Справа № 298/119/25
Номер провадження 2/298/10/25
(заочне)
03 квітня 2025 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Ротмістренко О.В.,
за участі секретаря судового засідання Хомин Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (надалі також - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75947 від 26.07.2021, судових витрат в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу 3 500,00 грн.
Обґрунтовуючи необхідність задоволення позовних вимог, позивач вказує на ту обставину, що 26.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено вказаний договір, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 10 000 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису, що був надісланий на вказану відповідачем електронну пошту) у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою Позикодавцем, Позичальник ОСОБА_2 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Того ж дня позикодавець виконав свої зобов'язання, а саме - передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 10 000 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов'язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості, яка склала 33 880, 00 грн., в тому числі, 10 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 23 880, 00 грн. заборгованість по процентам.
Також позивач указує, що 21.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладено договір факторингу №2112, за умовами якого останній набув право грошової вимоги, зокрема, за договором позики №75947862 від 26.07.2021, а 31.03.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 310323-ФМ, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги, в тому числі, за договором позики №75947862 від 26.07.2021.
За твердженнями позивача зазначена у позові сума кредитної заборгованості відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим він звернувся в суд з вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за договором позики та відшкодувати судові витрати, зокрема, й витрати на професійну правничу допомогу.
22.01.2025 на адресу суду надійшла заява представника позивача про уточнення позовної заяви, в якій йдеться про те, що позивачем помилково до такої позовної заяви долучено частину документів, які не відповідають змісту позовної заяви.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 22.01.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з тим подав заяву в якій просив про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання судової повістки за адресою, вказаною в позовній заяві. Крім того, відповідач також викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до п. 11 ст. 128 ЦПК України, відтак вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Заяв про розгляд справи або про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.
Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з наведенимм, з огляду на те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що 26.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75947862 (надалі - Договір позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 10 000 грн., строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день.
Як убачається з Договору позики, такий підписано з боку відповідача електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Dh5SxG10EG (електронного підпису, що був надісланий на вказану відповідачем електронну пошту, зазначену у договорі - ІНФОРМАЦІЯ_1), у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.
Відповідно до п. 1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики.
Згідно з п. 2 Договору позики, сума позики становить 10 000,00 грн., строк договору - 30 днів, процентна ставка (базова) - 1,99 % в день.
Матеріалами справи підтверджено, що позикодавець виконав свої зобов'язання, а саме передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 10 000 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією (отримувач ОСОБА_1 , дата здійснення операції 26.07.2021) та довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000005166/ТНПП від 24.12.2024, листом ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» від 24.12.2024
Крім того, на виконання ухвали суду від 22 січня 2025 року в частині витребування доказів, на адресу суду надійшла витребувана інформація від АТ КБ «ПриватБанк», з якої вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 дійсно відкрито банківську картку № НОМЕР_2 . Згідно з даними виписки про рух коштів на дану банківську картку відповідача за період 26.07.2021 - 29.07.2021 26.07.2021 зараховані кредитні кошти в сумі 10 00,00 грн.
Як роз'яснив Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Верховний Суд підкреслив, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такого змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, яка передбачає, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надані позивачем виписки за рахунком позичальника підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру.
Як стверджує позивач, відповідач в терміни, встановлені договором, свої зобов'язання не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість, у підтвердження чого надав розрахунок суми заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики, у підтвердження чого надав відповідні розрахунки.
21.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладено договір факторингу №2112, за умовами якого останній набув право грошової вимоги, зокрема, за Договором позики №75947862 від26.07.2021, що підтверджується, додатком 1 до вказаного Договору (Реєстр прав вимог №4), де під порядковим номером 10113 зазначено ОСОБА_1
31.03.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги, в тому числі, за договором позики №75947862 від 26.07.2021, що підтверджується, додатком 1 до вказаного Договору (Реєстр боржників, де під порядковим номером 10093 зазначено ОСОБА_1 .
Таким чином належними доказами у справи підтверджено факт набуття ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» статусу кредитора за договором позики №1154961 від 25.04.2021.
Згідно з розрахунком суми заборгованості, реєстру прав вимог від 31.03.2023 загальна сума заборгованості відповідача станом на дату укладання Договору факторингу за договором позики склала 33880,00 грн., в тому числі 10000 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 23 880 грн. заборгованість по процентам.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору позики та непогашенням заборгованості позивач звернувся в суд з вказаним позовом.
Вирішуючи порушений у позові спір, суд виходить з такого.
Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
В ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У постанові Верховного Суду України від 14.07.2020 року у справі № 367/4970/13-ц зроблено висновок про те, що «заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком, боржник та його представник не надали суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту в розмірі, визначеному кредитним договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов'язком боржника».
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Матеріалами справи, зокрема розрахунком заборгованості, підтверджено, що за станом 10.01.2025 ОСОБА_2 має заборгованість за договором позики в загальній сумі 33 880,00 грн.
Враховуючи те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені за Договором позики, належним чином не виконав та доказів протилежного суду не надав, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та процентах є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В силу положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Вирішуючи питання стосовно стягнення з позивача витрат, пов'язаних з правничою допомогою, суд виходить з такого.
В статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження вказаних витрат позивачем суду надано ордер адвоката, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024, укладений мж ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» і адвокатом Ткаченко Ю.О., у п.п.4.1 якого сторонами договору визначено розмір винагороди за надання правничої допомоги в сумі 3 500 грн.; акт прийняття-передачі наданих послуг від 02.12.2024 року №1-П, а також платіжне доручення про оплату 3 500 грн. позивачем на рахунок Ткаченко Ю.О.
Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі №910/12876/19 від 07.07.2021 року зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
За наведених обставин суд вважає, що позивачем доведено понесення ним витрат на правову допомогу в розмірі 3500 грн., розмір яких є співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи, а також значенням справи для учасників, у зв'язку з чим такі підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 5, 10-13, 81, 89, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», заборгованість за договором позики №75947862 від 26.07.2021 у розмірі 33 880 (тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп., з яких 10 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 22 880 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284 - 285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Закарпатського апеляційного суду до або через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», (код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла ,буд. 9-А, офіс 204).
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 03.04.2025.
Головуюча О.В. Ротмістренко