02.04.25
22-ц/812/562/25
Провадження № 22-ц/812/562/25 Суддя першої інстанції Орленко Л.О.
Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
Іменем України
01 квітня 2025 року м. Миколаїв Справа № 472/662/24
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Царюк Л.М.,
суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання -Травкіній В.Р.,
за участі прокурора - Черніговської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Миколаївської окружної прокуратури на ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 04 лютого 2025 року, постановлену під головуванням судді Орленко Л.О., в залі судового засідання в с-ще Веселинове, за позовом заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області Савицької Марії Валеріївни в інтересах держави в особі Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
21 червня 2024 року Миколаївська обласна прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП « ОСОБА_2 ) про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
В своєму позові прокурор просив суд:
-усунути перешкоди власнику - Степівській сільській раді Миколаївського району Миколаївської області - у розпорядженні землями водного фонду шляхом визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 01 червня 2017 року № 14-7928/14-17-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 4821780600:02:000:0581 із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (наразі Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області);
-усунути перешкоди власнику - Степівській сільській раді Миколаївського району Миколаївської області - у розпорядженні землями водного фонду шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4821780600:02:000:0581 від 04 січня 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , державна реєстрація якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинена 28 січня 2022 року (запис № 46485380);
-усунути перешкоди власнику - Степівській сільській раді Миколаївського району Миколаївської області - у розпорядженні землями водного фонду, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 червня 2021 року, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку 4821780600:02:000:0598 площею 2 га;
- усунути перешкоди власнику - Степівській сільській раді Миколаївського району Миколаївської області - у розпорядженні землями водного фонду, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02 лютого 2022 року, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права користування за ФОП ОСОБА_2 на земельну ділянку 4821780600:02:000:0581 площею 2 га;
- Усунути перешкоди власнику - Степівській сільській раді Миколаївського району Миколаївської області - у розпорядженні землями водного фонду шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 2 га з цільовим призначенням для особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 4821780600:02:000:0581, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.
12 грудня 2024 року відповідачка ОСОБА_1 - в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_3 , подала до суду клопотання, яке уточнила в подальшому, про призначення експертизи.
В обґрунтування клопотання, зазначала, що в позовній заяві прокурор спочатку стверджує, що земельна ділянка з кадастровим номером 4821780600:02:000:0581 накладається на законодавчо визначену прибережну захисну смугу та водний об'єкт - балку Калістровську, а потім вказує, що ця земельна ділянка частково накладається на водний об'єкт - малу річку Калістровську та її прибережну захисну смугу шириною 25 м, а також зазначає, що ці водні об'єкти мають зовнішні, об'єктивні та видимі природні ознаки. Конкретизація повного чи часткового накладення земельної ділянки на водний об'єкт має суттєве значення для вирішення спору у цій справі, оскільки за результатами розгляду справи суд може ухвалити рішення про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог, але жодних доказів, які доводили б повне чи часткове накладення земельної ділянки на водний об'єкт, а також наявність його зовнішніх, об'єктивних та видимих природних ознак, прокурором не надається. Так само прокурором залишається поза увагою те, що балка і річка це різні природні об'єкти, а тому жодних документів по річці, зокрема, паспорт річки, до позовної заяви не додається. Стверджуючи про накладення (часткове чи повне) земельної ділянки на прибережну захисну смугу шириною 25 м, прокурор ігнорує те, що прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води, а отже для встановлення факту наявності прибережної захисної смуги необхідно встановити наявність русла річки та його максимальну і мінімальну ширину, що надасть можливість встановити місце знаходження відправної точки - урізу води.
Разом з тим, 03 вересня 2024 року комісією, призначеною розпорядженням голови Степівської сільської рад від 02 грудня 2021 року № 99-о-д «Про створення комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам», в ході розгляду групового звернення громадян від 02 вересня 2024 року № 1945/01-02 та звернення ОСОБА_1 від 02 вересня 2024 року № 1946/01-02 було проведено обстеження земельних ділянок з кадастровими номерами 4821780600:02:000:0581, 4821780600:02:000:0582, 4821780600:02:000:0649, 4821780600:02:000:0598, про що складено Акти обстеження земельних ділянок АДРЕСА_1 та № 6, згідно з якими комісія зробила висновок про те, що: «земельні ділянки з кадастровими номерами 4821780600:02:000:0581 площею 2 га; 4821780600:02:000:0582 площею 2 га; 4821780600:02:000:0649 площею 2 га; 4821780600:02:000:0598 площею 2 га; не мають видимих ознак водних об'єктів та прибережних захисних смуг».
Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просила суд призначити судову комплексну земельно-технічну експертизу.
Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 04 лютого 2025 року клопотання задоволено.
Поновлено відповідачу ОСОБА_1 процесуальний строк для подання до суду клопотання про призначення експертизи.
Призначено у справі судову комплексну земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На вирішення експертизи поставлено наступні питання:
1) Чи наявний природний водний об'єкт поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 4821780600:02:000:0581? Якщо «так», то який саме?;
2) Які зовнішні, об'єктивні та видимі природні ознаки вказують на наявність водного об'єкту поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 4821780600:02:000:0581?;
3) Чи є балка і річка одним і тим же природним об'єктом?;
4) Чи належить природний водний об'єкт, який розташований поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 4821780600:02:000:0581, до малих річок?;
5) Яка ширина природного водного об'єкту, який розташований поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 4821780600:02:000:0581, від урізу до урізу води?;
6) Який розмір прибережної захисної смуги встановлюється навколо природного водного об'єкта, який розташований поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 4821780600:02:000:0581, та від якої точки він має відраховуватися?;
7) Чи накладаються межі земельної ділянки із кадастровим номером 4821780600:02:000:0581 на межі природного водного об'єкта, який розташований поряд із вказаною земельною ділянкою, та його прибережної захисної смуги? Якщо «так», то на яку площу?;
8) Чи є технічна можливість, у разі часткового накладення земельної ділянки із кадастровим номером 4821780600:02:000:0581 на межі природного водного об'єкта, який розташований поряд із вказаною земельною ділянкою, та його прибережної захисної смуги, виділити частину земельної ділянки, яка не накладається на ці об'єкти, в окрему земельну ділянку? Якщо «так», то земельну ділянку якої площі можна виділити із земельної ділянки із кадастровим номером 4821780600:02:000:0581 поза межами природного водного об'єкта, який розташований поряд із вказаною земельною ділянкою, та його прибережної захисної смуги?;
9) Чи перебуває земельна ділянка із кадастровим номером 4821780600:02:000:0581 у 25-метровій прибережній захисній смузі малої річки Калістровська?;
10) Чи відноситься земельна ділянка із кадастровим номером 4821780600:02:000:0581 до категорії земель водного фонду?.
Для проведення експертизи в розпорядження експертам надано матеріали.
Провадження в даній справі до отримання висновку експерта зупинено.
Ухвала суду мотивована тим, що встановлення обставин, на які посилається прокурор, та заперечує відповідач, має істотне значення для вирішення спору.
Враховуючи обов'язок суду забезпечувати сторонам здійснення їх права на подання доказів на підтвердження своїх посилань та заперечень, а також ту обставину, що для вирішення справи потрібні спеціальні знання, з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає, що клопотання представника відповідача підлягає задоволенню.
Не погодившись з ухвалою суду Миколаївська окружна прокуратура подала апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не взято до уваги й не надано оцінку аргументам прокурора, що інформація, викладена в акті обстеження земельних ділянок від 03 вересня 2024 року № 6 є ідентичною інформації, викладеній в акті обстеження земельних ділянок від 03 вересня 2024 року № 5, який вже долучений до матеріалів справи № 472/662/24.
Враховуючи, що акт обстеження земельних ділянок № 5 та № 6 був у розпорядженні відповідача з вересня 2024 року, вказане підтверджує можливість відповідача своєчасно надати суду докази та ініціювати питання про призначення експертизи на стадії підготовчого провадження та до призначення розгляду справи по суті. Відповідно, подача представником відповідача клопотання про поновлення строку для подання доказів та про призначення судової експертизи це ухилення від своїх процесуальних повноважень, які відповідач мав раніше, і намагання подати у справі № 472/662/24 нові докази, що суперечить вимогам ЦПК України і є підставою для залишення клопотання без задоволення.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції взагалі не навів жодних обґрунтувань необхідності призначення у даній справі земельнотехнічної експертизи та не зазначив, які фактичні дані, що входять до предмета доказування, з урахуванням наявних у справі доказів не можуть бути встановлені судом при вирішенні даного спору без призначення земельно-технічної експертизи.
Більш того, питання, зазначені відповідачем, не відносяться до вказаного виду дослідження та суперечать основним завданням вказаної експертизи та не відповідають переліку питань, що можуть бути досліджені під час її виконання, що підтверджується Науково-методичними рекомендаціями з підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.
Сама позовна заява та долучені до неї документи містять інформацію з тих питань, які відповідач ставить на вирішення експертизи.
Крім цього, судом не взято до уваги й не надано оцінку аргументам прокурора щодо накладення вказаної земельної ділянки на землі природнозаповідного фонду, а саме на гідрологічний заказник місцевого значення «Катеринівське водосховище».
Таким чином питання поставлені експерту щодо накладення земельної ділянки на землі водного фонду не дадуть повної оцінки допущених порушень законодавства під час прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області наказу від 01 червня 2017 року №14-7928/14-17-СГ щодо надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки.
Необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.
ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_3 , надала відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві відповідачка зазначала, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Відсутність в позовній заяві та доданих до неї доказах відповідей на доводи позовних вимог стали підставою для клопотання про призначення експертизи та для постановки цих питань на вирішення експертизи.
Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області надало відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві зазначало, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ЦПК України, є обґрунтованою, законною, постановленою на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин з правильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а тому апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції, підставно дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення судової комплексної земельно-технічної експертизи.
Заявляючи про правову потребу у застосуванні висновків Верховного Суду, викладених від 02 липня 2019 року у справі 925/1641/17, заявник сам же підтвердив слушність та обґрунтованість юридичної доцільності і необхідності призначення спірної експертизи, оскільки подані прокурором на підтвердження своєї правової позиції докази та акти обстеження земельних ділянок за номерами 5, 6 - є взаємно суперечливими.
Судом першої інстанції об'єктивно та повно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, повністю відповідають обставинам справи, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права до спірних правовідносин, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.
Від ФОП ОСОБА_2 , в інтересах якого діяла його представниця - ОСОБА_4 , також надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В своєму відзиві відповідач зазначав, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованої та такою, що не відповідає завданню та основним засадам (принципам) цивільного судочинства.
Для дотримання балансу між інтересами держави та відповідачів у даній справі, експертиза є єдиним інструментом, який дає змогу суду та іншим учасникам справи об'єктивно встановити на скільки може бути порушено право держави, і чи взагалі воно порушене, а також встановити баланс та пропорційність між втручанням у право приватної власності ОСОБА_1 та інтересом суспільства.
Виконання дослідження з питань поставлених на вирішення експерта потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити істину у справі та дійсні обставини неможливо.
За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом доказування у справах усунення перешкод власнику земельної ділянки у розпорядженні землями водного фонду є доведеність певних фактів, зокрема, що спірні земельні ділянки відносяться до земель водного фонду та при їх передачі іншим особам було порушено норми законодавства, що передбачають порядок передачі цих земельних ділянок та використання.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК України).
Згідно з частиною 4 підпунктами 3-5 частини 5 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У частинах 1, 3 статті 12, частинах 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Пункт 1 частини 1 статті 103 ЦПК України передбачає, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Стандарт доказування залежить від специфіки обставин, про доведення яких йдеться, а сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги. При визначенні наявності або відсутності підстав для призначення судової експертизи суди не повинні ігнорувати позицію осіб, які беруть участь у справі. Для забезпечення реалізації вказаного положення суди повинні мотивовано відповідати на клопотання сторін як про призначення експертизи, так і про відмову в її призначенні. Крім того, вирішуючи питання про доцільність призначення експертизи в цивільній справі, необхідно враховувати чи має значення для справи факт, який експерт має встановити, чи не доведений той чи інший факт іншими доказами, зібраними у справі, які реальні можливості тієї чи іншої судової експертизи.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 760/13253/19.
Під час розгляду справи відповідачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Гусаров С.Д., подала до суду клопотання про призначення у справі судової комплексної земельно-технічної експертизи з метою встановлення розташування спірної земельної ділянки, межі її накладання на землі водних ресурсів.
Згідно положень статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).
Отже, висновок призначеної судом експертизи в даній цивільній справі необхідний для з'ясування обставин, які входять до предмета доказування та мають значення для правильного вирішення справи, а саме, віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду та накладання меж цієї ділянки на земельні ділянки, що віднесені до водних земель, що не підлягають передачі у власність громадян, оскільки відповідачка заперечує доводи прокурора.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції може визначити такі обставини аналізу наданих письмових доказів, наданих до позовної заяви, а саме в актах обстеження земельних ділянок від 03 вересня 2024 року № 6 є ідентичною інформації, викладеній в акті обстеження земельних ділянок від 03 вересня 2024 року № 5 є неприйнятними, оскільки, по-перше, при вирішення клопотання про призначення експертизи, суд не може надавати оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи, по-друге, зазначені акти не містять висновків щодо часткового накладання меж спірних земельних ділянок на землі водного фонду, про що йдеться в інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області від 23 жовтня 2023 року на адресу прокуратури (т. 1 а.с. 41).
Аргументи скарги щодо необґрунтованого зупинення провадження у справі на час проведення експертизи не заслуговують на увагу, оскільки відповідають приписам пункту 5 частини 1 статті 252 ЦПК України, за яким суд може за з власної ініціативи зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи.
Також слід залишити поза увагою твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції безпідставно поновив відповідачці строк для подачі клопотання про призначення експертизи, що суперечить вимогам ЦПК України з огляду на таке.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 197 ЦПК України питання про призначення експертизи суд вирішує в підготовчому засіданні.
Як встановлено у справі, що переглядається, суд першої інстанції 08 жовтня 2024 року закрив підготовче засідання у справі та призначив справу до розгляду.
12 грудня 2024 року представником інтересів ОСОБА_1 - адвокатом Гусаровим С.Д. було заявлено клопотання про призначення вищевказаної експертизи та про поновлення строків для подання цього клопотання, обґрунтувавши причини несвоєчасного подання такого клопотання, а саме звернення 02 вересня 2024 року ОСОБА_1 до Степівської сільської ради щодо обстеження спірних земельних ділянок, документи по результатам такого обстеження відповідачка отримала після закриття підготовчого засідання.
За частиною 2 статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений за заявою учасника справи, поданої до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
04 лютого 2024 року суд першої інстанції постановляючи ухвалу щодо вирішення клопотання про проведення експертизи, виходячи із засад змагальності цивільного судочинства, реалізації процесуальних прав учасника судового процесу поновив процесуальний строк для подання зазначеного клопотання.
З огляду на обов'язок суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, передбачених ЦПК України, апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що питання, зазначені відповідачем, не відносяться до вказаного виду дослідження та суперечать основним завданням вказаної експертизи також не заслуговують на увагу, оскільки оцінку сформульованим питанням суду першої інстанції нададуть експерти. Крім того, прокурор при вирішенні клопотання про призначення експертизи, заперечуючи проти заявлених відповідачкою питань, не конкретизував в чому саме та які сформульовані питання не відповідають завданням призначеної експертизи.
Оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються судом до судово-експертної установи, то проведення процесуальних дій на час проведення експертизи є неможливим, що обумовлює правомірність зупинення судом провадження у цій справі на час проведення експертизи відповідно до пункту 5 частини 1 статті 252 ЦПК України.
Отже доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржувала ухвала суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат апеляційний суд не здійснює.
Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Миколаївської окружної прокуратури залишити без змін.
Ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 04 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді: Т.М. Базовкіна
Ж.М. Яворська
Повне судове рішення складено 02 квітня 2025 року