Провадження № 22-ц/803/3728/25 Справа № 199/8340/24 Суддя у 1-й інстанції - ПОДОРЕЦЬ О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
01 квітня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача: Никифоряка Л.П.,
суддів: Новікової Г.В., Гапонова А.В.,
за участі секретаря судового засідання - Драгомерецької А.О.,
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2024року, головуючий у суді першої інстанції Подорець О.Б., -
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У жовтні 2024року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал», Товариство) подало в суд позов проти ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 373732847 від 02 вересня 2021року в розмірі 92 990,22грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 21 999,60грн та заборгованості про процентам за користування кредитом в сумі 70 990,62грн.
Існування таких вимог Товариство пов'язувало із тим, що 02 вересня 2021рокуміж Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»)та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 373732847, за умовами якого Товариство зобов'язалось надати позичальникові кредит на суму 22 000,00грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку і на умовах, визначених цим договором.
28 листопада 2018року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс»)було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 373732847від 02 вересня 2021року.
28 листопада 2019року, 31 грудня 2020року, 31 грудня 2021року, 31 грудня 2022року та 31 грудня 2023року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» були укладені додаткові угоди №№ 19, 26, 27, 31 та 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 158 від 02 листопада 2021року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс»отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 54 966,00грн.
05 серпня 2020року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»)було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 373732847від 02 вересня 2021року.
03 серпня 2021року та 30 грудня 2022року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» були укладені додаткові угоди №№ 2 та 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020року, якими продовжено строк його дії до 30 грудня 2024року включно.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»отримало право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 373732847від 02 вересня 2021рокуна загальну суму 92 990,22грн.
В подальшому, 04 вересня 2024року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 0409/24. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 0409/24 від 04 вересня 2024року за вказаним договором до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на суму 92 990,22грн, що складається із: 21 999,60грн - заборгованість за тілом кредиту; 70 990,62грн - заборгованість про процентам за користування кредитом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2024року у задоволенні позову ТОВ «Юніт Капітал»відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідачки та наявність у нього права звернення до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором № 373732847 від 02 вересня 2021року, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, яким вони не володіли.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
23 січня 2025року ТОВ «Юніт Капітал»подало безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою підсистеми «Електронний суд» апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі заявник не погодився з висновками суду та висловив вимогу про скасування рішення та задоволення позову в повному обсязі.
Незаконність та необґрунтованість рішення суду на думку заявника полягає у тому, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), а не тільки ті вимоги, які існували на момент укладення договору.
Зазначав, що відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 158 від 02 листопада 2021року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .Підтвердження факту укладення даного реєстру та відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс», первісним кредитором були передані останньому документи, які підтверджують видачу кредиту відповідачу. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Також заявник стверджував про те, що відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 . При цьому жодна норма даного договору не обмежує можливість передачі прав вимог лише тими, які існували до моменту укладення договору. Звертав увагу на те, що відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 0409/24 від 04 вересня 2024року, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача, відтак вказує, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності у апелянта права вимоги за кредитним договором № 373732847 від 02 вересня 2021року не відповідають дійсності.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу не подали.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2025року витребувано з Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу, та 11 лютого 2025року справа надійшла на адресу апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2025року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Юніт Капітал» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2024року.
03 березня 2025року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду на 09?? год 01 квітня 2025року.
Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа і смс-повідомлення та отримання документів в Електронному суді.
Водночас, поштове відправлення, адресоване відповідачу повернулось не врученим з відміткою на конверті про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до частин першої та третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами.
02 вересня 2021року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 373732847 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в розмірі 22 000,00грн на свою банківську картку на умовах строковості, зворотності, платності, а також відповідачка зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Кредитний договір № 373732847від 02 вересня 2021рокубув підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV875CX, 02 вересня 2021рокуо 13:50:23 год. Відповідачка ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Відразу після вчинених дій відповідачка, 02 вересня 2021рокуТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачці грошові кошти в сумі 22 000,00грн.
Згідно з умовами кредитного договору № 373732847від 02 вересня 2021року,позичальник зобов'язалась вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором. Проте, незважаючи на це, відповідач не виконала свого обов'язку, не повернула наданий кредит у строки, передбачені кредитним договором та не сплатила відсотки.
Згідно з пунктом 4.1 кредитного договору невід'ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» (далі - Правила). Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений, на сайті Товариства: www.moneyveo.ua.
Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» визначають порядок і умови надання Товариством грошових коштів у кредит, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством та позичальником.
28 листопада 2018року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»було укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно пункту 2.1 якого було передбачено, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно термінів, наведених в розділі І зазначеного вище договору:
- кредитний договір - кредитний договір, укладений між клієнтом та боржником, права вимоги за яким відступаються;
- право вимоги - означає всі права клієнта та кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому;
- реєстр прав вимоги - означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим договором.
Строк дії вказаного договору згідно пункту 8.2 було встановлено до 28 листопада 2019року.
В подальшому додатковими угодами № 19 від 28 листопада 2019року, № 26 від 31 грудня 2020року, № 27 від 31 грудня 2021року, № 31 від 31 грудня 2022року та № 32 від 31 грудня 2023року вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31 грудня 2024року включно.
Позивач зазначав, що первісне відступлення прав вимоги за кредитним договором № 373732847 від 02 вересня 2021року відбулось від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс»на підставі зазначеного вище договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018року, підтвердженням чого є витяг з реєстру прав вимоги № 158 від 02 листопада 2021року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018року.
05 серпня 2020року між ТОВ «Таліон Плюс»та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого відбулось відступлення прав вимоги, які зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
03 серпня 2021року та 30 грудня 2022року між ТОВ «Таліон Плюс»та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»були укладені додаткові угоди №№ 2 та 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020року, якими продовжено строк його дії до 30 грудня 2024року включно.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 373732847 від 02 вересня 2021року на загальну суму 92 990,22грн.
В подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»на підставі договору факторингу № 0409/24 від 04 вересня 2024року було відступлене на користь ТОВ «Юніт Капітал». Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 0409/24 від 04 вересня 2024року за вказаним договором до позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму 92 990,22грн, що складається із: 21 999,60грн - заборгованість за тілом кредиту; 70 990,62грн - заборгованість про процентам за користування кредитом.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з'ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що кредитний договір № 373732847від 02 вересня 2021року,укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс». Як правову підставу для відмови у задоволенні позову суд першої інстанції виснував, що ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідачки та наявність у нього права звернення до суду з позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вислухав пояснення учасників справи котрі з'явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми матеріального і процесуального права.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України “Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022року у справі № 757/40395/20.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017року у справі № 752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018року у справі № 914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 373732847був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 02 вересня 2021року, натомість договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28 листопада 2018року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 ,відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018року.
На час укладення договору відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28 листопада 2018року сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином. Інформація про ОСОБА_1 як боржника надана у витягу з реєстру прав вимоги № 158 від 02 листопада 2021року ТОВ «Таліон Плюс», тобто більш ніж через два роки після укладення договору відступлення права вимоги.
Отже, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на час укладення договору відступлення прав вимоги 28 листопада 2018року не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов'язання відповідача, які виникли після укладення цього договору.
Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов'язанні, не набуло, таке право не було передане цим товариством на підставі договору факторингу від 05 серпня 2020року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу не передало таке право позивачу ТОВ «Юніт Капітал» за договором факторингу.
Отже, ТОВ «Юніт Капітал» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 02 вересня 2021рокуміж нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Суд першої інстанції, встановивши, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 28 листопада 2018року боргові зобов'язання за кредитним договором від 02 вересня 2021рокуще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору, на час укладення договору відступлення права вимоги від 28 листопада 2018року, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором про відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28 листопада 2018року, як і за іншими договорами факторингу.
При цьому розділом 3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018року визначено «Фінансування та порядок розрахунків». Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. Згідно пункту 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. А пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта. Аналогічні положення передбачено також у договорі факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020року, укладеному між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Таліон Плюс».
Згідно сталої практики Верховного Суду доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Отже, встановивши, що кредитним договором № 373732847, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 02 вересня 2021рокуне порушуються права і законні інтереси ТОВ «Юніт Капітал», суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що останнє не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за вказаним вище кредитним договором.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач є належним кредитором та отримав дійсне право вимоги за кредитним договором від 02 вересня 2021року, - апеляційний суд вважає необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення, оскільки відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Твердження позивача в апеляційній скарзі про неврахування судом першої інстанції передання прав вимоги відповідно до реєстрів боржників та укладення додаткових угод, якими неодноразово продовжувався строк дії договорів факторингу, апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки реєстри боржників та додаткові угоди самі по собі не свідчать про набуття позивачем прав кредитора по відношенню до позичальника ОСОБА_1 , а є додатками до договору та його невід'ємними частинами.
Загалом доводи апеляційної скарги є аналогічними аргументам, яким суд першої інстанції дав належну оцінку та їх спростував, з посиланням на зібрані у справі докази та сформулював обґрунтовані висновки у прийнятому ним рішенні, з яким у повній мірі погоджується суд апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про обґрунтованість та законність рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»- залишити без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2024року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 квітня 2025року.
Судді: