Справа №748/4788/24
Провадження №2/751/183/25
20 березня 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.
секретар судового засідання Курач В.С.
pозглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну спpаву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
05.12.2024 року, на виконання ухвали Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18.11.2024 року до Новозаводського районного суду міста Чернігова надійшов цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» (далі - ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №100205404 від 24.03.2021 року у розмірі 34 300,00 грн. та понесених судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.03.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №100205404, відповідно до якого відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8 000,00 грн. Даний договір укладений в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який було надіслано йому. При цьому, до укладення договору в особистому кабінеті відповідач ознайомилася з його умовами та Правилами надання фінансових кредитів, які розміщені на вебсайті ТОВ «МІЛОАН» та які є невід'ємною частиною договору. Зазначає, що відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 34 300,00 грн. Надалі відповідно до договору відступлення прав вимоги №04Т від 08.07.2021 року, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» і ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», та договору факторингу №1/15 від 24.01.2022 року, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», останнє набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.
Сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №100205404 від 24.03.2021 року становить 34 300,00 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту - 8 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 26 300,50 грн; заборгованість за комісією - 0,00 грн; заборгованість за пенею - 0,00 грн, яку просить стягнути в примусовому порядку та стягнути понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 16.12.2024 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
20.03.2025 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Позивач в судове засідання не викликався. В позовній заяві.
Відповідач у встановлений судом строк, клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень не надіслав, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, з дотриманням вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 та ч.ч. 4, 10 ст. 130 ЦПК України.
Більш того, Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, зроблено висновок, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення відповідної особи належним.
Дослідивши матеріали справи, подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 24.03.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 100205404, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 8 000 грн (п. 1.2 договору) на загальний строк 30 днів з 24.03.2021 (строк кредитування), термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 23.04.2021 року (пункт 1.4 кредитного договору), проценти за користування кредитом 2400,00, які нараховуються за ставкою 1% від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2), стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с. 1.6). (а.с.29-32).
Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.
Згідно з п. 2.3.1.2. договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
До вказаного договору додано графік платежів, згідно якого загальна вартість кредиту станом на дату повернення 07.06.2023 р. складає 10 400,00 грн., з яких: 8 000,00 грн - сума кредиту, 2 400,00 грн. проценти за користування кредитом. (а.с.33)
Також, до договору додані паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація про основні умови кредитування, орієнтованої реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, та додаткові контактні дані позичальника. (а.с.33 на звороті - 34)
Кредитний договір був укладений в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п.6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.
З процесу оформлення та розгляду заяви №100205404 вбачається про укладення кредитного договору в електронній формі в особистому кабінеті позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН», зокрема: заповнення анкети-заяви на кредит № 100205404, в якій вказані особисті відомості ОСОБА_1 та інформація про умови кредиту; проведення автоматичної перевірки та верифікації за телефоном; підписання договору (а.с.11).
Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору відповідач також підтвердив, що умови Договору йому зрозумілі, договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, перерахувавши грошові кошти в сумі 8 000 грн на рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №26211390 від 24.03.2021 року. (а.с.41)
08.07.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір відступлення прав вимоги №04Т, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» прийняло права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №100205404 від 24.03.2021, сума заборгованості за яким становить 34 300,00 грн. (а.с.13, 15, 21-28)
24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладено договір факторингу №1/15, відповідно до якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», а останнє набуло права грошової вимоги до боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №100205404 від 24.03.2021. (а.с. 14, 15-16, 35-38)
Відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу № 1/15 від
24.01.2022 року ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №100205404 від 24.03.2021 року, загальна сума заборгованості в розмірі - 34 300,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8000 гривень; заборгованість за відсотками - 26 300,00 грн, заборгованість за комісією - 0,00 грн; заборгованість за пенею - 0,00 грн. (а.с. 14)
Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення заборгованість за кредитним договором №100205404 від 24.03.2021 року, становить в сумі 34 300,00 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту - 8 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 26 300,50 грн; заборгованість за комісією - 0,00 грн; заборгованість за пенею - 0,00 грн. (а.с.15-16).
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначає Закон України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року, за № 675-VIII.
Преамбула Закон України «Про електронну комерцію» кореспондує, що цей Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закон України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року, за № 851-IV.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувана електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року за № 2155-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналогом власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналогу власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частинами 2, 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Статтею 517 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Позивачем надано суду Договір відступлення прав вимоги №1/15 від 24.01.2022 року про відступлення права вимоги з усіма супутніми документами, що підтверджують набуття ним прав нового кредитора до відповідача.
Положеннями ст.ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
У відповідності до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Стаття 207 ЦК України вказує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Зобов'язання боржника за договором повернути кредитору, отриману грошову суму та винагороду за користування грошима, на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Отже, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих кредитів та винагороди за користування грошима, а кредитор має право, - вимагати повернення наданих кредитів та сплати процентів.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. (ч. 2 ст. 642 ЦК України)
Статтею 1054 ЦК України у частині встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Пунктами 1, 2 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( п. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Суд погоджується з наданими позивачем розрахунком заборгованості за Кредитним договором №100205404, який не спростований відповідачем у належний та допустимий спосіб.
ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» вживались заходи, щодо досудового врегулювання спору, на адресу боржника направлялась Досудова вимога з повідомленням про відступлення п02 09.10.2024 року, яка залишена відповідачем без реагування. (а.с.42)
Відповідачем відзив не надано, також не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази щодо розміру заборгованості по кредитному договору.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положенням статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч.ч. 1, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи, що відповідач порушив свої зобов'язання за кредитним договором і отримані грошові кошти в добровільному порядку не повернув, позивач набув права грошової вимоги до відповідача, розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №100205404 від 24.03.2021 року у розмірі 34 300,00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн (а.с.1), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правової допомоги №43657029 від 07.08.2024 та додаткової угоди до нього від 30.09.2024 адвокатом Білецьким Б.М. (а.с.18-20, 39).
Відповідно до акту про підтвердження факту надання правничої допомоги та детального опису робіт (наданих послуг) від 30.09.2024 року адвокатом надано наступні послуги: правовий аналіз обставин та надання правових рекомендацій тривалість 1,5 год. вартістю 2250 гривень; складання позовної заяви тривалістю 3 год. вартістю 3000 гривень; формування додатків до позовної заяви тривалістю 1 год. вартістю 750 гривень, а всього загальною вартістю 6000 гривень, яку позивач сплатив, що підтверджується копією платіжної інструкції від 31.10.2024 №1001 (а.с. 10, 17, 48).
У постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року в справі № 757/36628/16ц (провадження № 61-19062св21) вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної робот, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Враховуючи задоволення позовних вимог повному обсязі, відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру зазначених витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 207, 525-527, 530, 549, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 128, 141, 223, 247, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ», ЄРДПОУ 43657029 заборгованість за Договір про споживчий кредит №100205404 від 24.03.2021 року у розмірі 34 300 (тридцять чотири тисячі триста) гривень 00 копійок, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту - 8 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 26 300,50 грн; заборгованість за комісією - 0,00 грн; заборгованість за пенею - 0,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» судові витрати у розмірі 2 422,40 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на правничу допомогу, а всього 8 422 (вісім тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОНГ» (місцезнаходження: вул. Рибальська, буд. 22, м. Київ, 01011, ЄДРПОУ 43657029).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
Повний текст рішення складено 20.03.2025 року.
Головуючий - суддя О. Г. Деркач