14 січня 2025 року
м. Чернівці
cправа № 718/2416/24
провадження № 22-ц/822/21/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.
секретаря Тодоряка Г.Д.
з участю представника позивача ОСОБА_1
учасники справи:
позивач ОСОБА_2
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Олексюк Світлана Василівна
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Андроник Богдан Васильович, на рішення Кіманського районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2024 року, головуючий у першій інстанції Скорейко В.В.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 у липні 2024 року звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Олексюк С.В. про припинення правовідносин за договором іпотеки та зняття заборони на майно.
Зазначав, що Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 вчинено договір кредиту 21 листопада 2006 року № 2909.
Виконання зобов'язання забезпечено договором між Закритим акціонерним товариством «Акціонериний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Олексюк С.В. 21 листопада 2006 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Олексюк С.В. здійснено реєстрацію обтяження майна реєстраційний номер 4088913.
Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року.
Прийняв спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки був зареєстрований за тією ж адресою, що і спадкодавець на момент смерті.
Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» направлено до Кіцманської державної нотаріальної контори Чернівецької області заяву-претензію з вимогою до спадкоємців 03 серпня 2021 року №1613/21, тобто після спливу строку, передбаченого статтею 1281 ЦК України.
Вказував, що заочним рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 вересня 2013 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Заочне рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 вересня 2013 року не виконано.
Завершено виконавчі провадження постановою старшого державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Шивкеник Н.Є. від 22 грудня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачу, постановою старшого державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Шивкеник Н.Є. від 22 травня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.
Стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» не звертався до суду з заявою про заміну боржника у виконавчому листі чи про заміну сторони виконавчого провадження.
Посилався на те, що відсутні зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», повернення кредиту.
Просив визнати припиненим іпотечний договір від 21 листопада 2006 року №4665, посвідчений приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернвецької області Олексюк С.В., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виключити з державного реєстру іпотек запис за реєстраційним номером 3628539 про реєстрацію договору іпотеки та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером 4088913 про заборону на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2024 року у позові ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Олексюк С.В. про припинення правовідносин за договором іпотеки та зняття заборони на майно відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Андроник Б.В., в апеляційній скарзі просять рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Олексюк С.В. про припинення правовідносин за договором іпотеки та зняття заборони на майно задовольнити.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги
Зазначав, що Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 вчинено договір кредиту 21 листопада 2006 року № 2909.
Виконання зобов'язання забезпечено договором між Закритим акціонерним товариством «Акціонериний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 іпотеки від 21 листопада 2006 року, предметом іпотеки стала квартира АДРЕСА_1 .
Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадкоємець ОСОБА_2 прийняв спадщину, оскільки був зареєстрований за тією ж адресою, що і спадкодавець на момент смерті.
Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» направлено до Кіцманської державної нотаріальної контори Чернівецької області заяву-претензію з вимогою до спадкоємців 03 серпня 2021 року №1613/21, тобто після спливу строку, передбаченого статтею 1281 ЦК України.
Вказував, що заочним рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 вересня 2013 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Заочне рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 вересня 2013 року не виконано.
Завершено виконавчі провадження постановою старшого державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Шивкеник Н.Є. від 22 грудня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачу, постановою старшого державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Шивкеник Н.Є. від 22 травня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.
Стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» не звертався до суду з заявою про заміну боржника у виконавчому листі чи про заміну сторони виконавчого провадження.
Посилався на те, що відсутні зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», повернення кредиту.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Андроник Б.В., не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Андроник Б.В., підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи у позові ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Олексюк С.В. про припинення правовідносин за договором іпотеки та зняття заборони на майно дійшов висновку про недоведеність наявності підстав для припинення іпотеки.
На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив про наявність невиконаного ОСОБА_2 основного зобов'язання, існування чинного договору іпотеки.
Водночас судом першої інстанції встановлено, що кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулося до нотаріуса за заявою-претензією 03 серпня 2021 року в шестимісячний строк від дня, коли дізнався про відкриття спадщини 12 квітня 2021 року.
Разом з тим суд першої інстанції вказав, що позовні вимоги про виключення з реєстру заборони відповідного запису про заборону на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2 , мають похідний характер та не підлягають задоволенню.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам відповідає.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Встановлено, що Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 вчинено договір кредиту 21 листопада 2006 року № 2909.
Виконання зобов'язання забезпечено договором між Закритим акціонерним товариством «Акціонериний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Олексюк С.В. 21 листопада 2006 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Олексюк С.В. здійснено реєстрацію обтяження майна за реєстраційним номером 4088913.
На підставі пункту 2.2 договору між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року внаслідок передачі (відступлення) кредитором портфеля за цим договором, новий кредитор набуває усіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом на звернення стягнення за зобов'язаннями позичальників на заставне майно, та іншими правами вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення.
Заочним рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 вересня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення в рахунок погашення зобов'язання за кредитним договором від 21 листопада 2020 року №2909 у розмірі 189228 грн 76 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_3 , що належить на праві власності іпотекодавцю ОСОБА_3 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеною суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.
Заочним рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 вересня 2013 року встановлено, що у зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 зобов'язання до договором між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 кредиту 21 листопада 2006 року № 2909, виникла заборгованість, яка складається з кредиту в сумі 22798 доларів США 78 центів, відсотків в сумі 725 доларів США 40 центів, комісії в сумі 150 доларів США 13 центів.
З приєднаної до матеріалів справи копії спадкової справи №136/2021, заведеної Кіцманською державною нотаріальною конторою 17 березня 2021 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до Кіцманської державної нотаріальної контори Чернівецької області з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі свідоцтва про народження ОСОБА_2 , відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіцманського раойнного управління юстиції Чернівецької області складено відповідний актовий запис від 08 квітня 1978 року №58, за яким батьками є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
За довідкою Кіцманського виробничого управління житлово-комунального господарства від 23 листопада 2023 року №488 ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_4 з 01 грудня 2003 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із паспортом ОСОБА_2 НОМЕР_1 , виданого Кіцманським районним відділом УМВС україни в Чернівецькій області 07 квітня 2006 року, місце проживання АДРЕСА_4 .
Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» направлено до Кіцманської державної нотаріальної контори Чернівецької області заяву-претензію з вимогою до спадкоємців 03 серпня 2021 року №1613/21.
За змістом заяви-претензії з вимогами до спадкоємців від 03 серпня 2021 року №1613/21, направленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до Кіцманської державної нотаріальної контори Чернівецької області, отримано інформацію про смерть ОСОБА_3 07 червня 2021 року відповідно до повідомлення Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області від 12 квітня 2021 року на виконання запиту приватного виконавця.
Кіцманською державною нотаріальною конторою Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» повідомлення від 27 жовтня 2021 року №268/02-14 про заведення спадкової справи №136/2021 до майна ОСОБА_3 за заявою спадкоємців, долучення до матеріалів спадкової справи заяви-претензії від 03 серпня 2021 року №1613/21.
Постановою старшого державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Шивкеник Н.Є. від 22 грудня 2016 року виконавчий лист №718/1613/13-ц, виданий Кіцманським районним судом Чернівецької області 02 жовтня 2014 року, про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_3 , що належить на праві власності іпотекодавцю ОСОБА_3 , повернуто стягувану у зв'язку із встановленою законом забороною на звернення стягнення на майно боржника.
Також постановою старшого державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Шивкеник Н.Є. від 22 травня 2017 року виконавчий лист №718/1613/13-ц, виданий Кіцманським районним судом Чернівецької області 02 жовтня 2014 року, про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_3 , що належить на праві власності іпотекодавцю ОСОБА_3 , повернуто стягувану у зв'язку із встановленою законом забороною на звернення стягнення на майно боржника.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до правила, встановленого частиною 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із частиною 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження№ 61-3438сво21) зазначено, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Предметом позову ОСОБА_2 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останній просив ухвалити судове рішення, є визнання припиненим іпотечний договір від 21 листопада 2006 року №4665, посвідчений приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернвецької області Олексюк С.В., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ; виключення з державного реєстру іпотек запису за реєстраційним номером 3628539 про реєстрацію договору іпотеки; виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису за реєстраційним номером 4088913 про заборону відчуження нерухомого майна квартири АДРЕСА_5 , яка складається з двох житлових кімнат загальною площею 53,5 кв.м, в тому числі житловою площею 27,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .
Обставинами, якими ОСОБА_2 обгрунтовув позовні вимоги, зазначалося направлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до Кіцманської державної нотаріальної контори Чернівецької області заяви-претензії з вимогою до спадкоємців 03 серпня 2021 року №1613/21 після спливу строку, встановленого статтею 1281 ЦК України, не виконання заочного рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 вересня 2013 року, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, завершення виконавчого провадження, спростування невиконання ОСОБА_2 умов кредитного договору та наявності кредитної заборгованості.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Судувід 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5)). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14)).
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.
За положеннями частини першої статті 593 ЦК України припинення права іпотеки в разі належного виконання основного зобов'язання презюмується.
Звернення особи до суду з позовом про визнання іпотеки такою, що припинена, на підставі частини першої статті 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.
Отже, слід дійти висновку про те, що в разі невизнання кредитором права іпотекодавця, передбаченого частиною першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов'язання таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України.
Таким чином, право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору іпотеки чи шляхом припинення зобов'язання за договором.
Вказаний правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 04 лютого 2015 року у справі № 6-243цс14.
Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 910/9872/21 зазначив, що звертаючись до суду із позовом у цій справі, позивач у прохальній частині позовної заяви просив визнати договори іпотеки припиненими. При цьому, в обґрунтування своїх вимог Публічним акціонерним товариством "ГОРИНЬ" як фактичні підстави позову визначено те, що зобов'язання за кредитними договорами припинилися у зв'язку із їх належним виконанням.
Оцінюючи правомірність та ефективність обрано способу захисту, Верховний Суд виходить із того, що договір, в першу чергу, є домовленістю сторін. Договір як документ - є оформленням цієї домовленості. Під договором також розуміється й правовідношення, що виникло на підставі цієї домовленості, а змістом такого правового відношення є певні права та обов'язки сторін.
Зі змісту зазначених підстав позову є очевидним те, що позивач, звертаючись до суду, обґрунтовував свої вимоги припиненням саме іпотеки за іпотечними договорами як правовідношення, тобто похідного зобов'язання, а не самих договорів іпотеки, як домовленості чи документу, тобто застосованої в іншому сенсі категорії "договір".
Виходячи з такого розуміння категорії "договір", вимога про визнання таким, що припинено, договору іпотеки, а також вимога про визнання такими, що припинилися правові відносини з іпотеки, є тотожними за своєю правовою природою та змістом.
При цьому суд враховує, що некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням господарського судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).
У зв'язку із тим, що припинення основного зобов'язання має наслідком і припинення іпотеки, то відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частина 2 статті 593 ЦК України, частина 3 статті 17 Закону України «Про іпотеку»).
Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п'ятий частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у редакції, чинній на момент укладення іпотечного договору).
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов'язання за кредитним договором є перешкодами у реалізації власником права розпорядження відповідним майном.
Відповідний правовий висновок викладений у пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц (провадження № 14-88цс19).
З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 742/985/18-ц (провадження № 61-4764св19).
У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 127/26402/20, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16, зроблено висновок, що записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов'язання за кредитним договором є перешкодами у реалізації власником права розпорядження відповідним майном. Зняття обтяження з нерухомого майна здійснюється безпосередньо судом, який розглядає спір про припинення іпотеки, а не шляхом покладення відповідного зобов'язання на державного реєстратора.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) зазначила, що «виключення запису про обтяження (зокрема на підставі судового рішення) саме по собі не припиняє іпотеки, яка залишається чинною. […]
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 593 ЦК України застава (іпотека) припиняється у разі реалізації предмета застави (іпотеки), а не у зв'язку зі скасуванням обтяження, зокрема обмеження щодо розпорядження майном боржника. При цьому виключення з Державного реєстру іпотек запису про іпотеку не є підставою для припинення іпотеки, оскільки така підстава не передбачена законом. […]
Виключення на підставі судового рішення відомостей про право іпотеки з Державного реєстру іпотек не може впливати на чинність іпотеки, оскільки така підстава припинення іпотеки не передбачена законом».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц (провадження № 14-88 цс 19) зазначила, що суди мали ухвалити рішення, яким зняти заборону відчуження земельної ділянки та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.
З огляду на наведене ОСОБА_2 обрано належний спосіб захисту як визнання таким, що припинений договір іпотеки, виключення відповідних записів з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Встановлено, що Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 вчинено договір кредиту 21 листопада 2006 року № 2909.
Виконання зобов'язання забезпечено договором між Закритим акціонерним товариством «Акціонериний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Олексюк С.В. 21 листопада 2006 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» вчинено договір відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Згідно з інформацією з Єдиного реєстру судових рішень заочним рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 вересня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення в рахунок погашення зобов'язання за кредитним договором від 21 листопада 2020 року №2909 у розмірі 189228 грн 76 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_3 , що належить на праві власності іпотекодавцю ОСОБА_3 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеною суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.
Встановлено, що внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина 08 листопада 2020 року.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Поняття іпотеки деталізує абзац третій статті 1 Закону України «Про іпотеку», який визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання та є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Одним зі способів припинення зобов'язання є його виконання (частина перша статті 599 ЦК України).
Разом з тим частина перша статті 598 ЦК України визначає, що зобов'язання може бути припинено і з підстав, визначених договором або законом, а отже, вказує на невичерпність переліку підстав припинення зобов'язання, наведених у ЦК України.
Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язане з його особою i у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 Закону України «Про іпотеку», відповідно до частини першої якої іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
У постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1685цс16 зроблено висновок, що Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо врегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 Закону України «Про іпотеку» містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України.
У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (частини перша та друга статті 23 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Відступаючи від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-31цс16, Велика Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18) виходила із наступного.
Приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23 Закону України «Про іпотеку» регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов'язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов'язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред'явити свою вимогу до спадкоємців протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.
Стаття 17 Закону України «Про іпотеку» визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця. Відтак, іпотека у зв'язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється.
Згідно з нормою частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина перша статті 1218 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
За змістом частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.
Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
На підставі свідоцтва про народження ОСОБА_2 , відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіцманського районного управління юстиції Чернівецької області складено відповідний актовий запис від 08 квітня 1978 року №58, за яким батьками є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
За довідкою Кіцманського виробничого управління житлово-комунального господарства від 23 листопада 2023 року №488 ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_4 з 01 грудня 2003 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із паспортом ОСОБА_2 НОМЕР_1 , виданого Кіцманським районним відділом УМВС україни в Чернівецькій області 07 квітня 2006 року, місце проживання АДРЕСА_4 .
Отже ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті батька ОСОБА_3 .
Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 , набув статус іпотекодавця.
У цій справі встановлено, що днем відкриття спадщини є 08 листопада 2020 року, відтак, до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення статті 1281 ЦК України зі змінами внесеними Законом України від 03 липня 2018 року № 2478-VIII, згідно з якою спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Попередня редакція частини 3 статті 1281 ЦК України не може бути застосована до спірних правовідносин.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25 грудня 2024 року у справі № 704/102/22 (провадження № 61-1766св24).
З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» направлено до Кіцманської державної нотаріальної контори Чернівецької області заяву-претензію з вимогою до спадкоємців 03 серпня 2021 року №1613/21.
За змістом заяви-претензії з вимогами до спадкоємців від 03 серпня 2021 року №1613/21, направленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до Кіцманської державної нотаріальної контори Чернівецької області, отримано інформацію про смерть ОСОБА_3 07 червня 2021 року відповідно до повідомлення Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області від 12 квітня 2021 року на виконання запиту приватного виконавця.
Кіцманською державною нотаріальною конторою Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» повідомлення від 27 жовтня 2021 року №268/02-14 про заведення спадкової справи №136/2021 до майна ОСОБА_3 за заявою спадкоємців.
З огляду на вказане, обравши спосіб спрямування претензії кредитора саме через нотаріуса (нотаріальну контору) за місцем відкриття спадщини, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» дотрималося вимог чинного законодавства щодо повідомлення в такий спосіб спадкоємців.
Хоча стаття 1281 ЦК України не конкретизує способів пред'явлення вимоги кредитором до спадкоємців боржника, проте, по-перше, за формою наведене звернення банку має бути саме певною вимогою майнового характеру, а, по-друге, така вимога має бути висунута до конкретних перелічених суб'єктів - спадкоємців, які прийняли спадщину.
Виходячи зі змісту статті 1281 ЦК України, допускається два способи пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців: 1) безпосередньо до спадкоємців; 2) опосередковано - через нотаріуса. Обрання певного способу є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд.
При цьому законодавством не передбачені форма і зміст вимог кредитора та на нотаріуса не покладено обов'язку перевіряти обґрунтованість вимог.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 522/5924/17 (провадження № 61-8793св20).
Ураховуючи, що спадкоємцем ОСОБА_2 не виконано зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» дізнався про відкриття спадщини внаслідок смерті ОСОБА_3 07 червня 2021 року відповідно до повідомлення Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області від 12 квітня 2021 року на виконання запиту приватного виконавця, про прийняття спадщини за повідомленням Кіцманської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 27 жовтня 2021 року №268/02-14, звернувся з вимогою до спадкоємця 03 серпня 2021 року, кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» дотримався строків, визначених статтею 1281 ЦК України.
З огляду на наведене посилання ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Андроник Б.В., в апеляційній скарзі на пропуск Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців, наслідком якого є позбавлення кредитора права вимоги, є безпідставними.
Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання (абзац другий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»).
Заочним рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 вересня 2013 року встановлено, що у зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 зобов'язання до договором між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 кредиту 21 листопада 2006 року № 2909, виникла заборгованість, яка складається з кредиту в сумі 22798 доларів США 78 центів, відсотків в сумі 725 доларів США 40 центів, комісії в сумі 150 доларів США 13 центів.
Частиною першою статті 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Пунктом 7 частини третьої статті 2 ЦПК України до основних засад цивільного судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Обставини, встановлені заочним рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 вересня 2013 року заборгованості у зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 зобов'язання до договором між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 кредиту 21 листопада 2006 року № 2909, яка складається з кредиту в сумі 22798 доларів США 78 центів, відсотків в сумі 725 доларів США 40 центів, комісії в сумі 150 доларів США 13 центів, мають преюдиційне значення для цієї справи.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що зобов'язання ОСОБА_2 за договором між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 кредиту 21 листопада 2006 року № 2909 припинилось належним виконанням.
Апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Андроник Б.В., не містить доводів щодо спростування висновків суду першої інстанції про надання ОСОБА_2 квитанцій на загальну суму 922 долари США та 200 грн.
Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Андроник Б.В., в апеляційній скарзі на завершення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №718/1613/13-ц, виданого Кіцманським районним судом Чернівецької області 02 жовтня 2014 року, про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_3 , що належить на праві власності іпотекодавцю ОСОБА_3 .
Постановою старшого державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Шивкеник Н.Є. від 22 грудня 2016 року виконавчий лист №718/1613/13-ц, виданий Кіцманським районним судом Чернівецької області 02 жовтня 2014 року, про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_3 , що належить на праві власності іпотекодавцю ОСОБА_3 , повернуто стягувану у зв'язку із встановленою законом забороною на звернення стягнення на майно боржника.
Також постановою старшого державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Шивкеник Н.Є. від 22 травня 2017 року виконавчий лист №718/1613/13-ц, виданий Кіцманським районним судом Чернівецької області 02 жовтня 2014 року, про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_3 , що належить на праві власності іпотекодавцю ОСОБА_3 , повернуто стягувану у зв'язку із встановленою законом забороною на звернення стягнення на майно боржника.
Відповідно наведеного вище суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для припинення іпотечного договору від 21 листопада 2006 року №4665, посвідченого приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернвецької області Олексюк С.В., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_3 , виключення відповідних записів з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на наведене рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2024 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі ч.1ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2024 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Андроник Богдан Васильович,
Рішення Кіманського районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 20 січня 2025 року.
Головуючий Н. Ю. Половінкіна
Судді М. І. Кулянда
О. О. Одинак