Номер провадження: 22-ц/813/2743/25
Справа № 522/18535/20
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.
Доповідач Сегеда С. М.
01.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Вадовської Л.М.,
Комлевої О.С.,
за участю:
секретаря Козлової В.А.,
представника апелянта ОСОБА_1 - адвоката Воронюка М.О.,
позивача ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_2 - адвоката Судакова В.В.,
представника ОСОБА_3 - адвоката Петрової А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , адвоката Воронюка Максима Олександровича на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Домусчі Л.В., та на постанову Одеського апеляційного суду від 17.04.2024 року, ухваленої під головуванням судді Стахової Н.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування жилим приміщенням та вселення,
встановив:
У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , та уточнивши вимоги, ставила питання про встановлення порядку користування жилим приміщенням та вселення.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено (т.2, а.с.61-71).
Не погодившись з рішенням суду від 20.06.2023 року ОСОБА_2 , в особі представника Судакова В.В. подала апеляційну скаргу (т.2, а.с. 78-80).
Постановою Одеського апеляційного суду від 17.04.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 було задоволено (т.2, а.с.133-138).
Постановою Верховного Суду від 27 червня 2024 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження, за касаційною скаргою ОСОБА_3 , поданою адвокатом Воронюком М.О., на постанову Одеського апеляційного суду від 17.04.2024 року.
25.10.2024 року представник ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , - адвокат Воронюк М.С. подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови Одеського апеляційного суду від 17.04.2024 року, та зміни рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2023 року, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови Одеського апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.151-160).
В свою чергу, представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Судаков В.В. звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про закриття провадження у справі, в якій ставить питання про закриття апеляційногопровадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_6 , посилаючись на те, що оскаржуваним судовим рішенням права, свободи, інтереси та обов'язки зазначених осіб не вирішувались (т.3, а.с.6-7).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в заяві адвоката Судікова В.В., заперечень проти них, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , в особі адвоката Воронюка М.О. на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2023 року та на постанову Одеського апеляційного суду від 17.04.2024 рокупідлягає закриттю, виходячи з наступних підстав.
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи, а у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (ст. 18 ЦПК України).
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Підстави для не прийняття до розгляду і повернення апеляційної скарги, викладені в ст. 357 ЦПК України, а підстави для відмови у відкритті провадження, передбачені ст. 358 ЦПК України і їх перелік є вичерпним.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз'яснено, що при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України (в редакції 2003 року) права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.
Крім того, апеляційний суд враховує правові висновки, викладені в постановах Касаційного Цивільного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 360/1938/16; від 01.11.2018 року у справі №2-о-14/11.
Оскільки відповідно до п. 3 ч.1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції зобов'язаний закрити апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, було встановлено, що судовими рішеннями від 20.06.2023 року та від 17.04.2024 року питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ні ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , ні останнього, не вирішувалися, колегія суддів вважає за необхідне закрити апеляційне провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 362, 381, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , адвоката Воронюка Максима Сергійовича на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Домусчі Л.В., та на постанову Одеського апеляційного суду від 17.04.2024 року, ухваленої під головуванням судді Стахової Н.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування жилим приміщенням та вселення, закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02.04.2025 року.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Л.М. Вадовська
О.С. Комлева