28 березня 2025 р. Справа № 480/7178/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 (ухваленого суддею Прилипчук О.А.) по справі № 480/7178/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області № 183450027599 від 11.06.2024, яким відмовлено у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією № 02.2-23/36 від 27.05.2024; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, відповідно до Закону України “Про державну службу» ОСОБА_1 , з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією № 02.2-23/36 від 27.05.2024.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік», Закону України “Про державну службу», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що 23.08.2023 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України № 1058.
22.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перехід на пенсію, відповідно до Закону України “Про державну службу».
22.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перерахунок її пенсії з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації № 02.2-23/4 від 21.03.2024.
27.05.2024 Департаментом фінансів Сумської обласної державної адміністрації складено Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) ОСОБА_1 за №02.2-23/6 та направлено на адресу ГУ ПФУ в Сумській області.
04.06.2024 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перерахунок її пенсії з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації №02.2-23/6 від 27.05.2024.
11.06.2024 рішенням №183450027599 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки у довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 02.2-23/36 від 27.05.2024 включено виплати, що не передбачені п. 12 Прикінцевих положень Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-ІХ, зокрема надбавки за інтенсивність праці, за виконання особливо важкої роботи, індексація заробітної плати.
Позивачка не погодилася з вищезазначеною відмовою відповідача та звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації № 02.2-23/36 від 27.05.2024, видана ОСОБА_1 , підлягає врахуванню відповідачем при вирішенні питання про перехід позивача на пенсію за віком, відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п.1 п. 2 розд. ХІ Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (в подальшому - Закон № 889-VIII), Закон України “Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ (в подальшому - Закон № 3723-ХІІ) втратив чинність, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 розділу ХІ цього Закону.
Згідно із п. 10 Розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до п.12 Розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (в подальшому - Закон № 1058-IV) за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV, та мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Тобто, за умови перебування станом на 01.05.2016 р. на посаді, віднесеної до державної служби, за наявності станом на 01.05.2016 , визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, позивачка мала право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Судовим розглядом встановлено, що 22.03.2024 позивачеві призначено пенсію, відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно із ч. ч. 2, 6 статтею 33 Закону № 3723-ХІІ, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислуги років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (в подальшому - Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Пунктом 3 цього Порядку № 100, встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Частиною 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 р. № 622 затверджений Порядок призначення пенсії деяким категоріям осіб (в подальшому - Порядок № 622).
Пунктом 4 Порядку № 622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до п. 5 Порядку № 622, форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою Правління Пенсійного фонду України “Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» від 17.01.2017 № 1-3, затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII пенсії, відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, що додаються: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Таким чином, до заробітку для обчислення пенсії включаються не тільки посадовий оклад, надбавка за ранг та надбавка за вислугу років, а й інші виплати, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем не взято до уваги довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) виданої Департаментом фінансів Сумської обласної державної адміністрації № 02.2-23/36 від 27.05.2024, оскільки до неї включено виплати, що не передбачені п. 12 Прикінцевих положень Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ, зокрема надбавки за інтенсивність праці, за виконання особливо важкої роботи, індексація заробітної плати.
Також, судовим розглядом встановлено, що довідка № 02.2-23/36 від 27.05.2024, видана позивачу для призначення, згідно зі пунктами 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ про розміри надбавок, премій та інших виплат за період з 01.01.2017 по 31.12.2017. У довідці зазначено, що на всі види оплати праці, включені у довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за грудень 2021 року.
Форма довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації №02.2-23/36 від 27.05.2024, виданої ОСОБА_1 , та відомості цієї довідки відповідають вимогам постанови Правління Пенсійного фонду України “Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» від 17.01.2017 №1-3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048, та пункту 5 Порядку № 622.
01.01.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України “Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» від 29.12.2023 № 1409, якою затверджено такі, що додаються: схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році; перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад.
Пунктом 4 цієї Постанови установлено, що:
схема посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році та Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 р. №15 Питання оплати праці працівників державних органів, не застосовуються до державних службовців державних органів, що провели класифікацію посад державної служби;
під час переведення державних службовців на інші посади державної служби застосовується перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 Питання оплати праці працівників державних органів, для визначення підкатегорії посади державної служби, необхідної для встановлення рівнозначності посади. Згідно з пунктом 4 Постанови ця постанова набирає чинності з 01.01.2024.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації № 02.2-23/36 від 27.05.2024, видана ОСОБА_1 , підлягає врахуванню відповідачем при вирішенні питання про перехід позивача на пенсію за віком за ст.37 Закону № 3723-ХІІ, оскільки вона, видана ОСОБА_1 для призначення, згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII пенсії, відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ про розмір надбавки, премії та інші виплати за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, тобто за період до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1409 “Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», яка упорядкує умови оплати праці державних службовців державних органів на основі класифікації посад Кабінет Міністрів України з 01.01.2024 та на час, чинності Постанови № 622.
Згідно із пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Визначаючи спосіб відновлення порушених прав Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18) для належного захисту порушених прав вказала на необхідність зобов'язання відповідача призначити і здійснити нарахування та виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці про заробітну плату (щодо основних та додаткових складових заробітної плати).
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем протиправно не було взято до уваги довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації № 02.2-23/36 від 27.05.2024, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити з 04.06.2024 перерахунок та виплату призначеної позивачці пенсії державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ з врахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації № 02.2-23/36 від 27.05.2024.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 по справі № 480/7178/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін