Справа №573/1927/24
Номер провадження 1-кп/573/31/25
01 квітня 2025 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 04.03.2024 за №42024202540000024, по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Білопілля Сумської області, з повною вищою освітою, неодруженого, працюючого автоінструктором і викладачем ПДР в автошколі «Форсаж 1» м. Свалява Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
- за ч. 1 ст. 367 КК України,
01.10.2024 до Білопільського районного суду надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
26.03.2024 прокурором обвинувачення ОСОБА_5 змінено з ч. 1 ст. 364 КК України на ч. 1 ст. 367 КК України на підставі ст. 338 КПК України.
За висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 06.12.2021 (справа №521/8873/18), імперативний обов'язок звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності покладено на суд, а не на сторони, тому нероз'яснення судом першої чи апеляційної інстанції відповідних правил є порушенням вимог кримінального процесуального закону та незастосуванням закону України про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню.
Враховуючи викладене, судом було роз'яснено ОСОБА_5 його право клопотати перед судом про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 367 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість за ч. 1 ст. 367 КК України не визнав повністю.
Захисник ОСОБА_6 , якого повністю підтримав ОСОБА_5 , просив суд: звільнити останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, цивільний позов залишити без розгляду, процесуальні витрати не стягувати з обвинуваченого.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, в зв'язку з чим суд невідкладно і перейшов до розгляду цього клопотання обвинуваченого.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Представник потерпілого ОСОБА_4 у судове засідання не прибула, направила заяву про розгляд провадження без її участі, проти зміни обвинувачення ОСОБА_5 з ч. 1 ст. 364 КК України на ч. 1 ст. 367 КК України не заперечує, підтримувати обвинувачення за ч. 1 ст. 364 КК України не бажає, проти звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за строками давності не заперечує.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
У зміненому обвинувальному акті зазначено, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 своїх службових обов'язків, передбачених пунктом 2 Розділу V, Розділу VІ Положення про відділ освіти виконавчого комітету Білопільської міської ради, пунктом 3.4. до Розділу 3 Положення про відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Білопільської міської ради, та вимог Розділу ІІ Посадової інструкції №1 начальника відділу освіти Виконавчого комітету Білопільської міської ради Статуту, через несумлінне ставлення до них, що полягало в неналежному керівництві діяльністю відділу фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності, неналежному контролі за дотриманням договірних зобов'язань, відсутністю аналізу ефективності використання фінансових ресурсів, маючи реальну можливість належним чином виконати законодавчо встановлені норми, в порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ним у період часу з 11.01.2021 по 29.04.2021 підписані додаткові угоди №№3-6 до Договору постачання природнього газу №284 від 29.12.2020, відповідно до яких придбано природний газ за цінами, які більше ніж на 10% перевищували початкові договірні ціни. Внаслідок чого завдано збитків Відділу освіти виконавчого комітету Білопільської міської ради на загальну суму 151 604, 12 грн.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 367 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державним інтересам.
Санкцією ч. 1 ст. 367 КК України передбачено таке покарання: штраф від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправні роботи на строк до двох років, обмеження волі на строк до трьох років, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Отже, зазначене вище кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального провопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до частини 3 статті 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
За правилами ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Якщо обвинувачений погоджується зі звільненням від кримінальної відповідальності, суд, встановивши, що строк давності минув, заслухавши думки потерпілих та інших учасників, зобов'язаний закрити кримінальне провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).
Таке звільнення застосовується ухвалою суду, в якій не вирішується питання винуватості або невинуватості особи. Встановлюючи сплив строку давності, суд виходить з дати вчинення кримінального правопорушення, зазначеної в обвинувальному акті, не встановлюючи самостійно дату його вчинення, як і сам факт вчинення правопорушення, оскільки це вимагає повного дослідження доказів для встановлення всіх обставин, які підлягають доказуванню (постанова Верховного Суду №758/6166/22 від 12.02.2025).
У постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №345/2618/16 зазначено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України, а вирішення при цьому питання про винуватість або невинуватість особи законом не передбачено.
За змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Зазначене узгоджується із позицією, яка викладена в постанові ККС ВС від 29.07.2021 (справа №552/5595/18).
Також при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України від суду не вимагається встановлення факту, що певне правопорушення мало місце, чи факту вчинення особою певного кримінального правопорушення.
Системний аналіз наведених норм вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 12.09.2022 у справі №203/241/17 вказала, що згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності винуватості (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України).
