01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Скляренко В.М.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
31 березня 2025 року Справа № 711/9127/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Черкаській області
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - Відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ГУ ДПС у Черкаській області №739/23-00-24-04-01 від 01.11.2024 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, з накладенням штрафу у розмірі 510 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2025 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції врахував висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки та зазначив, що всі заперечення, які мав Позивач проти обставин, викладених у Акті від 30.09.2024, були предметом розгляду комісії Відповідача і їм надано відповідну оцінку, з урахуванням якої приймалась спірна постанова.
При цьому суд відзначив, що будь-яких обставин, якими Позивач обґрунтовує свої заперечення проти обставин та висновків, що викладені в Акті від 30.09.2024, і які неправильно оцінені Відповідачем під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, судом не встановлено, як і не надано стороною позивача суду жодного доказу на спростування об'єктивності висновків, що викладені в Акті від 30.09.2024.
Також суд першої інстанції визнав помилковими твердження Позивача щодо допущення Відповідачем процедури розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов - задовольнити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що постанова контролюючого органу про вчинення адміністративного правопорушення не може прийматися виключно на підставі акту перевірки, оскільки він не несе будь-яких наслідків, а може бути прийнята лише на підставі рішень контролюючих органів про визначення платнику податків грошового зобов'язання.
При цьому, Апелянт зазначає, що станом на день складення протоколу про адміністративне правопорушення, суму податкового зобов'язання на підставі акту перевірки не було визначено.
Також ОСОБА_1 посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14, від 19.06.2020 у справі №140/388/19.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм процесуального права, що є підставою для його зміни в частині мотивів.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 відкрито провадження за цією апеляційною скаргою, учасникам справи встановлено строк на подачу відзиву та призначено справу до судового розгляду.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, наполягаючи на дотриманні процедури розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності та розгляду заперечень на акт перевірки. Також Відповідач зазначив, що за результатами розгляду заперечення складено Висновок про результати розгляду заперечення від 30.10.2024 № 409/23-00-24-04-01, яким залишено без змін висновки акта від 30.09.2024 № 11978/23-00-24-04-01/3416514977.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ГУ ДПС у Черкаській області №1883-п від 16.08.2024 та плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2024 рік, уповноваженими посадовими особами ГУ ДПС у Черкаській області була проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 - з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його діяльності з 01.01.2018 по 31.12.2023 з урахуванням п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу та правильності обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з 01.01.2018 по 31.12.2023. За результатами такої перевірки було складено акт №11978/23-00-24-04-01/3416514977 від 30.09.2024 (далі - Акт від 30.09.2024), відповідно до якого документальною перевіркою встановлені наступні порушення:
1) пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163. абз. 4 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 та п. 177.4 ст. 177 Кодексу, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 7 311 278,38 грн., в т.ч. за 2018 рік на 300 863,53грн., за 2019р. на 944 202,75грн., за 2020 на 1 182 221,55грн., за 2021р. на 1 998 354,76грн., за 2022р. на 1 170 092,92грн., за 2023р. на 1 715 542,87грн.;
2) пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, абз. 4 п. 164.1 ст. 164 та п. 161 підрозд. 10 розд. XX «Перехідних положень» Кодексу, в результаті донараховано військового збору від провадження підприємницької діяльності на суму 608 023,19грн., в т.ч. за 2018 рік на 23 821,96грн., за 2019р. на 78 683,56грн., за 2020 на 98 518,46грн., за 2021р. на 166 529,56грн., за 2022р. на 97 507,74грн., за 2023р. на 142 961,90грн.;
3) п.п. 198.5 «г» п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 7 813 052грн., в тому числі за грудень 2023 р. на 7 813 052грн.;
4) п.п. «г» п. 198.5 п. 198.5 ст. 198 Кодексу, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Кодексу встановлено відсутність реєстрації в РРО 111 зведеної податкової накладної за грудень 2023р. на суму ПДВ 7 813 052грн.
5) п. 2 ч. 1 ст. 7 та абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, в результаті донараховано єдиного внеску на загальну суму 434 551,32грн., в тому числі за 2018 рік на 120 911,16грн., за 2019 рік на 112 010,16грн., за 2020 рік на 54 838,50грн., за 2021 рік на 103 891,50грн., за 2022 рік на 42 900грн.;
6) пп. б) п. 176.2 ст. 176 Кодексу в частині не відображення в Звітах (ф.№ 1-ДФ) виплаченого доходу на користь платників податків з ознаками доходу « 153» та « 197», відповідальність платника передбачена п. 119.1 ст.119 Кодексу;
7) п. 63.3 ст. 63 Кодексу, встановлено несвоєчасне подання та подання у неповному обсязі відомостей про об'єкти оподаткування, відповідальність платника передбачена п. 117.1 ст. 117 Кодексу.
Не погодившись з висновками, викладеними у Акті від 30.09.2024, Позивач звернувся до Відповідача з письмовими запереченнями, в яких просив визнати висновки, викладені в Акті, такими, що не відповідають чинному законодавству. За результатом розгляду таких заперечень постійною комісією з питань розгляду заперечень в Головному управлінні ДПС у Черкаській області, що мало місце 30.10.2024, відповідна комісія вирішила залишити без змін висновки Акта від 30.09.2024.
28.10.2024 Позивач отримав повідомлення від Відповідача із запрошенням з'явитись до ГУ ДПС у Черкаській області на 11 год. 31.10.2024 для вирішення питання про складання протоколів про адміністративні правопорушення, які встановлені Актом від 30.09.2024, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення /т.1 а.с. 85/.
Позивач не з'явився до ГУ ДПС у Черкаській області 31.10.2024, а головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Черкаській області Кирильчук Л.М. в цей день було складено відносно позивача наступні протоколи про адміністративні правопорушення:
№736/23-00-24-04-01 від 31.10.2024 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-1 КУпАП - за неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, а саме: відповідно до акту від 30.09.2024 № 11978/23-00-24 04-01/3416514977 платником за період з 01.01.2018 по 31.12.2023 занижено суму чистого оподатковуваного доходу на суму 40 534 879,93грн., в т.ч. за 2018 на 1 588 130,73грн., за 2019 - 5 245 570,85грн., за 2020 - 6 567 897,49грн., за 2021 - 11 101 970,89грн., 2022 - 6 500 516,20грн., 2023 - 9 530 793,77грн., внаслідок неналежного ведення обліку доходів і витрат та неправомірного завищення витрат, чим порушено пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, абз. 4 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 та п. 177.4 ст. 177, п. 161 підрозд. 10 розд. Х «Перехідних положень» ПКУ. Таким чином, платником занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 7 311 278,30грн., в т.ч. за 2018 рік на 300 863,53грн., за 2019 рік на 944202,75грн., за 2020 рік на 1 182 221,55грн., за 2021 рік на 1 998 354,76грн., за 2022 рік на 1 170 092,92грн., за 2023 рік на 1 715 542,87грн.;
№737/23-00-24-04-01 від 31.10.2024 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП - за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме відповідно до акту від 30.09.2024 № 11978/23-00-24-04-01/3416514977 платником порушено п. 2 ч. 1 ст. 7 та абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за рахунок заниження суми чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок, за 2018 на 1 588 130,73грн., за 2019 - 5 245 570,85грн., за 2020 - 6 567 897,49грн., за 2021 - 11 101 970,89грн., за 2022 - 6 500 516,20грн., в результаті донараховано єдиного внеску на загальну суму 434 551,32грн., в тому числі за 2018 - 120 911,16грн., за 2019 - 112 010,16грн., за 2020 - 54 838,50грн., за 2021 - 103 891,50грн., за 2022 - 42 900грн.
Копії відповідних протоколів разом з повідомленням про час і місце їх розгляду були направлені позивачу 31.10.2024, а отримані ним 11.11.2024 про що свідчить змісту поштового повідомлення /т.1 а.с. 100/.
01.11.2024 заступник начальника ГУ ДПС у Черкаській області Харьковська Т., розглянувши відповідні протоколи від 31.10.2024 №736/23-00-24-04-01 та №737/23-00-24-04-01 і додані до них матеріали справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, склала постанову №739/23-00-24-04-01 від 01.11.2024, якою постановила притягнути позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 510грн. відповідно до вимог ст. 164-1, 165-1 КУпАП, п. 177.2 та п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 7 та а. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Копія такої постанови була направлена Позивачу 04.11.2024, а отримана останнім 11.11.2024, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням /т.1 а.с. 102/.
Не погоджуючись з правомірністю відповідної постанови, Позивач звернувся до суду з цим позовом.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 246 КупАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Положеннями статті 254 КупАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною другою статті 255 КУпАП передбачено, що уповноважені особи органів доходів і зборів у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання цих органів, відповідно до статті 234-2 КУпАП мають право складати протоколи про правопорушення за статтями, в тому числі за статтями 164-1 та 165-1 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 164-1 КУпАП включення до декларацій перекручених даних, неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 165-1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів щодо інкримінованого особі адміністративного правопорушення, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення (ч.2 ст. 251 КУпАП).
Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.
Згідно з положеннями п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) - від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п.56.1, 56.2 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції, колегія суддів відзначає, що акт перевірки, так само, як і відповідь за результатами розгляду заперечень на акт перевірки та інші листи контролюючого органу, направлені на адресу платника податків з приводу оскарження ним акта перевірки, є службовими документами контролюючого органу, пов'язаними із збирання податкової інформації, не створюють для платника податків правових наслідків у вигляді зміни (припинення) прав чи встановлення обов'язків, однак, в подальшому можуть враховуватися контролюючим органом при прийнятті актів індивідуальної дії.
Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 31.05.2021 у справі №520/10718/19.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги, судова колегія зазначає, що єдиним доказом, на який посилається контролюючий орган в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є акт перевірки № 11978/23-00-24-04-01/3416514977 від 30.10.2024.
При цьому, колегія суддів установила, що доказів складення податкових повідомлень рішень на підставі висновків, викладених у акті перевірки, набуття ними статусу узгоджених, матеріали судової справи не містять. Крім того, як зазначає Апелянт та не оспорюється Відповідачем, станом на момент складення протоколів про адміністративне правопорушення від 31.10.2024, контролюючим органом не було визначено суму податкового зобов'язання на підставі акту № 11978/23-00-24-04-01/3416514977 від 30.10.2024.
Будь-яких інших доказів, які підтверджували б факт вчинення ФОП ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164-1 КУпАП ( неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку), та ч. 1 ст. 165-1 КУпАП (порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ) Відповідачем не надано.
При цьому, колегія суддів відзначає, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ, зокрема, у рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції'від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини ("Малофеєв проти Росії" та "Карелін проти Росії"), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
При цьому, колегія суддів відзначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.
Втім, Відповідачем не надано жодних належних та допустимих у контексті ст. 73-44 КАС України, доказів які підтверджували б правомірність прийняття спірної постанови.
Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції, колегія суддів також не погоджується з висновками, викладеними у такому рішенні щодо дотримання Відповідачем процедури розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності з огляду на наступне.
Так, відповідно до положень ст. 256 КУпАП протокол складається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право надати пояснення та викласти свої зауваження щодо змісту протоколу, або викласти мотиви свого відмовлення від підписання, які додаються до протоколу.
Однак всупереч усіх вищезазначених норм протоколи про адміністративне правопорушення від 31.10.2024 складено головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Черкаській області Кирильчук Л.М. без ознайомлення ОСОБА_1 з його правами та обов'язками, без можливості надати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, чим грубо порушено його право на захист.
Крім того, про існування зазначених протоколів ОСОБА_1 взагалі не було відомо, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, копії протоколів було отримано Позивачем лише 11.11.2024, тоді як розгляд справи відбувся 01.11.2024.
Усе вищевикладене створило перешкоди Апелянту, як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, реалізувати передбачені законодавством права при розгляді щодо нього справи про адміністративне правопорушення (надавати пояснення і зауваження до протоколу, подавати докази, в тому числі й ті, які підтверджують обставини, що пом'якшують відповідальність, заявляти клопотання тощо).
Внаслідок цього справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розглянута Відповідачем з порушенням визначеної КУпАП процедури, не на підставі всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи та їх дослідження у сукупності, зокрема, без врахування пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Правова позиція Верховного Суду щодо наявності підстав для скасування постанов у справах про адміністративне правопорушення у разі складання протоколу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 року по справі №490/236/16-а.
Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Крім того, іншим доводам Апелянта, зокрема щодо кола відповідачів у цій справі та предмету розгляду, не була надана оцінка судом, встановленим законом, а тому перегляд таких висновків судом апеляційної інстанції є передчасним.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права, а тому враховуються судом під час перегляду цієї справи.
Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2025 року - скасуванню, а позовні вимоги необхідно задовольнити з урахуванням положення п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 6 с. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у цій справі у розмірі 605,60 грн згідно платіжних інструкцій від 27.11.2024 №931, від 28.11.2024 № 932 та за подання апеляційної скарги у розмірі 762, 72 грн згідно платіжної інструкції №1456 від 03.03.2025.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 1368,32 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 238, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скарги ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -задовольнити.
Постанову ГУ ДПС у Черкаській області №739/23-00-24-04-01 від 01.11.2024 про накладення адміністративного стягнення - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (РНОКПП 44131663, вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси,18002) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1368,32 (одна тисяча триста шістдесят вісім гривень та тридцять дві копійки).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Судове рішення виготовлено 31.03.2025
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев