Справа 766/24194/21 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/819/77/25 Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 766/24194/21
01.04.2025 м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження №12021231030000837 від 05.11.2021 за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 27.06.2024 щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, який має неповну вищу технічну освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених судом першої інстанції обставин.
Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 27.06.2024 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання:
за ч.1 ст.185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік;
за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк на 5 років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 2059,44 гривень.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Встановлені судом обставини.
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 15.07.2021, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючі їх настання, переслідуючи прямий умисел спрямований на таємне заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, таємно, умисно шляхом вільного доступу вчинив крадіжку майна, що належало потерпілій ОСОБА_8 , вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/122-21/7305-ТВ від 17.11.2020 станом на день скоєння злочину, могла складати 1975,86 грн. Після чого зник з місця вчинення злочину з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, обернувши його на свою користь, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Суд кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч.1 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Окрім цього, ОСОБА_7 , 09.10.2021, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел направлений на таємне заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, таємно, умисно, повторно, шляхом вільного доступу до майна, яке перебувало на території вказаного домоволодіння та належало потерпілій ОСОБА_9 , вчинив крадіжку майна вартістю 1778,40 грн. Після чого зник з місця вчинення злочину з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, обернувши його на свою користь, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Суд кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Окрім того, ОСОБА_7 , 18.10.2021, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за адресою: м. Херсон, вул. Українська, буд.81, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, умисно, повторно, шляхом зловживання довірою потерпілої ОСОБА_8 , під приводом здійснення телефонного дзвінка, заволодів мобільним телефоном марки “Хіаомі», моделі “Redmi 6 а», 2/16 Гб, який перебував у використанні без комплектуючих пристроїв у справному стані, вартістю 1366,50грн. Після чого зник з місця вчинення злочину з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, обернувши його на свою користь, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Суд кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч.2 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій порушує питання про скасування вирок щодо ОСОБА_7 з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотного порушення кримінального процесуального закону.
Просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 скасувати, а кримінальне провадження щодо нього за ч.1 ст.185, ч.2 185, ч.2 ст.190 КК України закрити у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння відповідно до ст.5 КК України, п.1-2 ч.2 ст.284 КПК України.
Вказати, що процесуальні витрати на проведення судових товарознавчих експертиз на загальну суму 2059,44 гривень віднести на рахунок держави.
На підставі п.1 ч.9 ст.100 КПК України речовий доказ - документ «Договір про надання ломбардом фінансового кредити та закладу майна №03900032638 від 09.10.2021» залишити в матеріалах кримінального провадження.
Виділити матеріали справи для притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності.
Позиції сторін.
Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу з доповненнями прокурора задовольнити, позицію обвинуваченого ОСОБА_7 , який не заперечував проти задоволення апеляційних вимог прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги з доповненнями прокурора, колегія суддів дійшла до такого.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які він засуджений, за встановлених і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, обґрунтовані доказами, які досліджено судом у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, та ніким не оспорюються.
Водночас, доводи прокурора в апеляційній скарзі з доповненнями про наявність підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_7 та закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння відповідно до ст.5 КК України, п.1-2 ч.2 ст.284 КПК України, з чим погоджується обвинувачений, є слушними, з огляду на таке.
Так, 09.08.2024 набув чинності Закон України 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесені зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.169.1.1 п.169.1 ст. 69 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Відповідно до вироку кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, ОСОБА_7 вчинив 15.07.2021, ч.2 ст.185 КК України - 09.10.2021, а ч.2 ст.190 КК України - 18.10.2021.
Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1135 грн.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за цими статтями, становив 2270 грн (1135?2=2270).
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, діями ОСОБА_7 було заподіяно матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_8 за епізодом від 15.07.2021 в розмірі 1975,86 грн., потерпілій ОСОБА_9 за епізодом від 09.10.2021 в розмірі 1778,40 грн., потерпілій ОСОБА_8 за епізодом від 18.10.2021 в розмірі 1366,50 грн.
Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст.3 КК України).
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч.1 ст.5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Зважаючи на те, що як вартість таємно викраденого майна ОСОБА_7 та його заволодіння шляхом шахрайства, була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 2270 грн, то колегія суддів вважає, що, з огляду на передбачений ст.58 Конституції України і ст.5 КК України, підлягає застосуванню принцип зворотної дії закону в часі, діяння обвинуваченого ОСОБА_7 не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
Враховуючи імперативні вимоги ст.479-2 КПК України та положення ст.417 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що вирок щодо ОСОБА_7 від 27.06.2024 належить скасувати, а кримінальне провадження щодо нього за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України слід закрити у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння відповідно до ст.5 КК України, п.4-1 ч.1, п.1-2 ч.2 ст.284 КПК України.
Закриваючи кримінальне провадження апеляційний суд має вирішити питання щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Виходячи з того, що ініціатором проведення судових товарознавчих експертиз був орган досудового розслідування, тому відповідно до приписів статей 122, 124 КПК України витрати на проведення експертиз на загальну суму 2059,44 гривень не підлягають стягненню з обвинуваченого, а мають бути віднесені на рахунок держави.
Також відповідно до положень ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні, яке було правильно вирішено судом першої інстанції на час ухвалення судового рішення по суті справи.
На підставі п.1 ч.9 ст.100 КПК України речовий доказ - документ «Договір про надання ломбардом фінансового кредити та закладу майна №03900032638 від 09.10.2021» належить залишити в матеріалах кримінального провадження.
Що ж до посилання прокурора про необхідність виділення матеріалів справи для притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності, то вони не заслуговують на увагу, оскільки це не передбачено кримінальним процесуальним законом.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б були підставами для зміни чи скасування оскаржуваного вироку в іншій частині, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Виходячи з вищенаведеного, апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.404, 407, 409, 417, 419 КПК України, апеляційний суд.
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.
Вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 27.06.2024 щодо ОСОБА_7 - скасувати.
Кримінальне провадження №12021231030000837 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України закрити у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, відповідно до ст.5 КК України, п.4-1 ч.1, п.1-2 ч.2 ст.284 КПК України.
Процесуальні витрати на проведення судових товарознавчих експертиз на загальну суму 2059,44 гривень віднести на рахунок держави.
Речовий доказ - документ «Договір про надання ломбардом фінансового кредити та закладу майна №03900032638 від 09.10.2021» на підставі п.1 ч.9 ст.100 КПК України залишити в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня оголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4