31 березня 2025 року
м. Київ
справа №320/4012/24
адміністративне провадження № К/990/12157/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС України у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №320/4012/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС України у Київській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної ДФС України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії;
- зобов'язати Головне управління Державної ДФС України у Київській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
Київський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 28.10.2024 позов задовольнив.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Шостий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 03.02.2025 залишив апеляційну скаргу без руху в зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору, копій апеляційної скарги та обґрунтованої заяви про поновлення строку з зазначенням інших причин поважності такого пропуску, а апелянту запропонував виправити згадані вище недоліки апеляційної скарги вище протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Згодом у зв'язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги, а саме, неподанням заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.02.2025 відмовив у відкритті апеляційного провадження.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 21.03.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС України у Київській області, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, рішення Київського окружного адміністративного суду ухвалено 28.10.2024, втім відповідач подав апеляційну скаргу лише 22.01.2025
Згідно зі статтею 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу, а саме, у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Згідно із частиною 3 статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Положенням пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень випливає, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження через пропуск строку на апеляційне оскарження, Шостий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що станом на 27.02.2025 (день постановлення ухвали), скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2024, яку залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025, а саме: не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Із наведеного вище вбачається, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, позаяк скаржник не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, не слід брати до уваги доводи, викладені скаржником у касаційній скарзі, позаяк такі стосуються обгрунтування порушення норм матеріального права щодо судового рішення, ухваленого по суті спору.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення випливає, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС України у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №320/4012/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа Я.О. Берназюк С.М. Чиркін