСОБА_3 зазначав, що 18.02.2022 між ним та ОСОБА_6 , директором ТОВ «Чернігів-Нова» укладено договір № 01/06/21-1 суборенди нежитлового приміщення площею 400 кв.м. по вул. Квітневій, 23 «б», копію якого надав органу досудового розслідування, та аналогічний договір, номер якого не пам'ятає, на приміщення, площею 200 кв. м. по вул. Квітнева, 23-а, копія якого у матеріалах провадження відсутня.

ОСОБА_3 також повідомив органу досудового розслідування, що актів про передачу майна не має, але стверджував, що майно, яке перебувало в орендованих будівлях на загальну суму 3 млн. доларів США, було передано йому у користування.

Слідчий суддя звертає увагу на ту обставину, що акту передачі майна ОСОБА_3 ні органу досудового розслідування, ні слідчому судді не надав, але на даний час стверджує, що майно на загальну суму близько 3 млн. доларів США, що перебувало у орендованому приміщенні, належало йому особисто, однак будь-яких доказів на підтвердження існування такого власного майна, окрім голослівних тверджень, не надав.

У свою чергу, ТОВ «Чернігів-Нова» претензій щодо заподіяння йому матеріальної шкоди не заявляє.

Таким чином, заявник ОСОБА_3 не надав органу досудового розслідування жодних переконливих доказів того, що йому спричинено моральну чи майнову шкоду в рамках розслідуваного кримінального правопорушення. Таких доказів не надано заявником і слідчому судді при розгляді його скарги.

За вказаних обставин слідчий дійшов вірного висновку щодо наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява ОСОБА_3 про залучення його до провадження як потерпілого є необґрунтованою по причині відсутності доказів завдання такої шкоди, у зв'язку з чим скарга про скасування постанови про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні скарги на постанову слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 28.01.2025 про відмову у визнанні потерпілим.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
126316809
Наступний документ
126316811
Інформація про рішення:
№ рішення: 126316810
№ справи: 750/3399/25
Дата рішення: 01.04.2025
Дата публікації: 04.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (11.04.2025)
Результат розгляду: відмовлено у відкритті провадження
Дата надходження: 11.03.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
14.03.2025 10:00 Деснянський районний суд м.Чернігова
25.03.2025 12:00 Деснянський районний суд м.Чернігова
27.03.2025 11:30 Деснянський районний суд м.Чернігова
01.04.2025 11:00 Деснянський районний суд м.Чернігова