ЄУНС № 766/10787/23 Головуюча у першій інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/819/215/25 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
Категорія: ч.5 ст.111-1 КК України
02 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , за його відсутності (in absentia) на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2024 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця російської федерації, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги, строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Постановлено строк відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади у органах державної влади та місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги, постановлено обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_8 основного покарання у виді позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_8 , обраний ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.09.2023 року у вигляді тримання під вартою, залишено без змін.
Арешт майна, належного ОСОБА_8 , накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.11.2023 (справа №490/10399/23, пр. №-1-кс/490/7347/2023), а саме: 1/1 частки земельної ділянки з кадастровим номером: 6520385800:07:001:0270, площа (га): 1.1679 за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с/рада Миролюбівська, з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна - 1825528265203; 1/2 частки житлового будинку з прибудинковим магазином, літ. А, загальною площею (кв.м): 118, житловою площею (кв.м): 51,6 за адресою: АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна - 1238370865203; 1/2 частки житлового будинку, загальною площею (кв.м): 78,1, житловою площею (кв.м): 39,0, площею земельної ділянки (кв.м.): 3349,0 за адресою: Херсонська область, Білозерський район, сщ. Радянське, вул. Робоча, 96, з реєстраційним номером майна - 9932009; автомобіль марки «MITSUBISHI» модель «L 400 2477», д.н.з.: НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 ; автомобіль марки «УАЗ» модель «3909 2445», д.н.з.: НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , залишено без змін до приведення даного вироку до виконання в частині конфіскації майна.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, 24.02.2022 збройні сили російської федерації шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглись на визнану міжнародним співтовариством територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад, нанісши ракетно-бомбові удари на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України.
В результаті вищезазначених дій з 24.02.2022 більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями ЗС РФ та вона знаходилась під окупацією держави-агресора, в тому числі і селище Миролюбівка Херсонського району Херсонської області.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією рф проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався безперервно, і який продовжує існувати станом на час ухвалення вироку. Тож, протягом усього періоду часу, протягом якого ОСОБА_8 вчинялись інкриміновані йому діяння, в Україні діяв воєнний стан.
Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (далі - тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснювали фактичний контроль, або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснювали загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2022 року, знаходячись у селищі Миролюбівка Херсонського району Херсонської області, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що вказаний населений пункт перебуває під окупацією збройних сил російської федерації та створення на території Херсонської області незаконних органів влади, діючи умисно, з метою завдання шкоди Україні, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, сповідуючи проросійські погляди, добровільно погодився на пропозицію зайняти посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади створеному на тимчасово окупованій території, а саме так званого (російською мовою) - «главы поселения Миролюбовка Белозёрской ВГА Херсонской области».
На займаній посаді ОСОБА_8 здійснював загальне керівництво структурними підрозділами зазначеного незаконно утвореного органу влади, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції з контролю за реалізацією рішень керівництва «Белозёрской ВГА Херсонской области».
Зокрема, протягом червня-жовтня 2022 року (до моменту початку т.зв. евакуації «ВГА Херсонской области» на тимчасово окуповану територію лівобережжя Херсонської області) ОСОБА_8 здійснював підбір кадрів для працевлаштування у зазначений незаконний орган влади, комунальні установи, навчально-освітні заклади; здійснював реалізацію рішень окупаційної влади у сфері соціальної політики, зокрема отримував від т.зв. «Управления Пенсионного фонда Белозёрского района Херсонской области» грошові кошти для виплати пенсій жителям підконтрольного селища та в подальшому видавав вказану виплату готівкою у сумі 10 тисяч російських рублів в приміщенні Миролюбівської селищної ради за адресою: Херсонська обл., Білозерський р-н, с-ще. Миролюбівка, вул. Зелена, 24; супроводжував доставку «гуманітарної допомоги» Російської Федерації для роздачі жителям вказаного населеного пункту; надавав вказівки підлеглим здійснювати ремонт газового устаткування селища; проводив в якості «главы поселения» зібрання жителів та закликав евакуйовуватися на тимчасово окуповану територію лівого берегу Херсонської області, при цьому наголошуючи, що окупаційна влада надасть грошові кошти та сертифікати для забезпечення житла та інших потреб.
Суд першої інстанції кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч. 5 ст.111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Не погодившись з вищевказаним вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуваний вирок скасувати та постановити відносно ОСОБА_8 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, виправдувальний вирок.
Апеляційна скарга мотивована доводами про невідповідність висновків суду, викладеним в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а саме те, що висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Зокрема, апелянт зазначає про те, що стороною обвинувачення не було надано тих достатніх та необхідних, належних та допустимих доказів, кожен з яких окремо та разом у їх сукупності, свідчили б про вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Вказує на те, що більшість так званих доказів, які були представлені стороною обвинувачення, ніяким чином не відносяться до обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_8 , хоча сторона обвинувачення стверджує зворотне.
Так, свідки, які були допитані в судовому засіданні, пояснили, що із телеграм каналів їм відомо про всі обставини справи. На запитання, чи добровільно ОСОБА_8 пішов на співпрацю з окупаційною владою, повідомили, що не знають.
Також, в якості доказів до матеріалів справи були долучені документи, які прямо не вказують про добровільність зайняття громадянином України ОСОБА_8 посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції не врахував те, що для складу кримінального правопорушення за ч.5 ст.111-1 КК України, обрання (зайняття посади) має бути до незаконного органу влади, тобто до органу влади, який не передбачений законодавством України, але створений на тимчасово окупованій території.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти її задоволення, вислухавши сторони в судових дебатах, які залишились на попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Вина ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при зазначених у вироку суду першої інстанції обставинах, та кваліфікація його дій за ч.5 ст.111-1 КК України, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, належно досліджених та оцінених судом за принципами всебічності, повноти та об'єктивності, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що вона є мешканкою села с. Миролюбівка і в період тимчасової окупації села проживала у ньому. Приблизно на початку червня 2022 року ОСОБА_8 проголосив себе «председателем сельского совета села». Його робоче місце було у приміщенні, що до окупації було приміщенням сільської ради. ОСОБА_8 видавав розпорядження щодо життєдіяльності села, здійснював підбір кадрів для роботи у сільській раді та установах, розташованих у селі. Так, їй пропонував відкрити аптеку у селі, а її чоловіку пропонував роботу електрика та охоронця у школі с. Миролюбівка. При цьому, агітував за росію, наголошуючи на тому, що будуть дуже гарні зарплати. Особисто роздавав пенсії мешканцям села. Роботу виконував з ентузіазмом, що свідчило про його добровільність у зайнятті посади Організовував збори мешканців села. Свідок безпосереднього участь у зборах не брала, але знайомі, що були присутні на зборах розповідали, що на зборах він агітував за росію. Всередині жовтня 2022 року Лікуновіч разом із сім'єю виїхав із села;
- показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що вона є мешканкою с. Миролюбівка і проживала у селі під час його тимчасової окупації. Під час окупації вона знала ОСОБА_8 як голову села від окупаційної влади. Він наймав людей на окремі посади, призначив її сусіда на посаду керівника комунального підприємства з водопостачання. Під час окупації набрав штат комунального підприємства, яким організовував виплати заробітної плати від окупаційної влади російськими рублями, організував зібрання мешканців села, де висловлював підтримку дій держави-агресора, агітував евакуюватися до росії, обіцяв, що там людям заплатять гроші, нададуть житло та будуть безкоштовно лікувати;
- показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що він є мешканцем с. Миролюбівка і в у період тимчасової окупації села проживав у ньому. ОСОБА_8 знає тільки з того часу, які він під час окупації став старостою села. Як тільки ОСОБА_8 прийшов на посаду, він зразу ж здав всіх мешканців села, які приймали участь в АТО. Під час окупації ОСОБА_8 особисто виплачував пенсії мешканцям села в рублях. Свідку неодноразово пропонував записатися на постійне отримання російської пенсії, на що він не погодився;
- показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що він з 2006 року і до окупації села обіймав посаду сільського голови в с. Миролюбівка і добре знав ОСОБА_8 . Після вторгнення російських військ у село ОСОБА_8 зайняв посаду «председателя Миролюбивского поселения». Назву посади прочитав на документі окупаційної влади, що знаходився у приміщенні сільської ради, коли він зайшов у приміщення сільської ради після визволення села. До окупації ОСОБА_8 ніде не працював займався власним господарством та продавав молочні продукти. В червні 2022 року після окупації села представниками держави-агресора ОСОБА_8 навідався до свідка додому та почав вимагати від імені «голови Херсонської військової адміністрації» ключі від сільської ради, на що останній йому відмовив. Через декілька днів ОСОБА_8 знов навідався до свідка та повідомив, що «голова Херсонської військової адміністрації» призначив його головою села та почав погрожувати фсб рф, що ті з ним розберуться, так як він не підкорюється окупаційній владі. Повідомив, що під час окупації, ОСОБА_8 проводив виплати жителям села від окупаційної влади, встановив у селі комендантську годину, наймав на роботу людей, збирав з мешканців села гроші (по 100 гривень) на відновлення комунікацій, мав особисту охорону з числа військовослужбовців рф, якими лякав мешканців села, вимагав від свідка дані про розміщення українських військових. Крім того, ОСОБА_8 неодноразово погрожував свідку, казав, що «росія тут назавжди» та вмовляв свідка «зробити правильний вибір». Перед звільненням села ОСОБА_8 зібрав мешканців села та агітував їх евакуюватися на лівий берег Дніпра. Вважає, що ОСОБА_8 діяв без примусу та з власного бажання;
- показаннями свідка ОСОБА_15 про те, що він є мешканцем с. Миролюбівка Херсонського р-ну Херсонської обл. і в період окупації села проживав у селі. У період тимчасової окупації с. Миролюбівка ОСОБА_8 був призначений представниками держави-агресора на посаду старости села від окупаційної влади. У один з днів ОСОБА_8 прийшов до свідка з російськими військовими, сказав йому бути керівником комунальників по водопостачанню села. Свідку він представився як «новий сільський голова». ОСОБА_8 приїжджав до села тричі на тиждень, привозив пенсії в рублях та організовував їх виплати. 28.10.2022 ОСОБА_8 зібрав мешканців села, агітував евакуюватися на лівобережжя річки Дніпро у зв'язку із наступом Збройних Сил України, обіцяв надання сертифікатів на житло на території російської федерації;
- показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що він є мешканцем с. Миролюбівка Херсонського р-ну Херсонської обл., який в період тимчасової окупації с. Миролюбівка проживав у селі, ОСОБА_8 був призначений представниками на посаду старости села від окупаційної влади. Після окупації села він побачив на стовпі оголошення на російській мові, що необхідні працівники на роботу. Йому потрібні були гроші, тому він підійшов до сільської ради влаштовуватися на роботу, де побачив ОСОБА_8 , який представився йому як староста села від окупаційної влади. ОСОБА_8 запропонував йому роботу - прибирати село. Також підшукав людей для роботи у водоканалі, дитячому садку, школі, запропонував свідку привести ще людей для працевлаштування. Заяву про прийняття на роботу на російській мові на ім'я ОСОБА_17 свідок писав у присутності ОСОБА_8 та інших людей, які влаштовувалися на роботу. Повідомив, що ОСОБА_8 здійснював керівництво селом, надавав свідку вказівки по роботі, організовував видачу в селі пенсії в рублях, під час видачі пенсії його супроводжували російські військові, а по селу він пересувався на особистому автомобілі. Восени 2022 року ОСОБА_8 зібрав мешканців села, агітував евакуюватися на лівобережжя річки Дніпро у зв'язку із наступом Збройних Сил України;
- показаннями свідка ОСОБА_18 про те, що вона є мешканкою с. Миролюбівка Херсонського р-ну Херсонської обл., у період тимчасової окупації с. Миролюбівка вона проживала в цьому селі. ОСОБА_8 був призначений представниками держави-агресора на посаду старости села від окупаційної влади. Під час окупації ОСОБА_8 роздавав мешканцям села гуманітарну допомогу від рф, наймав людей на роботу, працю яких оплачував рублями, займався розміщенням російських військових у селі та організовував евакуацію людей з села перед звільненням села. Впевнена, що ОСОБА_8 діяв добровільно, без застосування до нього будь-якого примусу;
- показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що вона є мешканкою с. Надеждівка Херсонського р-ну Херсонської обл., у період тимчасової окупації вона проживала у с. Надеждівка. ОСОБА_8 був призначений на посаду старости с. Миролюбівка від окупаційної влади. Одночасно він виконував обов'язки голови і с. Надеждівка, оскільки старости в цьому селі не було. Також ОСОБА_8 пропонував їй бути старостою села, але вона не погодилася, так як в селі вже був староста, який не йшов на співпрацю з окупаційною владою. Свідок працювала соціальним працівником на громадських засадах, оскільки необхідно було допомагати мешканцям села, заробітну плату не отримувала. ОСОБА_8 приїжджав у село, збирав списки людей на отримання пенсії, особисто роздавав пенсії в рублях та за її отримання мешканці села розписувалися в зошиті. Коли для отримання пенсій необхідно було подавати копії паспортів, а зробити їх в селі не було на чому, то ОСОБА_8 привіз принтер в село в господарський магазин, щоб робити ксерокс паспортів пенсіонерів. Також, в село з смт. Білозерки привозили гуманітарну допомогу, яку супроводжував ОСОБА_8 , та видавали допомогу в обмін на ксерокопію паспорта. ОСОБА_8 збирав гроші на ремонт пошкодженого газопостачання в селі по 20 гривень та обіцяв привезти ремонтну бригаду. У свідка був його номер телефону за яким вони підтримували зв'язок.
Показання вищевказаних свідків, отримані в спосіб, передбачений КПК України, підстав визнавати їх неналежними, чи недопустимими доказами у кримінальному провадженні, колегія суддів не вбачає.
Зазначені показання узгоджуються як між собою, так і з письмовими матеріалами провадження, які стали доказами винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме:
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , відповідно до яких свідки впізнали ОСОБА_8 як особу, яка під час тимчасової окупації с. Миролюбівка Херсонського р-ну Херсонської обл. виконувала обов'язки голови с. Миролюбівка Херсонського р-ну Херсонської обл. від окупаційної влади;
- протоколом огляду інтернет-ресурсу в додатку «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.05.2023, який містить відеозапис, на якому зображений ОСОБА_8 в приміщенні Білозерської селищної ради за адресою: Херсонська обл., смт. Білозерка, вул. Свободи, 87. На відеозаписі ОСОБА_8 проголошує наступне: «соседи не должны показывать пальцами, кто за какую партию выступает, кто за что... люди так просто должны спокойно жить», «детские сады должны работать, школа должна работать, вся жизнь в селе должна кипеть, люди не должны бояться друг друга»;
- протоколом огляду інтернет-ресурсу в додатку «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.04.2023, який містить відеозапис, на якому зображений ОСОБА_8 , який стоїть поблизу парку слави смт. Білозерка та диктор за кадром оголошує наступне: «Александр отмечает уже не первый раз день флага, одно время он проживал в россии, сейчас вернулся на родину и обзавелся семьей» (мовою оригіналу). Потім ОСОБА_8 говорить наступне: «Я очень рад за всех людей, что наконец-то что-то у нас будет происходить хорошее, не будет вот этих ростов тарифов, не будет вот этого оболванивания людей по телевиденью - это самое главное, наверное, то что люди будут жить хорошо, вот в это я верю. Самое сложное, это люди, которые не могут понять, что все-таки то что происходит это для них вот самое главное, что это для них, что они будут жить лучше, что о них будут думать, вот это самое важное» (мовою оригіналу). Також, відеоряд з ОСОБА_8 містить напис-представлення виступаючого як « ОСОБА_20 . Глава сельського поселения Миролюбовка» (мовою оригіналу).
Вищевказані показання свідків та письмові докази у кримінальному провадженні, в їх взаємозв'язку та сукупністю, на переконання колегії суддів апеляційного суду, повністю доводять вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України. Суд першої інстанції оцінюючи в сукупності всі докази по провадженню, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вони є належними, допустимими і достатніми, та такими, що в повній мірі доводять вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. Ці докази ретельно досліджені під час судового засідання та цілком обґрунтовано та мотивовано покладені в основу ухваленого по справі обвинувального вироку.
Сукупність вищевказаних доказів, які належними та допустимими, та їх зміст цілком спростовує доводи апеляційної скарги захисника про те, що стороною обвинувачення не було надано достатніх, необхідних, належних та допустимих доказів, кожен з яких окремо та разом у їх сукупності, свідчили б про вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
З показань допитаних в судовому засідання свідків, вбачається, що вони були безпосередніми очевидцями подій, що спростовує доводи апеляційної скарги захисника про те, що про всі обставини справи свідкам відомо із телеграм каналів.
Безпідставними є посилання захисника про те, що жоден із доказів, на які посилається суд першої інстанції, не доводять вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, дії обвинуваченого ОСОБА_8 були кваліфіковані за ч.5 ст.111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Так, зазначена кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_8 , щодо добровільного зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, повністю підтверджується безпосередніми показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про те, що вони є мешканцями с.Миролюбівка, в період тимчасової окупації проживали в ньому та знають особисто ОСОБА_8 , як старосту села від окупаційної влади, який агітував за росію, роздавав російську пенсію людям, наймав людей на окремі посади та взагалі висловлював підтримку діям держави-агресора, що свідчить про його добровільність у зайнятті посади.
Крім того, зазначене безпосередньо підтверджується наступним:
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідками ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , відповідно до яких свідки впізнали ОСОБА_8 як особу, яка під час тимчасової окупації села Миролюбівка Херсонського району Херсонської області виконувала обов'язки голови села Миролюбівка Херсонського району Херсонської області від окупаційної влади;
- протоколом огляду інтернет-ресурсу в додатку «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.05.2023, який містить відеозапис, на якому зображений ОСОБА_8 в приміщенні Білозерської селищної ради за адресою: Херсонська область, смт. Білозерка, вул. Свободи, 87. На відеозаписі ОСОБА_8 проголошує наступне: «соседи не должны показывать пальцами, кто за какую партию выступает, кто за что... люди так просто должны спокойно жить», «детские сады должны работать, школа должна работать, вся жизнь в селе должна кипеть, люди не должны бояться друг друга»;
- протоколом огляду інтернет-ресурсу в додатку «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.04.2023, який містить відеозапис, на якому зображений ОСОБА_8 , який стоїть поблизу парку слави смт. Білозерка та диктор за кадром оголошує наступне: «Александр отмечает уже не первый раз день флага, одно время он проживал в россии, сейчас вернулся на родину и обзавелся семьей» (мовою оригіналу). Потім ОСОБА_8 говорить наступне: «Я очень рад за всех людей, что наконец-то что-то у нас будет происходить хорошее, не будет вот этих ростов тарифов, не будет вот этого оболванивания людей по телевиденью - это самое главное, наверное, то что люди будут жить хорошо, вот в это я верю. Самое сложное, это люди, которые не могут понять, что все-таки то что происходит это для них вот самое главное, что это для них, что они будут жить лучше, что о них будут думать, вот это самое важное» (мовою оригіналу). Також, відеоряд з ОСОБА_8 містить напис-представлення виступаючого як « ОСОБА_20 . Глава сельського поселения Миролюбовка» (мовою оригіналу).
Інші докази, на які посилається в апеляційній захисник в сукупності з вищевказаним, на переконання колегії суддів, в повній мірі доводять вину та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.5 ст.111-1 КК України.
Безпідставними є і посилання апелянта про те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_8 відсутня добровільність зайняття громадянином України ОСОБА_8 посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
У період з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 по теперішній час на всій території України введено та діє правовий режим воєнного стану, що пов'язано із розв'язанням РФ військової агресії проти України та веденням повномасштабних бойових дій на території України.
Відповідно до п.7 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
Окупаційна адміністрація РФ - сукупність державних органів і структур РФ, Функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних РФ самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991 році, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.
У результаті вищезазначених подій значна частина території Херсонської області, починаючи з 24.02.2022 року, у тому числі місто Херсон - з 01.03.2022 по 11.11.2022, знаходились під контролем регулярних з'єднань і підрозділів 3С та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій РФ.
Враховуючи викладене, представники збройних сил та інших збройних формувань російської федерації вчинили дії направлені на створення незаконних органів та установ на окупованих територіях Херсонської області, у тому числі с. Миролюбівка Херсонського р-ну Херсонської обл.
Про добровільність зайняття ОСОБА_8 посаду в органі окупаційної влади свідчать показання свідків у даному кримінальному провадженні, що поведінки обвинуваченого під час окупації, його власного позиціонування.
Крім того, як вбачається з протоколу огляду інтернет-ресурсу в додатку «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.04.2023, який містить відеозапис, на якому зображений ОСОБА_8 , який стоїть поблизу парку слави смт. Білозерка та диктор за кадром оголошує наступне: «Александр отмечает уже не первый раз день флага, одно время он проживал в россии, сейчас вернулся на родину и обзавелся семьей» (мовою оригіналу). Потім ОСОБА_8 говорить наступне: «Я очень рад за всех людей, что наконец-то что-то у нас будет происходить хорошее, не будет вот этих ростов тарифов, не будет вот этого оболванивания людей по телевиденью - это самое главное, наверное, то что люди будут жить хорошо, вот в это я верю. Самое сложное, это люди, которые не могут понять, что все-таки то что происходит это для них вот самое главное, что это для них, что они будут жить лучше, что о них будут думать, вот это самое важное» (мовою оригіналу). Також, відеоряд з ОСОБА_8 містить напис-представлення виступаючого, як « ОСОБА_20 . Глава сельського поселения Миролюбовка» (мовою оригіналу).
Тобто, зазначене повністю підтверджує добровільність зайняття громадянином України ОСОБА_8 посади, а саме старости села від окупаційної влади.
Зважаючи на викладене, на переконання колегії суддів, дії обвинуваченого ОСОБА_8 судом першої інстанції правильно кваліфіковані ч.5 ст.111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Суд першої інстанції цілком обґрунтовано та мотивовано призначив обвинуваченому ОСОБА_8 основне покарання у виді позбавлення волі за вчинене ним кримінальне правопорушення, у максимальному розмірі визначеному частиною санкцією статті, за якою він обвинувачується, у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги, строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Всі інші обставини, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, були відомі суду під час розгляду кримінального провадження та цілком враховані судом при ухваленні обвинувального вироку.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли стати підставами для зміни чи скасування оскаржуваного вироку, не встановлено.
Зважаючи на викладене, оскаржуваний вирок є законним і обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів апеляційного суду не вбачає, зважаючи на що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_8 за ч.5 ст.111-1 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня оголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а особою, яка тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії судового рішення.
ОСОБА_21 ОСОБА_22 ОСОБА_23