Номер провадження: 33/813/800/25
Номер справи місцевого суду: 514/1691/24
Головуючий у першій інстанції Кравченко П. А.
Доповідач Кострицький В. В.
28.03.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кисса Віктор Іванович на постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 12 грудня 2024 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 2 ст. 204-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,-
Постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 12 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 8500 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції 04 березня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кисса Віктор Іванович звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Тарутинського районного суду Одеської області від 12 грудня 2024 року, мотивуючи тим, що вказана постанова скаржнику була направлена лише 17.01.2025 року.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги суд встановив, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Згідно до вимогами ст.289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
У відповідності до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова стосовно ОСОБА_1 прийнята 12 грудня 2024 року.
Крім того, ОСОБА_1 власноруч виклав заяву в якій зазначав, що справу просить розглядати без його участі, якщо він буде відсутній в судовому засіданні, тобто судом першої інстанції зроблено вірні висновки, що останній був належним чином повідомлений про розгляд справи в Тарутинському районному суду Одеської області.
Апеляційна скарга на вказану постанову апелянтом була подана лише 04 березня 2025 року (а.с. 25), тобто після закінчення встановленого законом строку на оскарження. Апелянт в клопотанні про поновлення строку вказує на те, що оскаржувана постанова скаржнику була направлена лише 17.01.2025 року, проте доказів дати отримання копії постанови суду апеляційної інстанції для підтвердження поважності причин пропуску строку надано не було.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
У зв'язку з викладеним, апеляційний суд дійшов висновку, що поважні причини поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, тому немає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Суворовського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2024 року та апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції роз'яснює, що повернення апеляційної скарги не позбавляє апелянта права на повторне звернення у встановленому законом порядку з апеля-ційною скаргою у разі усунення обставин, що були підставою для її повернення, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.ст. 289, 294 КУпАП, апеляційний суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кисса Віктор Іванович про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Тарутинського районного суду Одеської області від 12 грудня 2024 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кисса Віктор Іванович на постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 12 грудня 2024 року повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду В.В.Кострицький