про повернення позовної заяви
м. Вінниця
01 квітня 2025 р. Справа № 120/3911/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов.
Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, постановою ВП № 45731805 відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області від 16.12.2014 року про стягнення виконавчого збору та постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойка Сергія Володимировича від 19.03.2025 про відкриття виконавчого провадження №77571770 щодо виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору № 45731805 від 16.12.2014, а саме про стягнення виконавчого збору в сумі 890155,16 грн.
Тому, з метою скасування вказаних постанов, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цих Кодексом.
Згідно із п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Тобто, з аналізу вказаної норми встановлено, що підставою для повернення позову є факт порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог.
Так, предметом спору у цій справі, зокрема, є постанова ВП № 45731805 відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області від 16.12.2014 року про стягнення виконавчого збору.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень п. 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг. Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначені статтею 287 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Водночас, суд звертає увагу на те, що Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII врегульовано особливості оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.
Зокрема, згідно з ч. 1, 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Суд встановив, що виконавче провадження № 45731805 відкрито Відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Вінницькій області на підставі виконавчого листа, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області у справі № 127/6978/14-ц.
Відтак, вимога позивача про скасування постанови, прийнятої в межах виконавчого провадження № 45731805, належить розглядати в порядку цивільного судочинства Вінницьким міським судом Вінницької області, тобто загальним місцевим судом, який видав виконавчий документ.
Суд доходить висновку, що, оскільки позивачем оскаржується постанова ВП № 45731805 відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області від 16.12.2014 року про стягнення виконавчого збору, яка прийнята у рамках виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Вінницьким міським судом Вінницької області, тому така вимога не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, адже виконавче провадження стосується виконання судового рішення постановленого у порядку цивільного судочинства.
Натомість, постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойка Сергія Володимировича від 19.03.2025 про відкриття виконавчого провадження №77571770 щодо виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору № 45731805 від 16.12.2014 підлягає оскарженню до відповідного окружного адміністративного суду у порядку КАС України.
Тобто, в цій позовній заяві об'єднано позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
Відповідно до ч. 4 ст. 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку, що у цій позовній заяві було порушеного правило об'єднання позовних вимог, тому позовна заява підлягає поверненню.
Передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.
Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі № 917/1377/18, від 27.02.2019 у справі № 922/2225/18, від 14.08.2018 у справі № 910/3569/188.
Керуючись статтями 169, 243, 248 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна