Справа № 291/1313/23
Головуючий у 1-й інстанції: Митюк О.В.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
02 квітня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.
секретар судового засідання: Гавриленко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 05 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернулась до Ружинського районного суду Житомирської області з позовом до Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області, в якому просила скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 21 від 06.09.2023 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ружинської селищної ради Житомирської області відносно ОСОБА_1 , якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн.
Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 05.02.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 05.02.2025 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованої постанови.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що матеріалами справи підтверджується, що продавець ОСОБА_1 в приміщені магазину «Новий Торговий простір» здійснила продаж повнолітньому громадянину, дані якого зафіксовано на бодікамері, слабоалкогольний напій «Гараж» ємністю 1 л. у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, чим порушила вимоги ч.2 ст.156 КУпАП.
Позивач не подала відзиву на апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що 18 серпня 2023 року інспектором сектору ювенальної превенції відділу превенції ВП Бердичівського РВПГУНП в Житомирській області Гутівською С.П. відносно продавця ОСОБА_1 в приміщені магазину «Новий Торговий простір» складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №045061, відповідно до якого позивач здійснила продаж повнолітньому громадянину, слабоалкогольний напій «Гараж» ємністю 1 л., чим порушила вимоги розпорядження Ружинської селищної ради про встановлення обмежень.
За наслідками вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 06 вересня 2023 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ружинської селищної ради Житомирської області було прийнято постанову № 21, згідно якої комісія визнала ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, з накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 грн.
Позивач не погодилася із вказаною постановою, а тому звернулася до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вина позивача у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не підтверджується жодними доказами, спірна постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, адже не містить опису встановлених обставин, складена без участі позивача за відсутності доказів її повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Згідно із частиною першою статті 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.
Частиною другою статті 156 КУпАП передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, зокрема, торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, - тягне за собою накладення штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності за частиною другою статті 156 КУпАП за продаж алкогольних напоїв у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.
Так, рішенням Ружинської селищної ради від 19.05.2022 № 71 встановлено обмеження щодо продажу алкоголю у об'єктах сфери торгівлі з 19 години до 10 години.
Відповідач вказав, що перебуваючи на вулиці біля магазину «Торговий простір» поліцейським через вікно було добре видно, що 18.08.2023 близько 21:00 на касі здійснюється продаж алкогольних чи неалкогольних напоїв. З метою перевірки, зупинили громадянина на виході з магазину, виявили у нього пляшку алкогольного напою «Гараж». Цьому громадянину було запропоновано підійти до каси і показати, який касир продав цей алкогольний напій, але він в категоричній формі відмовився. Поліцейські зайшли в магазин так як бачили, що на касі сиділа ОСОБА_1 . Продавець покликала власників, які сказали, що продажу вони не бачили. Відразу на паралельній касі продавали алкогольні напої, але стався збій на касі. Поліцейські запропонували подивитись відеонагляд на касі, але їм відмовили Із клопотанням про надання такого відео для доручення до матеріалів справи до власника магазину вони не зверталися.
В якості доказу вчинення позивачем вказаного порушення відповідач надав фіскальні чеки, фото та рапорти працівників поліції.
Однак, надані відповідачем фіскальні чеки датовані 17.08.2023, у той час як позивача притягнуто до відповідальності за порушення, яке на думку відповідача допущено 18.08.2023. Зафіксовані у таких чеках факти продажу алкогольних напоїв близько 21:30 не можуть свідчити про те, що реалізація здійснювалась саме позивачем, адже у графі "Касир" зазначено "Стажер". Також відмінна й назва товару, про продаж якого стверджує відповідача, та назва якого вказана у чеках. Тому, такі фіскальні чеки не можуть вважатись належними доказами у даній справі.
Аналогічним чином колегія суддів розцінює й доказове значення наданих відповідачем фото, адже на них не зафіксовано факту реалізації позивачем алкогольних напоїв у заборонений час або інших фактів які б свідчили про таку реалізацію.
Апеляційний суд зауважує, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, а його свідчення не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, позаяк він є представником суб'єкта владних повноважень.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 травня 2020 року в справі № 524/4668/17 та від 15 квітня 2020 року в справі № 489/4827/16-а.
Разом з цим, колегія суддів зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 18.08.2023 зазначені пояснення позивача, за змістом яких вона заперечує факт продажу алкогольних напоїв про який вказує відповідач.
Також апеляційний суд критично розцінює посилання відповідача на протокол засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ружинської селищної ради Житомирської області від 06.09.2023, у якому зафіксовані пояснення власника магазину ОСОБА_2 , адже за змістом таких пояснень не простежується однозначного підтвердження ОСОБА_2 факту вчинення позивачем вказаного порушення.
Таким чином, відповідач не підтвердив належними доказами факт порушення позивачем вимог ч.2 ст.156 КУпАП, що вказує на протиправність та необхідність скасування оскаржуваної постанови відповідача.
При цьому, апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги про відсутність зв'язку із даною справою посилань суду першої інстанції на п.10 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854, який забороняє продаж алкогольних напоїв громадянам, які не досягли 18-річного віку.
Також суд першої інстанції на надав оцінки наявним у справі доказам, які відповідач подав на підтвердження факту вчинення позивачем порушення, мотивуючи власну позицію по суті спору, суд обмежився зазначенням і наданням загальної оцінки поясненням свідка ОСОБА_3 .
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, рішення суду першої інстанції є законним, однак ухвалене частково із помилкових мотивів, що не призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить змінити у частині мотивів його ухвалення з урахуванням висновків даної постанови.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За приписами ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись вказаними положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що судове рішення ухвалено на користь суб'єкта владних повноважень, яким не понесено витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв'язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області задовольнити частково.
Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 05 лютого 2025 року змінити у частині мотивів його ухвалення з урахуванням висновків даної постанови.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.