31 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/1857/24 пров. № А/857/18093/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
судді-доповідача: Судової-Хомюк Н.М.,
суддів: Затолочного В.С., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі №140/1857/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Темфорт» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.08.2023 № UA205140/2023/000565/2.
суддя у І інстанції - Денисюк Р.С.
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк ,
дата складення повного тексту рішення - 30 травня 2024 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Темфорт» (далі - ТОВ «Темфорт», позивач, товариство) звернулося з позовом до Волинської митниці (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.08.2023 № UA205140/2023/000565/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство відповідно до зовнішньоекономічного договору №09/06/2023 від 09.06.2023, укладеного з компанією BOSELER GOLDSCHMAUS GMBH&CO придбавало товар - сало свійських свиней заморожене та заморожений язик свійських свиней, без будь-якої кулінарної обробки.
З метою митного оформлення товару позивач через декларанта подав до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140066990U5 від 21.08.2023 та всі необхідні документи.
Проте митним органом було відмовлено позивачу у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості від 21.08.2023 № UA205140/2023/000565/2, оскільки подані документи містили розбіжності та неточності.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000565/2 від 21.08.2023.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Темфорт» судовий збір у розмірі 4936,00 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень 00 копійок).
З висновками суду не погодився відповідач - Волинська митниця. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Крім того, апелянт вважає, що гідно з положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, а також вимогами ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Оскільки, як вже було наведено вище, позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. Відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
На дотриманні цих умов зазначає апелянт - Волинська митниця, тому просить апеляційну скаргу задоволити, рішення суду скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно положень статті 311 КАС України.
Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.06.2023 між компанією BOSELER GOLDSCHMAUS GMBH&CO (Німеччина) (продавець) та ТОВ «Темфорт» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №09/06/2023 (а.с. 16-19), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує м'ясні продукти та продукти птиці в асортименті, що обумовлено кількістю, цінами та умовами поставки вказаними в інвойсах та в можливих додатках до договору, які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.1. договору продавець відвантажує товар в строк двох календарних днів від дати отримання продавцем коштів на поточний рахунок. Поставка товару здійснюється згідно з правилами Інкотермс - 2020 на умовах вказаних в інвойсах на кожне окреме завантаження до цього договору, а саме: CFR, CIF, FCA, DDP, CPT, EXW.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.3.-4.5. договору валютою платежів цього договору є євро, якщо інше не погоджено сторонами у відповідній специфікації або інвойсі. Всі оплати за даним договором будуть здійснені на підставі інвойсів, наданих продавцем. Оплата може бути здійснена на підставі копії інвойсу, відправленого по факсу чи по електронній пошті. Всі інвойси мають бути виставлені у ЄВРО. Оплата товару, що поставляється у відповідності з умовами цього договору здійснюється на умовах 100% передоплати, якщо інше не погоджено сторонами у відповідному додатку до цього договору або інвойсах. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний банківський рахунок продавця.
Відповідно до п. 5.1. договору ціна за одиницю товару зазначається у відповідному інвойсі.
У вартість товару включається вартість навантаження та сертифікату походження. Вартість упаковки і маркування включена у вартість товару (п. 5.5, 6.2 договору).
На виконання умов договору, компанія-експортер виставила позивачу рахунок-фактуру, а саме: від 18.08.2023 №2301016838 згідно з яким вартість товару 1 - заморожений свинячий язик вагою 12,240 кг по 1,40 євро/кг становить 17136,00 грн; товару 2 - заморожене свиняче сало без шкіри, м'яке вагою 8075 кг по 0,76 євро/кг становить 6137,00 євро, а всього на загальну суму 23273,00 євро (а.с. 15, 47 переклад).
ТОВ «Темфорт» 21.08.2023 подало МД №23UA205140066990U5 (а.с. 9-10) для митного оформлення ввезеного на територію України:
- товару 1 «сало свійських свиней м'яке, морожене, обвалене без шкіри, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, в поліблоках вагою 8075 кг, дата виготовлення - 07/2023, термін придатності 07/2025; виробник: BOSELER GOLDSCHMAUS GMBH&CO, торговельна марка - нема даних, де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 6137 євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару в сумі 263035,29 грн, яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару - за ціною контракту з урахуванням умов поставки FCA - DE GARREL, за курсом валюти 39,7245 грн за 1 євро;
- товару 2 «заморожений язик свійських свиней, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, в поліблоках вагою 12240 кг, дата виготовлення - 06-07/2023, термін придатності 06-07/2025; виробник: BOSELER GOLDSCHMAUS GMBH&CO, торговельна марка - нема даних, де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 17136 євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару в сумі 711473 грн, яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару - за ціною контракту з урахуванням умов поставки FCA - DE GARREL, за курсом валюти 39,7245 грн за 1 євро. До митної декларації додано: сертифікат якості б/н від 18.08.2023; рахунок-проформа №2301016838 від 11.08.2023; рахунок-фактура №2301016838 від 18.08.2023; CMR №2301016838 від 18.08.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат №DE-0108003-97300237 від 18.07.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №458 від 17.08.2023; рахунок фактура про надання транспортних послуг №08/08 від 21.08.2023; довідка про транспортні витрати №6 від 21.08.2023; прайс-лист від 24.07.2023; прайс-лист від 18.08.2023; контракт №09/06/2023 від 09.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №4 від 02.01.2023; договір-заявка на перевезення №3 від 18.08.2023; декларація-інвойс складена експортером №23010168338 від 18.08.2023; копія митної декларації країни відправлення №23DE533013756633B1 від 18.08.2023.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту було запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника товару, пакувальний лист; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с. 70).
На електронне повідомлення митниці декларант позивача надав повідомлення про надання додаткових пояснень та документів від 21.08.2023 № 21/08-01 (а.с. 25) у якому повідомив про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезених товарів та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України.
Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 21.08.2023 № UA 205140/2023/000565/2 (а.с. 28), а також сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006107 (а.с. 14).
У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності. Такими розбіжностями відповідач визначив: 1) згідно п.4.4 контракту №09/06/2023 від 09.06.2023 оплата товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати, згідно п 4.2. всі оплати будуть здійснені на підставі інвойсів, однак, банківський платіжний документ №458 від 17.08.2023 на суму 21786 євро, проформа-інвойс на суму 22836 євро, а інвойс - 23273 євро, в призначенні платежу - згідно контракту. Тому ідентифікувати банківський платіжний документ та віднести його доданої поставки не має можливості; 2) згідно п.2.3 контракту продавець зобов'язаний надати пакувальний лист, проте він не поданий до митного оформлення; 3) прайс-лист товару б/н від 18.08.2023 та 24.07.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.
Декларант на вимогу митниці не надав додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, про що повідомив листом від 21.08.2023 №21/08-1.
В оскаржуваному рішенні також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: товару 1 на рівні - 1,22 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/52399 від 03.07.2023, товару 2 на рівні - 1,97 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/8830 від 03.02.2023.
Також в оскаржуваному рішенні зазначається, що митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140067177U5 від 22.08.2023 (а.с. 31-32) шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
За висновками суду першої інстанції митний орган не встановив таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем). Відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару відповідачем не спростовано, недійсність чи ознаки підробки документів ним також не виявлено, а вказані митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про наступне.
У відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651, ст. 257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ «Темфорт» подано МД №23UA205140066990U5 від 21.08.2023 року на: - товар 1: «Сало свійських свиней м'яке, морожене, обвалене, без шкіри, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вага нетто-8075кг, дата виробництва - 07/2023, термін придатності -07/2025при t-18C градусів Виробник - Boseler Goldschmaus GmbH&Co KG, DE. торговельна марка-нема даних»; - товар 2: «Заморожений язик свійських свиней, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, в поліблоках вага нетто- 12240 кг. дата виробництва- 06-07/2023термін придатності- 06-07/2025 піддана заморозці (мінус 18 градусів С). Виробник-Boseler Goldschmaus GmbH&Co. KG,DE. торговельна марка-нема даних».
Митну вартість вищезазначених товарів заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр.43 вищезазначеної МД. Разом із даною МД декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, визначені ст.335 МК України, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» та які зазначено у графі 44 поданої митної декларації.
Митний орган зазначає про те, що за МД №23UA205140066990U5 від 21.08.2023 року відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, а саме за кодами 105-2, 106-2: - 105-2 - «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; - 106-2 - «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів», де у повідомленнях зазначалося: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2).
