01 квітня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/6202/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін клопотання Національної асоціації адвокатів України в особі Ради адвокатів України про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва 21.02.2022 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, відповідно до якого позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 № 142 «Про неприпустимість проведення заходів, які мають негативну та образливу форму для адвоката та його діяльності».
В обґрунтування пред'явленого позову зазначено, що 15.12.2021 Радою адвокатів України було винесено рішення № 142 «Про неприпустимість проведення заходів, які мають негативну та образливу форму для адвоката та його діяльності». (далі - Рішення №142).
В даному рішенні Радою адвокатів України зазначається, що у листопаді 2021 року Фейсбук користувач «Академія Дениса Овчарова» створив подію LEGAL PARTY «Най-най-най головніший юридичний рейтинг» за посиланням https://fb.me/e/Vr2LSSDj, яка була заявлена як рейтинг для адвокатів та юристів України з переліком номінацій. Додатково у однойменній закритій Facebook групі та на спеціально створеному сайті https://legalparty.club oпублікована інформація про проведення 14.12.2021 церемонії нагородження номінантів до Дня адвокатури та передбачена можливість придбати квитки і виграш у номінаціях.
Радою адвокатів України в рішенні №142 констатується, що всі публікації про рейтинг (захід LEGAL PARTY «Най-най-най головніший юридичний рейтинг») та назви його номінацій, поширені адвокатами в мережі Facebook та на спеціальному сайті, свідчать про невідповідність поведінки організаторів та заявлених номінантів до етично-правових стандартів, визначених у Правилах адвокатської етики. Поширена ними інформація, графічні зображення і фото, лексика і стилістика постів та коментарів спотворюють образ адвокатури та підривають довіру до адвокатів в суспільстві, знецінюють професійні стандарти і дискредитують адвокатську діяльність.
Також, Рада адвокатів України в рішенні №142 стверджує, що розміщення адвокатами публікацій та коментарів про рейтинг LEGAL PARTY «Най-най-най головніший юридичний рейтинг» на їхніх особистих акаунтах та у Фейсбук-групах відступає від етичних правил адвоката і загальноприйнятих уявлень про ділове публічне спілкування, шкодить репутації адвокатури та являє собою недоречне висміювання і публічне приниження професії адвокат.
В рішенні №142 Радою адвокатів України вирішено вважати організацію, інформування та проведення публічного заходу «Най-най-най головніший юридичний рейтинг» дискредитацією та приниженням адвокатської професії, а номінації вказаного рейтингу такими, що підривають репутацію інституту адвокатури України та суперечать Правилам адвокатської етики, затвердженим Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року.
Позивач вважає зазначене рішення незаконним, оскільки воно порушує його законні права та інтереси, внаслідок чого звернувся до суду з цим позовом.
11.03.2025 відповідачем надано клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначено, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям та не містить ознак ані нормативно-правового акта, ані індивідуального акта, а відтак юрисдикція адміністративних судів не поширюється на дану справу.
Крім того, частиною 2 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється, зокрема, на справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9. 10 частини першої цієї статті.
Рада адвокатів України виконує функції вищого органу адвокатського самоврядування, а тому, на думку відповідача, питання, що викладене у оскаржуваному позивачем рішенні відноситься до внутрішньо статутної діяльності Національної асоціації адвокатів України. Водночас, правовідносини, які виникають між адвокатами та/або органами адвокатського самоврядування, що діють за законом і статутом віднесені до повноважень самої самоврядної організації адвокатів і є питаннями їхньої внутрішньої (статутної) діяльності, на такі спірні правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється.
Відповідач зазначає, що на ці правовідносини не поширюється не тільки юрисдикція адміністративних судів, але й компетенція судів інших юрисдикцій. Така правова позиція, була окреслена в Постанові Верховного Суду України від 06.09.2016 року у справі № 21-966а16 (826/19572/14), де ВСУ підтвердив виключне право адвокатів самостійно вирішувати спірні питання щодо самоврядності. Також відповідач просить врахувати правову позицію Великої палати Верховного Суду, викладену в постанові від 06.05.2020 у справі № 160/9696/18.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/6202/22, розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання представника відповідача, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За частинами першою, третьою статті 59 Основного Закону України кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Згідно з частинами першою, другою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В абзаці третьому пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_21 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України Конституційний Суд України наголосив на тому, що праву особи на правову допомогу, закріпленому у статті 59 Конституції України, відводиться важлива роль у забезпеченні реалізації, захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина в Україні […]. Це право є одним із конституційних, невід'ємних прав людини і має загальний характер. Здійснення права на правову допомогу засноване на дотриманні принципів рівності всіх перед законом та відсутності дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, соціального походження […] або іншими ознаками.
Преамбулою до Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі закон № 5076-VІ) встановлено, що цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
За частинами першою, другою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI адвокатурою України визнається недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Згідно зі статтею 3, частиною першою статті 4, пунктами 1, 2 частини першої статті 1 цього ж Закону правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, Закон № 5076-VI, інші законодавчі акти України. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Під адвокатською діяльністю розуміється незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Адвокатом визнається фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Згідно зі статтею 5 Закону № 5076-VI адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
У пункті 3 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування визначається як гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
За частиною першою статті 43 та пунктами 1, 2, 3, 6, 7 частини першої статті 44 цього Закону адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов'язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.
Завданнями адвокатського самоврядування є: забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності; підтримання високого професійного рівня адвокатів; утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; забезпечення ведення ЄРАУ; участь у формуванні ВРЮ у порядку, визначеному законом.
Адвокатське самоврядування реалізується через утворені ним структурні організаційні форми, необхідні для функціонування адвокатури як інституту, на який покладається забезпечення права кожного на отримання правової допомоги.
Згідно із частиною другою статті 46 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, РАУ, з'їзду адвокатів України.
Вищим органом адвокатського самоврядування України в […] областях […] є конференція адвокатів регіону, адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в області та відомості про яких включено до ЄРАУ (частина перша статті 47 Закону № 5076-VI). За частиною п'ятою цієї статті конференція адвокатів регіону: обирає голову та членів ради адвокатів регіону, дострокове відкликає їх з посад; обрає делегатів на з'їзд адвокатів України; визначає кількість членів кваліфікаційної і дисциплінарної палат КДКА, обрає голову та членів КДКА, достроково відкликає їх з посад; затверджує штатний розпис і кошторис ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; розглядає та затверджує звіт ради адвокатів регіону, КДКА, висновки ревізійної комісії адвокатів регіону, представників адвокатів регіону у складі ВКДКА і РАУ; приймає інші рішення відповідно до цього Закону.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 52 цього ж Закону в адвокатурі діє колегіальний орган - ВКДКА, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Цей орган за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Із системного, сутнісного та цільового підходу до розуміння зазначених конституційних положень та положень профільного (базового) законодавчого акта, який визначає статус, мету, завдання та функції адвокатури, убачається, що адвокатура як інституція та її діяльність в аспекті забезпечення реалізації конституційного права особи на правову допомогу набуває певних особливих властивостей суб'єкта публічних відносин. Ця властивість адвокатури увиразнюється (посилюється) метою її служіння суспільному інтересу шляхом надання своєчасної і належної правової допомоги у поєднанні з виконанням делегованих їй державою окремих владних повноважень. У контексті сказаного має значення й особливий характер адвокатської професії, представники якої є учасниками творення правосуддя, у зв'язку з чим користуються, зокрема, правом участі у суді як захисники чи представники та імунітетом від судового переслідування за свої виступи в залі суду (стаття 23 Закону № 5076-VI).
Отже, коли виникає спір із правовідносин, у яких адвокатура, як особлива формація реалізує надані їй правоможності в означеному сенсі, як-от у разі обмеження права особи на зайняття адвокатською діяльністю або прийняття рішення про зупинення чи припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (пункти 2, 3 частини п'ятої статті 50 Закону № 5076-VI), оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення, інші подібні за суттю і значенням дії, зокрема й щодо делегованих державою владних повноважень, то такий спір за наявності для цього підстав може підпадати під ознаки публічно-правового, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Великої палати Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 160/9696/18, а також у постанові Верховного Суду України від 06.09.2016 року у справі № 21-966а16 (826/19572/14).
Предметом спору в даній справі є рішення Ради адвокатів України рішення від 15.12.2021 № 142 «Про неприпустимість проведення заходів, які мають негативну та образливу форму для адвоката та його діяльності», яким зокрема вирішено:
1. Вважати організацію, інформування та проведення публічного заходу «Най-най-най головніший юридичний рейтинг» дискредитацією та приниженням адвокатської професії, а номінації вказаного рейтингу такими, що підривають репутацію інституту адвокатури України та суперечать Правилам адвокатської етики, затвердженим Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року.
2. Розмістити на офіційному веб-сайті НААУ інформацію про те, що Національна асоціація адвокатів України не проводила і не проводить на даний час жодних рейтингів, оцінювань чи конкурсів адвокатів за результатами їхньої професійної діяльності чи іншими критеріями. Заходи, які проводяться поза межами адвокатського самоврядування, не носять жодного офіційного чи загальнообов'язкового характеру. Роз'яснити, що проведення адвокатами самостійно будь-яких подій, пов'язаних з оцінюваннями за окремими критеріями, категоріями, рейтингами тощо повинно здійснюватися за умови суворого дотримання Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
У відповідності до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1); спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб (пункт 9); спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб (пункт 10).
Відповідно до частини другої цієї статті юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті (пункт 4).
При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.
У контексті обставин цієї справи зміст (суть) спірних правовідносин стосується правомірності прийнятого Радою адвокатів України рішення від 15.12.2021 № 142 «Про неприпустимість проведення заходів, які мають негативну та образливу форму для адвоката та його діяльності», яке не відноситься до питання організації і діяльності адвокатури в порядку, визначеному Законом № 5076-VІ.
Суд зауважує, що у справі № 160/9696/18 зміст спірних правовідносин обмежувався з'ясуванням правової природи дій та/чи бездіяльності конференції адвокатів регіону та Ради адвокатів регіону як органів адвокатського самоврядування у питаннях організації та проведення конференції адвокатів Дніпропетровської області, а також формування порядку денного та місця її проведення.
Натомість предметом спору в даній справі є конкретне рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 № 142, яким не вирішувалися питання, віднесені до внутрішньої діяльності або виключної компетенції відповідача.
До того ж, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 23.06.2020 у справі № 160/9696/18 зазначила, що у разі виникнення спору між адвокатами щодо порядку денного конференції адвокатів, місця її проведення, обирання голови та членів ради адвокатів регіону, обрання делегатів на з'їзд адвокатів України; визначення кількості членів кваліфікаційної і дисциплінарної палат КДКА, обрання голови та членів КДКА, затвердження штатного розпису і кошторису ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; розгляду та затвердження звіту ради адвокатів регіону, представництва делегатів на конференції адвокатів регіону, порядку формування делегацій адвокатів на цей форум, організаційного, методичного, інформаційного забезпечення ведення та контролю за внесенням відомостей до ЄРАУ, інших правовідносин, що стосуються внутрішньо статутної діяльності цієї організації, то такі спори можуть чи мають розв'язуватися в позасудовому порядку.
Водночас, з огляду на предмет даної справи, суд дійшов висновку, цей спір виник із правовідносин, у яких Рада адвокатів України, реалізувала надані їй повноваження щодо прийняття рішення, зміст якого не стосується внутрішньо статутної діяльності цієї організації, а тому справа підпадає під ознаки публічно-правового, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність підставі для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання клопотання Національної асоціації адвокатів України в особі Ради адвокатів України про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.Є. Петросян