02 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7560/24
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивувала тим, що вона з 2013 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . У період служби з 01.01.2016 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2024 року по 31.07.2024 року відповідач нараховував та виплачував їй індексацію грошового забезпечення у неправильному (заниженому) розмірі. Тож позивачка просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та за період з 01.01.2024 року по 31.07.2024 року відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та за період з 01.01.2024 року по 31.07.2024 року, з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді від 29.11.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що індексація нарахована та виплачена позивачці відповідно до правил Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, в межах виділених асигнувань на оплату праці. Відповідач дотримувався вимог цього Порядку щодо визначення базового місяця індексації, а позивачка не має права на отримання фіксованої індексації.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 з 2001 року проходить військову службу за контрактом в Збройних Силах України, зокрема з 2013 року - у складі військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ).
Позивачка 19.11.2024 року звернулася до суду з цим позовом, стверджуючи, що відповідач у період її служби з 01.01.2016 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2024 року по 31.07.2024 року не проводив (неправильно проводив) індексацію її грошового забезпечення.
Ухвалою від 02.04.2025 року суд залишив без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії за період з 19.07.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2024 року по 31.07.2024 року.
Вирішуючи спір у межах позовних вимог, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно зі статтями 1, 3, 5, 15, 16 Закону України "Про Збройні Сили України" Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) і спеціальні збори, та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших нормативно-правових актів.
Статтею 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін віднесена до державних соціальних гарантій, які згідно зі статтею 19 цього Закону є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII від 03.07.1991 року, який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:
- індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
- індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
- поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Стаття 2. Об'єкти індексації грошових доходів населення
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру:
- оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Стаття 3. Обчислення індексу споживчих цін
Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Стаття 4. Підстави для проведення індексації
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 5. Джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення
Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Стаття 6. Державні гарантії підвищення грошових доходів населення у зв'язку із зростанням цін
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 9. Порядок фінансування здійснення індексації грошових доходів населення
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Стаття 10. Порядок врахування об'єктів індексації
Індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.
Стаття 16. Порядок вирішення спорів з питань індексації грошових доходів населення
Спори, що виникають з питань індексації грошових доходів населення, вирішуються у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078), який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:
1. Цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
1-1. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації наведено у додатку 1.
2. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру:
- оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер;
- грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
4. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Приклад обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведено у додатку 2.
5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4.
6. Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню:
2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;
10-2. Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка застосовується з 01.12.2015 року (надалі - постанова КМУ №1013) постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за №638/15329, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
Пунктами 1.2, 1.9 розділу І цієї Інструкції передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який застосовується з 01.03.2018 року - з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Пунктами 2, 8 розділу І цього Порядку передбачено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий. Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
Суд зазначає, що грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій оплати праці, яка встановлюється з метою підтримання достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності громадян. Індексації підлягає грошове забезпечення військовослужбовців у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Частина грошового забезпечення, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає. Право на проведення індексації настає, коли індекс споживчих цін перевищить поріг індексації (до 01.01.2016 року - 101 %, з 01.01.2016 року - 103 %). Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком. Нарахування суми індексації та її виплата здійснюються одночасно з нарахуванням та виплатою грошового забезпечення за місяць, доходи за який підлягають індексації. Виплата сум індексації здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених у кошторисі на грошове забезпечення військовослужбовців. Сума індексації грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю за неповний календарний місяць служби, визначається із розрахунку повного місяця, а виплачується пропорційно дням, прослуженим військовослужбовцем у цьому місяці.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок №1078.
Порядок №1078 у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015 року, містив поняття "базовий місяць". Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначався окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
Внаслідок змін, унесених постановою КМУ №1013, з 01.12.2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Внаслідок цих змін Порядок №1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015 року, не містить поняття "базовий місяць" і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
Для проведення індексації з 01.12.2015 року замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (посадовий оклад). Тож із 01.12.2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (посадового окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття "місяць підвищення доходу" від терміну "базовий місяць", позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас вилучення терміну "базовий місяць" та запровадження поняття "місяць підвищення доходу" не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Як у "базовому місяці", так і у "місяці підвищення доходу" індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.12.2015 року не прив'язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
З 01.12.2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу військовослужбовців та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав військовослужбовець.
Слід зазначити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу: "поточної" та "індексації-різниці". Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
Щодо "поточної індексації", то право на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 року встановлений у розмірі 103 % (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 % (абзаци 2, 5 пункту 4 Порядку № 1078). Приклад обчислення суми поточної індексації наведений у додатку 2.
Щодо "фіксованої" суми індексації, то Порядок №1078 такого поняття не містить. Указаний термін закріплено у додатку 4 до Порядку №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 року), де було наведено приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте постановою КМУ №1013 цей додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 року у цьому додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття "фіксованої" суми індексації не використовується.
Водночас з 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття "індексація" як різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Пункт 5 Порядку № 1078 передбачає обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
- у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума "індексації-різниці" виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 %.
Отже, "поточна" індексація виплачується в результаті перевищення величини індексу споживчих цін порога індексації (103%). А "індексація-різниця" - у разі, коли сума зарплатного підвищення не перевищує суму індексації, що склалася в місяці такого підвищення.
Для вирішення питання про наявність підстав для виплати "індексації-різниці" у місяці підвищення доходу необхідно: визначити розмір підвищення грошового доходу особи у місяці підвищення (А); визначити суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу (Б); порівняти розмір підвищення грошового доходу (А) з сумою індексації у місяці його підвищення (Б).
Розмір підвищення доходу (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в місяці підвищення доходу та сумою грошового забезпечення в попередньому місяці.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення друге абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для місяця підвищення доходу, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Якщо розмір підвищення доходу у місяці підвищення доходу (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у цей місяць (Б), то це є підставою для нарахування й виплати "індексації-різниці" до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Такі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 року у справі №400/3826/21 у подібних правовідносинах, пов'язаних із застосуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при вирішенні питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу.
З 01.01.2008 року розміри посадових окладів військовослужбовців ЗСУ визначалися постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.07.2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка діяла до 01.03.2018 року, а саме до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу ЗСУ.
Отже, з огляду на місяці підвищення посадових окладів військовослужбовців та правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 (у редакції постанови КМУ №1013), місяцями підвищення доходу, за якими слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення військовослужбовцям, є січень 2008 року та березень 2018 року.
Цей спір виник з приводу індексації грошового забезпечення військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_1 під час проходження нею військової служби у військовій частині НОМЕР_2 у період з 01.01.2016 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2024 року по 31.07.2024 року.
З урахуванням ухвали суду від 02.04.2025 року про залишення без розгляду частини позовних вимог ОСОБА_1 , спірними є правовідносини, які виникли у період проходження нею військової служби з 01.01.2016 року по 18.07.2022 року.
Згідно з архівними відомостями у цей період служби фінансовий орган військової частини НОМЕР_2 нарахував та виплатив позивачці поточну індексацію у таких розмірах: 71,08 грн. щомісячно у грудні 2018 року - лютому 2019 року, 134,47 грн. щомісячно у березні - червні 2019 року, 206,72 грн. щомісячно у липні - листопаді 2019 року, 216,51 грн. щомісячно у грудні 2019 року - червні 2020 року, 226, 29 грн. щомісячно у липні - листопаді 2020 року, 233, 81 грн. у грудні 2020 року, 331, 42 грн. щомісячно у січні - березні 2021 року, 415, 41 грн. щомісячно у квітні - червні 2021 року, 540,03 грн. щомісячно у липні - листопаді 2021 року, 563,19 грн. щомісячно у грудні 2021 року - січні 2022 року, 672,35 грн. щомісячно у лютому - квітні 2022 року, 913,01 грн. у травні 2022 року, 1017, 21 грн. у червні 2022 року, 1066 грн. у липні 2022 року, 1281,80 грн. щомісячно у серпні - жовтні 2022 року, 1424, 80 грн. у листопаді 2022 року, 1470,83 грн. у грудні 2022 року.
Відповідач пояснив, що у зв'язку зі збільшенням з січня 2016 року грошового забезпечення позивачки шляхом збільшення розміру щомісячної премії сума підвищення її грошового забезпечення перевищила суму індексації за січень 2016 року і індексація в цьому місяці не проводилася. Відповідно до пункту 3 постанови КМУ №1013 для проведення подальшої індексації грошового забезпечення позивачки обчислення індексу споживчих цін розпочато з січня 2016 року. Втім у 2016 - 2017 роках у фонді грошового забезпечення Міністерства оборони України були відсутні кошти для виплати військовослужбовцям Збройних Сил України сум індексації. Чергове підвищення грошового забезпечення військовослужбовців відбулося у березні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". З березня 2018 року по грудень 2022 року індексація розраховувалася із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін. Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року і був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року. З грудня 2018 року відповідач розпочав виплату позивачці поточної індексації, яка надалі виплачувалася їй до грудня 2022 року. Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 2023 рік зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", а тому відповідач з січня 2023 року не проводив індексацію грошового забезпечення позивачки. Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" обов'язок нараховувати індексацію відновлено та передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2024 року, не перевищив поріг індексації до липня 2024 року, тож право на індексацію у позивачки не виникло.
Суд зазначає, що відповідно до пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 (у редакції, яка діє з 01.12.2015 року) зростання грошового забезпечення військовослужбовців без підвищення посадового окладу, а за рахунок інших його складових, не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу, що враховується для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовцям. У період з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року посадові оклади військовослужбовців ЗСУ були незмінними. У січні 2016 року посадовий оклад за займаною позивачкою посадою не підвищувався, а підстав враховувати січень 2016 року як місяць підвищення доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць), не було.
Індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці. Відсутність у відповідача фінансових ресурсів для покриття витрат з індексації грошового забезпечення не може впливати на зміст і обсяг права позивачки на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов'язком відповідача.
Суд погоджується з доводами позову про те, що відповідач у спірних правовідносинах допустив протиправну бездіяльність, оскільки при виплаті позивачці грошового забезпечення, належного за період служби з січня 2016 року по лютий 2018 року, не проводив його індексацію.
Тож порушене право позивачки як військовослужбовця Збройних Сил України слід поновити, зобов'язавши військову частину НОМЕР_2 , у якій вона перебуває у списках особового складу та на фінансовому забезпеченні, нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року, застосувавши січень 2008 року як місяць підвищення доходу для розрахунку індексації.
З огляду на підвищення у березні 2018 року доходу позивачки (у зв'язку зі зростанням посадового окладу за постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб") відповідачу належало вирішити питання, чи має позивачка право на отримання "індексації-різниці" з 01.03.2018 року, а якщо так, то у якому розмірі.
Однак відповідач такі дії не вчинив і всупереч правилам пункту 5 Порядку №1078 не вирішував питання щодо наявності у позивачки права на цей вид індексації у місяці підвищення доходу і пізніше, що свідчить про протиправність такої поведінки.
Згідно з архівними відомостями за 2018 рік розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (щомісячні основні та додаткові види, які мають постійний характер) становив: у лютому 2018 року - 11748,80 грн., у березні 2018 року - 12338, 99 грн. Тобто, у березні 2018 року підвищення грошового доходу позивачки становило 590, 19 грн.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума можливої індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації (у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб) на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у березні 2018 року складав 1762 грн. (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік").
Величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, обчислена із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу, становила 253,3% (див. постанову Верховного Суду від 23.05.2024 року у справі № 160/15411/23).
Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення позивачки у березні 2018 року, якби не відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн. (1762 грн. х 253,3 % /100 % = 4463,15 грн.).
Таким чином, розмір підвищення доходу позивачки у березні 2018 року (590, 19 грн.) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (4463,15 грн.), що вказує на наявність підстав для нарахування й виплати позивачу щомісяця "індексації-різниці" в сумі 3872,96 грн. (4463,15 грн. - 590, 19 грн.) до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.
Втім відповідач не нараховував та не виплачував позивачці індексацію-різницю за період служби з березня 2018 року по липень 2022 року. У цей період посадовий оклад позивачки за займаними нею посадами не підвищувався, отже вона мала право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення, до якої з грудня 2018 року додається поточна індексація.
Суд зазначає, що нарахування й виплата сум індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Тому таку бездіяльність відповідача також слід визнати протиправною, а порушене право позивачки - відновити, зобов'язавши відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з березня 2018 року по 18.07.2022 року, що розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу (з березня 2018 року становить 3872,96 грн. в місяць).
Воднораз, суд установив, що ОСОБА_1 пред'явила в іншій адміністративній справі №340/6642/24 вимоги до військової частини НОМЕР_2 про перерахунок її грошового забезпечення, виплаченого їй у період проходження військової служби у 2020 - 2023 роках. Позивачка стверджує, що у цей період їй нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення у заниженому розмірі, оскільки для визначення її окладів (посадового окладу та окладу за військовим званням) не застосовувалася належна розрахункова величина, установлена пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Наразі рішення у справі №340/6642/24 Кіровоградським окружним адміністративним судом не прийнято.
Між тим, у разі задоволення судом позову у справі №340/6642/24 грошове забезпечення позивачки буде перераховане в бік збільшення, зокрема за рахунок підвищення посадових окладів з 01.01.2020 року, з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року. Це вплине на механізм індексації грошового забезпечення позивачки за ці періоди її служби, зокрема зумовить встановлення нових місяців підвищення доходу (базових місяців), за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, призведе до іншого обчислення величин приросту індексу споживчих цін (коефіцієнтів індексації) і як наслідок - до перегляду сум індексації за 2020 - 2022 роки, як "поточної", так і "індексації-різниці". Адже за правилами пункту 5 Порядку №1078 якщо у місяці підвищення посадового окладу розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення, то індексація вже не нараховується.
Тому суд не вказує відповідачу на загальний розмір сум "індексації-різниці", з приводу якої виник спір, оскільки визначення конкретних сум такої індексації за період з січня 2020 року по липень 2022 року залежить від результатів вирішення адміністративної справи №340/6642/24 та перерахунків грошового забезпечення позивачки за вказаний період.
Судові витрати сторони у справі не понесли.
Керуючись статтями 90, 139, 242 - 246, 250, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо непроведення індексації грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 за період служби з січня 2016 року по лютий 2018 року та щодо ненарахування і невиплати індексації-різниці за період служби з березня 2018 року по липень 2022 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити військовослужбовцю ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період служби з січня 2016 року по лютий 2018 року, застосувавши січень 2008 року як місяць підвищення доходу для розрахунку індексації.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити військовослужбовцю ОСОБА_2 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення за період служби з березня 2018 року по 18.07.2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