Номер провадження: 11-кп/813/886/25
Справа № 520/16589/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
31.03.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурорів ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника потерпілого ТОВ «ВОДОЛІЙ» ОСОБА_10 про відвід судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_4 від розгляду провадження за апеляційними скаргами представника потерпілого ТОВ «ВОДОЛІЙ» ОСОБА_10 та заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_11 на вирок Київського райсуду м. Одеси від 20.07.2023 у к/п №42015160010000062 від 03.12.2015 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України
установив:
Оскаржуваним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_7 визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченої є склад вказаного кримінального правопорушення.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 в межах даного кримінального провадження не обирався.
Скасовано арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 13.03.2018.
Процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертиз на загальну суму 45 530 грн. віднесені за рахунок держави.
Цивільний позов ТОВ «ВОДОЛІЙ» в особі директора ОСОБА_10 до ОСОБА_7 про стягнення 15 145 937 грн. залишено без розгляду.
Не погодившись із зазначеним вироком суду, представником потерпілого ТОВ «ВОДОЛІЙ» ОСОБА_10 та заступником керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_11 були подані апеляційні скарги, провадження за якими було відкрите та призначене до апеляційного розгляду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.03.2024 апеляційні скарги Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_11 та представника потерпілого ТОВ «ВОДОЛІЙ» ОСОБА_10 були залишені без задоволення, а вирок Київського райсуду м. Одеси від 20.07.2023 стосовно ОСОБА_7 - залишено без змін.
Згодом, постановою колегії суддів Третьої судової палати ККС у складі ВС від 18.09.2024 було задоволено касаційні скарги прокурора та представника потерпілого, скасовано вищизазначену ухвалу апеляційного суду від 27.03.2024 стосовно ОСОБА_7 та призначено новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 визначено колегію суддів для розгляду вказаного апеляційного провадження (єдиний унікальний номер судової справи 520/16589/19, номер провадження 11-кп/813/2365/24) у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвалою судді-доповідача Одеського апеляційного суду від 03.10.2024 було прийнято до провадження кримінальне провадження за апеляційними скаргами представника потерпілого ТОВ «ВОДОЛІЙ» ОСОБА_10 та заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_11 на вирок Київського райсуду м. Одеси від 20.07.2023 та апеляційне провадження було призначено до розгляду на 23.12.2024 на 15:30 год. (т. 6, а.с. 183).
Згодом, 16.12.2024 до апеляційного суду надійшла заява представника потерпілого ТОВ «ВОДОЛІЙ» ОСОБА_10 про відвід судді-учасника колегії Одеського апеляційного суду ОСОБА_4 від розгляду даного кримінального провадження, обґрунтована тим, що при розгляді цивільної справи №947/28306/21 суддя ОСОБА_4 висловив свою позицію стосовно відсутності у ТОВ «ВОДОЛІЙ» законних підстав користуватись земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, вул. Бабушкіна, буд. 1 та 26/100 домоволодіння за зазначеною адресою, внаслідок чого зазначені обставини створюють обґрунтовані сумніви в об'єктивності та неупередженості зазначеного судді, а також можуть свідчити про його упереджене ставлення до потерпілого ТОВ «ВОДОЛІЙ».
В судовому засіданні апеляційного суду від 31.03.2025 представник потерпілого ТОВ «ВОДОЛІЙ» ОСОБА_9 підтримав заяву про відвід судді ОСОБА_4 , при цьому, прокурор ОСОБА_6 не заперечувала проти задоволення заяви представника потерпілого, при цьому обвинувачена ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 вирішення зазначеного питання залишили на розсуд суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників провадження, проаналізувавши доводи заяви про відвід та матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Пункт 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному проваджені за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Положення ч.ч. 2 та 5 ст. 80 КПК України встановлюють, що за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Так, на підставі аналізу матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у самовільному будівництві будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Бабушкіна, буд. 1, належній ТОВ «ВОДОЛІЙ».
При цьому, відповідно до долучених представником потерпілого ТОВ «ВОДОЛІЙ» ОСОБА_10 до заяви про відвід судді матеріалів вбачається, що Рішенням Київського райсуду м. Одеси від 25.08.2023 у справі №947/28306/21 було відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «ВОДОЛІЙ» до ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , треті особи: Одеська міська рада, Головне управління Держгеокадастру в Одеській обл., ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 про зобов'язання вчинити певні дії, усунення перешкод у здійсненні права користування майном та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21.05.2024 у складі головуючого судді ОСОБА_16 , суддів-учасників колегії ОСОБА_17 та ОСОБА_4 апеляційну скаргу ТОВ «ВОДОЛІЙ» було залишено без задоволення, а вищезгадане Рішення Київського райсуду м. Одеси від 25.08.2023 - залишено без змін (т. 6, а.с. 217-221).
Позовні вимоги ТОВ «ВОДОЛІЙ» стосувались зобов'язання ОСОБА_7 за власний рахунок знести самочинно зведені будівлі, розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Бабушкіна (нині вул. Семена Яхненка), буд. 1; не чинити перешкод ТОВ «ВОДОЛІЙ» щодо безперешкодного та вільного доступу до зазначеної вище земельно ділянки, тощо.
Відмовляючи ТОВ «ВОДОЛІЙ» в задоволенні апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції у складі головуючого судді ОСОБА_16 , суддів-учасників колегії ОСОБА_17 та ОСОБА_4 у вищевказаній постанові від 21.05.2024 послався на те, що позивачем, тобто ТОВ «ВОДОЛІЙ», не було доведено обставин виникнення у нього права користування вищезгаданою земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, вул. Бабушкіна (нині вул. Семена Яхненка), буд. 1, внаслідок чого відсутні підстави вважати незаконними та такими, що порушують права позивача дії відповідачів щодо розпорядження такою земельною ділянкою.
З огляду на викладене, є обґрунтованими посилання представника потерпілого ТОВ «ВОДОЛІЙ» ОСОБА_10 на те, що суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_4 вже попередньо висловив свою правову позицію стосовно відсутності у ТОВ «ВОДОЛІЙ» законних підстав користуватись земельною ділянкою за вищевказаною адресою.
Апеляційний суд вважає, що викладені обставини можуть викликати сумніви в учасників судового процесу в неупередженості та об'єктивності судді ОСОБА_4 під час розгляду даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, зокрема, у самовільному будівництві будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Таким чином, апеляційний суд, погоджуючись з доводами представника потерпілого ТОВ «ВОДОЛІЙ» ОСОБА_10 щодо наявності підстав для задоволення заявленого ним відводу судді-учаснику колегії Одеського апеляційного суду ОСОБА_4 , окрім вимог ст.ст. 75, 80 КПК України, також враховує положення ст. 126 Конституції України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в п. 11 Постанови «Про незалежність судової влади» №8 від 13.06.2007, ст. 15 Кодексу суддівської етики, відповідно до яких неупереджений розгляд справ є обов'язком судді.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов'язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 (далі - Бангалорські принципи), неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків.
Європейський суд з прав людини щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення критеріїв неупередженості (безсторонності): суб'єктивний та об'єктивний у рішенні у справі «Агрокомплекс» проти України» (рішення від 06.10.2011, заява №23465/03) зазначив: «…незалежність та неупередженість судів, із об'єктивної точки зору, вимагає, щоб кожен окремий суддя був вільним він неналежного впливу».
Відповідно до Другого принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 та усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення критеріїв неупередженості (безсторонності) (рішення ЄСПЛ у справі «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011; «Білуха проти України» від 09.11.2006), - заявлений суддею самовідвід не може бути предметом перевірки складом колегії суддів з точки зору обґрунтованості, з огляду на те, що ніхто не може змусити суддю здійснювати судовий розгляд, у разі його (судді) внутрішнього переконання з посиланням на конкретні обставини щодо можливості виникнення сумнівів в його неупередженості.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд доходить висновку про існування обставин, які унеможливлюють подальшу участь судді-учасника колегії суддів Одеського апеляційного суду ОСОБА_4 в даному апеляційному провадженні, у зв'язку з чим заява представника потерпілого ТОВ «ВОДОЛІЙ» ОСОБА_10 про відвід підлягає задоволенню, а матеріали провадження підлягають передачі до апарату Одеського апеляційного суду для визначення іншого судді в порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.
Керуючись ст.ст. 24, 75, 80, 82, 370, 405, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Заяву представника потерпілого ТОВ «ВОДОЛІЙ» ОСОБА_10 про відвід судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_4 - задовольнити.
Відвести суддю Одеського апеляційного суду ОСОБА_4 від розгляду апеляційних скарг заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_11 та представника потерпілого ТОВ «ВОДОЛІЙ» ОСОБА_10 на вирок Київського районного суду м. Одеси від 20.07.2023 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.
Матеріали судового провадження передати до апарату Одеського апеляційного суду для здійснення повторного автоматичного розподілу в порядку ст. 35 КПК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4