Справа № 457/261/25
провадження №2/457/121/25
(заочне)
25 березня 2025 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі:
головуючого судді Грицьківа В.Т.,
за участю секретаря судового засідання Ринди О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди та судових витрат. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 21 жовтня 2024 року, після закінчення робочого дня, близько 17 години, він приїхав на ринок, де здійснює свою підприємницьку діяльність - торгівлю м"ясними продуктами, для відвантаження товару. Він під"їхав своїм автомобілем до торгівельного кіоску тому, що жодних знаків, які б обмежували його право паркування чи зупинки на місці заїзду до кіоску не встановлено. Його автомобіль нікому не заважав, оскільки покупців на ринку вже не було, відтак він нікому не завдав жодної шкоди при розвантаженні товару з автомобіля. Його сусідкою по кіоску є ОСОБА_3 , а її чоловік ОСОБА_4 їй допомагає, відтак вони інколи бачаться і при кожній зустрічі ОСОБА_5 дозволяє собі нецензурну лексику стосовно нього та його сім"ї, поводить себе цинічно і зухвало, показує свою зверхність та принижує його.
Наступного ранку від багатьох людей на ринку він дізнався, що ОСОБА_4 у мережі Фейсбук поширив публікацію, яка містила образливу та неправдиву інформацію щодо нього. Зокрема, на сторінці «МРТ (міська рада Трускавець)» було розміщено фотографії із самовільно встановлених відповідачем камер спостереження та поширена наступна публікація: «Доброго вечора! Моє звернення до Трускавецької поліції, навчіть любителів путлєра правильно паркуватися біля міського ринку. Це ж не є проїзджа частина!!! Чомусь місцеві паркуються згідно правил дорожнього руху!!! Дякую. Ну і податкова чому вони не платять податки??? Кому вони тоді платять, хто кришує, парк???».
Без дозволу позивача було поширено його фото та фото його власності - автомобіля, зокрема, чітко вбачається час та день відеозйомки - 21.10.2024 р., 16:51 год.
Крім того, від покупців він дізнався, що люди почали коментувати дану публікацію та залишали свої коментарі, з яких, чітко вбачалося, що мова йде саме про нього та його діяльність. Відповідач дозволяв собі такі вислови, як: «свиня свиней привіз», «любитель путлєра», «від свиней і бидла нічого не беру», тощо.
Відповідач ОСОБА_2 у своїй публікації (дописі) у ОСОБА_6 не просто дозволив собі висловити певні негативні емоції чи власні судження щодо його особи та його діяльності, а вказав на факти, які не відповідають дійсності, а відтак підлягають спростуванню.
Позивач вважає, що своїми діями, шляхом поширення публікації у мережі Фейсбук, відповідач порушив його законні права та інтереси, зокрема:
-без його дозволу встановив камеру відеоспостереження та слідкував за ним, а відтак поширив у соціальній мережі його фото та фото його власності;
- поширив у загальнодоступній мережі неправдиву інформацію про нього та його діяльність, яка також містить неправдиві факти щодо несплати податків, порушення правил дорожнього руху та особисті образи у коментарях, чим заплямив і принизив його честь та гідність;
- завдав шкоди його діловій репутації, оскільки уся підприємницька діяльність на ринку є законна, а внаслідок неправомірних дій відповідача він втратив покупців та стабільний дохід;
- відповідач завдав шкоди його здоров'ю і, як наслідок, він був змушений терміново звертатися за медичною допомогою;
- відповідач завдав йому моральних страждань, оскільки йому, як людині похилого віку, важко осягнути та зрозуміти причину такої неправомірної та аморальної поведінки.
Тому позивач просить суд зобов'язати відповідача спростувати недостовірну інформацію щодо нього - ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 277 Цивільного кодексу України у той самий спосіб, на тій самій сторінці у мережі Фейсбук, де була поширена інформація щодо нього та його підприємницької діяльності 21.10.2024 р., протягом 10 календарних днів після прийняття рішення по справі. Відшкодувати завдану йому моральну шкоду в розмірі 28 000 грн. Відшкодувати витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн, 00 коп. Судовий збір в розмірі 1 211,00 грн та 3 028, 00 грн покласти на відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов у встановлений судом строк не надав, відсутні і його заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про інше та відповідачем не подано відзиву у встановлений судом строк.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що на сторінці «МРТ (міська рада Трускавець)» відповідачем ОСОБА_2 було розміщено фотографії позивача та його автомобіля на ринку Трускавця та поширена наступна публікація: «Доброго вечора! Моє звернення до Трускавецької поліції, навчіть любителів путлєра правильно паркуватися біля міського ринку. Це ж не є проїзджа частина!!! Чомусь місцеві паркуються згідно правил дорожнього руху!!! Дякую. Ну і податкова чому вони не платять податки??? Кому вони тоді платять, хто кришує, парк???». Читачі даної публікації залишали свої коментарі, з яких вбачається, що мова йде про позивача та його діяльність. Відповідач також коментував публікацію, а саме: «свиня свиней привіз», «любитель путлєра», «від свиней і бидла нічого не беру», що підтверджується фотографіями та скріншотами, які знаходяться в матеріалах справи.
