Справа № 953/2954/25
н/п 2-з/953/17/25
"02" квітня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Юрлагіної Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Горшкова Галина Іванівна про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та визнання права власності, -
31.03.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та визнання права власності, в якій заявник просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку (номер рахунку невідомий) і на поточні рахунки: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , які відкриті в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я відповідача ОСОБА_2 .
На обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що до Київського районного суду м. Харкова подано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та визнання права власності. Спільним майном, яке підлягає розділу є грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку і на рахунках відповідача НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , які відкриті в АТ КБ «Приватбанк», автомобіль MERCEDES - BENZ, 2010 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 . У зв'язку із поданням позовної заяви про розірвання шлюбу від відповідача на адресу позивача надійшли погрози залишити її без засобів існування, продати спільний транспортний засіб, а також погрози порушити кримінальну справу за незаконне втручання в його особисте життя. Вказує, що погрози цілком можуть бути виконані, невжиття заходів забезпечення позову можу істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Положеннями ст.150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, крім іншого: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Крім цього, відповідно до ч.6 ст.151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Однак, заявником не сплачено у встановленому законом порядку судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», становить 605,60 грн. За наявності обставин, передбачених ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження розміру судового збору.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.ч.1,2 ст.9 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи. Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, що викладені в постанові від 05.08.2021 у справі № 160/5879/20.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи те, що заявником не сплачено у встановленому законом порядку судовий збір, заява про забезпечення позову підлягає поверненню.
При цьому, повернення заяви про забезпечення не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151, 152, 153, 258-260 ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Горшкова Галина Іванівна про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та визнання права власності - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Т.В. Юрлагіна