Справа № 302/1855/24
Провадження № 2/302/84/25
01.04.2025 селище Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ) до ЦНАП Міжгірської територіальної громади, Міжгірської державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,
24.12.2024 до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ЦНАП Міжгірської територіальної громади, Міжгірської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30 грудня 2024 року поданий ОСОБА_1 адміністративний позов про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу - залишено без руху. Позивачу ОСОБА_1 встановлено строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Позивачу надано судом строк для усунення недоліків поданої позовної заяви, та який не перевищує п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Копія ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30.12.2024 про залишення позовної заяви без руху надіслано позивачу ОСОБА_1 за зазначеною нею у позові адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , однак до суду повернуто поштовий конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», при цьому заявник про зміну адреси суд не повідомляв.
Крім того, інформація про рух справи наявна на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://vs.zp.court.gov.ua/, в загальному доступі, та ухвала про залишення позовної заяви без руху також опублікована в Єдиному Державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 року у справі № 9901/471/21 (провадження № 11-114 заі 23)).
Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, заява № 3236/03, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п.27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003 року).
До подібних правових висновків Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов у постанові від 10.01.2024 року у справі № 280/3193/23 (провадження № К/990/29336/23) про те, що особа, яка подає позов, скаргу, повинна діяти добросовісно, не зловживати процесуальним правом.
12.03.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з письмовою заявою, в якій виклала похання видати їй повторно копію ухвали суду від 30.12.2024 року.
12.03.2025 року позивачу ОСОБА_1 вручено копію вищевказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
26.03.2025 року до суду поштовим зв'язком надійшла заява ОСОБА_1 з поштовим штемпелем від 15.03.2025 року, разом із доданою до неї заявою про усунення недоліків за ухвалою суду від 30.12.2024 року та копією квитанції про сплату судового збору в сумі 605,60 грн.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч.4 ст.315 ЦПК України).
Ознайомившись з поданою ОСОБА_1 заявою та доданою до неї документами вбачається, що у встановлений судом строк зазначені в мотивувальній частині ухвали суду недоліки, на виконання ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30.12.2024 року позивачем у повному обсязі не усунені, зокрема: заявлені вимоги носять неконкретний характер, у заяві чітко не зазначені мета звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, також у колі осіб, які беруть участь у справі не зазначено заінтересованою особою нотаріуса чи державну нотаріальну контору (у разі необхідності встановлення юридичного факту з метою прийняття спадщини), не додано постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину).
Відповідно до приписів ч.4 ст.49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Проте, така відмова нотаріуса у матеріалах позовної заяви ОСОБА_1 відсутня.
Також слід зазначити, що ОСОБА_1 первісно, 24.12.2024 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідачів ЦНАП Міжгірської територіальної громади, Міжгірської державної нотаріальної контори, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Проте, в подальшому, на усунення недоліків позовної заяви, ОСОБА_1 подано в порядку окремого провадження заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з посиланням на положення ст.293, 315-318 ЦПК України.
Таким чином, при подачі заявником ОСОБА_1 документів на усунення недоліків, останньою взагалі було змінено вид судочинства, за яким ОСОБА_1 , первісно зверталася до суду, що є неприпустимим та в подальшому унеможливлює реєстрацію справи за чітко визначеною категорією провадження та певним видом судочинства.
Отже вважаю, що у встановлений судом строк зазначені в ухвалі суду недоліки, на виконання ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30.12.2024 року позивачем (заявником) у повному обсязі не усунені та належних документів на усунення викладених в мотивувальній частині вказаної ухвалі суду недоліків, до теперішнього часу на адресу суду позивачем (заявником) не представлено.
У зв'язку з вищевикладеним, вважаю, що у встановлений судом строк вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України позивач (заявник) ОСОБА_1 не виконала, а тому вважаю необхідним винести ухвалу про визнання заяви неподаною та повернення заявнику цієї заяви разом з доданими до неї документами.
Суддя має право відкрити провадження у справі за наявності як передумов права на пред'явлення позову, так і умов, які становлять порядок реалізації права на звернення до суду, і вони передбачені статтями 175, 177 ЦПК України. Зазначене свідчить, що в разі, якщо такі передумови наявні, то у цієї особи є право на судовий розгляд її цивільно-правової вимоги. Якщо яка-небудь із передумов відсутня, то немає і самого права; звернення до суду в такому разі не може призвести до судового розгляду зазначеного спору.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 р. у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).
Обмеженням права на доступ до суду, в даному випадку є додержання процесуальної форми і змісту пред'явленої до суду позовної заяви, тобто додержання умов її прийнятності, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Таким чином, оскільки недоліки, зазначені в ухвалі суду від 301.12.2024 року про залишення позовної заяви без руху у визначений судом строк, позивачем (заявником) ОСОБА_1 у повному обсязі не усунуті, тому позовна заява від 17.12.2024 року та заява від 17.03.2025 із додатками до них, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, вважається неподаною та повертається позивачу (заявнику) ОСОБА_1 .
Разом з тим, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу (заявнику) ОСОБА_1 , що згідно з положеннями ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позову із заявленими нею вимогами, не перешкоджає повторному зверненню позивача (заявника) із позовною заявою (заявою) до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову (заяви).
У відповідності до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.5 ст.7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається ухвалою судді в разі повернення заяви або скарги.
Як встановлено судом, згідно квитанції № 9363-9573-6615-4003 від 18.12.2024 року, оформленої у відділенні АТ КБ «ПриватБанк», позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 605,60 грн. за подачу до Міжгірського районного суду Закарпатської області адміністративного позову про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Враховуючи, що позовна заява (заява) ОСОБА_1 вважається неподаною та підлягає поверненню заявнику, тому сплачена заявником при зверненні до суду сума судового збору в розмірі 605,60 грн. підлягає поверненню заявнику ОСОБА_1 , відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, приходжу до висновку про наявність правових підстав для повернення заявнику ОСОБА_1 у відповідності до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплаченого нею судового збору у розмірі 605,60 грн., згідно квитанції № 9363-9573-6615-4003 від 18.12.2024 року, виданої АТ КБ «ПриватБанк» та оригінал якої долучений заявником до матеріалів позовної заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст.185, ст.ст.258-260 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ЦНАП Міжгірської територіальної громади, Міжгірської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу - вважати неподаною та повернути позивачу (заявнику) ОСОБА_1 .
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Міжгірському районі Закарпатської області повернути позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) з Державного бюджету - судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, сплачений ОСОБА_1 при подачі адміністративного позову до суду, згідно квитанції № 9363-9573-6615-4003 від 18.12.2024 року в АТ КБ «ПриватБанк».
Роз'яснити позивачу (заявнику) ОСОБА_1 , що згідно ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом (заявою) до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Ю. В. СИДОРЕНКО