Справа № 463/11113/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/790/25 Доповідач: ОСОБА_2
20 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючої судді ОСОБА_2 ,
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 07 березня 2025 року про продовження строку тримання під вартою з визначенням розміру застави ОСОБА_7 ,-
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
даною ухвалою, задоволено частково клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави підозрюваному ОСОБА_7 .
Продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Львівська установа виконання покарань №19».
Строк дії ухвали становить 60 днів: починаючи з 07.03.2025 року до 05.05.2025 року включно.
Визначено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень нуль копійок).
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, у тому числі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , підозрюваними ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В решті клопотання - відмовлено.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у вигляді до 15 років позбавлення волі, також те, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері несення військової служби, також те, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали продовженню підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, жоден інший більш м'який запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
На вказану ухвалу адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необгрунтованою та такою, що суперечить вимогам кримінального процесуального закону, прийнятою без врахування усіх обставин.
Вказує, що ризик того, що ОСОБА_7 може спілкуватися з іншими підозрюваними, не доводиться жодними доказами, а твердження слідчого носить ймовірний характер, адже протягом усього часу досудового розслідування органом досудового розслідування не встановлено будь-яких даних, які б могли свідчити про те, що підозрюваним вживалися протиправні дії, спрямовані на спілкування з іншими фігурантами справи чи свідками, вчинення будь-якого тиску на останніх, тощо.
Зазначає, що намагання у будь-який спосіб уникнути відповідальність як спосіб перешкоджання провадженню іншим чином слідчий обгрунтовує зухвалістю вказаного правопорушення, при цьому не наводить жодних мотивів в чому вона полягає у діях ОСОБА_7 .
Стверджує, що голослівними є покликання й на наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_7 підозрюється, адже не доводиться жодними доказами.
Звертає увагу, що прокурором не доведено наявність будь-якого із перелічених у клопотанні ризику, як не доведено, що жоден, із будь-яких більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким ризикам, на що не звернув уваги слідчий суддя як при застосуванні запобіжного заходу, так і при його продовженні.
Зауважує, що продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя підійшов формально до розгляду поданого клопотання, та залишив поза увагою, що ОСОБА_7 є особою молодого віку, раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем Збройних Сил України, характеризується позитивно, проживає разом зі своїми батьками і братами, що говорить про міцність соціальних зв'язків та відсутність потреби переховуватись від слідства та суду.
Окрім цього, зазначає, що ОСОБА_7 готовий співпрацювати зі слідством та допомогти слідчим органам розібратися у зазначеній події, зокрема у ході досудового розслідування надав викриваючі показання 11.12 2024 року та не змінював такі і з грудня 2024 року такого жодного разу не допитували та не проводили з його участю жодні слідчі дії.
Акцентує, що сукупний сімейний дохід підозрюваного та його сім'ї не дозволяє сплатити визначену суму застави, оскільки матір підозрюваного ОСОБА_16 ніде не працює, а фактичний річний дохід батька ОСОБА_17 , на утриманні якого перебуває сім'я, в якій двоє братів підозрюваного є неповнолітніми, а сестра студентка і не має власного заробітку і сукупний дохід сімї становить лише 119 925 грн., на праві власності іншого майна, помимо будинку, в якому проживає уся сім'я, такі не мають, відтак визначена слідчим суддею сума застави є очевидно завідомо непідйомною для підозрюваного сумою.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора, який не заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, думку захисника та підозрюваного, які підтримали доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140120000419 від 02.04.2024 за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 410 КК України, ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 410 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 410 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що 29.01.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України - у викраденні іншого військового майна військовослужбовцем за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в умовах воєнного стану, за обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру, яке долучено до матеріалів справи.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 29.01.2025 щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою із можливістю внесення застави.
Ухвалою слідчого судді від 06.02.2025 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11.03.2025.
21.02.2025 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 410 КК України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06.03.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024140120000419 від 02.04.2024 за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 410 КК України, ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 410 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 410 КК України, до 5 (п'яти) місяців, тобто до 11.05.2025 включно.
Положення ст. 199 КПК України регулюють порядок продовження строку тримання під вартою, зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
У ч. 3 ст. 199 КПК України зазначені обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчим суддею перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, ч. 2, ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 410 КК України, яка повністю узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 410 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, а саме: матеріалами 1 оперативного відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Львові; протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 ; протоколами огляду місця події від 11.12.2024; протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_12 ; протоколами обшуків; протоколами проведення негласних (слідчих) розшукових дій; іншими матеріалами кримінального провадження № 62024140120000419 від 02.04.2024.
При цьому, слідчий суддя встановив обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, зокрема й наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Разом з цим, на переконання колегії суддів, обираючи підозрюваному найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею хоч і встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам.
Водночас, при апеляційному розгляді встановлено наступні обставини, які дають можливість застосувати до підозрюваного інший більш м'який запобіжний захід.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції не дотримано принципу призначення альтернативного запобіжного заходу, викладеного у рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції», «Мамедова проти Росії» та правову позицію, викладену у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», а також правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 р. у справі «Тодоров проти України», згідно із якою «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходом та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для продовження тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії» зазначив, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
З врахуванням наведеного подальше тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою є невиправданим, а застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для запобігання наявним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .
Згідно положень ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Отже, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, колегія суддів враховує, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, разом з тим особу підозрюваного, який має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем Збройних Сил України, характеризується позитивно, проживає разом зі своїми батьками і братами.
Враховуючи викладене, а також те, що у цьому провадженні існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 є особою молодого віку, раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем Збройних Сил України, характеризується позитивно, проживає разом зі своїми батьками і братами, що говорить про міцність соціальних зв'язків та відсутність потреби переховуватись від слідства та суду, окрім цього, ОСОБА_7 готовий співпрацювати зі слідством та допомогти слідчим органам розібратися у зазначеній події, зокрема останній у ході досудового розслідування надав викриваючі показання 11.12 2024 та не змінював такі, з грудня 2024 року такого жодного разу не допитували та не проводили з його участю жодні слідчі дії, та те, що прокурором в апеляційному суді не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним під час розгляду справи ризикам, відтак колегія суддів дійшла висновку, що підозрюваному необхідно обрати більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту, що передбачено ст. 181 КПК України, із забороною ОСОБА_7 цілодобово залишати житло до 05 травня 2025 року, з покладенням на нього обов'язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею необґрунтовано продовжено підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігатиме спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, відповідно до ст. 407 КПК України.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 задоволити частково.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 07 березня 2025 року, якою продовжено строк тримання під вартою з визначенням розміру застави ОСОБА_7 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в клопотанні прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави підозрюваному ОСОБА_7 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 05 травня 2025 року включно, що полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.
На вказаний строк покласти на ОСОБА_7 обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, у тому числі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , підозрюваними ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
- не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали направити на виконання до ДУ «ЛУВП №19» для звільнення ОСОБА_7 з-під варти, та відділу поліції за місцем проживання підозрюваного для виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4