Справа № 458/341/25
1-кп/458/65/2025
02.04.2025 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представника потерпілої-адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт та угоду про примирення від 28.03.2025 в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2022 за № 12022141290000357 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шандровець Турківського району Львівської області, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною вищою освітою, який неодружений, не працює, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,
встановив:
31.07.2022 близько 21.00 год водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки "AUDI А-4", без реєстраційних номерних знаків, який не зареєстрований у встановленому законом порядку та, рухаючись по дорозі місцевого значення в межах с. Боберка Самбірського району Львівської області, будучи зобов'язаним у відповідності до вимог Правил дорожнього руху (надалі Правил), затверджених постановою Кабінету Міністрів України» № 1306 від 10.10.2001 (з подальшими змінами та доповненнями) знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, враховувати під час вибору швидкості сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, грубо порушив вимоги Розділу 1 п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків), п. 2.9. а) (водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння); Розділу 12 п. 12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним), Правил, які виразилися в тому, що ОСОБА_6 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, під час перевезення пасажирки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, грубо порушуючи правила дорожнього руху та рухаючись в межах населеного пункту с. Боберка Самбірського району Львівської області, проїжджаючи ділянку дороги, на якій розташований правосторонній поворот в напрямку його руху, не дотримуючись безпечного правого бокового інтервалу, під час проїзду повороту не зменшив швидкість руху, керованого ним транспортного засобу та допустив виїзд на праве узбіччя дороги, внаслідок чого його пасажирка ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження.
Порушення водієм ОСОБА_6 вищезазначених вимог Правил дорожнього руху, знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та настанням її наслідків, в результаті яких його пасажирка ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого внутрішньо суглобового перелому зовнішнього виростка правої великогомілкової кістки, рани на мочці лівої вушної раковини, синця на боковій поверхні правої половини грудної клітки, синців та саден на правій руці, а також закритої черепно-мозкової травми у вигляді саден лобної ділянки голови, струсу головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи, відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Такими діями ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
28.03.2025 між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_6 на підставі ст. 468, 469, 471, 473, 476 КПК України було укладено угоду про примирення, за умовами якої підозрюваний ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вказаному в угоді кримінальному правопорушенні. Сторони погодили покарання ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
При цьому, сторонам угоди роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
Обвинувачений ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст. 286-1 КК України при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі. Щиро розкаявся у вчиненому, вказав, що розуміє, що скоїв злочин, наслідки своїх дій. Примирився з потерпілою, попросив вибачення за вчиненен, повністю відшкодував їй витрати на лікування, придбання протезу. Також відшкодував витрати лікувальному закладу, де перебувала потерпіла, сплатив всі процесуальні витрати в кримінальному провадженні. Зазначив, що офіційно не працевлаштований, однак має заробітки та взмозі сплатити штраф в розмірі 17 000 грн. Просив затвердити угоду про примирення з потерпілою від 28.03.2025 та призначити йому погоджене сторонами в угоді покарання.
Потерпіла ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому погоджене ними покарання. Вказав, що вибачила обвинуваченого за вчинене, вони давно знайомі, добре спілкуються, він повністю відшкодував їй витрати на лікування і претензій до нього немає.
Представник потерпілої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просив суд затвердити укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 угоду про примирення, призначити обвинуваченому погоджене покарання. Вважає, що з урахуванням особи обвинуваченого, того, що він відшкодував завдану шкоду потерпілій, сплатив процесуальні витрати, то в сукупності такі обставини істотно зменшують його суспільну небезпечність. Угода не суперечить інтересам суспільства, оскільки впершу чергу забезпечені права потерпілої, їй відшкодовано завдану шкоду.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що угода про примирення не відповідає інтересам суспільства, а покарання погоджене сторонами є надто м'яким, а тому така угода не підлягає затвердженню.
Заслухавши учасників кримінального провадження, розглядаючи у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про затвердження угоди про примирення, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Суд встановив, що дії, які інкримінуються ОСОБА_6 дійсно мали місце та були вчинені ним, тобто він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України та наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ст. 476 КПК України, які йому роз'яснив суд у судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_4 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, які їй роз'ясненнв судом.
Угода укладена на добровільних засадах, не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений в змозі виконати взяті на себе зобов'язання та є винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Умови укладеної угоди від 28.03.2025 не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб. Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Щодо заперечень прокурора з покликанням на те, що угода про примирення в цьому кримінальному провадженні суперечить інтресам суспільства, то суд не погоджується з такими.
Так, як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.12.2018 у справі № 756/11661/17, угода про примирення являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів учасників кримінально-правового конфлікту та забезпечення їх балансу, адже сторони шляхом компромісних і взаємовигідних рішень між собою адаптують норми права про примирення щодо конкретного (їх) випадку, чим задовольняють свої інтереси, а в результаті і суспільні (публічні) інтереси.
З урахуванням викладеного, суд дійшов переконання, що зміст укладеної між обвинуваченим та потерпілою угоди про примирення не суперечить інтересам суспільства, у ній повною мірою забезпечено баланс інтересів сторін угоди про примирення для цілей норм ч. 3 ст. 469, ч. 7 ст. 474 КПК України. Обґрунтованих підстав, як стверджує прокурор, обмежувати дію принципу диспозитивності у цій конкретній категорії проваджень суд не встановив.
Прокурор не довів, яким саме чином буде порушено суспільні інтереси у випадку затвердження укладеної між обвинуваченим та потерпілою угоди про примирення, адже особа визнається винуватою і несе покарання, призначене судом, за вчинене кримінальне правопорушення.
При цьому, додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами сприятиме запобіганню вчиненню обвинуваченим нових правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, що як міра покарання повністю відповідає інтересам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода про примирення від 28.03.2025 між обвинуваченим та потерпілою відповідає вимогам закону, не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства, а тому така угода може бути затверджена судом.
При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, яке знайшло свій прояв у тому, що обвинувачений розуміє та засуджує свої дії, критично оцінює свою протиправну поведінку, жалкує про спричинені потерпілій наслідки, готовий нести покарання; активне сприяння розкриттю злочину, що, полягало в тому, що обвинувачений брав участь у слідчих діях, неперешкоджав розслідування, що підтвердив у судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 ; добровільне відшкодування завданого збитку, усунення заподіяної шкоди потерпілій.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ч. 1 ст. 67 КК України суд не встановив.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 суд бере до уваги, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах в Турківській ЦРП не перебуває, неодружений, молодий за віком.
Враховуючи конкретні обставини вчинення злочину та ступінь його тяжкості, дані про особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих обставин, відсутність будь-яких претензій з боку потерпілої, те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, відшкодував процесуальні витрати в кримінальному провадженні, витрати лікувальному закладу, де проходила лікування потерпіла, суд дійшов висновку, що в сукупності такі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення покарання обвинуваченому, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної 28.03.2025 між обвинуваченим та потерпілою та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Щодо процесуальних витрат.
Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-22/13674-ІТ від 16.08.2022 в розмірі 1887,80 грн, судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-22/15992-ІТ від 22.09.2022 в розмірі 1887,80 грн, судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-23/16770-ІТ від 20.09.2023 в розмірі 2390 грн, а всього на загальну суму 6165,60 грн - вважати сплаченими обвинуваченим згідно з квитанцією від 28.03.2025, код квитанції 9373-9575-5291-7129.
Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 02.08.2022 на майно, яке 01.08.2022 року було виявлено та вилучено під час огляду місця події, а саме на: автомобіль марки «AUDI A4» без державного номерного знаку, номер кузова НОМЕР_1 , темно-синього кольору, який перебував у володінні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя, АДРЕСА_1 - необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Щодо запобіжного заходу.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Щодо речових доказів.
Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, а саме: автомобіль марки «AUDI A4» без державного номерного знаку, номер кузова НОМЕР_1 , темно-синього кольору - повернути обвинуваченому як фактичному володільцю.
Цивільного позову заявлено не було.
Керуючись ст. 373, 374, 474, 475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення між обвинуваченим ОСОБА_6 та потерпілою ОСОБА_4 , яка укладена 28.03.2025 в м. Турка.
ОСОБА_6 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання зі застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-22/13674-ІТ від 16.08.2022 в розмірі 1887,80 грн, судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-22/15992-ІТ від 22.09.2022 в розмірі 1887,80 грн, судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-23/16770-ІТ від 20.09.2023 в розмірі 2390 грн, а всього на загальну суму 6165,60 грн - вважати сплаченими обвинуваченим згідно з квитанцією від 28.03.2025, код квитанції 9373-9575-5291-7129.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 02.08.2022 на майно, яке 01.08.2022 року було виявлено та вилучено під час огляду місця події, а саме на: автомобіль марки «AUDI A4» без державного номерного знаку, номер кузова НОМЕР_1 , темно-синього кольору, який перебував у володінні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя, АДРЕСА_1 - скасувати.
Речовий доказ: автомобіль марки «AUDI A4» без державного номерного знаку, номер кузова НОМЕР_1 , темно-синього кольору - повернути засудженому ОСОБА_6 .
У разі невиконання угоди про примирення потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; 3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті 02.04.2025.
Суддя ОСОБА_1