Справа № 183/10465/24
№ 1-кп/183/1355/25
01 квітня 2025 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Самар в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до ЄРДР 20.02.2023 року за № 62023170030000211 за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
В судовому засіданні прокурор звернулася до суду з клопотанням про надання дозволу з метою приводу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, та перебуваючи на посаді стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат» 01 листопада 2022 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , яка тимчасово дислокувалась за адресою: АДРЕСА_1 (більш детальна адреса не розголошується в умовах воєнного стану), та проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, ввірених йому за посадою, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявив, та незаконно був відсутній на військовій службі до 01 жовтня 2024 року.
Дії солдата ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України - у самовільному залишені військової частини, вчиненому в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
Обвинувачений ОСОБА_3 на судові засідання не з'являється, хоча в установленому законі порядку, завчасно повідомлений про дату та час судових засідань. Вищевказані дії дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 переховується від суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор має право звернутися до суду із клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час судового розгляду прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Дослідивши клопотання та надані письмові докази, вислухавши думку прокурора, суд вважає, що дане клопотання про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою приводу підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 189 КПК України суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Під час розгляду клопотання судом встановлено доведеним, що зазначені у клопотанні обставини вказують на наявність підстав для затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою приводу.
При вирішенні питання про затримання обвинуваченого з метою приводу суд враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, обґрунтована. Також вказані під час судового розгляду прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, дійсно наявний.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке віднесено законом до категорії тяжких, санкцією якого передбачене покарання у вигляді тільки позбавлення волі, що може бути підставою та мотивом для обвинуваченого навмисно переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Тому суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 , розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, може переховуватися від суду.
Оцінюючи вищевказані обставини, слідчий суддя також приймає до уваги у розумінні практики ЄСПЛ те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Аналізуючи вищевикладене, суд прийшла до висновку, що існують обставини, зазначені у п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 189 КПК України, що має важливе значення для прийняття рішення про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою приводу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 177, 189, 190 КПК України, слідчий суддя, -
Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Вишневе Лубенського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Дніпровської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону, який буде здійснювати процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1