Крім того, відповідач у мережі Фейсбук, вказав про ухилення позивача від сплати податків без обгрунтування та доказів, а також закликав податкові органи звернути на це увагу.
Судом встановлено, що згідно довідки №1337 від 22.10.2024, ОСОБА_1 встановлено діагноз - гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст., ризик ІІІ помірний.
Відповідно до статей 28, 68 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно зі статтею 277 Цивільного кодексу України, частиною четвертою статті 32 Конституції України кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, та частинами другою, третьою статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, зокрема, є честь, гідність і ділова репутація.
Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно зі статті 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Позови про захист честі, гідності чи ділової репутації має право пред'явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передавання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно із статтею 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
За приписами статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду при аналізі судової практики із даного питання було встановлено, що вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки не є результатом суб'єктивної оцінки, а відображенням об'єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
ЄСПЛ зауважує, що термін «приватне життя» є широким поняттям, яке не має вичерпного визначення, і поширюється на безліч аспектів самоідентифікації людини, наприклад, на ім'я особи та зображення, і включає в себе її фізичну та психологічну цілісність. Репутація і честь людини є частиною її самоідентифікації і психологічної цілісності, а тому також охоплюються поняттям приватне життя (рішення ЄСПЛ від 20 червня 2017 року у справі «Богомолова проти Росії»).
Судом встановлено, що згідно акту від 06.12.2002, копія якого знаходиться в матеріалах справи, прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом кіоск підприємя ОСОБА_1 .
Згідно квитанцій до прибуткового касового ордера №236, №302 ОСОБА_1 придбав кіоск у ТОВ "Зодіак ЛТД".
Згідно витягів з реєстру платників єдиного податку, зокрема № 1656 від 14.06.2022 та №1213 від 20.11.2024, копії яких знаходяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 є платником єдиного податку як фізична особа підприємець.
Судом також встановлено, що позивач з підстав, викладених у позовній заяві, звертався до ВП №2 Дрогобицького ГУНП у Львівській області. Листом № 3998/54/01-2024 від 06.11.2024 позивачу роз"яснено про можливість захисту його порушених прав в судовому порядку.
Згідно статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Згідно довідки №1337, яка знаходиться в матеріалах справи, про огляд та висновок спеціаліста від 22.10.2024 Дрогобицької міської лікарні №1, позивачу було проведено обстеження - електрокардіографія, визначено артеріальний тиск та встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба II ст., 2 ст., ризик III (помірний). Отримано консультацію у кардіолога та сімейного лікаря (копія довідки додається).
Судом також встановлено, що позивач не звертався раніше за медичною допомогою з приводу будь-якої хвороби, що підтверджується медичною довідкою від 25.10.2024 року, виданою Комунальним некомерційним підприємством «Меденицька лікарня» Меденицької селищної ради, яка знаходиться в матеріалах справи.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Поширена відповідачем у загальнодоступній мережі неправдива інформація про позивача та його діяльність, яка також містить неправдиві факти щодо несплати податків, порушення правил дорожнього руху та особисті образи у коментарях, принижує його честь та гідність. Однак розмір грошового відшкодування моральної шкоди, з вразуванням характеру правовідносин, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини відповідача, яка завдала моральної шкоди, є значно завишена позивачем. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, з врахуванням вимог розумності і справедливості суд вважає, що співмірний розмір компенсації завданої моральної шкоди позивачу становить 5000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З врахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача частину сплаченого ним судового збору, що становить 1756,24 грн.
Що стосується позовної вимоги про стягнення 8000,00 грн витрат на надання професійної правничої допомоги, то суд приходить до висновку, що така не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутній договір про надання професійної правничої допомоги та інші належні докази про реальну фактичну вартість наданої правничої допомоги та факт її надання позивачу.
На підставі викладенного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 264-265 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 у той самий спосіб, на тій самій сторінці у мережі Фейсбук, де була поширена інформація щодо нього та його підприємницької діяльності 21.10.2024, протягом 10 календарних днів після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 5000,00 грн моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1756,24 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: В. Т. Грицьків