Номер провадження: 33/813/808/25
Номер справи місцевого суду: 491/1062/24
Головуючий у першій інстанції Надєр Л. М.
Доповідач Сегеда С. М.
26.03.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,
за участю:
секретаря Козлової В.А.,
захисника ОСОБА_1 - адвоката Венгера Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Венгер Тарас Юрійович, на постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 13 лютого 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Зазначеною постановою
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 85,00 грн. Також стягнуто з нього на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до адміністративних матеріалів, 20 листопада 2024 року близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись у полі поза межами с. Гандрабури Подільського району Одеської області, з хуліганських мотивів розбив скло на тракторі, марки МТЗ 3022, державний номерний знак НОМЕР_1 , чим вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.
Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Ананьївським районним судом Одеської області від 13 лютого 2025 року про визнання винним і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (а.с.93-95).
Не погоджуючись із вказаною вище постановою, 26.02.2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Венгер Т.Ю., подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (а.с.102-108).
Також до апеляційної скарги скаржником додано клопотання, в якому останній, через свого представника, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 13.02.2025 року, посилаючись на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Вивчивши клопотання адвоката Венгера Т.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова Ананьївського районного суду Одеської області була ухвалена 13 грудня 2024 року, проте повний текст постанови складено 17 лютого 2025 року.
Відтак, зазначені обставини свідчать про те, що строк на апеляційне оскарження був пропущений ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Венгер Т.Ю., з поважних причин, тому підлягає поновленню.
В судовому засіданні, призначеному на 26.03.2025 року о 12:00 год., адвокат Венгер Т.Ю, який діє в інтересах ОСОБА_1 , доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Стаття 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Згідно з положеннями ч. 7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, до суду надано протокол, серії ВАД № 007054 від 13.12.2024 року.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАД № 007054 від 13.12.2024 року, 20 листопада 2024 року, близько 13 години 30 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись у полі поза межами с. Гандрабури Подільського району Одеської області, з хуліганських мотивів розбив скло на тракторі, марки МТЗ 3022, д.н.з. НОМЕР_1 , чим вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив із того, що в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з'ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернувши уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, з огляду на таке.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивною ознакою об'єктивної сторони дрібного хуліганства є місце його вчинення, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також переходи, стадіони.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки правопорушника. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
При розгляді адміністративних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясувати чи порушила особа своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
Згідно заяви ОСОБА_2 начальнику СПД № 1 ВП № 1 Подільського РУП УНП в Одеській області потерпілий просив зафіксувати факт того, що 20.11.2024 року близько 14.00 години невстановлені особи нанесли йому механічні пошкодження (розбите скло на тракторі, марки МТЗ 3022) (а.с.5).
На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченогост.173 КУпАП, матеріали справи містять пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на підставі яких складено протокол про адміністративне правопорушення від 13.12.2024 року (а.с. 6-8).
В даному випадку, апеляційний суд звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 13.12.2024 року фактично не розкрита об'єктивна сторона правопорушення, зокрема у ньому не встановлено факту порушення громадського порядку та спокою громадян (дрібне хуліганство), хоча це прямо випливає з диспозиції ст.173 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення вирішується судом виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення. З урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, апеляційний суд вважає, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним та достатнім доказом наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, особистих образ, не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства, в розумінні вимог ст.173 КУпАП.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченогост.173 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення, не містять.
Як вже зазначалось раніше з суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, яка є складовою правопорушення, є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Таким чином, для юридичної оцінки діяння за ст. 173 КУпАП обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього правопорушення у виді порушення громадського порядку і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
Також апеляційний суд звертає увагу, що законодавцем чітко визначено поняття «дрібного хуліганства», що включає в себе «нецензурну лайку в громадських місцях», «образливе чіпляння до громадян», а також «інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян». Вказані поняття не є тотожними.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, за відсутності будь-яких інших доказів також не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб'єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб'єктом доказами.
Інші доводи апеляційної скарги адвоката Венгера Т.Ю. - захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що суд прийшов до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 з інших підстав, які зазначені вище.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, згідно положень ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
За таких обставинах, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247, п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, постанова суду має бути скасована, провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 має бути закрито, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
При цьому апеляційний суд зазначає, що закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. не позбавляє учасників справи можливості звернутися за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Венгер Тарас Юрійович, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 13 лютого 2025 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 13 лютого 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Венгер Тарас Юрійович, задовольнити частково.
Постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 13 лютого 2025 року скасувати.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда