Номер провадження: 33/813/813/25
Номер справи місцевого суду: 523/1115/25
Головуючий у першій інстанції Ружицький В. В.
Доповідач Сегеда С. М.
26.03.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,
за участю:
секретаря Козлової В.А.,
правопорушника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суд м. Одеси від 12 лютого 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Зазначеною постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Також стягнуто з нього на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до адміністративних матеріалів, 12.01.2025 року о 21 год.10хв. в м. Одеса, по вул. 28 Бригади, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідніть обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.130 КУпАП.
Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Суворовського районного суд м. Одеси від 12 лютого 2025 року про визнання винним і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.8).
Не погоджуючись із вказаною вище постановою, 28.02.2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.12-18).
Також в апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 12.02.2025 року, посилаючись на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Вивчивши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи судом першої інстанції відносно ОСОБА_1 був здійснений за його відсутності.
18.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи. Однак копію постанови Суворовського районного суд м. Одеси від 12.02.2025 року отримав лише 21.02.2025 року (а.с.11).
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 копію постанови суду отримав 21.02.2025 року, а з апеляційною скаргою звернувся 28.02.2025 року, апеляційний суд вважає можливим визнати причину пропуску строку апеляційного оскарження постанови Суворовського районного суд м. Одеси від 12.02.2025 року поважною та поновити строк на апеляційне оскарження.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що апеляційний перегляд судового рішення гарантовано учасникам справи п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, статтею 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практикою Європейського суду з прав людини.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних обставин.
Частиною 7 ст.294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виконання даного пункту ПДР є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп'яніння чи ні.
Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 219452 від 12.01.2025 року (а.с.1);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння з відміткою про відмову від проходження огляду (а.с.5);
- відеозаписом з портативних відеореєстраторів працівників поліції (а.с.6).
Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 , встановленою постановою Суворовського районного суд м. Одеси від 12 лютого 2025 року в порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР, тобто вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою - відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійною підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Так, з доданого відеозапису вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Проте, останній від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився (ЕПР1 219452 файл 1, урив. 0:27:39-0:27:43).
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 працівниками поліції неодноразово роз'яснювались (ЕПР1 219452 файл 1, урив. 0:07:55-0:08:00 та 0:27:43 - 0:27:54).
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не повідомив ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, є безпідставними, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення останній був повідомлений про розгляд його справи у Суворовському районному суді м. Одеси саме 12.02.2025 року, про що свідчить його особистий підпис в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1).
Таким чином, розгляд справи в суді першої інстанції був здійснений з дотриманням норм процесуального права, порушень прав ОСОБА_1 , передбачених ч. 1 ст. 268 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, апеляційний суд відхиляє, оскільки зазначені обставини спростовується відеозаписом (ЕПР1 219452 файл 2, урив. 0:00:20-0:00:30).
Твердження ОСОБА_1 про те, що працівники поліції направлення на огляд на стан наркотичного сп'яніння з відміткою про відмову в проходження складене 12.01.2025 року о 21 год. 15 хв., тобто підготовлено завчасно і без участі водія, апеляційний суд відхиляє, оскільки ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 219452 від 12.01.2025 року підписав без будь-яких зауважень (а.с.1).
Крім цього, апеляційний суд будь-яких неправомірних дій з боку працівників поліції, які б свідчили про введення в оман ОСОБА_1 для того, щоб підготувати завчасно направлення на його огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння і без його участі, судом не встановлено.
Разом з тим, пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, водій ОСОБА_1 , як учасник дорожнього руху, зобов'язаний знати про свій обов'язок пройти огляд на стан сп'яніння на вимогу працівника поліції.
Крім того, як вбачається з відеозапису, працівники поліції роз'яснювали апелянту, що за відмову від проходження огляду, на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а відтак вищевказані доводи є безпідставними.
Враховуючи викладене, вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння підтверджуються зібраними по справі доказами. Підстави вважати вказані докази неналежними, у суду апеляційної інстанції відсутні.
Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено.
Відтак, позиція апелянта, яка викладена ним в апеляційній скарзі, розцінюється апеляційним судом, як спосіб ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
З урахуванням викладеного, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних, достовірних і допустимих доказах, які будучи проаналізованими, не викликають сумнівів у наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суд м. Одеси від 12 лютого 2025 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суд м. Одеси від 12 лютого 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда