Справа№639/3908/24
Провадження№3/639/14/25
01 квітня 2025 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Чижиченко Д.В., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , солдата, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
встановив:
24 червня 2024 року о 22-34 год. в м. Харкові по Григорівському шосе, 63 водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою приладу Драгер Алкотест та у закладі охорони здоров*я КНП ХОР ОКНЛ водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнає, просив закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне:
- останній не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки є військовослужбовцем, тобто спеціальним суб'єктом, а тому протокол про адміністративне правопорушення відносно нього повинен був складати не працівник поліції, а працівник безпеки дорожнього руху ВСП у ЗСУ.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами в їх сукупності, а саме:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №643322 від 24.06.2024 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 24.06.2024 року о 22 год 50 хв. ОСОБА_1 направлявся для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння до КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер», однак від проходження медичного огляду він відмовився;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних засобів, згідно якого ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер Алкотест», однак від проходження огляду він відмовився;
- відеозаписами з камер співробітників поліції від 24.06.2024, якими підтверджується, все те, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, що 24 червня 2024 року о 22-34 год. в м. Харкові по Григорівському шосе, 63 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений співробітниками поліції, які під час розмови виявили у останнього ознаки алкогольного сп*яніння, та на пропозицію яких, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою приладу Драгер Алкотест та у закладі охорони здоров*я КНП ХОР ОКНЛ відмовився;
- рапортом інспектора УПП у ХО від 24.06.2024 ОСОБА_2 .
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій ОСОБА_1 та визнання його винуватості, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, Інструкції, Інструкції 2, поліцейськими дотримано.
Доводи ОСОБА_1 , що він, як військовослужбовець не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, а також про порушення працівниками поліції процедури огляду останнього на стан алкогольного сп'яніння, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 КУпАП, військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Так, за змістом ч.1, 2 ст.266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Крім того, відповідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст.266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців, якірозпивали алкогольні, слабоалкогольні напої під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або з'явилися на території військової частини в нетверезому стані, або виконували обов'язки військової служби в нетверезому стані, а також відмовилися від проходження огляду на стан сп'яніння.
Судовим розглядом встановлено, що у даному випадку 24.06.2024 року о 22 год. 34 хв. водій ОСОБА_1 був зупинений співробітниками патрульної поліції на підставі п.5 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», тобто поза межами території будь-якої військової частини.
Також, ОСОБА_1 не було надано співробітникам поліції відповідних документів про те, що на час зупинки транспортного засобу під його керуванням він виконував обов'язки військової служби.
Суд зазначає, що об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які були затронуті ОСОБА_1 .
Чинним законодавством не передбачено виключень для військовослужбовців щодо їх обов'язку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до п.2.5 ПДР України, і вони, як і всі особи, що керують транспортними засобами на території України зобов'язані дотримуватися ПДР.
Таким чином, співробітниками поліції була дотримана процедура огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , передбачена ст. 266 КУпАП, а також вірно кваліфіковані його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Разом із цим, водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ та в закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку, що підтверджується сукупністю досліджених доказів по справі про адміністративне правопорушення, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Причини, з яких ОСОБА_1 відмовився виконувати вимогу працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ та в закладі охорони здоров'я, правового значення для розгляду цієї справи не мають.
Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, а тому, суд вбачає у діях ОСОБА_1 свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст.10 КУпАП.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що вищенаведені твердження ОСОБА_1 спростовані у судовому засіданні вищеописаними доказами та спрямовані на ухилення останнього від адміністративної відповідальності.
Відповідно до Розділу ІІ п. 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року N1452/735) установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини суд розцінює як бажання уникнути адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували пояснення останнього матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Призначаючи судовий збір, суд застосовує редакцію ЗУ «Про судовий збір», яка діяла на час скоєння правопорушення.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 34, 130 ч.1, 251, 268, 279, 283, 294 КУпАП, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності, застосувавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п*ять) грн. 80 коп.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 304 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова в Харківський апеляційний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.В.Чижиченко