Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 квітня 2025 року Справа№200/1284/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
22 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про:
визнання протиправними дій та скасування рішення відповідача від 27 січня 2025 року № 050650003050 про відмову в призначенні пенсії за віком позивачеві;
зобов'язання відповідача зарахувати до загального стажу позивача період роботи з 25 грудня 1980 року по 31 березня 2000 року відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28 серпня 2024 року.
Позовні вимоги вмотивовано протиправністю відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи у колгоспі у зв'язку з відсутністю довідки про кількість відпрацьованих трудоднів. Вважає, що період роботи підлягає зарахуванню за фактичною тривалістю.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11 березня 2025 року відповідачем надано відзив, в якому він просить відмовити у позові з підстав, зазначених в оскаржуваному рішенні.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
19 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27 січня 2025 року № 050650003050 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 15 років.
Відповідачем встановлено, що страховий стаж складає 12 років 01 місяць 04 дні.
За відомостями трудової книжки до страхового стажу не зараховано період роботи у колгоспі ім. Шевченка з 25 грудня 1980 року по 31 березня 2000 року, оскільки за цей період не надано довідку про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих трудоднів, довідку про реорганізацію колгоспу.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до абзаців 1, 2, 10 частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Одночасно частиною третьою статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнув 65 років, а тому застосуванню підлягає частина третя статті 26 Закону № 1058-IV.
Спірним є питання наявності необхідного страхового стажу.
Частинами першою, другою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. […].
За записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , заведеної 13 березня 1978 року на ім'я ОСОБА_1 , 25 грудня 1980 року позивача прийнято в члени колгоспу ім. Шевченка в якості шофера; 05 лютого 1993 року - колгосп реформовано в КСП «Миколаєвське»; 31 березня 2000 року позивача виведено із членства у зв'язку з реформуванням підприємства.
Ці записи охоплюють спірний період з 25 грудня 1980 року по 31 березня 2000 року.
Записами вкладишу трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 (сторінки 12 -15) підтверджується виконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі, окрім періоду роботи за 1984 рік (280 трудоднів при встановленому мінімумі - 301).
Враховуючи неможливість отримання довідки для з'ясування причин невиконання встановленого мінімуму трудової діяльності в 1984 році через знаходження архіву підприємств Волноваського району Донецької області на окупованій території (за умови його збереження), суд вважає, що позивач не може нести відповідальність і зазнавати негативних наслідків через те, що відповідальні особи колгоспу не внесли до вкладишу трудової книжки колгоспника відомості про причини невиконання трудового мінімуму.
При цьому соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей. За умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Отже, позивач має право на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 25 грудня 1980 року по 31 березня 2000 року.
На підставі частини другої статті 9 КАС України з метою ефективного захисту прав позивача позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 27 січня 2025 року № 050650003050 про відмову в призначенні пенсії за віком.
Вимоги про визнання протиправними дій охоплюються попередніми вимогами, а тому в цій частині суд відмовляє у позові.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. […].
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнув 65річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте звернувся до органів Пенсійного фонду України 19 січня 2025 року, тобто поза межами встановленого тримісячного терміну.
Отже, похідна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19 січня 2025 року, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 25 грудня 1980 року по 31 березня 2000 року відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 та вкладишу трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 .
Вимоги про призначення пенсії з 28 серпня 2024 року задоволенню не підлягають.
Відповідно до речення 1 частини першої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255, 263, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27 січня 2025 року № 050650003050 про відмову в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, місцезнаходження: майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19 січня 2025 року, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 25 грудня 1980 року по 31 березня 2000 року відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 та вкладишу трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 .
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, місцезнаходження: майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 600 (шістсот) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01 квітня 2025 року.
Суддя Ю.М. Льговська