Справа № 750/9357/23
Провадження № 2/750/34/25
01 квітня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Мишастої К.Б.,
за участю представника позивачів ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
третя особа - Чернігівська міська рада,
у червні 2023 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Обґрунтовано позов тим, що позивачам на праві власності належить 14/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1 . Власником інших 11/25 часток житлового будинку є ОСОБА_2 . Загальна площа земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами становить 0,1357 га. Будь-якої домовленості щодо порядку користування земельною ділянкою між позивачами та відповідачем не існує. Крім цього, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та постійних обстрілів міста у лютому-березні 2022 року, житловий будинок зазнав значних пошкоджень. На даний час позивачі мають намір здійснювати відновлення своєї частини житлового будинку. Проте, будь-які дії, що стосуються житлового будинку, пов'язані з вирішенням юридичної долі земельної ділянки, на якій цей будинок розташований, у зв'язку із чим позивачі звернулися до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження; визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що підставою, згідно з якою співвласники житлового будинку мають право домовлятися про порядок користування земельною ділянкою в позасудовому порядку або, у разі відсутності такої домовленості, у судовому порядку, є відповідне рішення органу місцевого самоврядування про передачу спірної земельної ділянки у користування співвласникам житлового будинку. Проте, матеріали даної справи такого рішення не містять.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2023 року по справі призначено судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 листопада 2024 року провадження у справі поновлено.
У січні 2025 року представником позивачів подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої вона просить встановити порядок користування земельною ділянкою з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до варіанту № 1, відображеного у висновку експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 січня 2025 року закрито підготовче провадження в справі і призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивачів позов підтримала та просила суд його задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні визнала позов в повному обсязі.
Представник Чернігівської міської ради у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про розгляд справи повідомлений завчасно та належним чином.
У відповідності до частини шостої статті 263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Заслухавши пояснення представника позивачів, відповідача, та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_3 на підставі договору довічного утримання від 28.08.2006 набув право власності на 14/25 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11681208 від 30.08.2006 (а.с. 16).
Згідно Генерального плану з технічного паспорту на вказаний будинок станом на 27.02.2008, житловий будинок з господарськими спорудами розташований на земельній ділянці загальною площею 1261 кв.м., під будівлями - 244 кв.м., під двором - 519 кв.м., під городом -498 кв.м., у тому числі наявні надлишки - 395 кв.м. та самозахват - 266 кв.м. (а.с.119)
Згідно матеріалів інвентаризаційної справи №12278, площа земельної ділянки АДРЕСА_3 , зареєстровано 600 кв.м., крім того , 395 кв.м. -надлишки.
01 жовтня 2008 року ОСОБА_3 подарував 12/25 частки зазначеного будинку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які, в свою чергу, набули право власності по 6/25 частки (а.с.15, 17).
Як зазначено у позовній заяві, власником інших 11/25 часток житлового будинку є ОСОБА_2 , відповідно свідоцтва про право на спадщину від 26.02.2010.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, житловий будинок АДРЕСА_3 має загальну площу 150,2 м2, житлову - 97,6 м2 (а.с.26-29).
Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та постійних обстрілів міста у лютому-березні 2022 року, житловий будинок АДРЕСА_3 зазнав значних пошкоджень і є фактично знищеним. Позивачі мають намір здійснювати відновлення своєї частини житлового будинку. Проте, будь-які дії, що стосуються житлового будинку, нерозривно пов'язані з вирішенням юридичної долі земельної ділянки, на якій цей будинок розташований. В свою чергу, відповідач не планує відновлення своєї частини житлового будинку.
Відповідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 28-23 від 07 жовтня 2024 року пропонується один технічно можливий варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою, зокрема, варіант № 1 порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , між співвласниками будинку, враховуючи їх ідеальні частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та встановленого порядку користування житловим будинком, який був встановлений до знищення будинку. Власникам 14/25 частин ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами пропонується: земельна ділянка площею 0,0331 га (331 кв.м), крім того земельна ділянка спільного користування площею 0,0005 га. Земельна ділянка площею 0,0331 га розташована в межах: т. 3 до т. К - 0,88 м, 1,07 м, від т. К до т. Л до т. М - лінія розподілу будинку, від т. М до т. Н - 8.63 м, від т. Н до т. Х - 7,86 м, від т. Х до т. П - 5,67 м, від т. П до т. Е - 2,41 м, від т. Е до т. Ж - 20,76 м, від т. Ж до т. З - 1,56 м, 5,38 м, 1,32 м, 17,41 м та надлишки площею 0,0221 га, що розташовані в межах: від т. Е до т. П - 2,41 м, від т. П до т. Р - 2,19 м, від т. Р до т. С - 13,13 м, від т. С до т. Г - 9,68 м, від т. Г до т. Д - 13,39 м, 5,72 м, від т. Д до т. Е - 15,53 м. Власнику 11/25 частин ( ОСОБА_2 ) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами пропонується: земельна ділянка площею 0,0259 га (259 кв.м), крім того земельна ділянка спільного користування площею 0,0005 га. Земельна ділянка площею 0,0259 га розташована в межах: т. А до т. Б - 20,24 м, від т. Б до т. П - 26,41 м, від т. П до т. Х - 5,67 м, від т. Х до т. Н - 7,86 м, від т. Н до т. М - 8,63 м, від т. М до т. Л - лінія розподілу будинку, від т. Л до т. Т - 1,0 м, від т. Т до т. О - 10,11 м, від т. О до т. А - 1,91 м та надлишки площею 0,0156 га, що розташовані в межах: від т. Б до т. В - 9,21 м, від т. В до т. Г - 11,12 м, від т. Г до т. С - 9,68 м, від т. С до т. Р - 13,13 м, від т. Р до т. П - 2,19 м, від т. П до т. Б - 26,41 м. Земельна ділянка спільного користування площею 0,0010 га для можливості проходу та обслуговування житлового будинку в межах: від т. І до т. О - 1,17 м, від т. О до т. Т - 10,11 м, від т. Т до т. Л - 1,0 м, від т. Л до т. К лінія будинку.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Частиною першою статті 15 та частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).
Частинами першою та другою статті 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
За змістом статті 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Аналогічні положення містяться й у статті 120 ЗК України.
Загальні правила вирішення спорів щодо порядку володіння й користування земельною ділянкою застосовуються також у випадку, коли належний особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходиться в їх користуванні до її приватизації або за договором оренди.
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку (частина перша статті 88 ЗК України).
Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п'ята статті 319 ЦК України).
Відповідно до роз'яснень, наданих судам у пунктах 19, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію. При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.
При вирішенні такого спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
Схожі за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі №6-841цс16, від 01 листопада 2017 року у справі № 6-2454цс16, Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 686/6888/15, від 05 лютого 2020 року у справі № 497/1137/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 489/2029/17, від 03 листопада 2020 року у справі № 653/1760/16, від 30 листопада 2022 року у справі № 520/3556/16.
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що позивачі та відповідач є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_3 , який зруйновано внаслідок збройної агресії російської федерації і позивачі мають намір відновити будинок в тій частині, якою вони користувалися, а відповідач, за їх твердженням, не має наміру приймати участь у відновленні будинку.
За таких обставин, позивачі мають намір відновлювати будинок на земельній ділянці, яка їм буде відведена у користування за рішенням суду.
На підтвердження заявлених вимог вони ініціювали виготовлення висновку судової земельно-технічної експертизи від 07 жовтня 2024 року № 28-23, відповідно до якого судовий експерт визначила один можливий варіант порядку користування спірною земельною ділянкою, наведений у висновку (варіант № 1) (а. с. 104-139).
При цьому, у висновку експерта при визначенні варіанту встановлення порядку користування земельною ділянкою враховані також і надлишки земельної ділянки, які зафіксовані в матеріалах інвентаризаційної справи №12278.
Вказане відповідає позиції, викладеній у 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у разі, коли громадяни, яким жилий будинок належить на праві спільної власності, крім наданої для будівництва й обслуговування цього будинку та господарських будівель земельної (присадибної) ділянки з належного дозволу відповідного органу виконавчої влади або місцевої ради тимчасово користуються ще й незайнятою суміжною ділянкою, суд, вирішуючи спір про порядок користування присадибною ділянкою та розпорядження нею, може одночасно визначити за тими ж правилами і порядок тимчасового користування суміжною ділянкою, зазначивши в рішенні, що він встановлюється на період до припинення права користування нею.
