Справа № 740/168/25
Провадження № 2/740/594/25
02 квітня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Пучкою М.С.,
за участю
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління юстиції, про припинення стягнення аліментів,
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить припинити стягнення аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дочки, що навчається - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно за судовим рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 28.09.2023.
В обгрунтування позову зазначив, що з відповідачкою перебував у шлюбі з 25.11.2006 по 04.06.2021. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04.06.2021 шлюб з ОСОБА_2 розірвано. Від шлюбу мають двох дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розірвання шлюбу діти проживали разом з відповідачкою, проте з 06.06.2024 старша дочка ОСОБА_3 проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , і перебуває на повному його утриманні, оскільки вона навчається на денній формі навчання та немає самостійного заробітку.
Відповідачка з того часу, як дочка стала проживати з батьком, жодної участі в матеріальному утриманні ОСОБА_4 не приймає.
На даний час позивач сплачує аліменти на користь відповідачки на утримання обох дочок - повнолітньої ОСОБА_4 , яка проживає з ним, та неповнолітньої ОСОБА_5 , яка проживає з ОСОБА_2 .
Вважає, що оскільки після прийняття судом рішення про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 змінились обставини, а саме змінилось місце проживання дитини, то і відсутні підстави для стягнення з нього аліментів на утримання старшої дочки ОСОБА_4 на користь відповідачки.
Ухвалою судді 14.01.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду 11.03.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засідання позивач підтримав позовні вимоги з підстав, указаних у позовній заяві та просив їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подала. Про час і місце розгляду справи сповіщалася засобами поштового зв'язку за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання згідно із п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України.
Враховуючи, що відповідачка згідно із ст. 128 ЦПК України повідомлена, відзив не подала, причини неявки в судове засідання не повідомила, суд відповідно до ст.280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Встановлено, що згідно рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04.06.2021 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Від шлюбу сторони мають повнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 15).
ОСОБА_3 є студентом ІІІ курсу Міжрегіональної академії управління персоналом, спеціальність менеджмент, освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр, форма навчання денна, термін навчанн з 12.09.2022 по 31.08.2026.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28.09.2023 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання, ОСОБА_3 , у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно з 04.08.2023 і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років (а.с. 13-14).
На підставі виконавчого листа № 740/1086/23, виданого 06.11.2023 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області державним виконавцем Ніжинського відділу ДВС Ніжинського району відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сукупний розмір заборгованості по аліментах станом на січень 2025 року складає 63,67 грн (а.с. 29).
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами (ст. 185 СК України).
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
При цьому, відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
З аналізу наведених статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матір дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті можливість скасування їх присудження.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення у справі, зокрема, з одержувачем аліментів чи з їх платником.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.09.2019 (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Окрім того, як зазначено в Постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №596/826/21-ц щодо звільнення від сплати аліментів, з урахуванням предмета цієї категорії спорів (припинення стягнення аліментів на утримання дитини, звільнення від сплати заборгованості), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір'ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.
Висновки щодо застосування указаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 477/1165/20, від 03.02.2021 у справі № 125/2525/18, від 26.12.2019 у справі № 219/6287/17, від 26.09.2019 у справі №760/32225/18, від 27.02.2019 у справі № 307/1186/17.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердила, що дійсно з червня 2024 року проживає з батьком ОСОБА_1 у буд. АДРЕСА_1 , а також з теперішньою дружиною батька ОСОБА_6 та її малолітнім сином ОСОБА_7 . При цьому, навчається на платній основі в МАУП у Києві, та, як правило, з понеділка по п'ятницю проживає у гуртожитку у Києві, а на вихідних і канікулах проживає у батька за вказаною адресою. Стипендії не має. Оплату оренди гуртожитку, навчання, транспортних послуг здійснює батько, як і матеріальне її забезпечення одягом, їжею та іншими життєвими потребами. Мати ОСОБА_2 з червня 2024 року матеріального забезпечення їй не надає.
Показання ОСОБА_8 узгоджуються з даними довідки про склад сім'ї від 09.01.2025 № 03-25/07, виданою Ніжинським старостинським округом №3 Талалаївської сільської ради Ніжинського району, з якої вбачається, що ОСОБА_3 проживає разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а також копіями платіжних інструкції за березень 2024 року та за період із серпня 2024 по січень 2025 року, яким підтверджується факт перерахування позивачем коштів в якості оплати за навчання та проживання ОСОБА_3 , а також коштів на особисті потреби ОСОБА_3 (а.с.17-28).
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачка не надала суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву, заперечення, у зв'язку з чим несе ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням даних процесуальних дій, в даному випадку, - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Отже, враховуючи, що повнолітня дочка сторін фактично не проживає з матір'ю, на користь якої були стягнуті аліменти з позивача - батька дитини, а проживає зі своїм батьком ОСОБА_1 та знаходиться на його утриманні, позовні вимоги позивача про припинення стягнення аліментів підлягають задоволенню.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Суд вважає необхідним відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідачки на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, стягнутих на підставі рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28.09.2023 у справі №740/4998/23.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок у рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.
Копію заочного рішення направити відповідачці в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Карпусь