Зазначає про те, що під час порівняння рівня заявленої декларантом митної вартості товару з митною вартістю такого ж товару, інформація щодо якого внесена до ЄАІС Держмитслужби, встановлено, що вартість заявленого до митного оформлення товару є меншою від мінімального рівня митної вартості, інформація щодо якої міститься в ЄАІС.
У відповідності до вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб; пакувальний лист; банківський платіжний документ, що має відношення до даної поставки; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Згідно з п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості. Наданий на вимогу митного органу лист №21/08-01 від 21.08.2023 є повідомленням, в якому описано бачення ТОВ «ТЕМФОРТ» щодо поданих до митного оформлення документів, від надання додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом №21/08-01 від 21.08.2023.
Згідно з положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, а також вимогами ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Оскільки, як вже було наведено вище, позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.
Відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Відповідно до ч.4 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.
При проведенні консультації декларанту пропонувалося, у разі наявності цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень 59-63 МК України, повідомити про це митному органу для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару, однак така інформація надана не була.
Колегія суддів зазначає про те, що при здійсненні коригування заявленої митної вартості метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовуються, у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МК України. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовуються, у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів.
Відповідно до статті 64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів торгівлі (GATT).
Колегія суддів зазначає про те, що митний орган не міг ідентифікувати даний банківський платіжний документ з оцінюваною поставкою товару не через те, що у графі «призначення платежу» відсутні дата та номер контракту, а через те, що відомості та розбіжності у даній платіжній інструкції не дозволяють встановити те, що вона стосується оцінюваного товару. На підтвердження заявленої митної вартості товару під час здійснення митного контролю та оформлення декларантом була надана платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №458 від 17.08.2023 року на суму 21 786 Євро. У графі «Призначення платежу» даного документу зазначено: «Передоплата за товари продавця по Контракту №09/06/2023 від 09.06.2023». По-перше, як визначають умови контракту, всі оплати за Договором будуть здійснені на підставі Інвойсів, наданих Продавцем (п.п 4.2). Можливості оплати товару на підставі рахунку-проформи - не передбачено. По-друге, у графі «Призначення платежу» даного банківського платіжного документу міститься лише посилання на контракт №09/06/2023 від 09.06.2023. Відповідно до п. 5.2 цього контракту, загальна вартість Товару (загальна вартість Договору), що має бути поставлений за цим Договором, визначається як сума вартостей Товару, який має бути поставлений. Тобто даний контракт є не одноразовим, по ньому можлива невизначена кількість поставок, а отже - наявність невизначеної кількості платіжних інструкцій. У зв'язку із цим платіжну інструкцію №458 від 17.08.2023 року не можливо пов'язати з партією товару, що була пред'явлена до митного оформлення. З огляду на те, що в наданій платіжній інструкції відсутня повна інформація щодо призначення платежу, на підставі якого здійснювалося перерахування коштів, а також будь-які інші ідентифікуючі дані товару, за який сплачено грошові кошти, такий документ не є достатнім доказом підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні).
Колегія суддів вважає, що у платіжній інструкції немає покликання на рахунок-проформу, і умовами погодженого контрагентами зовнішньоекономічного договору не передбачено оплату за товар на підставі такого документу. Також сума, вказана у платіжній інструкції відрізняється від суми, що зазначена як в рахунку-проформі, так і в рахунку-фактурі, при цьому є меншою від них, що спростовує твердження суду першої інстанції про передоплату за оцінюваний товар.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не було враховано, що підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного контролю та оформлення документах розбіжностей, які безпосередньо впливали на можливість визнання заявленої за першим методом митної вартості, а також не усунення в подальшому вказаних розбіжностей декларантом. За наведених умов митниця зобов'язана самостійно здійснювати визначення митної вартості шляхом її коригування із застосуванням методів, визначених МКУ.
Декларантом оцінюваний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД №23UA205140067177U5 від 22.08.2023 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.
Згідно ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Проте ТзОВ «Темфорт» з додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості до митниці в межах 80 днів з дня випуску товару не зверталось.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів зазначає про те, що що рішення про коригування митної вартості товарів від 21.08.2023 №UA205140/2023/000565/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, положень Митного кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Волинської митниці - задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 140/1857/24 - скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Темфорт» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді В. С. Затолочний
Т. В. Онишкевич