Висновки експертизи є одним з засобів доказування (пункт 2 частини другої статті 76 ЦПК України).
Згідно зі статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
З огляду на викладене, визнання позову відповідачем та з урахуванням встановлених обставин, наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову шляхом встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , між позивачами та відповідачем відповідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 28-23 від 07 жовтня 2024, враховуючи їх ідеальні частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та встановленого порядку користування житловим будинком, який існував до його знищення. Власникам 14/25 частин ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами виділяється земельна ділянка площею 0,0331 га (331 кв.м), крім того земельна ділянка спільного користування площею 0,0005 га. Власнику 11/25 частин ( ОСОБА_2 ) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами виділяється земельна ділянка площею 0,0259 га (259 кв.м), крім того земельна ділянка спільного користування площею 0,0005 га. Земельна ділянка спільного користування площею 0,0010 га для можливості проходу та обслуговування житлового будинку.
Також, співвласникам виділяються у користування надлишки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 пропорційно до їх часток у праві власності на будинок, до припинення права користування ними.
Згідно положень частини першої статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що відповідач визнала позов, а тому суд на підставі вимог частини першої статті 141 та частини першої статті 142 ЦПК України приходить до висновку, що позивачам необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а іншу частину витрат позивачів по сплаті судового збору у розмірі 50 відсотків необхідно покласти на відповідача.
Крім того, оскільки висновок судової земельно-технічної експертизи стосується інтересів всіх співвласників, а тому витрати за її проведення необхідно покласти на позивачів та відповідача пропорційно їх частці у праві власності на будинок , у зв'язку з чим з відповідача на користь ОСОБА_8 (особа, яка сплатила за проведення судової земельно-технічної експертизи) необхідно стягнути 7046 грн. 16 коп. витрат за проведення судової експертизи.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), Чернігівської міської ради (вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, ЄДРПОУ - 34339125) про встановлення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити.
Встановити наступний порядок користування земельною ділянкою з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до варіанту № 1, відображеного у висновку експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи № 28-23 від 07.10.2024:
Виділити ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0331 га, що розташована в межах: т. 3 до т. К - 0,88 м, 1,07 м, від т. К до т. Л до т. М - лінія розподілу будинку, від т. М до т. Н - 8.63 м, від т. Н до т. Х - 7,86 м, від т. Х до т. П - 5,67 м, від т. П до т. Е - 2,41 м, від т. Е до т. Ж - 20,76 м, від т. Ж до т. З - 1,56 м, 5,38 м, 1,32 м, 17,41 м та надлишки площею 0,0221 га, що розташовані в межах: від т. Е до т. П - 2,41 м, від т. П до т. Р - 2,19 м, від т. Р до т. С - 13,13 м, від т. С до т. Г - 9,68 м, від т. Г до т. Д - 13,39 м, 5,72 м, від т. Д до т. Е - 15,53 м.
Виділити ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0259 га, що розташована в межах: т. А до т. Б - 20,24 м, від т. Б до т. П - 26,41 м, від т. П до т. Х - 5,67 м, від т. Х до т. Н - 7,86 м, від т. Н до т. М - 8,63 м, від т. М до т. Л - лінія розподілу будинку, від т. Л до т. Т - 1,0 м, від т. Т до т. О - 10,11 м, від т. О до т. А - 1,91 м та надлишки площею 0,0156 га, що розташовані в межах: від т. Б до т. В - 9,21 м, від т. В до т. Г - 11,12 м, від т. Г до т. С - 9,68 м, від т. С до т. Р - 13,13 м, від т. Р до т. П - 2,19 м, від т. П до т. Б - 26,41 м.
Виділити ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 у спільне користування земельну ділянку площею 0,0010 га для можливості проходу та обслуговування житлового будинку в межах: від т. І до т. О - 1,17 м, від т. О до т. Т - 10,11 м, від т. Т до т. Л - 1,0 м, від т. Л до т. К лінія будинку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп.
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 536 грн. 80 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції № 0.03067963519 від 26 червня 2023 року.
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) 536 грн. 80 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції № 0.03067962463 від 26 червня 2023 року.
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) 536 грн. 80 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції № 0.03067964423 від 26 червня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у відшкодування витрат на оплату проведення судової земельно-технічної експертизи у розмірі 7046 грн. 16 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя