Номер провадження 22-ц/821/684/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/2052/25 Категорія: на ухвалу Ватажок - Сташинська А. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
01 квітня 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., Гончар Н.І.,
секретар: Широкова Г.К.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Холд Лімітед»,
боржник - ОСОБА_1 ,
особа, яка подає апеляційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Холд Лімітед»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Лімітед» на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2025 року (у складі судді Ватажок-Сташинської А.В.) в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Лімітед» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 ,
19.02.2025 до Соснівського районного суду м. Черкаси звернулося ТОВ «Холд Лімітед» як правонаступник ТОВ «Черкасигаз Збут» із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за спожитий природний газ у сумі основного богу 14400 грн, 3 % річних у сумі 271,88 грн та інфляційних втрат у сумі 1055,78 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.02.2025 у видачі судового наказу за заявою ТОВ «Холд Лімітед» відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що характер наявних між сторонами відносин не є безспірним, а отже вимоги заявника не можуть бути задоволені в порядку наказного провадження. Судом встановлена розбіжність між заявленими вимогами та доказами підтвердження наявної заборгованості по особовому рахунку ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ТОВ «Холд Лімітед» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.02.2025 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування скарги зазначає, що в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що станом на 30.04.2022 борг ОСОБА_2 складає 17663,86 грн. Вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що заявник врахував сплачені боржником кошти за спожитий газ після 30.04.2022, а тому помилково вказав, що існують розбіжності в наданих розрахунках.
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів доходить таких висновків.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України (статті 160-173).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
В частині першій статті 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно пункту 3 цієї частини судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
При цьому, слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Наказне провадження не передбачає участі боржника при розгляді заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 163 ЦК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Статтею 165 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу, зокрема, згідно з частиною першою цієї статті визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Холд Лімітед» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь заявника заборгованості за спожитий природній газ у сумі 14400 грн, 3 % річних у сумі 271,88 грн та інфляційних втрат у розмірі 1055,78 грн.
На підтвердження доводів заяви про видачу судового наказу було долучено: копію Типового договору постачання природнього газу побутовим споживачам (а.с. 6-7); копію заяви- приєднання до умов договору постачання природнього газу побутовим споживачам, яка підписана ОСОБА_2 (а.с. 12); розрахунок боргу ТОВ «Черкасигаз Збут» по особовому рахунку, який належить ОСОБА_2 (а.с. 18); розрахунок боргу ТОВ «Холд Лімітед» по особовому рахунку, який належить ОСОБА_2 (а.с. 19); розрахунок індексу інфляції та 3 % річних, нарахованих ОСОБА_2 (а.с. 16); копію договору № 05/07-24 про відступлення права вимоги від 05 липня 2024 року (а.с. 9); копію акту приймання-передачі права вимоги до договору про відступлення права вимоги № 05/07-24 від 09 вересня 2024 року (а.с. 5); копію витягу з реєстру боржників (а.с. 13) та копію повідомлення про відступлення права вимоги, адресованого ОСОБА_2 (а.с. 14).
Із наданих доказів вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуги ТОВ «Черкасигаз Збут» з постачання природнього газу, яка надається за адресою: АДРЕСА_1 , якій присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги № 05/07-24, а також акту приймання-передачі права вимоги від 09.09.2024, ТОВ «Холд Лімітед» набуло право вимоги до 131 боржника ТОВ «Черкасигаз Збут».
Згідно з вимогами п. 1.1 Договору № 05/07-24 ТОВ «Черкасигаз Збут» відступило ТОВ «Холд Лімітед» право вимоги заборгованості до споживачів природного газу за переліком та у сумах, які зазначені в додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до п. п. 1.2, 3.1 Договору № 05/07-24 передбачено, що ТОВ «Холд Лімітед» набуває права вимоги до кожного боржника на підставі акту (актів) приймання-передачі права вимоги, який складається між сторонами на підставі цього договору. У такому акті, крім іншого, зазначаються боржник (боржники), щодо яких ТОВ «Холд Лімітед» набуває право вимоги, розмір права вимоги щодо окремого боржника, а також до нього додаються документи, що підтверджують право вимоги та інші документи, необхідні для реалізації права вимоги.
Положеннями п. 3.3 Договору № 05/07-24 передбачено, що ТОВ «Черкасигаз Збут» зобов'язується письмово повідомити боржників про відступлення права вимоги за споживчими договорами протягом 20 календарних днів з моменту підписання відповідно акту у спосіб на свій розсуд та надати такі повідомлення ТОВ «Холд Лімітед».
Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 09.09.2024 до акту приймання-передачі права вимоги від 09.09.2024 до Договору про відступлення права вимоги № 05/07-24, сума заборгованості за особовим рахунком НОМЕР_1 , що належить боржнику ОСОБА_2 , складає 14400 грн.
Звертаючись до суду із заявою, ТОВ «Холд Лімітед» зазначало, що в порушення умов Типового договору та Правил постачання боржник ОСОБА_1 оплату за послуги з газопостачання здійснював не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 14400 грн, в період з 01.11.2021 по 30.04.2022, який на дату подання заяви про видачу судового наказу в добровільному порядку не сплачена.
Із розрахунків заборгованості по особовому рахунку боржника за період з листопада 2021 року по січень 2025 року, наданих заявником, вбачається, що станом на листопад 2021 року борг складав 1485,35 грн, а станом на квітень 2022 року - 17663,86 грн (а.с. 18-19).
Колегія суддів зазначає, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Також суд не наділений повноваженнями в межах наказного провадження здійснювати розрахунки сум.
Відтак, безспірними є вимоги заявника, що випливають із зазначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Вимоги заявника викладаються у заяві про видачу судового наказу та підтверджуються відповідними документами, які своєю чергою мають бути вагомими, переконливими і такими, що не викликають підозри щодо їх достовірності.
На підставі викладеного вище, колегія суддів вважає обґрунтованим та мотивованим висновок суду першої інстанції щодо наявності розбіжностей між заявленими вимогами та доказами підтвердження заборгованості.
Отже, апеляційний суд вважає, що питання щодо відмови у видачі судового наказу судом першої інстанції вирішено з дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Лімітед» залишити без задоволення.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2025 року у даній справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Судді Ю.В. Сіренко
Т.Л. Фетісова
Н.І. Гончар