Справа №745/91/25
Позовне провадження №2/745/79/2025
02 квітня 2025 року Сосницький районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Данькова О.М., за участі секретаря судового засідання Петрикій І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сосницької селищної ради Корюківського району Чернігівської області про визнання права на земельну ділянку,
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду та просить визнати за ОСОБА_1 , право на земельну ділянку, площею 1,03 га(рілля) га, відповідно до списку власників сертифікатів на право на земельну частку (пай), яким видаються державні акти на право власності на земельну ділянку по КСП « Хвиля революції» Вільшанської сільської ради, затвердженого розпорядженням голови Сосницької районної державної адміністрації №68 від 6 квітня 2007 року. Позов мотивує тим, що відповідно до списку власників сертифікатів на право на земельну частку(пай), яким видаються державні акти на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 було визначено земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 2,51 га рілля.
На підставі розпорядження Сосницької районної державної адміністрації №68 від 06.04.2007 року ТОВ «ГЕОІНФОРМПРОЕКТ» у 2008 році було розроблено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку, площею 1,48 га(рілля).
Позивачка отримала державний акт на прав власності на земельну ділянку серії ЯЕ №781937, площею 1,48 га (рілля), кадастровий номер 7424986000:06:000:0192 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вільшанської сільської ради Сосницького району Чернігівської області.
Таким чином, державний акт на земельну ділянку, площею 1,03 га(рілля) не виготовлявся.
В даний час позивачка не може виготовити державний акт на 1,03 га рілля, із-за відсутності сертифіката на земельну частку(пай). Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судове засідання надали письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, з якої вбачається, що позовні вимоги вони підтримують, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Представник відповідача Сосницької селищної ради у судове засідання подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності з визнанням позовних вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку. Судом встановлено, що ОСОБА_1 22.01.2007 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на право власності на земельнну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП "Хвиля революції" в с. Вільшане Сосницького району Чернігівської області, на підставі сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) серія ЧН №041317, серія ЧН №955248, серія ЧНСС №06441 та серія ЧНСС №064416, (а.с. 24). Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 14.08.2024 ОСОБА_1 була визначена земельна ділянка (пай) № НОМЕР_1 площею 2,51 га ріллі. ТОВ «ГЕОІНФОРМПРОЕКТ» у 2008 році було розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, площею 1,48 га (рілля), кадастровий номер 7424986000:06:000:0192, та видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №781937, площею 1,48 га (рілля). Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7424986000:06:000:0192 внесені до Державного земельного кадастру на підставі державного акту, (а.с. 11). Із копії технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, вбачається, що за заявою ОСОБА_1 ТОВ «ГЕОІНФОРМПРОЕКТ» у 2008 році було виготовлено Технічну документацію із землеустрою в адміністративних межах Вільшанської сільської ради Сосниуцького району Чернігівської області на земельні ділянки: кадастровий номер 7424986000:04:000:0237, площа 2,91 га; кадастровий номер 7424986000:04:000:0011, площа 0,65 га; кадастровий номер 7424986000:06:000:0192, площа 1,48 га; кадастровий номер 7424986000:06:000:0147, площа 4,20 га; (а.с. 14-18). Згідно з копією списку власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) колишнього КСП, яким видаються державні акти на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (додаток до розпорядження голови районної державної адміінстрації від 06.04.2007 року №67), ОСОБА_1 вказана за номером шість: № паю 433 рілля 2,91 га; № паю 10 кормові угіддя 0,65 га; № паю НОМЕР_1 рілля 2,51 га; № паю НОМЕР_2 кормові угіддя 4,20 га; (а.с. 19-21). Із копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 7424986000:06:000:0192, площа 1,48 га, (а.с. 29). Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави; право власності на землю гарантується; це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Процедура паювання земель визначена Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» №720/95 від 08 серпня 1995 року.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Крім того, статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-ІV визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Земельна частка (пай) - це певна умовна земельна частка, розміри якої визначаються в умовних кадастрових гектарах, виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства. Характерною особливістю земельних часток (паїв) є те, що вони не були виділені в натурі, тобто не мають чітко визначених меж та розташування на місцевості.
Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав та визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Відповідно до п. 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилисявнаслідок його смерті. Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ст. 1266 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України). Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України визначено, що докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 09 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 13 травня 1980 року в справі Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30 травня 2013 року в справі "ОСОБА_10 проти України" (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних. Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Враховуючи вище викладене та те, що позивачкою не надано жодного належного і допустимого доказу про порушення її прав і законних інтересів як власника нерухомого майна при виготовленні Технічної документації із землеустрою, видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №781937, площею 1,48 га (рілля), кадастровий номер 7424986000:06:000:0192, з внесенням відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Керуючись ст.ст. 15, 316, 392, 1216-1218,1225 ЦК України, ст. 81 ЗК України, ст.ст. 12, 76-81, 89, 263-265, 273 ЦПК України, В И Р І Ш И В: У задоволенні позову ОСОБА_3 до Сосницької селищної ради Корюківського району Чернігівської області про визнання права на земельну ділянку відмовити. Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 . Відповідач: Сосницька селищна рада, місце знаходження: вул. Грушевського, буд. 15, в смт. Сосниця Чернігівської області, 16100, код ЄДРПОУ 04412656.
Суддя О.М.Даньков