про відмову у відкритті касаційного провадження
01 квітня 2025 року
м. Київ
справа №560/9808/24
адміністративне провадження № К/990/10971/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Шарапи В.М., Берназюка Я.О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі № 560/9808/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУПФУ в Хмельницькій області, скаржник), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФУ в Хмельницькій області від 20.05.2024 № 122950002275 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов'язати ГУПФУ в Хмельницькій області розглянути повторно заяву позивача про призначення пенсії від 12.05.2024, зарахувавши до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на пенсію у відповідності до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV наступні періоди роботи позивача прохідником з повним робочим днем під землею: з 17.09.2010 по 30.09.2010, з 30.04.2013 по 30.04.2013, з 31.07.2014 по 31.07.2014, з 29.11.2014 по 30.11.2014, з 29.12.2014 по 31.12.2014, з 29.03.2015 по 31.03.2015, з 30.04.2015 по 30.04.2015, з 31.03.2016 по 31.03.2016, з 22.10.2016 по 31.10.2016, з 29.11.2016 по 30.11.2016, з 26.02.2017 по 28.02.2017, з 31.03.2017 по 31.03.2017, з 25.02.2018 по 28.02.2018, з 30.04.2018 по 30.04.2018, з 29.08.2018 по 31.08.2018, з 29.10.2018 по 31.10.2018, з 26.04.2019 по 30.04.2019, з 29.05.2019 по 31.05.2019, з 29.06.2019 по 30.06.2019, з 23.10.2019 по 31.10.2019, з 25.02.2020 по 29.02.2020, з 30.03.2020 по 31.03.2020, з 30.01.2021 по 31.01.2021, з 26.02.2021 по 28.02.2021, з 01.04.2022 по 16.06.2022.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.09.2024 позов задоволено частково.
Зобов'язано ГУПФУ в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.04.2022 по 30.04.2022 згідно із трудовою книжкою від 25.01.1993 серії НОМЕР_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю, апеляційну скаргу ГУПФУ в Хмельницькій області залишено без задоволення, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.09.2024 скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФУ в Хмельницькій області від 20.05.2024 № 122950002275 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано ГУПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.05.2024, та зарахувати до його пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на пенсію у відповідності до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV наступні періоди роботи позивача прохідником з повним робочим днем під землею: з 17.09.2010 по 30.09.2010, з 30.04.2013 по 30.04.2013, з 31.07.2014 по 31.07.2014, з 29.11.2014 по 30.11.2014, з 29.12.2014 по 31.12.2014, з 29.03.2015 по 31.03.2015, з 30.04.2015 по 30.04.2015, з 31.03.2016 по 31.03.2016, з 22.10.2016 по 31.10.2016, з 29.11.2016 по 30.11.2016, з 26.02.2017 по 28.02.2017, з 31.03.2017 по 31.03.2017, з 25.02.2018 по 28.02.2018, з 30.04.2018 по 30.04.2018, з 29.08.2018 по 31.08.2018, з 29.10.2018 по 31.10.2018, з 26.04.2019 по 30.04.2019, з 29.05.2019 по 31.05.2019, з 29.06.2019 по 30.06.2019, з 23.10.2019 по 31.10.2019, з 25.02.2020 по 29.02.2020, з 30.03.2020 по 31.03.2020, з 30.01.2021 по 31.01.2021, з 26.02.2021 по 28.02.2021, з 01.04.2022 по 16.06.2022.
14.03.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУПФУ в Хмельницькій області, в якій скаржник просить cкасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025, винести нову постанову, якою відмовити в задоволені позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики).
Скаржник вважає, що відсутні підстави для зарахування ОСОБА_1 спірних періодів роботи, оскільки відсутні відомості про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-5. Крім того, жодних інших документів, які підтверджують спірні періоди роботи, передбачені Порядком № 637, позивачем при зверненні за призначенням пенсії не надано.
Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржується рішення територіального органу Пенсійного фонду України щодо відмови в призначенні пенсії внаслідок незарахування до пільгового підземного стажу роботи позивача певних періодів роботи.
Хмельницький окружний адміністративний суд в ухвалі від 18.07.2024 про відкриття провадження вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на значну кількість спорів.
Натомість скаржник лише покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у цій справі.
Крім того, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 09.09.2019 у справі № 242/5448/16-а, від 31.03.2021 у справі № 242/5696/16-а, від 02.08.2022 у справі № 560/4616/20 сформульовані висновки щодо застосування норм Закону № 1058-IV у питанні обчислення при призначенні пенсії стажу роботи, щодо якого у Пенсійного фонду відсутні дані про сплату страхових внесків, про те, що «позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, вчинене страхувальником, оскільки згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Внаслідок невиконання роботодавцем обов'язку по нарахуванню та сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві у спірні періоди, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.».
Також Верховний Суд у постановах від 14 квітня 2018 року у справі № 164/1993/14-а, від 19 червня 2018 року у справі № 592/5846/17, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 28 березня 2019 року у справа № 194/712/17, від 18 квітня 2019 року у справі № 156/173/17, від 11 липня 2019 року у справі № 423/1156/17 та від 11 липня 2019 року у справі № 225/3845/17 сформував правову позицію, яка полягає у такому:
« Згідно з пунктом 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (пункт 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, далі - Порядок № 637).
Зі змісту вказаної норми вбачається, що уточнюючі довідки мають надаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.».
Суд апеляційної інстанції, переглянув рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.09.2024 з урахуванням правових позицій Верховного Суду.
Скаржник не обґрунтовує підстави для відступу від висновків Верховного Суду та Суд не вбачає за необхідне відступати від таких висновків.
Інших обґрунтувань щодо наявності підстав касаційного оскарження у справах, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 328 КАС України скаржник не зазначив.
Отже, за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню, та скаржником не доведені визначені законом виключні обставини, які можуть слугувати підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі № 560/9808/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: В.М. Шарапа
Я.О. Берназюк