Справа № 2-1505/2007 року
03 жовтня 2007 року
Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
судді - Романенко В.В.,
при секретарі - Кириловій К.Ю.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди, заподіяних заливом квартири,
ОСОБА_1. просить суд стягнути з ОСОБА_2. на його користь майновий збиток на ремонт і відновлення квартири у сумі 10 042,80 гривень, моральну шкоду в розмірі 30000 гривень, упущену вигоду у сумі 30000 гривень, судові витрати пов'язані з прибуттям до суду у сумі 301,78 гривень, з отриманням правової допомоги на суму 3650 гривень та послуг нотаріусу у сумі 160 гривень, по сплаті судової експертизи у сумі 1743,20 гривень, судового збору та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Вимоги мотивовані тим, що позивач є власником квартири, яка розташована за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, АДРЕСА_1. Відповідач є власником квартири НОМЕР_1, яка розташована над його квартирою. В період з 5 по 9 лютого 2007 року відповідачем була затоплена квартира позивача. Затоплені усі приміщення квартири: житлова кімната, кухня, коридор, ванна кімната. В результаті затоплення зіпсовані та забруднені: шпалери на стінах, оздоблення стелі, лінолеум, плінтуса на підлозі, двері, стіл, тумба для телевізора. В квартирі підвищилася вологість, через що стіни, підлога, стеля, двері, меблі, килими, постільна білизна та інші речі вкрилися пліснявою і почорніли, вийшла з ладу внутрішня електрична мережа, зіпсувався телевізор «Рейнфорд».
Внаслідок затоплення завдано майнової шкоди на загальну суму 10042,80 гривень. У зв'язку з затопленням квартири позивач був змушений кількаразова приїжджати до м. Ялти. За цих обставин позивач витратив на проїзд 301,78 гривень.
Крім того, для подачі позовної заяви позивачем витрачено 30 гривен на нотаріальне засвідчення копії Договору дарування № 5 від 08.04.2000 року та 130 гривень на посвідчення Довіреності ВЕЕ № 604323 від 06.03.2007., виданої ПП «ДПС».
За Договором оренди квартири від 01.12.2006., який позивач уклав з приватним підприємцем ОСОБА_3., передбачалось одержання доходів у сумі 30000 гривен Але у зв'язку з залиттям орендованої квартири вона стала непридатною для використання її за призначенням, тобто проживання людей. Ці обставини змусили орендаря розірвати договір оренди і на підставі п. 6.2.5. Договору не сплачувати орендну плату за попередні місяці. Розірвання договору лишили позивача можливості одержати орендну плату й за наступні місяці. Крім того, оскільки відповідач добровільно не бажає відшкодовувати шкоду позивачу, а позивач не має коштів на ремонт квартири, щоб відремонтувати її до початку літнього відпускного сезону, тому він не має і до примусового стягнення шкоди не матиме можливості здати квартиру в оренду знову і як наслідок одержувати дохід від оренди. Таким чином, позивач у зв'язку з залиттям квартири не зміг одержати доходи від оренди квартири в сумі 30000 гривен, які міг би одержати за звичайних умов, що є упущеною вигодою.
В результаті затоплення квартири у позивача раптово з'явилися зайві проблеми, він був змушений залишити свої важливі справи у м. Дніпродзержинську і терміново приїхати до Ялти. Був позбавлений можливості користуватися квартирою за призначенням, не було можливості навіть переночувати в ній і повинен витрачати свої кошти та час на пошуки і найом номера в готелі. У зв'язку із знищенням і пошкодженням майна та спричинених цим негативних наслідків позивач зазнав душевних страждань і переживань, що потребують додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи характер, обсяг і тривалість моральних страждань вважає, що відповідач повинен відшкодувати моральну шкоду в розмірі 30000 гривень.
У зв'язку з затопленням квартири і необхідністю звернення до суду позивач був змушений укласти з приватним підприємством «ДПС» Договір про надання правової допомоги № 1 від 10.02.2007., за яким йому надається правова допомога у вигляді юридичних консультацій, складання позовних заяв і клопотань, а також представництва інтересів позивача в судових та інших державних органах. Позивачу вже надана правова допомога на загальну суму 3650 гривень. Вказана сума за надання правової допомоги позивачем сплачена.
Також позивач поніс витрати по сплаті судової експертизи у сумі 1743,20 гривень, судового збору та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідач у судове засіданні неодноразово не з'являвся, був оповіщений про місце, дату і час судового розгляду завчасно та належним чином. В судове засідання на 03 жовтня 2007 року відповідач викликався через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик в газеті “Кримські відомості» № 175 від 25 вересня 2007 року відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України. За таких обставин, враховуючи, що представник позивача не заперечував проти вирішення справи на підставі наявних у справі доказів за відсутності відповідача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до вимог ст. ст. 169 ч. 4, 224-227 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.1166 ГК України, майнова шкода, заподіяна фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою що його причинила.
Судом встановлено, що позивач Купрій є власником квартири №АДРЕСА_1, м.Ялта на підставі договору дарування, реєстровий № 521 від 08.04.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом м.Ялта ОСОБА_4 Право власності ОСОБА_1. зареєстровано належним чином в КП «БТІ» м.Ялта.
Відповідач ОСОБА_2. зареєстрований і є власником квартири №АДРЕСА_2, м.Ялта, що розташована поверхом вище квартири позивача.
У чинність ст.41 Конституції України власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний сумлінно користуватися цими правами, не заподіювати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права й охоронювані законом інтереси інших громадян і держави.
З акту від 12 лютого 2007 року, що був складений комісією Приватного ремонтно-будівельного підприємства «ДПС» слідує, що при огляді квартири №АДРЕСА_1 м.Ялта було встановлено, що квартира затоплена водою з квартири НОМЕР_2. В результаті є пошкодження житлової кімнати, кухні, коридору, ванної кімнати, в яких зіпсовані та забруднені: шпалери на стінах, оздоблення стелі, лінолеум, плінтуса на підлозі, дверей.
Відповідно до висновку судової експертизи №1078 від 06 червня 2007 року пошкодження в квартирі №АДРЕСА_1 смт.Кореїз м.Ялта могли з'явитися внаслідок попадання води з квартири НОМЕР_2. Вартість відновлюваних робіт складає 6844 гривень.
Також судом встановлено, що рішеннями Ялтинського міського суду від 03 лютого 2005 року по цивільній справі №2-116/2005 року та від 01 лютого 2006 року по цивільній справі №2-374/2006 року з ОСОБА_2. вже було стягнути матеріальний збиток та моральна шкода, спричинені заливом квартири №АДРЕСА_1 смт.Кореїз м.Ялта, на користь ОСОБА_1.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна викласти ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, представити докази.
На відповідачі лежить тягар доведення обставин, що звільняють від відповідальності. Відповідач в судове засідання не з'явився, тому таких доказів суду не надано.
З огляду в сукупності на зазначені обставини, суд доходить до висновку про наявність провини відповідача у формі невиконання власником обов'язків по забезпеченню правильної експлуатації й належного стану сантехнічного обладнання в квартирі, тому вимоги в частині стягнення матеріального збитку підлягають задоволенню в частині встановленій судовою експертизою на суму 6844 гривень.
У чинність ст.386 ГК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування заподіяного йому не тільки майнового, але й морального збитку.
Згідно зі ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення його прав.
У чинність ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, що заподіяла його, при наявності його провини.
Під моральною шкодою, як слід з Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної шкоди», варто розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб.
Неправомірними діями відповідача позивачу була заподіяна і моральна шкода, що виразилася в моральних і щиросердечних стражданнях, випробуваних через те, що раптово з'явилися зайві проблеми, він був змушений залишити свої важливі справи у м. Дніпродзержинську і терміново приїхати до Ялти, був позбавлений нормального, звичайного способу життя, спокою, позбавлений можливості користуватися квартирою за призначенням, що негативно позначилося на його моральному стані. У зв'язку із знищенням і пошкодженням майна та спричинених цим негативних наслідків зазнав душевні страждання і переживання. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує суть позовних вимог позивача, характер діянь відповідача, моральні страждання позивача. З урахуванням всіх обставин у справі, принципів розумності й справедливості, суд вважає можливим визначити розмір моральної шкоди у сумі 1000 гривень і стягнути з відповідача на користь позивача, тому що відповідач як власник зобов'язаний правильно експлуатувати сантехнічне встаткування, стежити за його технічним станом і не допускати порушення прав інших власників.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення майнового збитку та моральної шкоди знайшли часткове своє підтвердження в судовому засіданні й підлягають задоволенню в частині. Розмір матеріального збитку становить 6844 гривень, підтверджений висновком судового експерта. Зазначена сума підлягає відшкодуванню відповідачем, так само як і моральна шкода у розмірі 1000 гривень, пов'язана з ушкодженням майна, переживаннями й побутовими незручностями, необхідністю заходів щодо відновлення квартири.
Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги відповідно до ст.22 ЦК України про стягнення упущеної вигоди у сумі 30000 гривень, оскільки представлений суду договір є наміром, а не доказом спричиненої шкоди. Крім того, цей договір не може бути прийнятий до уваги з тих підстав, що такі договори підлягають обов'язковій державній реєстрації у власника будинку, однак реєстрація представленого позивачем договору проведена належним чином не була.
Не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення витрат, понесених позивачем у зв'язку з приїздом до м.Ялта, оскільки рішення придбати нерухоме майно не за місцем постійного проживання у м.Днепродзержинську, Дніпропетровської області, а в м.Ялта є добровільним, а слід, як власник нерухомого майна позивач зобов'язаний слідкувати за ним і вирішувати всі супутні проблемі, оскільки відповідно до законодавства право власності не тільки гарантується державою та є нерушимім, але воно і зобов'язує.
Крім того, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення витрат по сплаті за проведення судової експертизи у сумі 1743,20 гривень, за надання правової допомоги у сумі 3650 гривень, за надання нотаріальних послуг у сумі 160 гривень, оскільки підтверджені документально, та відповідно до ст.88 ЦПК України, по сплаті судового збору у сумі 68,44 гривень і 8,50 гривень та витрат на ІТЗ розгляду справи у сумі 30 гривень.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача частково знайшли своє підтвердження у судовому засіданні й підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 386, 1166, 1167 ГК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної шкоди», ст.ст. 8, 10, 11, 59, 60, 208, 209, 212, 214, 215 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 як матеріальний збиток 6844 гривень, як моральну шкоду 1000 гривень, судові витрати в розмірі 5660,14 гривень, а всього 13504, 14 гривень.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд у строк 10 днів з дня проголошення рішення, або апеляційна скарга до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд у строк 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: