про залишення позовної заяви без руху
01 квітня 2025 року справа № 580/3350/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Неон АЗС» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Бердник В.В. в інтересах ТОВ «Неон АЗС» (19604, с. Руська Поляна, урочище Кленове, 1А) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) в якому просить:
-визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Неон АЗС» до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік;
-визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 01.03.2024 року №476-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Неон АЗС»»;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «Р») №8239/23-00-07-01-01 від 10.06.2024 року, в частині збільшення ТОВ «Неон АЗС» суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток, в розмірі 1812750,00 грн, з яких 1450200,00 грн. за податковим зобов'язанням, та 362550,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «Р») №8240/23-00-07-01-01 від 10.06.2024 року, в частині збільшення ТОВ «Неон АЗС» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, в розмірі 491666,00 грн, з яких 393333,00 грн за податковим зобов'язанням, та 98333,00 грн/ за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.
Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України “Про судовий збір», відповідно до якої: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, який подано юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ “Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2025 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 3028грн.
Суд враховує, що позивач, не є суб'єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України “Про судовий збір».
Таким чином, за подання вказаної позовної заяви з двома вимогами немайнового характеру та двома вимогами майнового характеру, позивачу необхідно сплатити 32497,79грн.:
-за немайновий характер позову 4844,8грн.;
-за майновий характер позову 27652,99грн. (21753грн.(ППР №8239/23-00-07-01-01) + 5899,99грн.(ППР №8240/23-00-07-01-01).
Натомість в матеріалах позову міститься доказ про сплату судового збору на суму 2422,40грн.
Отже, позивачу необхідно надати суду належний доказ доплати (перерахування) судового збору в розмірі 30 075,39грн.
Крім того, приписами ч. 1, 2 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу позовних вимог вбачається, що предметом цього спору є зокрема вимоги щодо протиправності дій по включення до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік та наказ від 01.03.2024 року №476-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Неон АЗС»» на підставі яких 09.04.2024 проведено перевірку.
З урахуванням визначеного вище висновку, порушені права позивача можуть бути захищені судом в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, цей позов поданий до суду з пропуском встановленого ст.122 КАС України строку звернення в суд після виникнення спірних правовідносин.
При цьому, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано.
Крім того, предметом спору є також податкові повідомлення-рішення від 10.06.2024.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 сформулював правовий висновок про те, що норма п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України. Водночас положення п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ГУ ДПС у Черкаській області від 10.06.2024 заявлені з пропущенням місячного, тримісячного строку звернення.
При чому, оскарження процедури проведення перевірки не впливає на визначений строк.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 123 КАС України, передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що позивачем не подано до суду доказів поважності причин його пропуску.
Отже, позивач повинен надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши підстави поважності пропуску строку та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Неон АЗС» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяПетро ПАЛАМАР