Справа № 420/23490/24
31 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796; - зобов'язати ГУ ПФУ здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 починаючи з 01.03.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ та 2021 року отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії (за 2018- 2020) на коефіцієнти збільшення 1,14 з 01.03.2022, 1,197 з 01.03.2023, 1,0796 з 01.03.2024. Однак, листом від 26.06.2024 відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Позивач вважає вказану відмову протиправною, наголошуючи, що така індексація пенсії підлягає проведенню шляхом збільшення розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні саме за 2018-2020 роки, яка враховувалась при призначенні пенсії.
Посилаючись на висновки апеляційних судів, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 29.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 18.09.2024 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду по справі №160/28752/23.
Ухвалою суду від 25.03.2025 року поновлено провадження по справі та продовжено розгляд справи.
Представник ГУ ПФУ подав відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та з 19.05.2021 року отримує пенсію за віком.
Заява позивач складена в довільній формі та не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005.
Оскільки позивачем не було дотримано порядку подання документів для перерахунку пенсії, а ГУ ПФУ розглянуло заяву у порядку Закону України «Про звернення громадян».
Щодо суті порушеного питання зазначив, що базою для індексації показника середньої заробітної плати є саме показник, який застосовувався для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року, тобто показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Головним управлінням у проведено індексацію пенсії позивача, під час якої врахований показник середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017, тобто за 2014-2016 роки, що відповідає абз.1-2 п.5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, затвердженого Постановою КМУ від 20.02.2019 №124.
Так середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії за 2014-2016 роки становила 3764,40 грн, збільшена на коефіцієнти 1,17; 1,1; 1,11; 1,14; 1,197 та 1,0796 та станом на 01.03.2024 становить 7994,47 грн.
Таким чином, позивачу проведено індексацію заробітної плати та встановлено доплати до пенсії у 2022 році 135 грн, 2023 році - 100 грн та у 2024 році 100 грн.
Представник відповідача зазначив, що позиція позивача зумовлена ігноруванням положень п.5 постанови КМУ №124 від 20.02.2019, яка визначає який саме показник середньої заробітної плати є базою для застосування коефіцієнту збільшення показника.
Представник ГУ ПФУ зазначив, що наразі не існує жодного рішення Верховного Суду, в якому була би підтримана позиція позивача щодо протиправності дій територіальних органів Пенсійного фонду України в аналогічних спорах.
Також представник відповідача наголошує, що задоволення позовної вимоги зобов'язального характеру свідчитиме про втручання в дискреційні повноваження Головного та вихід за межі завдань адміністративного судочинства.
Крім того, представник посилається на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, оскільки позивач звернувся до суду з позовом 25.07.2024, при цьому позовні вимоги стосуються зобов'язання здійснити перерахунок пенсії починаючи з 01.03.2022.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 .
Сторонами не заперечується, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ як отримувач пенсії за віком з 19.05.2021 року, призначену відповідно до Закону №1058-IV.
12.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії, в якій просив здійснити індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.01.2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796.
Листом ГУ ПФУ від 26.06.2024 №18996-17469/Т-02/8-1500/24 відповідач відмовив у перерахунку пенсії, зазначивши, що ним проіндексовано пенсію із показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 р.р. (6186,32 грн), який збільшився на коефіцієнт 1,0796, та становить 7994,47 грн. Однак, оскільки ОСОБА_1 з 19.05.2021 призначено пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (за 2018-2020 роки 9118,81 грн), для врахування коефіцієнтів 1,14, 1,197 та 1,0796 при перерахунках пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 підстави відсутні. Зазначено, що позивачу проведено індексацію заробітної плати за 2014-2016 роки та встановлено доплати до пенсії у 2022 році 135 грн, 2023 році - 100 грн та у 2024 році 100 грн.
Позивач, не погоджучись із відмовою відповідача, звернувся до суду з цим позовом та просить з 01.03.2024 року здійснити індексацію пенсії з урахуванням середньої заробітної плати за 2018-2020 роки, врахованої при обчисленні її пенсії під час призначення, із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом №1058-IV.
Відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абз.2 цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100% показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України №1058-IV затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 (далі Порядок №124).
Пунктом 1 Порядку №124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно з абз.2 п.2. Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону №1058-IV.