Судом встановлено, що на момент судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_5 минуло більш як 3 роки із часу подій, що інкримінуються останньому.
Перебіг строку давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не переривався, також відсутні дані про те, що він ухилявся від досудового розслідування або суду, чи до закінчення строків давності скоїв новий злочин.
У судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснена суть пред'явленого обвинувачення, його право на продовження судового розгляду, також роз'яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності не свідчить про виправдання або визнання невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, що, будучи звільненим від кримінальної відповідальності, він вважатиметься таким, що не має судимості, але вказана обставина закриття провадження є нереабілітуючою.
ОСОБА_5 зазначив, що йому зрозумілі роз'яснені судом суть і наслідки такого звільнення від відповідальності інаполягав на звільненні його від кримінальної відповідальності саме з цих підстав.
Будь-які інші обставини, які б виключали можливість застосування щодо ОСОБА_5 норм ст. 284 КПК України та ст. 49 КК України, судом не встановлені.
Отже, оскільки з квітня 2021 року, тобто з дня закінчення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, яке є нетяжким злочином, минуло більш як 3 роки, обвинувачений заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності притягнення, підстав для відмови у задоволенні якого немає, тому суд вважає за необхідне ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Крім цього, закриття кримінального провадження у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Тому, у разі постановлення судом ухвали про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.
Така позиція узгоджується із практикою Верховного Суду (постанови від 15.01.2019 у справі №185/442/16, від 15.05.2019 у справі №617/609/15, від 19.11.2019 у справі №345/2618/16, від 10.01.2022 у справі №661/2681/18, від 19.12.2023 у справі №378/1005/20, від 08.05.2024 у справі №376/2282/21).
Враховуючи викладене, суд вважає, що цивільний позов прокурора в інтересах Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Білопільської міської ради про стягнення з ОСОБА_5 151 604,12 грн необхідно залишити без розгляду.
Окрім цього, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова об'єднаної палати ККС Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №203/241/17).
Оскільки у цьому провадженні ініціатором проведення експертизи був орган досудового розслідування, тому відповідно до положень статей 122, 124 КПК витрати на проведення експертиз в розмірі 40893,12 грн не підлягають стягненню з обвинуваченого, якого суд звільняє від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, а їх необхідно віднести на рахунок держави.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 284-286, 288, 372 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 367 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №42024202540000024 від 04.03.2024 закрити.
Цивільний позов прокурора в інтересах Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Білопільської міської ради про стягнення з ОСОБА_5 151 604 грн 12 коп. залишити без розгляду
Процесуальні витрати в розмірі 40893 грн 12 коп віднести на рахунок держави.
Речові докази:
-оптичний диск, на якому міститься позовна заява з додатками;
-додаткову угода №1 від 26.02.2020;
-додаткову угода №2 від 01.04.2020;
-наказ №228-ОД від 19.11.2020;
-наказ №238-ОД від 10.12.2020;
-особову картку на ім'я ОСОБА_5 ;
-присягу посадової особи, підписану ОСОБА_5 ;
-завірену копія паспорту на ім'я ОСОБА_5 ;
-завірену копію РНОКПП на ім'я ОСОБА_5 ;
-завірену копію витягу з ЄДДР на ім'я ОСОБА_5 ;
-завірену копію диплома спеціаліста з додатками на ім'я ОСОБА_5 ;
-завірену копію військового квитка на ім'я ОСОБА_5 ;
-завірену копію пенсійного посвідчення УБД на ім'я ОСОБА_5 ;
-завірену копію довідки про участь в АТО на імя ОСОБА_5 ;
-заяву про призначення на посаду на ім'я ОСОБА_5 ;
-згоду на обробку персональних даних на ім'я ОСОБА_5 ;
-попередження про спеціальні обмеження на ім'я ОСОБА_5 ;
-листок ознайомлення із загальними правилами поведінки на ім'я ОСОБА_5 ;
-договір про повну індивідуальну відповідальність на ім'я ОСОБА_5 ;
-договір №284 про постачання газу від 29.12.2020;
-додаткову угоду №2 від 11.01.2021;
-додаткову угоду №3 від 13.01.2021;
-додаткову угоду №4 від 28.01.2021;
-додаткову угоду №5 від 29.01.2021;
-додаткову угоду №6 від 29.04.2021;
-додаткову угоду №8 від 28.05.2021;
-додаткову угоду №9 від 30.06.2021, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, залишити там же.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя