Справа № 523/19771/24
Провадження №2/523/513/25
/заочне/
"01" квітня 2025 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.
за участю секретаря - Березніченко В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, у місті Одеса, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0588-5506 від 04.01.2021р. у розмірі 16 714,75грн.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 04.01.2021р. відповідач уклала з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитний договір, за умовами якого отримала кредит на суму 6000,00грн шляхом перерахування коштів на її банківську картку.
28.10.2021р. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним зобов'язанням від 04.01.2021р.
Оскільки відповідач належним чином не виконала своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, за нею утворилася заборгованість у розмірі 16 714,75грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 6000,00грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 10400,00грн, інфляційні збитки 261,99грн, нараховані 3 % річних 52,76грн.
Посилаючись на вказані обставини позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості разом із понесеними судовими витратами, в тому числі і професійну правову допомогу у розмірі 9000 грн.
Ухвалою судді 16.01.2025р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилась без поважних на те причин. Про час та місце розгляду справи направлялось повідомлення належним чином. Крім того, відповідача було сповіщено через СМС-повідомлення направлене на наявний у справі номер мобільного телефону.
За письмовою згодою представника позивача та за відсутності відзиву на позовну заяву справа розглянута в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 04.01.2021р. ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитний договір № 0588-5506 у електронному вигляді.
За умовами договору кредит надається у безготівковій формі у розмірі 6000 грн шляхом перерахування коштів на користь споживача на споживчі потреби за реквізитами платіжної картки відповідача, строком на 20 день зі сплатою платежу 23.01.2021 року з відсотковою ставкою 2 % від непогашеної суми за кожен день користування, із орієнтовною загальною вартістю кредиту 8400,00грн.
Кредитний договір укладався за допомогою ІТС Товариства, електронна ідентифікація відповідача здійснювалася при вході клієнта в особистий кабінет шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону відповідача, вказаний при вході. Текст договору, підписаний Товариством аналогом власноручного підпису уповноваженої особи та відтиску печатки Товариства, направлявся в особистий кабінет відповідача для ознайомлення та підписання.
У паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачем у електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора A195, зафіксовані усі умови кредитування, а саме валюта кредиту, строк кредитування, відсоткова ставки та інші істотні умови договору.
Підписаннями кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання споживчих кредитів, які розміщені на вебсайті, повністю приймає їх умови, розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Як вбачається із моніторингу дій ОСОБА_1 у інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства при укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору, без чого їх укладення було б неможливе.
Свої зобов'язання за кредитним договором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало у повному обсязі, надавши відповідачеві у розпорядження кредитні кошти на картковий рахунок.
28.10.2021р. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним зобов'язанням від 04.01.2021р.
Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги та сума грошових вимог визначені у реєстрі боржників № 1, що є невід'ємною частиною договорів факторингу.
Оскільки відповідач належним чином не викинула своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів відповідно до умов кредитування, за розрахунками позивача, за нею утворилася заборгованість у розмірі 16714,75грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 6000,00грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 10400,00грн, інфляційні збитки 261,99грн, нараховані 3 % річних 52,76грн.
Отже, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним зобов'язанням на загальну суму 16714,75грн.
За нормою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
На підставі викладеного, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірних зобов'язань, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням в загальному розмірі 16714,75грн, підлягають задоволенню, так як фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що є порушенням грошового зобов'язання.
З боку відповідача суду не наданого жодного належного та допустимого доказу на спростовування доводів, викладених позивачем.
Згідно зі ст.ст. 137, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір, сплачений за подачу позову в розмірі 2422,40грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 грн.
Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268,273, 279, 280-283, 354-355 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, 6, оф. 521, м. Київ, 03150) заборгованість за кредитним договором у розмірі 16714,75рн, судовий збір у розмірі 2422,40грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 01 квітня 2025р.
Суддя