Справа № 738/2594/24
№ провадження 2/738/34/2025
02 квітня 2025 року Менський районний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді: Савченка О.А.
з участю секретаря: Лях Н.М.
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивачів: адвоката Немеровець Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мена Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «Екосіпан-Чернігів», треті особи: приватний нотаріус Корюківського районного нотаріального округу Чернігівської області Ніколаєнко Сергій Володимирович, Менська міська рада, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на майно, -
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Менського районного суду Чернігівської області з позовом до Дочірнього підприємства «Екосіпан-Чернігів», треті особи: приватний нотаріус Корюківського районного нотаріального округу Чернігівської області Ніколаєнко Сергій Володимирович, Менська міська рада, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на майно. Позовні вимоги мотивували наступним. 06 липня 1994 року між позивачкою (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 та ЧМЗВ ОФ «Сантехмонтаж-1» було укладено Договір купівлі - продажу квартири по АДРЕСА_1 , згідно якого ЧМЗВ ОФ «Сантехмонтаж-1» продає, а працівник ЧМЗВ ОСОБА_3 та члени його сім'ї: ОСОБА_4 купують квартиру по АДРЕСА_2 загальною площею 50,64 кв.м. вартістю 118 222 млн. крб. ОСОБА_3 повністю сплатив вказану у Договорі купівлі-продажі квартири від 06.07.1994 вартість квартири АДРЕСА_3 . Згідно Ордеру на жиле приміщенні № 12 від 26 січня 1995 року ОСОБА_3 з сім'єю: дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_2 вселились у вказану квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, спадкоємцем якої першої черги за законом є позивач ОСОБА_2 , який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини і фактично прийняв її. Однак, позивач ОСОБА_2 пропустив встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини та не може отримати свідоцтво про право власності на спадщину після померлого батька, а саме на належну йому частину квартири АДРЕСА_3 , оскільки спадкодавець за життя не оформив належним чином правовстановлюючі документи на належне йому майно. Крім цього, враховуючи, що житловий будинок АДРЕСА_1 не перебуває на балансі Менської міської ради, позивачка ОСОБА_5 позбавлена можливості скористатись правом набуття у власність вказаної квартири у порядку приватизації державного житлового фонду. Позивачкою вживались заходи щодо можливості нотаріального оформлення договору купівлі - продажу спірної квартири із правонаступником ДП ЧМЗВ «Сантехмонтаж-1» ДП «Екосіпан-Чернігів», однак її звернення залишилось без відповіді. Враховуючи, що позивачами були використані всі можливі варіанти на оформлення права власності на нерухоме майно, які не дали бажаного результату, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для захисту своїх прав звернулись до суду.
Позивачка ОСОБА_1 та представник позивачів - адвокат Немеровець Т.А. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просили їх задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, згідно Ордеру на надання правничої допомоги доручив свої інтереси представляти адвокату Немеровець Т.А.
Представник відповідача - ДП «Екосіпан - Чернігів» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, в установлений судом термін відзиву на позовну заяву з наявними доказами та клопотання про розгляд справи з його участю не подав.
Треті особи - приватний нотаріус Корюківського районного нотаріального округу Чернігівської області Ніколаєнко С.В. та представник Менської міської ради в судове засіданні не з'явилися, надіслали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, з приводу позовних вимог покладаються на розсуд суду.
Заслухавши пояснення учасників по справі, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушений, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Стаття 41 Конституції України закріплює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1). Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2). Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4).
Суд приймає до уваги подані позивачем письмові докази, на підставі яких встановлені наступні обставини справи.
06 серпня 1988 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб і ОСОБА_3 , який 06 листопада 2001 року було розірвано, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с.13).
Від шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_3 мають сина - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його народження, копія якого додана до матеріалів справи (а.с.17).
12 липня 2023 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_8 », про що свідчить свідоцтво про шлюб, копія якого додана до матеріалів справи (а.с.14).
06 липня 1994 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ЧМЗВ ОФ «Сантехмонтаж-1» було укладено Договір купівлі - продажу квартири по АДРЕСА_1 (далі Договір), згідно якого ЧМЗВ ОФ «Сантехмонтаж-1» продає, а працівник ЧМЗВ ОСОБА_3 та члени його сім'ї: ОСОБА_4 купують квартиру по АДРЕСА_2 загальною площею 50,64 кв.м. вартістю 118 122 млн. крб.(а.с. 21).
Згідно пункту 2 Договору вартість квартири виплачується протягом 10 років рівномірно за кожний місяць безпроцентно, після укладення Договору купівлі-продажу через нотаріуса.
Згідно виписки з Протоколу № 3 від 25 січня 1995 спільного засідання адміністрації та профкому ЧМЗВ ОФ «Сантехмонтаж-1» передану останньому 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_4 , загальна площа 50,64 кв.м., жила площа 29,8 кв. м. виділено ОСОБА_3 зі зняттям з черговості на отримання житла в м. Мена сім'ї з 3 осіб:
ОСОБА_3 , дружина - ОСОБА_4 , син - ОСОБА_2 (а.с.19).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Менської міської ради народних депутатів Чернігівської області від 26 січня 1995 року № 12 затверджено Протокол № 3 спільного засідання адміністрації та профкому ЧМЗВ «Сантехмонтаж-1» від 25 січня 1995 року «Про виділення квартир гр.гр. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і видано ордера на вселення у виділені квартири в будинку АДРЕСА_1 (а.с.20).
На підставі Ордера на жиле приміщення № 12 від 26 січня 1995 року ОСОБА_3 з сім'єю: дружина - ОСОБА_4 , син - ОСОБА_2 , вселились у квартиру АДРЕСА_3 (а.с.22).
Згідно частини першої статті 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном.
Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Таким чином, спірна квартира АДРЕСА_3 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_13 .
ОСОБА_3 повністю оплатив вартість квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується Довідкою № 135 від 22 червня 1999 року, виданою генеральним директором ДП ЧМЗВ «Сантехмонтаж-1» (а.с.23).
З повідомлення директора ЧМЗВ слідує, що останній звертався з письмовим клопотанням до виконкому Менської міської ради, в якому просив визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_3 . В клопотанні також вказано, що цей будинок було збудовано спільно з ЗАТ «Сантехмонтаж-1» колективним підприємством Агробуд на підставі договору про спільну участь у будівництві. Квартира АДРЕСА_4 з цього будинку передана ЗАТ «Сантехмонтаж-1» від колективного підприємства Агробуд (а.с.26).
Відповідно до повідомлення Менської міської ради Чернігівської області № 04-18/559 від 26.03.2024 житловий багатоквартирний будинок АДРЕСА_5 на балансі Менської міської ради та у комунальній власності Менської міської територіальної громади не перебуває (а.с.27).
Положеннями ч. 2 ст. 4 ЦК УРСК 1963 року, що діяв на час укладення Договору купівлі-продажу спірної квартир від 06.07.1994, передбачено підстави виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом.
Відповідно до положень ст.ст. 44, 224 ЦК УРСР 1963 року договір про купівлю-продаж нерухомого майна повинен укладатися у письмові формі.
Згідно зі ст. 128 ЦК УРСР 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до положень ст. 45 ЦК УРСР 1963 року недодержання передбаченої законом форми угоди тягне за собою недійсність угоди лише у випадках, якщо такий наслідок прямо вказаний в законі.
Згідно із приписами статті 47 ЦК УРСР 1963 року, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому випадку нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Судом встановлено, що позивачкою вживались заходи звернення до відповідача із заявою про нотаріальне оформлення Договору купівлі - продажу спірної квартири, які не принесли будь-яких результатів.
Таким чином, враховуючи, що покупець ОСОБА_3 повністю сплатив продавцю ДП ЧМЗВ «Сантехмонтаж-1» вказану у Договорі вартість квартири і разом із ОСОБА_4 прийняв квартиру АДРЕСА_3 , тому є підстави для визнання угоди укладеної між ДП ЧМЗВ «Сантехмонтаж-1», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсною, оскільки договір купівлі - продажу нерухомого майна вчинений та виконаний в повному обсязі.
Згідно рішення Менської міської ради від 22 жовтня 2015 року «Про перейменування вулиць, провулків, площі та парків міста Мена» вулицю Жовтнева перейменовано на вулицю Чернігівський шлях.
Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 (із змінами і доповненнями) утворено у Чернігівській області Корюківський район (з адміністративним центром у місті Корюківка) у складі територій Корюківської міської, Менської міської, Сновської міської, Сосницької селищної, Холминської селищної територіальних громад.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Чернігів помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , копія якого додана до матеріалів справи (а.с.18).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина.
Відповідно до статті 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
У ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
З повідомлення № 556/01-16 від 25.10.2024 приватного нотаріуса Корюківського районного нотаріального округу Чернігівської області Ніколаєнка С.В. слідує, що ОСОБА_2 пропустив строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_3 , в зв'язку з чим вважається таким, що не прийняв спадщину (а.с.38).
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено та підтверджено показами свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та позивачки ОСОБА_1 допитаної в якості свідка, кожна з яких окремо повідомили, що знали покійного ОСОБА_3 , і що останній на момент смерті проживав у квартирі АДРЕСА_4 разом з ОСОБА_16 .
Отже, враховуючи вимоги статті 1268 України, а також те, що ОСОБА_2 протягом строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, не заявив про відмову від прийняття спадщини, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину після свого померлого батька ОСОБА_3 .
Таким чином, єдиним спадкоємцем після померлого ОСОБА_3 є його син - позивач ОСОБА_2 .
Згідно п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
За змістом частини першої статті 15 та частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Вимога для захисту порушеного права має відповідати змісту цього права та характеру його порушення. Одним зі способів захисту цивільних прав, з яким особа має право звернутися до суду, є вимога про визнання права.
Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.
Відповідно до п.37 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
У той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 328, ст. 392 ЦК України).
Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивачів шляхом задоволення їх позовних вимог: визнання дійсним Договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_3 , укладеного 06 липня 1994 року в м. Мена між ЧМЗВ ОФ «Сантехмонтаж-1», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; визнання за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно - частину квартири АДРЕСА_3 , як спільно нажите майно в період шлюбу із ОСОБА_3 ; встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнання за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно - частину квартири АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_3 .
Згідно технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_3 , виготовленого ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» від 25.07.2023 - загальна площа 2-кімнатної квартири становить 49,8 кв.м., житлова - 29,1 кв.м. (а.с.28-31).
Відповідно до висновку № 26-05/24 про вартість майна, виготовленого ТОВ «ЕКСПЕРТ-АЛЬЯНС» станом на 21 травня 2024 року вартість квартири АДРЕСА_3 становить 456 048 грн. (а.с.39).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що існують обставини, які є підставою для задоволення заявленого позову.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-80, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «Екосіпан-Чернігів», треті особи: приватний нотаріус Корюківського районного нотаріального округу Чернігівської області Ніколаєнко Сергій Володимирович, Менська міська рада, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на майно - задовольнити.
Визнати дійсним Договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_3 , укладений 06 липня 1994 року в м. Мена між ЧМЗВ ОФ «Сантехмонтаж-1», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 ) право власності на нерухоме майно - частину квартири АДРЕСА_3 .
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 ) на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем - ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Чернігів).
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 ) право власності на нерухоме майно - частину квартири АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Чернігів).
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: О.А.Савченко