Справа № 761/19060/24 Головуючий у 1 інстанції: Фролова І.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
01 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Аліменка В.О.
Ключковича В.Ю.
За участю секретаря Заміхановської Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення від 14 травня 2024 року за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП за підписом заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві Якушко Інни Валеріївни, яка винесена відносно громадянина ОСОБА_1 за актом фактичної перевірки ТОВ «Базис Кейс» № 31271/26/15/07/45383999.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2025 року адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення складені за частиною першою ст. 163-15 КУпАП. Судом першої інстанції також вказано на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, однак, не надано оцінку невідповідності розміру штрафу санкції статті КУпАП.
06 лютого 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
21 лютого 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі.
27 березня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання про долучення доказів.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 10.04.2024 №2416-п та направлень на перевірку від 11.04.2024 №8505/26-15-07-07-03, №8506/26-15-07-07-01 головними державними інспекторами Головного управління ДПС у м. Києві Д. Демченко та О. Перміновим 12 квітня 2024 року проведено фактичну перевірку суб'єкта господарювання ТОВ «БАЗИС КЕЙС», код ЄДРПОУ 45383999, а саме, кіоску, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Перова, буд. 22.
Перевірка проведена, на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст. 80 та п.69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у т.ч. про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).
Відповідно до Акту фактичної перевірки від 12 квітня 2024 року №31271/26/15/07/45388999 кіоску, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Перова, буд.22, в якому здійснює діяльність ТОВ «БАЗИС КЕЙС» в сфері роздрібної торгівлі тютюновими виробами із застосуванням РРО, перевіркою встановлено порушення: суб'єктом господарювання не забезпечена можливість здійснення безготівкових розрахунків, у тому числі, з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв за продані товари, а саме, при спробі розрахуватися за товар з використанням електронних платіжних засобів покупцеві було відмовлено розрахуватися банківською карткою було відмовлено, а платіжний термінал був відсутній.
Згідно протоколу від 01 травня 2024 року №1874, директор ТОВ «Базис Кейс» вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: не забезпечено перехід на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари, чим порушив пункт 1 постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (надані послуги)». Дата, час і місце вчинення порушення: 12.04.2024 о 14:15 в кіоску за адресою: м. Київ, вул. Перова, буд. 22. Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-15 КУпАП.
У відповідності до постанови від 14 травня 2024 року, складеної заступником начальника Головного управління ДПС у м. Києві Якушко І.В., розглянувши протокол від 01.05.2024 року №1874, встановив, що директор ТОВ «Базис Кейс» ОСОБА_1 допустив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: суб'єкт господарювання не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв за продані товари, чим порушив пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (надані послуги)».
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 163-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в сумі 17 000 грн.
Відповідно до копії заяви про приєднання до Договору еквайрингу AT «Ощадбанк» № 9583732-240409-113630 від 09.04.2024, ТОВ «Базис Кейс» встановило та використовує платіжний термінал для забезпечення безготівкового розрахунку із споживачами за придбаний товар на зазначених у заяві адресах.
Не погоджуючись із даною постановою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП), ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За визначенням частини 1 статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
Положеннями ч. 1 ст. 163-15 КУпАП передбачено, порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 статті 163-15 КУпАП визначено, що дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В силу вимог ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту частини 1 статті 268 КУпАП слідує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Згідно ч. 2 ст. 279 КУпАП, головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» від 29.07.2022 №894 (далі Постанова № 894) встановлено, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно:
1) з 1 січня 2023 р. - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);
2) з 1 січня 2024 р. - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);
3) з 1 січня 2025 р. - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);
4) з 1 січня 2026 р. - торговці - фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Із системного аналізу викладених правових норм вбачається, що достатньою та необхідною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за незабезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків є наявність в її діях відповідного складу правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною постановою заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві Якушко І.В. від 14 травня 2024 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 163-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що стягнення за адміністративне правопорушення накладено у межах, визначених санкцією ч. 1 ст. 163-15 КУпАП.
Разом з тим, апелянт наголошує, що судом першої інстанції не надано оцінку невідповідності розміру штрафу санкції статті КУпАП, а саме, визначення розміру штрафу за частиною 2 статті 163-15, яка передбачає відповідальність за повторність вчинення правопорушення.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в контексті висновків про відсутність в діях позивача повторності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 2 КАС України, однією з основних засад адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Сутність принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи полягає, серед іншого, у виявленні та дослідженні доказів судом за власною ініціативою. Суд під час розгляду справи в порядку адміністративного судочинства повинен активно використовувати процесуальні повноваження, у тому числі й щодо виявлення, витребування і дослідження доказів за власною ініціативою.
В силу вимог ч.ч. 1-2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі наданих письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.
За змістом частин 1-2 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частин 1-2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За приписами частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Матеріали справи свідчать, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення щодо позивача винесена за порушення ним частини 1 статті 163-15 КУпАП.
Також, протокол про адміністративне правопорушення від 01.05.2024 №1874 складений за порушення позивачем частини 1 статті 163-15 КУпАП
Однак, у спірній постанові визначена санкція за вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених частиною 2 статті 163-15 КУпАП, та визначено суму штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Поряд з цим, в постанові відповідача від 14 травня 2024 року відсутні відомості про зміну кваліфікації інкримінованого адміністративного правопорушення, що, в свою чергу, свідчить про процесуальне порушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення від 01.05.2024 №1874 у графі «Притягався(лася) до адміністративної відповідальності раніше і за що» вказано «не встановлено».
Крім того, у графі «суть правопорушення» відповідачем не встановлено, що позивача протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, не вказано номер відповідної постанови та дати її винесення, що передбачено диспозицією саме частини другої статті 163-15 КУпАП.
Тобто, в даному випадку, не встановлена та не описана така кваліфікуюча ознака, як повторність вчинення адміністративного правопорушення.
Надаючи оцінку таким обставинам справи, колегія суддів зазначає, що вони суперечать встановленим вимогам щодо змісту постанови про накладення адміністративного стягнення.
Також, ані у протоколі, ані у спірній постанові не вказано про адміністративне правопорушення у контексті наявності кваліфікуючих ознак, які передбачені саме частиною 2 статті 163-15 КУпАП та, відповідно, наявність у діях/бездіяльності позивача відповідного складу адміністративного правопорушення, за яке його було притягнуто до відповідальності.
Виходячи із зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за санкцією частини 2 статті 163-15 КУпАП, оскільки, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення контролюючим органом було встановлено наявність у діях позивача порушення частини 1 статті 163-15 КУпАП.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем належним чином не сформульовано суть вчиненого позивачем правопорушення, хоча формулювання повинно бути конкретним, оскільки, є важливою умовою справедливого та об'єктивного розгляду справи та є необхідним для підготовки до належного захисту, на що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Таким чином, зазначена обставина є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови та задоволення позову.
Враховуючи вищезазначене, постанова заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві Якушко І.В. від 14 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 163-15 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 163-15 КУпАП підлягає закриттю.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 286, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2025 року скасувати та прийняти нове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві Якушко Інни Валеріївни від 14 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 163-15 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 163-15 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Ключкович В.Ю.