Кабінетом Міністрів України згідно з Порядком №124 прийнято, зокрема, наступні постанови: №118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі Постанова №118), №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі Постанова №168), №185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Пунктами першими Постанов №118, №168, №185 установлено здійснення перерахунків пенсії відповідно до Порядку №124, а саме:
з 01.03.2022 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14;
з 01.03.2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197;
з 01.03.2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Верховним Судом розглянуто справу №160/28752/23 за подібних правовідносинах про перерахунок пенсії за віком на підставі ч.2 ст.42 Закону №1058-IV відповідно до Постанов №168 та №185.
Так у постанові від 13.01.2025 по справі №160/28752/23 Верховний Суд дійшов висновку, що індексація пенсій у 2023-2024 роках повинна проводитись відповідно до постанови №168 та постанови №185, Порядку №124 та з урахуванням приписів ч.2 ст.42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, відповідно.
Верховний Суд зазначив, що ГУ ПФУ, здійснюючи в 2023-2024 роках перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, встановивши йому щомісячні доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн, відповідно, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Водночас, Верховний Суд у справі №160/28752/23 залишив частину позовних вимог без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. ВС зазначив, що звернувшись до суду з цим позовом 02.11.2023 року, позивачка заявила позовні вимоги з 01.03.2022 року, у зв'язку із чим вони можуть бути захищені судом з 02.05.2023 року, тобто в межах шестимісячного строку з дня звернення.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд по цій справі враховує правові висновки Верховного Суду та вважає, що звертаючись до суду з цим позовом 25.07.2024 року, позовні вимоги про перерахунок пенсії з 01.03.2024 року звернено до відповідача в межах строку звернення до суду з цим позовом.
Суд не приймає доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, у зв'язку з тим, що позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії з 01.03.2022 року, оскільки у позові викладено інші вимоги - щодо перерахунку пенсії з 01.03.2024 року.
Також спірним у цій справі являється показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується при обчисленні індексації пенсії.
Позивач вважає, що має право на врахування показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки, оскільки саме його застосовано при обчисленні пенсії за віком при її призначенні у 2021 році.
Натомість відповідач, посилаючись на п.5 Постанови №124, вважає, що базою для індексації пенсії є показник, який застосовувався для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року, тобто за 2014-2016 роки.
Пунктом 5 Порядку №124 передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абз.1 п.4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Верховний Суд у постанові від 19.03.2025 у справі №460/4358/24 зазначив, що Положення Порядку №124 не узгоджені з приписами ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку №124).
Верховний Суд по справі №460/4358/24 дійшов висновку, що абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
Також Верховний Суд зазначив, що Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, положень п.5 Порядку №124, є протиправним.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд враховує правові висновки Верховного Суду та вважає, що під час індексації пенсії позивача застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії під час її призначення.
Позивачу пенсія за віком призначена у 2021 році, під час обчислення якої застосовано показник середньої заробітної (доходу) в Україні за три попередні календарні роки, тобто за 2018-2020 роки.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що для щорічної індексації пенсії позивачки має бути використаний показник середньої заробітної плати за 2018-2020 роки, оскільки саме цей показник застосовувався для обчислення пенсії під час її призначення.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача, застосовуючи коефіцієнти показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії (за 2018-2020 роки) - на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796.
Суд дійшов висновку, що відмова ГУ ПФУ у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2018-2020 роки, у зв'язку із застосуванням такого показника за 2014-2016 роки - є неправомірною.
Суд не приймає доводи відповідача щодо невідповідності заяви позивача вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, з огляду на те, що не охоплюється мотивами відмови в перерахунку пенсії. Відмова ґрунтувалася виключно на твердженні про необхідність застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії 2014-2016 роки, що суд визнав неправомірним.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що ГУ ПФУ відмовляючи позивачу у проведенні індексації пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки, діяв необґрунтовано та всупереч положень законодавства.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, верховенство права.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За позицією ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Оскільки суд дійшов висновку про неправомірність дій ГУ ПФУ щодо відмови у здійсненні індексації пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки, що є достатнім для визнання таких дій протиправними - суд враховуючи позицію ЄСПЛ, викладену у справах «Салов проти України» та «Серявін та інші проти України», не надає оцінку іншим доводам.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд дійшов висновку про задоволення позову в межах заявлених позовних вимог, а саме шляхом зобов'язання ГУ ПФУ здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, шляхом індексації відповідного показника у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Представник відповідача ГУ ПФУ у відзиві на позов зазначив, що відсутні підстави доя стягнення судового збору з територіального орагну Пенсійного фонду України, оскільки забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом №1058-IV.
Суд такі доводи не приймає, оскільки відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає, що по даній справі з ГУ ПФУ за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивачки судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, шляхом індексації відповідного показника у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва